№ 26 (2014)

УДК: 321.6(430)

Ірина Кіянка
Львівський регіональний інститут державного управління
Національної акедемії державного управління


© Кіянка І., 2014

Зосереджено увагу на проблемі популістських гасел у період розквіту нацизму в Німеччині. Особливу увагу зосереджено на ілюстрації негативного досвіду популізму в німецькому суспільстві та його впливі на усі сфери життя. Певну роль відведено впливу ідеології та релігії.
Ключові слова: популізм, популістське гасло, ідеологія, німецький нацизм.

Irina Kiyanka


 Kiyanka Irina, 2014

The article reviews the impact of populist slogans in the ideology of German Nazism. The main purpose of article is in illustration of negative experience of populism in German society and its influence on all aspects of life. Special attention is paid to the ideology and religion.
Nazi ideology was based on populist slogans and a number of promises at all levels of German society and contained a violation of the rights and freedoms of the citizens. All that was characterized as systematic and eventually it resulted in a complete collapse of the Nazi ideology. Thus, an important step is a detailed study of the historical experience, theoretical and practical base of German Nazism. In the 21st century its variations became apparent as neo-Nazism and exists in the policy documents of radical parties in the Central and Eastern Europe countries, including Ukraine, which may not even be aware of its threat for the development of a free civil society.
The importance of this research is in the fact that today there exist the threat of mass usage of the populist slogans of the so called «good intentions» aimed at improving living standards. However, the experience of the German politicians shows that they had also started the realization of their policy from the ideas and actions for the sake of «good intentions», but then in 1930s conducted referendum with an official 99 % turnout. Thus, an important step in the further research is in the study of the historical heritage of populism, in this case the example of Germany in 1930s, and consideration of past mistakes for building of a democratic society in Ukraine.
Therefore, further research will consider the main populist slogans of neo-Nazi parties that take place in the countries of Western and Central Europe.
The prospects of the given research have a rich heritage for analytical work, assessment, and reassessment of the historical phenomenon of «German Nazism». The future will give new vision, new strategies of development, and steps for positive change in society.
Key words: populism, populist slogans, political party, ideology, German Nazism.

Література – 11

УДК: 327.8

Ірина Сухорольська
Національний університет «Львівська політехніка»


© Сухорольська І., 2014

Охарактеризовано засади громадської дипломатії, яка здійснюється стосовно іноземної масової аудиторії. Розглянуто спектр заходів громадської дипломатії США, Великобританії, Німеччини, Росії щодо широких верств населення в Україні, визначено особливості такої діяльності.
Ключові слова: громадська дипломатія, публічна дипломатія, масова аудиторія, інформаційні програми, міжнародне телерадіомовлення, культурна дипломатія.

Iryna Sukhorolska


 Sukhorolska Iryna, 2014

The paper deals with the Public Diplomacy instruments such as international information programmes, international broadcasting, cultural diplomacy aimed at mass audience. Since the time when the concept of public diplomacy was developed and implemented in the United States Ukraine has become its target audience. During the period of Cold War such activity of the Western powers was aimed at breakthrough of information blockade and served as a counteraction to Soviet propaganda. The collapse of the Soviet Union and establishment of Ukrainian independence resulted in growth of foreign players influencing Ukrainian audience. Their activity is getting more complex and diverse in the information society.
The activity of the USA, Great Britain, Germany, and Russia towards the Ukrainian audience is analyzed in the article. The Public Diplomacy instruments of Western countries aimed at building democracy and civil society in Ukraine are thoroughly analyzed. The author makes comparison of Western and Russian practices of Public Diplomacy which resulted in pointing out the purpose of such activities. Special attention is paid to studying the Russian foreign information policy towards Ukraine and its specific target audience in the former Soviet Union. The ideas for improving relations between two countries are presented. The sources of the research include official websites of governments, ministries of foreign affairs, foreign embassies in Ukraine, special Public Diplomacy institutions (the British Council, Rossotrudnichestvo, Goethe-Institute), international broadcasters (BBC, Voice of America, Radio Free Europe/Radio Liberty, Deutsche Welle, Russia Today), other web portals related to the government institutions.
Key words: public diplomacy, mass audience, international information programmes, international broadcasting, cultural diplomacy.

Література – 29

УДК: 321.7:002.1

Антоніна Митко
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки


© Митко А., 2014

Розглянуто новітнє для України явище – інформаційну демократію як новий вимір ведення політики. Проаналізовано як інформаційна демократія впливатиме на процеси та прийняття рішень у політичній сфері. Охарактеризовано проблеми, з якими стикається наша держава під час входження в інформаційне суспільство. Досліджено позитивні та негативні наслідки для країни під час входження у глобалізований інформаційний простір.
Ключові слова: інформаційна демократія, інформаційне суспільство, політика, система.

Antonina Mytko


 Mytko Antonina, 2014

The purpose of the article to analyze how the information influences the processes of democracy and decision-making in the political sphere. The problems which are faced by Ukraine from the entry into the globalized information environment are described. The article is about the newest phenomenon in Ukraine – information democracy, as a new dimension of politics. It is analyzed how information democracy will affect the processes and decision-making in the political sphere. The challenges facing our state, from entry into the information society are described. The positive and negative consequences for the country when entering the globalized information space are studied. It is proved that the main issues that need immediate resolution of the position information of democracy are necessary to include open partnership of government, law enforcement agencies, businesses, civic and international organizations in the development of information and communication technologies, the introduction of e-governance and self-development of e-commerce, cybercrime, the protection of freedom of expression and media pluralism, good management of critical Internet resources, the preservation of cultural diversity, the development of e-learning, e-health, e-environment protection. It will ensure transparency, accountability and responsibility in decision-making in the development of information democracy in Ukraine. The investigation of the formation and development of democracy in Ukraine information is fragmented, holistic research with a focus on some positive and negative aspects of it.
Key words: information democracy, information society, politics, system, positive and negative aspects.

Література – 8

УДК: 329.7

Володимир Зубар
Національний університет «Львівська політехніка»


© Зубар В., 2014

Розглянуто діяльність суспільно-політичних рухів у сучасній Україні, їх типи та функції, вплив на розвиток громадянського суспільства та демократії. Особливу увагу звернено на аналіз діяльності Народного руху України, руху «Пора», Євромайдан.
Ключові слова: суспільно-політичні рухи, демократія, громадянське суспільство, політичні партії, політична система.

Volodymyr Zubar


© Zubar Volodymyr, 2014

The article covers the activities of social and political movements in contemporary Ukraine, their types and functions, impact on the development of civil society and democracy. The subject matter of this research is of immediate interest because social and political movements play an important role in the development of the political system, are a form of expression of people’s civil and political involvement. In democratic countries, public political movements act as an important institutional channel for engaging people in politics, forming the ruling elite, developing the state policy.
The article generalizes theoretical foundations of the activities of social and political movements, specifies their structural and functional features, expands on the concept of a «social and political movement». It applies general scientific methods such as historical, comparative, structural functional methods. They allow a comprehensive analysis of the evolution of contemporary social and political movements in Ukraine, the reasons of their emergence and results of their activities. A significant empirical base has been applied, including materials from the press that allow analysis of current activities of social and political movements.
The following were subject to detailed examination: special features of the functioning of transformation movements (aimed at radical changes in societies); reform movements (aimed at changing only some aspects of the existing social order); rescue movements (aimed at liberating people from such path in life that is considered as sinful), and alternative movements (intended to achieve partial change).
Special focus is put on the analysis of the preceding conditions of emergence and activity of the People’s Movement of Ukraine, «Pora» Movement, Euromaidan, their functions are defined and the results of their activity and prospects of further development are shown. Successful social and political movements are transformed with time into political parties or other institutions of civil society.
Key words: social and political movements, democracy, civil society, political parties, political system.

