№1 (9) / 2010

УДК 528.481

А.Я. Кульчицький, К.Р. Третяк, Ю.І. Голубінка

ДЕТАЛІЗОВАНА ГЕОДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ РОЗЛОМУ ПЕНОЛА (АНТАРКТИЧНИЙ ПІВОСТРІВ) НА ОСНОВІ ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИМІРІВ ТА ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНИХ ДАНИХ

Наведена деталізована геодинамічна модель літосфери району української антарктичної станції “Академік Вернадський”, побудована на підставі опрацювання результатів GPS-спостережень та геолого-геофізичних даних, отриманих в рамках досліджень 8-ї і 10-ї українських антарктичних експедицій. Виділено локальні та регіональні геодинамічні компоненти впливу на тектоніку досліджуваної території.
Ключові слова: геодинамічні дослідження; геодинамічна мережа; Антарктичний півострів; Аргентинські острови; розлом протоки Пенола.

Кількість літератури – 11.

УДК 552.1:53):550.3+550.85

В.А. Корчин

КОРОВІ ТЕРМОБАРИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ МІНЕРАЛЬНОЇ РЕЧОВИНИ І ПОВ’ЯЗАНЕ З НИМИ СЕЙСМІЧНЕ ВЕРТИКАЛЬНЕ РОЗШАРУВАННЯ ЛІТОСФЕРИ

Методом порівняння експериментальних даних з лабораторного вивчення пружно-густинних характеристик гірських порід (Vp, Vs, ρ) залежно від тиску і температури, що змінюються за програмами, відповідними їхньому розподілу з глибиною для конкретного регіону, і матеріалів глибинного сейсмічного зондування встановлено, що в земній корі на глибинах 3–25 км існують зони знижених швидкостей (хвилеводи) термодинамічної природи. Cтруктурно-фізичними експериментальними дослідженнями зразків порід після дискретного РТ навантаження показано, що при тиску і температурі, які характерні для глибин зон інверсії швидкості, породи розущільнені переважно в ділянці міжзернових контактів. Спостерігається ефект дилатансії зі слідами катакластичних перетворень. Зі збільшенням глибини залягання порід наведені структурні зміни мінеральної речовини зникають за рахунок її пружно-пластичного перетворення подібно до регіонального метаморфізму. Зони знижених швидкостей термодинамічної природи у земній корі нестійкі та чутливі до змін глибинних термодинамічних умов. Їхня конфігурація (потужність, інтенсивність, розташування в земній корі) залежить від глибинних теплових потоків конкретного регіону та теплопровідності порід.
Ключовi слова: земна кора; швидкості поздовжніх хвиль; зони знижених швидкостей; лабораторні термобаричні дослідження порід.

Кількість літератури – 16.

УДК 528.42:551.242

В.Г. Павлик

СЕЗОННІ ГІДРОТЕРМІЧНІ ВЕРТИКАЛЬНІ РУХИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІВ УМОВАХ РІЗНИХ ЗА ГРАНУЛОМЕТРИЧНИМ СКЛАДОМ ҐРУНТІВ

Наведено величини сезонних гідротермічних вертикальних рухів земної поверхні на різних глибинах для середньосуглинистих та піщаних ґрунтів. Досліджено основні гідрометеорологічні чинники, що спричиняють періодичні вертикальні переміщення земної поверхні.
Ключові слова: сезонні гідротермічні вертикальні рухи земної поверхні, гранулометричний склад ґрунту, вологість ґрунту, температура ґрунту.

Кількість літератури – 11.

УДК 550.382.4

В.Ю. Максимчук, Ю.М. Городиський, Д.О. Марченко

ВІКОВИЙ ХІД ГЕОМАГНІТНОГО ПОЛЯ НА ТЕРИТОРІЇ ЄВРОПИ ЗА ПЕРІОД 1995–2005 РР.

Досліджено просторову структуру вікового ходу геомагнітного поля на території Європи. За даними магнітних обсерваторій побудовано серію карт вікової варіації (SV) для X, Y, Z, D – компонент геомагнітного поля для п’ятирічних інтервалів 1995–2000 і 2000–2005 рр. Виконано їхнє порівняння з міжнародними моделями ІGRF. У полі вікового ходу на території Європи виділено глобальні структури – фокуси SV та досліджено їхню кінематику.
Ключові слова: геомагнітне поле; віковий хід; просторова структура; Європа; фокуси SV.

