УДК 1 + 1:001.89

СУТЬ ФІЛОСОФІЇ, АБО ЧОМУ НЕНАВИДЯТЬ ФІЛОСОФІЮ

Карівець Ігор
Національний університет “Львівська політехніка”

(стаття надійшла до редколегії – 02.03.2017 р., прийнята до друку – 18.04.2017 р.)

© Карівець І., 2017

Запропоновано метафілософські роздуми про долю філософії, її призначення та роль у формуванні основ спеціальних та прикладних наук. Обґрунтовано необхідність філософії як теоре-тичної науки для формування у науковця усвідомлення сутності та підстав існування предмета дослідження.
Ключові слова: загальне знання, конкретне знання, першопочаток, свідомість-буття, теорія.

THE ESSENCE OF PHILOSOPHY OR WHY THEY HATE PHILOSOPHY

Ihor Karivets’

The author proposes metaphilosophical reflections on the destiny of philosophy in the contemporary world and its role in the formation of foundations of special and applied sciences. The author stresses that a human being can perceive things in two ways. The first one is rational based on conceptual thinking. The second is intuitive one. In this article the author considers only the first type of perception. Conceptual thinking helps to cognize the essence of things in the forms of notions or ideas. They are not simply subjective, but they have some ontological sense. Also the author justifies the necessity of philosophy as theoretical science that forms essential awareness of things by a scientist. Philosophical thinking as conceptual thinking is awareness of unity of the being and consciousness. We can even speak about the pair “consciousness-being” because they are inseparable from each other. Such conceptual thinking can be found in the Ancient Greek philosophy, especially in the philosophy of Socrates, Plato and Aristotle. Conceptual thinking also searches the beginning of all things because the beginning helps to generalize knowledge about things and to discover their source. It is true that philosophy as conceptual thinking proposes some strange image of the world. For example, the movement is relative or even doesn’t exist as this was proved by pre-Socratic Zeno of Elea or that our world is a copy of a higher world of ideas as this was argumented by Plato, etc. Such conceptual sentences are not clear for common sense. Obscurity of these sentences for common sense seems absurd. Therefore, for many people philosophy is a set of such absurd sentences. The author argues that in order to understand conceptual philosophy, some experience of conceptual thinking and the skills of generalization are needed. A specialist narrow niche or a scientist who is occupied by an applied science needs such thinking in order to form understanding of general concepts of his/her specialty or the applied science.
Keywords: general knowledge, concrete knowledge, beginning, consciousness-being, theory.

Кількість посилань 6

УДК 1/14; 001.92:37

ЛЮДИНА І ЗНАННЯ:
ЕПІСТЕМОЛОГІЧНА СКЛАДОВА
ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

Віктор Петрушенко
Національний університет “Львівська політехніка”

(стаття надійшла до редакції 11.03.2017 р. – прийнята до друку – 20.04.2017 р.)

© Петрушенко В. Л., 2017

Проаналізовано сучасні трактування знання у контексті проблеми формування суспільства знань та новітніх виявлень пізнавальних можливостей людини. Досліджено сучасні визначення знання і його будова з позиції представлення в ній як дійсності, так і людських якостей. Простежується зв’язок вихідних компонентів будови знання з людськими антропними характеристиками та інтелектуальними властивостями людини та робиться висновок про неприпустимість зведення знання до інформаційного компоненту сучасної суспільної життєдіяльності. У статті використано методи компаративістики, аналізу і синтезу, феноменологічної редукції. Висновки статті можна використати для вивчення інформаційного суспільства та суспільства знань.
Ключові слова: знання, будова знання, базові антропні характеристики людини.

MAN AND KNOWLEDGE:
THE EPISTEMOLOGICAL COMPONENT
OF PHILOSOPHICAL ANTHROPOLOGY

Victor Petrushenko

The article discovers communication paths between knowledge and man, and their essential characteristics. Modern interpretations of knowledge are analyzed in the context of problems of knowledge formation in society and the latest manifestations of man’s cognitive abilities. Contemporary definitions of knowledge, and also its structure from the point of its presentation – in both, reality and essential qualities of man, are analysed. Initial components of knowledge are as follows: sensually-given reality, constructive and meaningful components. Real statement of knowledge is manifested through language and semantic-symbolic form. The article traces communications of initial components of knowledge structure with anthropic characteristics and intellectual abilities of the man, and inadmissibility to reduce knowledge to an information component of contemporary social life-activity. The author is proving that meaningful component of knowledge is especially connected with ontology of the man, and thus, cannot be transformed in the information-functional component structures.
The author applies methods of comparative analysis, analysis and synthesis, discourse-analysis, phenomenological reduction. Study was conducted with using of modern scientific studies on the topic. Conclusions of the article can be used for further study of information society and knowledge society, especially in the context of confrontation to modern trends of becoming a post-human and his/her social function. Prospects of future studies of this topic are supposed to give us more detailed outcomes on connection of main knowledge components with major areas of social life activity and culture.
Keywords: knowledge, knowledge structure, basic anthropic human characteristics.