Література – 8

УДК: 327.56

Галина Луцишин
Національний університет «Львівська політехніка»


© Луцишин Г., 2014

Розглянуто особливості сучасних збройних конфліктів, причини їх виникнення і розвитку у контексті глобальних політичних процесів. Показано, що більшість збройних конфліктів є відчутними для України, зокрема, через участь у міжнародних миротворчих операціях, міграцію населення з районів конфлікту через Україну, евакуацію українських громадян із зон конфлікту.
Ключові слова: збройні конфлікти, глобалізація, міжнародні організації, миротворча діяльність, тероризм, асиметричні конфлікти, врегулювання конфліктів.

Halyna Lutsyshyn


 Lutsyshyn Halyna, 2014

Contemporary armed conflicts pose a significant threat to humanity as they may expand in the context of globalization, development of environmental disasters, negative humanitarian consequences associated with growing numbers of refugees. The article deals with special features of contemporary armed conflicts, identification of reasons for the emergence and evolution of armed conflict in the context of global political processes.
This study is of immediate interest as, among other things, most armed conflicts have some bearing on Ukraine as well, for example, due to more active migration of people from areas of conflict through Ukraine and problems related to the evacuation of Ukrainian citizens from the area of conflict. In addition, Ukraine is involved in international peace-keeping operations. So, the study of special features of contemporary armed conflicts, the role and position of international organizations and some states is an important issue.
The article applies general scientific methods such as systemic, comparative, and structural functional methods. They allow a comprehensive analysis of the evolution of contemporary armed conflicts and the development of practical approaches to conflict resolution. The article is empirically based on UN research, monitoring results of the Stockholm International Peace Research Institute, media materials which are used to analyze the contemporary state and prospects of the evolution of contemporary armed conflicts.
Through the analysis of contemporary armed conflicts, the author identifies their main characteristics – a more pronounced international nature of armed conflicts; engagement of civilians in warfare; frequent application of asymmetric action between conflicting parties which makes conflicts difficult to predict and uncontrollable; transformation of conflict management methods which produces different transitions from conflict escalation to deescalation. The problem of armed conflict is highly relevant and holds a prominent place in the system of contemporary international relations.
Key words: armed conflicts, globalization, international organizations, peace-keeping activities, terrorism, asymmetric conflicts, conflict resolution methods.

Література – 11

УДК: 341.76

Зоряна Куньч, Мар’яна Куньч
Національний університет «Львівська політехніка»


© Куньч З., Куньч М., 2014

Досліджено особливості дипломатичного підстилю, методику його застосування, правила, критерії, підходи для виявлення особливих рис дипломатичного мовлення, що виокремлюють його як особливий різновид офіційно-ділового стилю літературної української мови. З’ясовано, що дипломатичний підстиль офіційно-ділового стилю залучає для свого використання чимало засобів публіцистичного, зокрема, на противагу нейтральній тональності офіційно-ділового мовлення, дипломатія застосовує пошанну тональність, яка виявляється в етикетності дипломатичного підстилю; замість чіткості й однозначності повідомлення, в дипломатичному мовленні виявлено стратегію ухильності.
Ключові слова: українська мова, офіційно-діловий стиль, дипломатичне мовлення, дипломатичний підстиль, пошанна тональність, стратегія ухильності.

Zoryana Kunch, Maryana Kunch


© Kunch Zoryana, Kunch Maryana, 2014

The article studies the characteristics of the diplomatic sub-style, methods of its usage, rules, criteria and approaches to identify specific features of the diplomatic speech which distinguish it as a peculiar variation of formal business style of literary Ukrainian language. It is indicated that the diplomatic sub-style is used in the sphere of interstate official business relations in the areas of politics, economy, and culture, it regulates official business relations of international organizations, institutions and individuals, and it is implemented in conventions (international agreements), communiqués (messages), notes (appeals), protocols, memoranda, agreements, and ultimatum statements. As a specific variation of formal business style the diplomatic sub-style is notable for the block of its traditional genres and compositional language structures – language formula with target instructions of the diplomatic sphere: over politeness, establishing and maintaining contact, search for direct routs or workarounds, finding solutions of predictable and unpredictable situations, etc.
The analysis shows that the diplomatic sub-style of formal business style of speech involves for its usage quite a few publicist means, for example, in contrast to the neutral tone of official business communication, diplomacy applies polite tone, which reveals itself in the diplomatic sub-style etiquette particularly; instead of message clarity and unambiguity the diplomatic speech avoidance is exhibited. The specificity of the diplomatic sub-style manifests itself also through predicate functional formulas, as well as through the uniqueness of the language formulation and text combination, and due to the etiquette binding.
Key words: Ukrainian language, formal business style, diplomatic speech, diplomatic sub-style, polite tone, and avoidance strategy.

Література – 6

УДК: 316.346.32

Климанська Лариса
Національний університет «Львівська політехніка»


© Климанська Л., 2014

Досліджено соціокультурні чинники проблеми «соціальний статус людей старшого віку». За допомогою аналізу соціокультурних ціннісних елементів соціальної геронтології виділено чинники, які визначають базис у формуванні соціальної політики старості на сучасному етапі розвитку суспільства. Зазначено основні стереотипи і поведінкові практики, які впливають на врегулювання соціальної проблеми статусу людей старшого віку.
Ключові слова: соціальна проблема, соціальний статус людей старшого віку, ейджизм, соціальна політика старості.

Larysa Klimanska


 Klimanska Larysa, 2014

This article presents the research of the social and cultural factors of the problem of «social status of senior people». The aim of the paper is to identify the factors that determine the basis for the formation of social policy of old age in modern society by analyzing the social and cultural values of the elements of social gerontology. There are indicated the basic attitudes and behaviors that affect the regulation of the social problem of the status of senior people.
The notable process of growth of the older population, which coincides with the worldwide trend of population aging, is accompanied by the emerging of social problems, which can be considered as a result of interaction of the age groups of the society and social policy courses. Competitiveness among age groups, changes in social status as a result of transformation processes give rise to the so-called social distance which indicates feeling of social differences in status positions. The need to adopt appropriate to the situation social policy courses sometimes is caused not only by economic or demographic factors, but also by the system of social and cultural values. In order to understand how the social policy courses are adopted, there is a need to distinguish the factors that affect those courses. Thus, it is necessary to consider the mechanisms that in general make it possible for the social system to aid other people, to allow them not to be left with their problems on their own, and to provide them with the real chance of solving problems with the help of other people.
In modern society, the situation is such that the status of the majority of senior people has deteriorated. This can be partly explained by the fact that our society has formed a negative portrait of an elderly person which appears as being unnecessary, aggravating, and passive. It all adds up to an older person difficulty in dealing with the representatives of other social groups, and often the senior person merely is under heavy pressure of neglect, negative emotions, negative attitudes of society towards older people and old age in general.
The discourse of social problems often becomes their source, in particular, it can be a source of stereotypical attitudes. Therefore, it is important to analyze the attitudes and stereotypes towards aging as one of the factors that affect the self-esteem of the elderly person, the level of social claims and, ultimately, the status of the individual as a subject or an object in a social interaction.
Key words: social problem, social status of older people, ageism, social policy of old age.