Кількість літератури – 23.

УДК 517.2, 550.344

Г.Г. Кулиев1, Х.Б. Агаев2

МОДЕЛИРОВАНИЕ СЕЙСМИЧЕСКИХ РАЗРЕЗОВ С УЧЕТОМ НАПРЯЖЕННОГО СОСТОЯНИЯ СРЕДЫ

Представлены методики для обработки данных в сейсморазведке – для инверсии временных сейсмических разрезов в глубинные, позволяющие экстраполировать одномерные модели физических параметров среды, определенные по данным скважинных геофизических исследований, в околоскважинные пространства. Предусмотрена корректировка модели с учетом термодинамического состояния среды, расчет различных физических параметров среды в рамках классической и некласси-ческой теорий деформаций, а также расчет синтетических сейсмограмм. Так, разность значений μ и λ между неклассическим и классическим методами составляет соответственно 4,7 % и -1,4 %, что является существенным.
Двухмерная модель среды получается путем экстраполяции одномерной модели с учетом положения акустических границ. При переходе к близкой к реальной (3D) модели учитываются изменения значений пластовых скоростей продольных и поперечных волн и плотности по тонким пластам по глубине и по профилю, а также изменения геостатического давления среды по пластам вдоль профиля. При этом достигается значимое уточнение времен, определяющих глубины залегания сейсмических горизонтов. Разность времен достигает 0,17 с, что эквивалентно разности в глубинах до 330 м и более и важно для уточнения структурных построений, особенно касательно поиска ловушек углеводородов.
Ключевые слова: сейсморазведка; модель среды; физические параметры среды; сейсмический разрез; сейсмическая инверсия; синтетические сейсмограммы.

Кількість літератури – 6.

УДК 550.34, 551.24

Г.П. Яроцкий

РАЗЛОМНО-БЛОКОВАЯ ТЕКТОНИКА ЛИТОСФЕРЫ СЕВЕРО-ВОСТОЧНОЙ ЧАСТИ ТИХООКЕАНСКОГО ПОБЕРЕЖЬЯ ЕВРАЗИИ КАК ИСТОЧНИК ЗЕМЛЕТРЯСЕНИЙ НА ЮГО-ЗАПАДЕ КОРЯКСКОГО НАГОРЬЯ

Землетрясения на юго-западе Корякского нагорья связаны с глыбово-клавишной тектоникой литосферы морской транзитали северо-восточной окраины Евразии и блоково-клавишной структурой её слоёв. Облако толчков трёх сильных землетрясений: Корякского (13.10.1988г.), Хаилинского (8.03.1991г.) и Олюторского (20.04.2006г.) расположено над перегибом подошвы литосферы с перепадом глубин 15–20 км. Вероятна подготовка к развитию сейсмических событий в северо-восточном направлении.
Ключевые слова: землетрясения; тектоника литосферы; Корякское нагорье; северо-восточная окраина Евразии.

Кількість літератури – 8.

УДК 550.344

Д.В. Малицький, Р.М. Пак, Е.М. Козловський, О.О. Муйла, О.І. Хитряк

МОДЕЛЮВАННЯ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕОРЕТИЧНИХ СЕЙСМОГРАМ

Розглянуто поширення сейсмічних хвиль у однорідному півпросторі, коли джерело представлене тензором сейсмічного моменту. Показано, що використання задачі на власні значення і власні вектори можна застосувати для задач сейсмології.
Ключові слова: хвильове поле; теоретичні сейсмограми; власні значення і власні вектори; тензор сейсмічного моменту.

Кількість літератури – 9.

УДК 550.8.053:519.2+551.24.035 (575.1)

Л.А. Хамидов

ИЗУЧЕНИЕ ПОЛЕЙ НАПРЯЖЕНИЙ ЧАТКАЛЬСКОЙ ГОРНОЙ ЗОНЫ ЗАПАДНОГО ТЯНЬ-ШАНЯ

Освещены результаты изучения напряженно-деформированного состояния земной коры Чаткальской горной зоны западного Тянь-Шаня. В первом приближении оценены основные и палеонапряжения для отдельных участков региона. Для анализа напряжений использованы методы математического моделирования, тектонофизический метод реконструкции полей напряжений и метод восстановление напряжений по механизмам землетрясений. Проведены сравнения с результатами сейсмотектонических исследований, с компонентами напряжений, измеренными в горных выработках в местах разработок полезных ископаемых, а также с результатами лабораторных измерений деформаций пород при высоких давлениях.
Ключевые слова: напряженно-деформированное состояние; земная кора; Чаткальская горная зона; западный Тянь-Шань; математическое моделирование; тектонофизический метод; механизмы землетрясений.