Кількість посилань 13

УДК: 327.82

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОЇ
ДИПЛОМАТІЇ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Галина Луцишин, Анастасія Гончарук
Національний університет “Львівська політехніка”

(стаття надійшла до редколегії – 12.03.2017 р., прийнята до друку – 10.04.2017 р.)

© Луцишин Г., Гончарук А., 2017

Проаналізовано особливості розвитку культурної дипломатії України в сучасних умовах, діяльність державних та громадських інститутів культурної дипломатії. Культурна дипломатія є важливим напрямом державної політики, вона відкриває перспективи соціального, культурного та економічного розвитку держави, сприяє поширенню інформації про країну через проведення культурних і мистецьких заходів, діяльність культурних інституцій, популяризацію мистецтва, культурної спадщини. Визначено основні завдання культурної дипломатії, умови та чинники, які є важливими для її розвитку. Розглянуто діяльність українських культурно-інформаційних центрів при дипломатичних представництвах України, державних структур та громадських організацій, які розвивають культурну дипломатію.
Ключові слова: культурна дипломатія, імідж держави, політичні інститути, міжнародна політика, неурядові організації.

PECULIARITIES OF THE DEVELOPMENT
OF UKRAINIAN CULTURAL DIPLOMACY IN MODERN CONDITIONS

Halyna Lutsyshyn, Anastasiia Honcharuk

The article dwells on features of the Ukrainian cultural diplomacy in modern conditions. Cultural diplomacy is an important direction of the state policy. It opens prospects for social, cultural and economic development of the state, promotes distribution of information about the country through conducting cultural and art events, activities of cultural institutions, promotion of arts, cultural heritage and so on. It is noted that cultural diplomacy contributes to positive image of a state in the world, promotes development and strengthening of bilateral relations.
The authors analyse development of cultural diplomacy in modern European countries, including activities of such organizations as the British Council, the French Institute, the Polish Institute, the Goethe Institute in Ukraine, which are important components of diplomatic missions abroad defending foreign interests and providing cross-cultural communication.
It is noted that Ukrainian cultural diplomacy has been developing since Ukraine’s independence. The processes of development of Ukrainian cultural diplomacy became more active in 2015, when the first Forum for Cultural Diplomacy in Ukraine was initiated by the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. In addition, the Office of Public Diplomacy was created under the MFA of Ukraine. It consisted of three departments: cultural diplomacy, image projects and media relations. Today, the main focus is on promoting the Ukrainian cinema in other countries, organising photo exhibitions, meetings with Ukrainian writers, scientists, etc. The EU countries, the USA and Canada are defined as priority directions of cultural diplomacy. In 2016, the Second Forum for Cultural Diplomacy was held in Ukraine.
Particular attention is paid to analysis of the Ukrainian political institutions’ activities in the development of cultural diplomacy including the Ministry of Culture, the Ministry of Foreign Affairs, the Ministry of Youth and Sports of Ukraine, the Ministry of Education and Science, the State Committee for Television and Radio Broadcasting of Ukraine, non-governmental organizations. Representatives of the Ukrainian diaspora, including prominent scientists, cultural statesms, NGO activists, also play an important role in the development of Ukrainian cultural diplomacy.
Keywords: cultural diplomacy, image of the state, political institutions, international politics, non-governmental organizations.

Кількість посилань 5

УДК 327(94)

ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА ІСПАНІЇ
У НОВОМУ ТИСЯЧОЛІТТІ

Любава Матлай
Національний університет “Львівська політехніка”

(стаття надійшла до редколегії – 23.03.2017 р., прийнята до друку – 10.04.2017 р.)

© Матлай Л., 2017

Висвітлено реформу дипломатичної служби Іспанії на початку ХХІ століття, яка спиралася на шість опор: координацію, модернізацію, професіоналізм, спеціалізацію, однорідність та спрощення процедур. Виявлено, що її спричинила поступова втрата країною глобальності зовнішньої політики внаслідок економічної кризи, розширення зовнішньополітичних завдань. Проаналізовано основні цілі та завдання зовнішньої стратегії парламентської монархії, зокрема, економізацію дипломатії, поглиблення європейської інтеграції та згуртованості у подоланні кризових явищ, сприяння діяльності Європейської зовнішньополітичної служби.
Ключові слова: парламентська монархія, дипломатія, зовнішня політика, реформа дипломатичної служби, координація.