Література – 22

УДК: 32.327

Леся Дорош
Національний університет «Львівська політехніка»


© Дорош Л., 2014

Розглянуто діяльність мережі організацій мондіалізму, до яких належать: Рада з міжнародних відносин, Тристороння комісія, Більдерберзький клуб. Зіставлено позиції прихильників та критиків теорії латентних структур щодо міри впливу згаданих мондіалістських інститутів на управлінські державні структури, їх посягання на національний суверенітет, побудови планетарного надуряду. Критично доведено неможливість однозначно стверджувати про зникнення суверенних держав; підкорення національного наднаціональному; перетворення держав на автономні та союзні республіки неформально існуючої глобальної держави.
Ключові слова: мондіалізм, новий світовий порядок, Рада з міжнародних відносин, Тристороння комісія, Більдерберзький клуб, глобалізація, національна держава.

Lesya Dorosh


 Dorosh Lesya, 2014

The article observes the problem of the development of different concepts of the future of mankind, particularly, in terms of the search of hidden (latent) structures of influence on the international community. In the frames of analyzed variants of the global policy development (the scenarios of «global unrest», «balance of interests», «new world order») it is stated that the mondialism is one of the important elements of the possible scenario of the development of current global political system. Its adherents advocate about the merging of all states in a single planetary formation with a single governing body, a global government; the establishment of supranational laws and the federal structure on the whole planet; the elimination of racial, religious, ethnic, national, and cultural boundaries. The author clarifies the features of the institutionalization of the mondialist ideas and the specific character of functioning of the latent institutions of mondialism; analyzes the activity of a network of mondialist organizations which include «Foreign Relations Council» (FRC), «Trilateral commission», «Bilderberg group». The work compares the positions of supporters and critics of the theory of latent structures regarding the extent of the impact of mondialist institutions on the administrative state structures, its encroachment on the national sovereignty, and the creation of the global government. The author critically proves the inability to clearly affirm the disappearance of sovereign states; the national being subjugated by supranational; the transformation of the states into autonomous and allied countries of informally functioning global state. The author also affirms the research perspective of the future role of the national state in the global system of international relations in the context of the likelihood of the existence of a common supranational political structure headed by the «global government», the peculiarities of the formation of a «new world order», the ways of resolving and the prevention of the military conflicts on the planet.
Key words: mondialism, new world order, «Foreign Relations Council», «Trilateral Commission», «Bilderberg group», globalization, the national state.

Література – 17

УДК: 316.334.3:327.3

Мар’яна Здоровега
Національний університет «Львівська політехніка»


© Здоровега М., 2014

Висвітлено сутність, особливості становлення та головні ознаки глобального громадянського суспільства в умовах сучасних міжнародно-політичних трансформацій. Виділено комплекс процесів глобалізації, під впливом яких формується глобальне громадянське суспільство, визначено його структурні елементи. Проаналізовано вплив формальних (державних) інститутів на функціонування глобального громадянського суспільства.
Ключові слова: глобальне громадянське суспільство, наднаціональні актори, транснаціональні зв’язки, глобальна взаємодія, контрвлада, космополіт, мегасуспільство, національна держава, детериторіалізація громадянства, соціальна взаємодія.

Marjana Zdorovega


 Zdorovega Marjana, 2014

In this work it was determined that the formation of the global civil society occurs under an impact of globalization processes such as: influence of supranational actors on the policy of different countries; formation of common interdependent financial market; decentralization of power authorities in the international system structure; expansion of the transnational corporations activity; formation of transnational relations among societies; states’ integrations; international migration of population. It was found out that global society is a relatively independent interaction sphere of the non-governmental subjects of international interaction (i. e. individuals, organizations, social movements etc.) that are uniting in order to defend their interests at the global level. The peculiarities of establishment of the global civil society include predominance of man’s interests as an individual above the interests of a man as a citizen in the international life, as well as functioning beyond the scope of the national state in the international relations sphere. The author pointed out that non-governmental organizations of national civil societies that transform themselves into international non-governmental organizations, public movements, and summits are main structural elements of the global society. It was emphasized that compounding of the global society’s structure results in blurring of the institutional borders of the governmental and non-governmental sphere; the loss of value of the national identities occurs; the main mechanism of the global civil society formation is the global cooperation of its subjects with the governments of national and supranational structures.
Key words: global civil society, supranational actors, transnational relations, global cooperation, counter-power, cosmopolite, mega society, national state, deterritorialization of citizenship, social interaction.

Література – 20

УДК: 324:342.843

Микола Бучин
Національний університет «Львівська політехніка»


© Бучин М., 2014

На основі розробленої комплексної моделі демократичних виборів досліджено її особливості в Україні. Використовуючи власну методику, автор обчислює Індекс демократичних виборів під час виборчих кампаній в Україні. Індекс є відносною величиною, що показує відповідність реального стану конкретних українських виборчих перегонів ідеальній моделі демократичних виборів.
Ключові слова: демократія, вибори, виборче законодавство, виборча практика, демокра¬тичні принципи виборів, індикатори демократичних виборів, Індекс демократичних виборів.

Mykola Buchyn


© Mykola Buchyn, 2014

In the article the author on the basis of the designed comprehensive model of democratic elections researches its peculiarities in Ukraine. The model is based on democratic principles of elections. On the basis of their analysis the author distinguishes the indicators of democratic elections, in other words, the conditions of realization of elections, observance or nonobservance of which will testify to the level of democratic character of electoral process. Each indicator is divided into constituents. They can be considered in two planes: in the sphere of legislation (de jure constituents) and in the sphere of electoral practice (de facto constituents). It gives an opportunity to fully describe the institute of democratic elections and define its Index.
Each of democratic principles of elections, indicators, and their constituents has its appropriated amount of points according to their «weight», importance in providing the democratic character of elections. The author introduces into a scientific circulation such category as Index of democratic elections. It is a relative value that shows accordance of the real state of particular electoral races to the ideal model of democratic elections.
The Index of democratic elections can acquire a numerical value from 0 (elections are fully undemocratic) to 1 (elections are fully democratic). Using own methodology, the author examines the peculiarities of electoral campaigns in Ukraine from 1990 to present time, calculates Index of democratic elections in our state. It is found out, that until 2004 the Index of democratic elections had been declining. After «orange revolution» the level of democratic character of elections grew substantially, however, since 2007 it has been gradually declining again.
Key words: democracy, elections, electoral legislation, electoral practice, democratic principles of elections, indicators of democratic elections, Index of democratic elections.

Література – 24

УДК: 321

Микола Яворський
Національний університет «Львівська політехніка»


© Яворський М., 2014

Проаналізовано вибрані підходи та теорії щодо дослідження поняття «політична стабільність» як однієї із найважливих характеристик політичного життя сучасних країн глобалізованого світу. Розглянуто підходи до класифікації політичної стабільності. Виокремлено ключові акценти у визначеннях політичної стабільності в межах різних теоретико-методологічних підходів.
Ключові слова: стабільність, політична стабільність, типологія політичної стабільності, теоретико-методологічні підходи.