Кількість літератури – 30.

УДК 551.24 (471.0)

М.Л. Копп, В.А. Корчемагин

КАЙНОЗОЙСКИЕ ПОЛЯ НАПРЯЖЕНИЙ/ДЕФОРМАЦИЙ ДОНБАССА И ИХ ВЕРОЯТНЫЕ ИСТОЧНИКИ

В работе рассматриваются периодичность, динамика и кинематика недостаточно изученных кайнозойских движений, происходивших в Донецком складчатом сооружении и его окрестностях. Показано, что здесь проявились две самостоятельные кайнозойские орогении: ларамийская фаза раннеальпийской эпохи (конец маастрихта-палеоцен) и позднеальпийская эпоха, условно новейшая (здесь – ранний миоцен-квартер), разделенные тектонической паузой в эоцене-олигоцене. Обе они проходили в целом в обстановке субмеридионального сжатия и субширотного растяжения, но при этом существенно различались как областью своего действия, так и характером структуры. Первая из них больше проявилась непосредственно к западу от Донбасса, где вызвала сжатие диапиров Днепровско-Донецкого авлакогена, вторая – сформировала Донецко-Приазовский новейший мегавал и вызвала правый сдвиг по бортовым разрывам Донбасса (Северодонецкому и Персиановскому). Результаты представленного в работе анализа позволяют связать вторую из них с одновременным орогенезом на Большом Кавказе. Природа умеренных ларамийских подвижек может быть объяснима внутриплитной активизацией Западной и части Восточной Европы в результате коллизии плит в Альпах, Динаридах и Понте и одновременного начала спрединга в Северной Атлантике-Арктике, создавшего встречное давление с севера. Общим результатом действия обоих процессов явились инверсия и сжатие ряда авлакогенов Европы, и в том числе Днепровско-Донецкого.
Ключевые слова: ларамийская и новейшая тектонические эпохи; кайнозойские поля напряжений/деформаций; стресс-режим; горизонтальный сдвиг; коллизия.

Кількість літератури – 22.

УДК 528.13

П.Г. Черняга, О.Є. Янчук, Г.С. Ішутіна

РОЗРАХУНОК ТОЧНОСТІ ГЕОМЕТРИЧНОГО НІВЕЛЮВАННЯ НА ГЕОДИНАМІЧНИХ ПОЛІГОНАХ

Проаналізовано можливість виявлення геометричним нівелюванням вертикальних рухів певної швидкості залежно від довжини ходів, класу нівелювання та частоти спостережень. Встановлено тривалість циклу спостереження залежно від згаданих факторів.
Ключові слова: геометричне нівелювання; програма робіт; геодинамічний полігон.

Кількість літератури – 9.

УДК 517.2

Ю.П. Стародуб, О.В. Карпенко

РОЗВ’ЯЗАННЯ ОБЕРНЕНОЇ ЗАДАЧІ СЕЙСМОРОЗВІДКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО АНАЛІЗУ ХВИЛЬОВИХ ПОЛІВ

Розглянуто реалізацію енергетичного підходу до аналізу хвильового поля щодо розроблюваної в роботі інформаційної моделі геологічного середовища. Наведено розв’язання оберненої задачі сейсморозвідки, яке передбачає отримання геофізичних параметрів геологічного середовища з використанням польової сейсморозвідувальної інформації. З метою отримання геолого-геофізичних параметрів середовища виконані перетворення хвильового поля, які умовно поділяють на первинні та остаточні (інтерпретацію). Інтерпретаційний етап перетворення хвильових полів передбачає застосування розроблених математичних алгоритмів.
Ключові слова: обернена задача; сейсморозвідка; геофізичні параметри; геологічне середовище.

Кількість літератури – 7.

Syndicate content