Біологічна хімія

Марінцова Н. Г. та ін.
Код: 978-966-553-837-0
Підручник / Н. Г. Марінцова, Л. Р. Журахівська, І. І. Губицька, Л. Д. Болібрух, М. С. Курка, В. П. Новіков. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. 324 с. Формат 170 х 240 мм. Тверда оправа.
Ціна:150,00грн.
Weight: 0 г

Вступ (фраґмент)

Значення біохімії і молекулярної біології в сучасній біотехнології та медицині

Біологічна хімія, або біохімія – це наука, яка вивчає хімічний склад, структуру, перетворення речовин і енергії, які відбуваються в організмі. Особливість біохімії відображена в її назві, котра вказує на хімічну сутність цієї науки і одночасно на вагомість для неї біологічнх функцій, які ґрунтуються на хімічних процесах.
Біохімія – порівняно молода наука, яка виникла на межі XVIII і XIX століть. Однак її коріння сягають глибокої давнини. Природне прагнення людей зрозуміти причини хвороб і знайти проти них ліки викликало зацікавленість тими процесами, які відбуваються в живих організмах.
Перші етапи становлення біохімії збігаються з розвитком органічної хімії.
Пізніше, у зв’язку з розвитком синтетичної хімії сполук вуглецю, зміст терміну “органічна хімія” набув свого сучасного значення, як хімії сполук вуглецю, а науку, що вивчає хімічний склад живих організмів і хімічні процеси, які відбуваються в них, почали називати фізіологічною, а потім біологічною хімією. Біологічна хімія вивчає не тільки органічні, але й мінеральні сполуки, що містяться в організмах, а також з’ясовує їх значення у біологічних процесах.
Отже, біохімія своїм становленням зобов’язана деяким суміжним наукам і зберігає з ними тісний взаємозв’язок у вивченні живої природи. До того ж біохімія є самостійною наукою, завдання якої – дослідження взаємозв’язку будови речовин і їх функцій, перетворень хімічних сполук у живому організмі, способу перетворення енергії в живих системах, механізмах регуляції хімічних перетворень і фізико-хімічних процесів у клітинах, тканинах і органах, молекулярних механізмів перенесення генетичної інформації в живих організмах тощо.
Історію біохімії прийнято відраховувати з кінця XVIII століття, коли вперше були виділені з організму в чистому вигляді сечовина, лимонна, яблучна кислоти тощо. На наступних етапах розвитку науки продовжувалася подальша диференціація біохімії, у ній почали виділяти статичну біохімію, яка вивчає хімічний склад організмів, динамічну біохімію, яка досліджує метаболічні процеси, і функціональну біохімію, яка вивчає зв’язок хімічних процесів з
фізіологічними функціями.