Mykola Iavorskyі


 Iavorskyі Mykola, 2014

The aim of the article is to analyse the chosen approaches and theories for research of political stability concept which belongs to one of the most important characteristics of coexistence of contemporary states in the globalized world. This work is grounded on the following research methods, namely comparative analysis and synthesis, system analysis and classification. We have distinguished two classifications. These are A. Makarychev’s typology and synthesis approach to the concept of political stability. Our choice is due to the fact that in the first case, the conducted work gives an idea of the stability concept at the level of definitions and the subject of political science research, as well as analysis of the most common interpretations of the concept of political stability in Western literature, and, in the second case, chosen approach introduces a wide scope of different theoretical and methodological perspectives in political science. The main points in definitions of political stability in the framework of different approaches and theories are distinguished in conclusion. They include the absence of threat of illegitimate violence (F. Bealey) legitimacy and support for it fundamental values (S. Lipset, J. Zaller), «order plus continuity» (S. Huntington), effective economy and institutional development (E. Duff, D. Makkamant), adaptive capabilities of the system and its ability to manage structural changes (T. Parsons; structural functionalism), contrasting conditions of political stability and instability in conflict approach, understanding the political stability as a system characteristic of the political space (system approach), as well as a set of institutions and actual indicators within the institutional approach.
Key words: stability, political stability, typology of political stability, theoretical and methodological approaches.

Література – 17

УДК: 32.327

Наталія Нікулішин
Національний університет «Львівська політехніка»


© Нікулішин Н., 2014

Розглянуто провідні ідей вітчизняних науковців щодо визначення змісту «м’якої сили» і можливості її реалізації сучасною Україною. Виділено три тематичні підходи до визначення змісту «м’якої сили». Перший орієнтується на культурну політику, враховуючи освіту та спорт, а два інших – на демократичні цінності та публічну дипломатію у широкому її розумінні. Доведено доцільність реалізації «м’якої сили» України саме через культурну її складову.
Ключові слова: «м’яка сила», Україна, публічна дипломатія, віртуальна дипломатія, культурна політика, діаспоральна політика, інформаційні операції, спортивний потенціал, ноополітика.

Natalia Nikulishyn


 Nikulishyn Natalia, 2014

The article considers the leading ideas of domestic scientists to determine the concept of the «soft power» in the context of public and virtual diplomacy, cultural and diaspora policy, sports image, peacekeeping capacity, noopolitics, etc.
Special attention is paid to the analysis of the projects by the Institute of World Policy, namely «Ukraine’s Soft Power in the Region: The tool for effective foreign policy» and «Three Scenarios of EU-Ukraine Relations After the Election», in which practical aspects of Ukrainian «soft power» and potential sources of national «soft power» such as tourist attraction, energy partnership, democratization, etc are investigated. Also recommendations to further strengthening of the capacity of the «soft power» in the Ukrainian state are given.
The three thematic approaches to determining the content of «soft power» have been distinguished. The first one focuses on cultural policy, including education and sports, and the other two identify the values of democracy and public diplomacy in their broadest sense. Within the framework of the distinguished approaches expediency of realization of Ukrainian «soft power» is well-proven exactly through its cultural constituent that is predefined first of all, by existent political and economic instability, which, in recent years, became considerably sharp in connection to the vagueness of foreign-policy course of the Ukrainian state.
Key words: «soft power», Ukraine, public diplomacy, virtual diplomacy, cultural policy, diaspora politics, information operations, sports potential, noopolitics.

Література – 23

УДК: 323.15 (438) «20»

Наталія Шипка
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного


© Шипка Н., 2014

Виокремлено та проаналізовано чинники формування етнонаціональної ідентичності представників національних та етнічних меншин в Републіці Польща, а також запропоновано способи покращення етнополітичної ситуації у польському суспільстві та заходи на підтримку позитивної ідентичності меншин. Встановлено, що попри існування стійких історичних упереджень та стереотипів як нового, так і старого ґатунку, серед більшості та меншості в польському суспільстві спостерігається покращення суспільно-політичного клімату для розвитку меншин та підвищується рівень етнонаціональної ідентичності національних та етнічних меншин Польщі.
Ключові слова: етнанаціональна ідентичність, національні та етнічні меншини Республіки Польща, фактори формування ідентичності.

Natalija Shypka


 Shypka Natalija, 2014

The factors in forming the ethno-national identity of the representatives of national and ethnic minorities in the Republic of Poland have been outlined and analyzed. Besides, the ways to improve the ethno-political situation in the Polish society and how to maintain a positive identity of minorities have been suggested. The issue under research is based on the digital material of the National census of Poland in 2002, 2011 and all sorts of public opinion polls, that in the most accurate way reflect the state of current ethnic, national, linguistic and cultural self-determination of Polish citizens.
It has been concluded that the formation of ethno-national identity of minorities in Poland is most influenced by factors such as mono-ethnic Polish environment, the negative historical experience of state control over minority activities, remote attitude of Polish society to non-Polish population, negative historical prejudices and stereotypes; the democratization of public policy in national and ethnic minorities; imperfect implementation of legislation relating to the protection of the rights and freedoms of national and ethnic minorities, low level of knowledge of Polish society about national and ethnic minorities, especially their culture and customs, social and economic situation of homeland minorities abroad, the social and political situation in Poland.
It was established that, despite the existence of stable historical prejudices and stereotypes of both new and old brand among majority and minority in Polish society, there is improvement of social and political climate for the development of minorities as well as increase in the level of ethno-national identity of national and ethnic minorities in Poland.
Key words: ethno-national identity, national and ethnic minorities of the Republic of Poland, factors of forming identity.

Література – 10

УДК: 261.7 (477)

Оксана Волинець
Національний університет «Львівська політехніка»


© Волинець О., 2014

Проаналізовано соціальну доктрину католицизму та її фундаментальні принципи, які покладено в основу взаємовідносин між людиною, громадянським суспільством та державою в країнах Західної Європи, для яких притаманна розвинена демократія та високий ступінь розвитку громадянського суспільства. На основі використання структурно-функціонального, системного методів та контент-аналізу досліджено принципи особистості, солідарності, субсидіарності та загального блага. Закцентовано на характерному для розвинених демократичних країн феномені участі та перешкодах для її реалізації. Досліджено значення запропонованих католицьким суспільним вченням принципів людського співжиття у становленні громадянського суспільства та його адекватних взаємовідносинах з державою.
Ключові слова: людина, громадянське суспільство, держава, солідарність, субсидіар¬ність, загальне благо, участь.

Oksana Volynets


 Volynets Oksana, 2014

This particular work provides the analysis of the basic principles of Social doctrine of the Catholic Church that are contained in the documents of the Second Vatican Council, the Catechism of the Catholic Church, the encyclicals of John Paul II and Benedict XVI, and the works of the Catholic theologians. On the basis of systematic, structural, and functional methods, and content analysis the fundamental principles of identity, solidarity, subsidiarity, and the common good, proposed by the Catholic social doctrine, are researched. These principles are universal and can serve as foundational concepts for establishing appropriate interactions in the dimension: individual – civil society – state.
The article investigates the phenomenon of participation that is characteristic of the developed democratic countries and the obstacles that stand in the way of its practical implementation. Political corruption is considered from the critical point of view. It stands as the most threatening obstacle in the human ability to realize personal rights.
The author concludes that the reorganization of social and political foundations of Ukrainian society on the basis of the principles of solidarity, subsidiarity, and the common good will contribute to the establishment of appropriate relationship between individuals and state, and will become a basis for the creation of qualitatively new civil society in Ukraine.
Key words: individual, civil society, state, solidarity, subsidiarity, common good, participation.

Література – 6

УДК: 339.92

Оксана Хімяк
Національний університет «Львівська політехніка»


© Хімяк О., 2014

Визначено цивілізаційну ідентифікацію України, а також досліджено сучасні міжнародні відносини як арену міжцивілізаційної взаємодії та з’ясовано місце України в цьому просторі. Усвідомлення Україною свого цивілізаційного статусу має сприяти як виробленню нею оптимальної моделі соціально-економічного розвитку, так і правильній орієнтації у системі міжнародних зв’язків, що є плюралістичними в основі.
Ключові слова: міжнародні відносини, цивілізації, цивілізаційна парадигма, культура, глобалізація, діалог, геополітика.

Oksana Khimyak


 Khimyak Oksana, 2014

The purpose of this paper is to define the civilization identification of Ukraine, as well as to study the contemporary international relations as an arena of interaction among civilizations and the place of Ukraine in this space. In order to achieve this goal and with the consideration of the object under research in the development and interrelationship different research methods are used: comparative, chronological and methods of classification and periodization.
Ukraine is a country that has its own civilizational nature and its own interests which do not always correspond to the Western and Eastern projects concerning the place of our country in the world. The awareness of Ukraine of its civilizational status should promote the development of its optimal model of socio-economic development and the clear orientations in the system of international relations. Development of civilizational issues has not only theoretical but also practical and economic value. Ukraine, in fact, being at the junction of several modern civilizations with its intellectual potential should find the format of a dialogue between them. Both Ukraine and the communicating civilizations will benefit from this dialogue. It seems that now the overall geopolitical and geo-economic situation in the Eurasian continent and even the world depends on this.
Regarding the development of the country, Ukraine is a country divided into Western Ukraine (mostly Uniate, nationalist, pro- Western) and Eastern Ukraine (mostly Orthodox, Russian-speaking and pro-Russian). Ukraine could be denominated as a model of coexistence of different ethnic groups and civilizations. Civilization choice of Ukraine is not a striving somewhere towards Europe but a way to escape from the web of Russian globalization influence. In terms of civilizational factor Ukraine occupies a unique position, it is a kind of bridge between the Western, Orthodox and Muslim world. In terms of the global distribution of power, Ukraine also has a unique position to provide an effective balance of powers in Eurasia.
Thus, the awareness of Ukraine of its civilizational status should promote the development of its optimal model of socio-economic development and also the correct orientation in the system of international relations which are basically pluralistic.
Key words: international relations, civilizations, civilization paradigm, culture, globalization, geopolitics, dialogue.

Література – 15

УДК: 141.7

Олег Кукарцев
Національний університет «Львівська політехніка»


© Кукарцев О., 2014

Досліджено історію виникнення та формування дискурсу глобалізації, а також проаналізовано підходи до розуміння глобалізації. Зроблено висновок про відсутність у науці якоїсь єдиної загальної теорії глобалізації та висновок про наявність багатьох концепцій глобалізації, які по-різному тлумачать її суть, генезу, історію, структуру та логіку розвитку.
Ключові слова: глобалізація, глобальність, глобалізм, взаємозалежність, людство, теорія, теоретизування, дискурс.

Oleg Kukarcev


 Kukarcev Oleg, 2014

The article researches the history of origin and formation of globalization discourse and analyzes the approaches to understanding of globalization. On the basis of the research there is made a conclusion about the absence of some single general globalization theory in science. There is also a conclusion about the existence of many globalization conceptions that use different approaches to interpret its essence, genesis, history, structure, and logic of development. Over a period of two last decades, the term «globalization» has been used for marking the increasing world interdependency in economic, social, cultural, and political spheres. It is significant that the term is considered to be so clear, that the majority of authors do not provide its definition even in the works that directly cover the globalization theory. The representatives of different areas of science inclined to interpret the globalization on the basis of their own ideas and science interests. Hence there emerges a necessity to study the given standpoints.
In general, this research shows that theorisation of globalization has evolved unevenly in spite of a numerous theoretic debates and a literature boom. Particularly, it is observed that in the analysis of the globalization the most active are the experts of the fields of social philosophy, sociology, economics, political science, cultural studies, whereas in the other spheres of knowledge the globalization remains a marginal subject: it does not appear on the forefront and does not represent a subject of particular scientific interest.
Assessing the scientific state of the development of the problematic field of globalization, it seems reasonable to talk not about globalization theory, but about globalization theories, or considerably better about discourse and studies of globalization. The feature of globalization discourse consists in the fact that this discourse can not be localized on any one problem, in this connection the diversity of this issue broadens the field of scientific research and theoretical notions about globalization.
Key words: globalization, globality, globalism, interdependence, mankind, theory, theorisation, discourse.

Література – 19

УДК: 32.01:323.173

Олег Цебенко
Львівський національний університет імені Івана Франка


© Цебенко О., 2014

Проаналізовано основні форми сепаратизму, також розглянуто особливості його виявів у міждержавних та міжетнічних відносинах. Подано типологізацію форм виявів означеного явища з огляду на відомі типології та класифікації вітчизняної політичної науки. Наведені варіанти типології сепаратизму дають можливість підкреслити багатоаспектність і варіантність його вияву, вказують на різні суспільно-політичні значення цього феномену. Наведено відомі світові приклади, а також основні загрози сепаратизму в Україні.
Ключові слова: сепаратизм, конфлікт, сецесія, іредентизм, СРСР, Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія, Нагірний Карабах, Україна.

Oleg Tsebenko


 Tsebenko Oleg, 2014

The article analyzes main forms of separatism. The features of separatism in international and inter-ethnic relations are reviewed. Typology of main forms of separatism which is based on existing typologies and classifications of the domestic political science is submitted. Given determination of separatism as a socio-political phenomenon made it necessary to identify the characteristics and forms of separatism, their quantitative and qualitative indicators. This prevents speculations with the interpretation of the concept of separatism. Moreover, the intensity of expression of separatism allows us to talk about the gravity of this phenomenon for the state. The article includes well known manifestations of separatism. Main threats of separatism in Ukraine are investigated.
Ideological criterion identifies the ethnic, racial and religious separatism. Ethnic separatism is based more on cultural and linguistic differences than religious or racial differences, which also may exist.
Racial separatism means that some groups seek to separate from others along racialist lines. They oppose inter-marriage with other races and seek separate schools, businesses, churches and other institutions or even separate societies, territories and governments.
Religious separatism is the separation of people according to their religion. The term has been applied to cases of religious-based segregation occurring as a social phenomenon. Religious separatist groups and sects want to withdraw from some larger religious groups and/or believe they should interact primarily with co-religionists.
According to the strategic objectives separatist movements may take the following forms: secession is the act of withdrawing from an organization, union, or especially a political entity; irredentism is any position of a state advocating annexation of territories administered by anotherstate on the grounds of common ethnicity or prior historical possession, actual or alleged; devolution is the statutory granting of powers from the central government of a sovereign state to government at a subnational level, such as a regional, local, or state level.
Determination of separatism as a socio-political phenomenon makes it necessary to identify the characteristics and forms of separatism, their quantitative and qualitative indicators. It will prevent speculation with the interpretation of the concept of separatism. Moreover, the intensity of expression of separatism allows us to talk about the gravity of this phenomenon for the state.
Key words: separatism, conflict, secession, irredentism, USSR, Transnistria, Abkhazia, South. Ossetia, Nagorno-Karabakh, Ukraine.

Література – 10

УДК: 323.22/.28:32.019.51

Олег Ямельницький
Національний університет «Львівська політехніка»


© Ямельницький О., 2014

Розглянуто значення політико-культурних чинників, які визначають спрямованість та форми дій з мобілізації політичної участі громадян. Наголошено, що особливе значення під час вивчення мобілізаційних механізмів активізації політичної участі належить джерелам активності – мотивам та мотивації. Досліджено сукупність мотиваційних сфер, щодо яких можуть бути застосовані чинники мобілізації: організаційно-практичної (утилітарної) мотивації; організаційно-інституційної мотивації; організаційного менталітету.
Ключові слова: політична мобілізація, політична культура, мотиваційні сфери, мотив-спонукання, мотив-готовність, мотив-цінність, демократія.

Oleg Yamelnytskuj


© Yamelnytskuj Oleg, 2014

The role of political and cultural factors that determine the direction and the forms of actions that comes from the mobilization of the political participation of citizens is observed. It is noted that the particular importance in the study of the mechanisms of activation of the mobilization of political participation belongs to sources of activity – the motives and motivations that determine its important parameters such as energy, direction and duration. The work investigates a set of motivational areas for which can be applied the mobilization factors: organizational and practical (utilitarian) motivation (a group of specific factors of mobilization that are related with benefits and the practical usage), organizational and institutional motivations (factors that are related to the creation of the sustainable social and organizational experience of a joint activity, the activation of grouped, substructural and intergroup relations and communications), the organizational mentality (the system of underlying values that pre-determines the position of the personality in a complex system of a social relations). It is argued about the need for the formation of participatory civil society that is characterized by the transition from «the cultural domination» to «the culture of coordination»; the substitution principle «knowledge is a power» to «knowledge is the possibility of action», the transition from elite to mass political communication, from elitist to participatory democracy, a combination of vertical and horizontal authority in networked democracy, the representative democracy, in lieu of mass direct participation by means of a mass communication; the departization and the decentralization of the apparatus of a state power, etc.
Key words: political mobilization, political culture, motivational spheres, motive inducement, motive willingness, motive value, democracy.

Література – 15

УДК: 327.8:322

Олександр Горбач
Національний університет «Львівська політехніка»


© Горбач О., 2014

Досліджено історію розвитку міжнародних відносин в епоху Середньовіччя. Доведено, що у період епохи Середньовіччя міжнародні відносини сформувалися як певна система поглядів. Проаналізовано тенденції розвитку міжнародної політики щодо поєднання нових форм, способів координування політичної теорії та практики, появи дипломатії як основного засобу реалізації зовнішньої політики.
Ключові слова: християнство, міжнародні відносини, Середньовіччя, Григорій VІІ, Інокентій ІІІ, Візантія.

Olexandr Gorbach


 Gorbach Olexandr, 2014

In the history of world nations vast experience of international political relations has been accumulated, without which future comprehensive socio-political development of mankind is impossible. Developing the strategy and tactics of the state foreign policy, prominent thinkers, political leaders and political scientists formulated the basic principles and the principles of international relations. Practical application of these principles and guidelines sometimes led the states to political success, and sometimes it was the beginning of their crash.
The article proved that during the Middle Ages international relations emerged as a belief system which had its goal, the means of its achievement, motivated principles and also its content. The integral system analysis of the history of international relations of the Middle Ages was made, trends of the development of international policy in terms of combination of new forms were analysed, methods of coordinating the political theory and practice, the essence of which is the gradual change of overt aggression of the Ancient times into civilized diplomacy during the Middle Ages.
Medieval papal Rome left new concepts in the political thought such as subordination of civilian authority to the universal spiritual one, the possibility to form higher supranational entities and building of a Christian civilization.
The origin of the primary means of foreign policy, that is diplomacy, should be considered as the achievement of the medieval Byzantium.
Scientific understanding of the history of international relations will have practical significance in the formulation and practical implementation of foreign policy, and can also serve as recommendations to public authorities and political organizations in the formation of tasks aimed at determining the foreign policy of our state vector.
Key words: Christianity, international relations, Middle Ages, Gregory VII, Innocent III, Byzantium.

Література – 6

УДК: 323:316

Ольга Івасечко
Національний університет «Львівська політехніка»


© Івасечко О., 2014

Розглянуто основні етапи еволюції соціальної політики ЄС та ключові досягнення на цих етапах. З’ясовано трактування соціального виміру в межах інтеграційного об’єднання, що передбачає створення універсальної системи соціального забезпечення, дотримання єдиних соціальних стандартів, фундаментальною основою яких є уніфіковане соціальне законодавство.
Ключові слова: соціальна політика ЄС, соціальний вимір, соціальний простір, принципи соціальної політики.

Olga Ivasechko


 Ivasechko Olga, 2014

The work observes the main stages of the evolution of the social policy of European Union and key achievements at these stages. It clarifies the interpretation of the social dimension within the association which envisages the creation of a universal social security system, the compliance of the common social standards with the fundamental basis of a unified social legislation. The author describes transformation of structures associated with the social dimension, analyzes the features of distinguishing the EU social policy in the direction of an independent and permanent expansion of competence in this area. The work highlights the integrated vision of social policy that is consolidated in the official declarations and practices of the states and subjects of international relations directed towards the protection and improving the quality of living standards in the member states of the EU. Also, it determines the interstate aspect of social policy that envisages economic, environmental, educational, and ethical activity of geopolitical subjects that is aimed towards changing of the trends or maintaining the status quo in the social environment in the context of international relations development. The article defines a complex mechanism of the implementation of the social policy of the Community that has been forming during several decades. Special attention is paid to separate components of the social policy of the Association such as the following: ensuring the rights of migrant workers, ensuring healthy and safe working conditions, etc. The social values such as equality and non-discrimination have been actively implemented. The current stage of the EU social policy is associated with the construction of a social Europe which foresees gradual creation of a socially homogeneous space across the EU.
Key words: EU social policy, social dimension, social space, the principles of social policy.

Література – 14

УДК: 323.23

Роман Пасічний
Національний університет «Львівська політехніка»


© Пасічний Р., 2014

Незадовільна соціально-економічна ситуація в країні призвела до вивільнення радикальних настроїв у суспільстві. Каталізатором подій стала ситуація щодо підписання договору про асоціацію з ЄС, що зібрало велику кількість людей, налаштованих на дії. На хвилі революційного, протестного настрою виникла нова «мітингова демократія» – Євромайдан у Києві. Як і кожна маса, Євромайдан може піддаватись впливу. Усі політичні гравці у цій ситуації намагаються за допомогою політичних технологій вплинути на Єромайдан для досягнення власної мети. Технології впливу на маси та як вони діють розглянуто у цій статті.
Ключові слова: Євромайдан, політичні технології, маніпуляція, залякування.

Roman Pasichnyy


 Pasichnyy Roman, 2014

Nowadays, the majority of Ukrainian citizens considers social and economic situation in the country unsatisfactory. Corruption, old and unbalanced economic structure, unsatisfactory conditions for small and medium businesses – there are the core of the problems. Inoperative system of social justice, absence of development perspectives, population which is vulnerable to arbitrary from the side of authority resulted in society radicalization and appearance of revolutionary sentiments, which were waiting for a good moment to manifest.
The decision of Ukrainian government to make a sudden turn few days before the Vilnius summit and rejection to sign an agreement about association with EU was a trigger that led to gathering of mass rallies. On the ground of revolutionary and protesting sentiments appeared a new «rally democracy» – Euromaidan in Kiev with clones in other cities of Ukraine.
When there are the masses of people the task of the policy is to organize them. Political players, such as oppositional leaders and protesting groups in empowered environment got essential lever, but without long-term strategy they weren’t able to use a big potential energy formed for their benefit. A great number of centers which attempted to make an influence on a situation and non-compliance of aims didn’t allow any of them to consolidate their strategic aspirations. At the same time, inability to reach an agreement doesn’t allow any of centers to build a contractual path in order to win the situation.
The energy of Euromaidan goes out together with people passion. It is caused by subjective and objective factors namely technology of decreasing citizens’ political activity and competent strategy of government. Considering reasons of Euromaidan formation and analyzing the chronology of events we will try to follow which influence technologies on masses were used by oppositional leaders, public activists and authority. We are interested in such technologies of Euromaidan management as fight with panic, foreign manipulations and provocations in order to avoid its transformation to aggressive crowd of people.
Key words: Euromaidan, political technologies, manipulation, intimidation.

Література – 12

УДК: 327:329.17(477.8)“190/199”

Руслан Демчишак
Національний університет «Львівська політехніка»


© Демчишак Р., 2014

Досліджено зовнішньополітичні пріоритети під час боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави у наукових концепціях українських мислителів та в діяльності організацій націоналістичного спрямування Західної України міжвоєнного періоду ХХ ст. Визначено місце СРСР, Польщі, країн західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях українського націоналізму.
Ключові слова: націоналізм, геополітика, зовнішня політика, Західна Україна, СРСР, Польща.

Ruslan Demchyshak


 Demchyshak Ruslan, 2014

This article analyzes the Ukrainian political thought of the nationalist-oriented Western Ukraine in the period between two world wars in the 20th century with the object to the problematics of state foreign policy and international relations. Political ideas of such thinkers as Yuriy Lypa, Dmytro Dontsov, Mykhaylo Kolodzinskyi, Mykola Stsiborskyi, Dmytro Andriyevskyi, Mykola Shlemkevych and Dmytro Paliyev, as well as policy documents of the political parties such as «The Organisation of Ukrainian Nationalists» (OUN) and «The Front of National Unity» (FNU) have been studied. The following scientific methods of research have been used: the method of historicism, the comparative and analytical methods, and the structural and systemic analysis. It has been ascertained that the defining factors of the state foreign policy priorities during the national leberation movement and on the stage of formation of the independent Ukrainian State in the scientific concepts of the thinkers, as well as in the policy documents of the Ukrainian nationalist organizations were the following: reaction to the wide range of international policy and the configuration of international unions; attitude toward the Ukrainian issue, and the status of the Ukrainian people in Poland and the USSR. All the representatives of the Ukrainian political thought of nationalist orientation considered Warsaw’s and Moscow’s policies towards Ukrainians as overtly assimilating, thus strongly rejected both pro-Polish and pro-Russian (pro-Soviet) foreign policies. Instead, they considered such countries of Western Europe as France, England, and Germany as possible allies. Germany was of special significance being the only large state interested in the revision of the Versailles system of international relations, and, therefore, in the actualization of the Ukrainian issue on the international level.
Key words: nationalism, geopolitics, foreign policy, Western Ukraine, USSR, Poland.

Література – 29

УДК: 327.7

Уляна Ільницька
Національний університет «Львівська політехніка»


© Ільницька У., 2014

Вивчено актуальну проблему реалізації проекту «Східне партнерство» як виміру Європейської політики сусідства. Розглянуто суспільно-політичні передумови створення проекту, проаналізовано позиції та мотиви держав-ініціаторів; всебічно охарактери¬зовано суть проекту «Східне партнерство», механізми його реалізації та результати втілення. Значну увагу звернено на аналіз співпраці Європейського Союзу з Україною в межах проекту «Східне партнерство»; висвітлено переваги економічної та політичної євроінтеграції України. Значну увагу звернено на саміт Східного партнерства (м. Вільнюс, 2013 р.); проаналізовано його результати, перспективи подальшої співпраці ЄС з державами-учасницями проекту та з Україною, зокрема.
Ключові слова: регіональні програми та ініціативи Європейського Союзу, проект «Східне партнерство», інтеграційна політика, європейська політика сусідства, саміт Східного партнерства, зона вільної торгівлі, Угода про асоційоване членство; євроінтеграційна зовнішня політика України.

Uljana Ilnytska


 Ilnytska Uljana, 2014

«The Eastern Partnership» is researched as a large-scale project and a regional initiative of the European Union, aimed at expanding and strengthening European integration, activation of the EU cooperation with Eastern European states-partners, holding negotiations between the EU and Ukraine in the economic and political dimensions. This article dwells on the strategy, purposes, and objectives of the initiative regarding both member states and specifically Ukraine. Moreover, the article highlights the evolution and results of the Eastern Partnership project which is considered as an effective political international mechanism.
The Eastern Partnership is regarded as the EU aspiration for the institutionalization and liberalization of the neighborhood policy concerning Eastern European countries, as well as the support of those countries’ desire to get closer to democratic values, European standards and norms. The article points out that in the frames of realization of its goals, the project foresees the creation of a new free trade zone, establishment of visa-free regime, cooperation within economic, energy, cultural, educational, and environmental spheres.
The article pays a great attention to the analysis of the social political conditions, under which the project was created, as well as to the research of goals, intentions, and positions of interested and engaged in the project subjects. It analyzes, in particular, the motivation of the countries which have initiated the project, Poland and Sweden; it also highlights the positions of France and Russia. The author of the article puts a special focus on the bilateral relations between Ukraine and the EU. In addition to that, one can find here the analysis of advantages and benefits Ukraine could achieve within the economic and political sphere in the frames of realization of the terms of the Eastern Partnership project. Moreover, the article highlights the range of unsolved problems concerning the declared differentiated approach of the EU towards the cooperation with member countries and specifically Ukraine. The position of the Russian Federation on promotion of EU regional programs is discussed as well. It is stated that Russia has a biased view toward the EU integration initiatives and is somewhat opposed to that.
The article is largely focused on results and consequences of the Eastern Partnership Summit that was held in Vilnius, on November 28-29, 2013. This important event has grasped attention both of the European society and of the world community. On the basis of results of the Summit, the author analyzes the position of Ukraine concerning the fact that the Ukrainian side unilaterally refused to sign the Association Agreement. The article points out a clear position of the EU towards Ukraine, which is based on the «open-door policy».
Key words: EU regional programs and initiatives, «The Eastern Partnership» initiative, integration policy, European neighborhood policy, Eastern Partnership Summi, free trade zone, the Association Agreement, Ukrainian foreign policy towards European integration.

Література – 18

УДК: 327.7+341.24+327.8

Юлія Олійник
Національний університет «Львівська політехніка»


© Олійник Ю., 2014

Розглянуто відносини України та Європейського Союзу через призму відносин ЄС з «третіми» державами. Йдеться про поглиблення співробітництва через підписання угоди «Про асоціацію». Метою дослідження є розгляд досвіду держав, з якими ЄС вже підписав такі угоди та які уже є членами ЄС, а також доведення його значення для України. Особливу увагу звернено на державу-члена ЄС – Польщу. Розглянуто процес адаптації законодавства, який є необхідною умовою для входження цієї держави до Об’єднання, що може послугувати прикладом для України, оскільки йдеться про процес виконання всіх вимог ЄС, що є обов’язковим для подальшої співпраці зі Співтовариством.
Ключові слова: ЄС, угода «Про асоціацію», Україна, Польща, співробітництво.

Yuliya Oliynyk


 Oliynyk Yuliya, 2014

We consider the relations between Ukraine and European Union through the prism of EU relation with the «third» countries. It is referred to more intensive cooperation through signing the «Association agreement». The research objective is to study the experience of Member-states and the states with whom the Agreement has already been signed, as well as to research the importance of this experience for Ukraine. Particular attention was paid to the EU Member-State – Poland. It is recognized that the process of the laws adaptation to the EU requirements is a necessary condition for the entrance into the Union, and it is a necessary condition for further cooperation for association.
The «Association agreement» does not include the perspectives of Ukrainian EU membership, but this, according to the researches, will facilitate the cooperation between the two parties, strengthening the political and economic integration with EU. Though, this is only the beginning of a complex work. After the Association Agreement comes into force, Ukraine will have to fulfill certain obligations, especially in the adaptation of Ukrainian law to the EU requirements within the Agreement. But it is not limited to this, as the law adaptation process is dynamic and in this situation its specific spheres of adaptation and those of the listed legal acts necessary for realization in the national legislation can not be correctly determined. The adaptation of the law of Ukraine to the EU legislation is conducted through the corresponding amendments to the acting law and in the development of new acts with regard to the Association achievements and requires complex approach. The Association achievements include not only the EU regulations (regulations, directives, decisions, resolutions, etc.), but also general principles of EU right, decisions of the European Union, strategies, actions and common positions within the common foreign policy and the security policy. In this context the experience of Poland as our neighbour and as of the state whose integration process was successful, is very important for Ukraine.
Key words: EU, Association agreement, Ukraine, Poland, cooperation.

Література – 21

УДК: 323.28:356:930.85

Юрій Тишкун
Національний університет «Львівська політехніка»


© Тишкун Ю., 2014

Розглянуто проблему змісту терміна «світова політика». Констатовано, що сучасні дослідники не прийшли до консенсусу з приводу змістовного наповнення і не сформулювали остаточного визначення терміна. Для вирішення проблеми використовують термінологічний аналіз понять «світ», «політика», «світова політика», застосовний у лінгвістиці. Підкреслено, що поняття «світ» як одне з найбільш багатозначних і широких, у рамках політичної науки можливо використовувати лише в двох значеннях: «світ» як Всесвіт і «світ» як «життєвий простір», визначений межами певної культури (національної, цивілізаційної) і сфери комунікації, що її формує. Зазначено, що світова політика як всесвітня неможлива за визначенням. Натомість світова політика як політика в межах певного «життєвого світу» по суті є політикою в межах певної цивілізації (в розумінні С. Гантінгтона) та між цивілізацями. З огляду на це, можна стверджувати, що світова політика в буквальному розумінні є явищем ідеальним, трансцедентним і тому нереальним для досягнення. Замість нього краще вживати складний термін «глобальна політика», як такий, що точніше відображає політичні процеси на глобальному рівні, оскільки «світова» і «глобальна» політики співвідносяться подібно до демократії та поліархії, за Р. Далем.
Ключові слова: світова політика, глобальна політика, поняття, термін, теорія політики.

Jurij Tyshkun


 Tyshkun Jurij, 2014

The article provides the analysis of the problem of determining the content of the term «world policy». It is noted that modern researchers have not reached the consensus of «world policy» content and have not formulated its final meaning. Modern Ukrainian, Russian and Western scientists describing global policy, policy between communities, international policy and international relations use the term «world policy» in the political discourse and education courses. Therefore, we use linguistic analysis of the term for solving the problem of its meaning. The analysis of the term of «world», «policy» and «world policy» is undertaken. It is emphasized that the concept of «world» is very wide and polisemantic, e. g. world as Universe, space, Earth, living space, cultural space. So it can be used correctly in political science only in two meanings. As the universe the term means something ideal and unreal. As the space it explains the life-world defined within a particular culture (national, religious, ethnic, language an so on). This cultural space is formed by the sphere of communication. Instead, world policy, as a policy within a certain life-world, in fact is a policy within framework of certain civilization, defined by S. Huntington at al. Also we can say about world policy, as about policy between civilizations. Therefore, we can argue that world policy is an unappropriate term of describing the policy on global level. It is concluded that the political process on the global level is better described with the global policy term.
Key words: world policy, global policy, term, category, political theory.

Література – 14

УДК: 321(477/438)

Ярина Турчин
Національний університет «Львівська політехніка»


© Турчин Я., 2014

З’ясовано, що значну роль в утвердженні України як впливового актора міжнародної взаємодії відіграє сучасне закордонне українство, що є важливим демографічним, інтелектуальним, соціокультурним та інформаційним ресурсом країни. Виявлено найефективніші форми взаємодії України та закордонного українства та способи збереження етнонаціональної ідентичності української спільноти в Польщі. Визначено причини низького рівня політичної активності польського українства.
Ключові слова: Україна, Польща, закордонне українство, діаспора, міждержавна співпраця.

Yaryna Turchyn


 Turchyn Yaryna, 2014

It is found that contemporary Ukrainians living abroad play a significant role in strengthening Ukraine as an influential actor of international interaction, with this being an important demographic, intellectual, sociocultural and informational resource of the country. The relevance of the topic is proved from several positions, including the following: the most active and progressive part of Ukrainians have found themselves abroad; political forces of modern Ukraine do not only perceive the countrymen living abroad as a domestic electoral sector, but also as a powerful factor in the implementation of foreign policy goals; and the format of the government’s attitude toward foreign countrymen is a kind of indicator of the quality of state building. The publication is aimed at identifying the most effective forms of interaction between Ukraine and the Ukrainians living abroad. Support and development of Ukrainian educational establishments, provision of state scholarships for young people to study at universities in Ukraine, establishment of Ukrainian cultural centers, support of Ukrainian libraries and media, improvement of legal protection of migrant workers, etc are recognized as important factors of preserving the ethno national identity of the Ukrainian community in Poland.
The conclusion is made as to the insufficient level of activity of modern Ukrainian community living in Poland in the approval of the international positions of Ukraine, the popularization of everything which is «Ukrainian», the support of the nation development process, etc. Meanwhile, living abroad Ukrainians are in dire need of support from the «parent» state, not only in the ideological sense but also financially. The low level of political involvement of Polish Ukrainians is explained by several reasons: the dispersed nature of the Ukrainian population in Poland, heterogeneity of Ukrainians living in Poland, the established negative stereotype of the Ukrainian people which exists in the prevailing consciousness of Poles, and too little support of the Ukrainian diaspora on the part of Ukraine. The slow pace of democratization of the national political system, the poor state of the economic sphere as well as the confidence of a significant part of Ukrainians living abroad in «anti-national» orientation of some parties and party leaders of Ukraine are defined as the main causes that do not contribute to the strengthening of the interaction between Ukraine and the diaspora.
Key words: Ukraine, Poland, Ukrainians living abroad, diaspora, international cooperation.

Література – 17

Syndicate content