THE SPANISH DIPLOMATIC SERVICE IN THE NEW MILLENNIUM

Lyubava Matlay

Institutional development, problematic issues and prospects of the modern diplomatic and consular services of Spain in the 21st century are analyzed in this paper. The internal democratization of Spanish diplomacy is seen as a part of process of modernization and rapprochement to Europe. The entry of Spain into the EU has refocused organizational and conceptual structures of Spanish foreign policy. Decentralization of parliamentary monarchy brought about creation of seventeen autonomous regions, many of which began deploying their own paradiplomatic activity abroad outside control of the Ministry of Foreign Affairs. The first phase of the reform was informing in order to identify the key problems of National Foreign Service. The reform, which began in 2005 and culminated in 2014, attempted to adapt the Spanish Foreign Service to changes and challenges of the international society.
Economic diplomacy has become a central element of diplomacy and an essential part of competence of the Ministry of Foreign Affairs and Cooperation of parliamentary monarchy in the field of foreign policy. At the end of 2012, Spain had 118 embassies, consulates, and 94,182 trade missions. Today Spain has 127 embassies abroad, further 90 consulates general, and 96 consular sections based in embassies, 98 economic and trade offices, 27 business centers, and 33 tourism offices. The Spanish External Action and Service Law of 25 March 2014 is discussed in the article. It is found that the new legislation filled legal vacuum in the field of Spanish foreign policy regulation. The Spanish foreign policy coordinated with the EU and its new European External Action Service with greater coherence.
Keywords: parliamentary monarchy, diplomacy, foreign policy, reform of the diplomatic service, coordination.

Кількість посилань 16

УДК: 323.2

ПОЛІТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ: СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ
ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ

Микола Яворський
Національний університет “Львівська політехніка”

(стаття надійшла до редколегії – 01.03.2017 р., прийнята до друку – 01.04. 2017 р.)

© Яворський М., 2017

Розглянуто проблему сутності та типів політичної стабільності. На основі теоретичного аналізу висвітлено основні особливості політичної стабільності та проаналізовано деякі авторські підходи до її класифікації.
Ключові слова: політична стабільність, тип політичної стабільності, політична система, суспільний розвиток, порядок, демократія.

POLITICAL STABILITY: ESSENCE AND MAIN APPROACHES
TO CLASSIFICATION

Mykola Iavorskyi

In the article the problem of singling out the types of political stability as the qualitative characteristic of the political system of society is analyzed. The basic problem aspects of the “political stability” definition are highlighted and the theoretical basis of the study is determined.
The author describes the essence and peculiarities of political stability as one of the most important theoretical categories and the phenomenon of political reality. Based on the theoretical analysis the main approaches to political stability are arranged and the main characteristics of this system quality singled out. Attention is focused on multivariate and multidimensional nature of political stability. The essence of political stability as important features of democratic development is shown.
The basic criteria and classification parameters of political stability are singled out. The characteristics of absolute, static, dynamic, stagnation and consolidation of political stability as its main types are outlined and analyzed. Some author’s approaches to the typology of political stability are analyzed. Based on the scale, spheres of influence, according to the coordination of the public interest and the political regime approached to typology of political stability are arranged. According to the degree of social development and the means of its achievement the relationship between political regime and political stability is shown.
The importance of a comprehensive analysis of approaches to the typology of political stability is emphasized. The review expediency of internal and external components of the state when considering the political stability is highlighted. The importance of political stability as a condition for the effective functioning and development of any society’s political system is underlined.
Keywords: political stability, type of political stability, political system, social development, order, democracy.

Кількість посилань 13

УДК: 328.18

ТЕОРЕТИЧНІ ПАТЕРНИ Й ЕМПІРИЧНІ ПОКАЗНИКИ СТАБІЛЬНОСТІ УРЯДІВ МЕНШОСТІ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ДЕМОКРАТІЯХ

Надія Панчак-Бялоблоцька
Вища школа регіональної економіки в Кутно (Республіка Польща)

(стаття надійшла до редколегії – 29.03.2017 р., прийнята до друку 14.04.2017 р.)

© Панчак-Бялоблоцька Н., 2017

Проаналізовано патерни стабільності урядів меншості у європейських парламентських демократіях, зокрема в європейських системах позитивного і негативного парламентаризму (упродовж 1944–2016 рр.). Виявлено, що уряди меншості порівняно менш стабільні, аніж уряди більшості. Водночас аргументовано, що однопартійні уряди меншості усереднено стабільніші, ніж коаліційні уряди меншості.
Ключові слова: уряд меншості, парламентська демократія, системи позитивного та негативного парламентаризму, тривалість урядів меншості, стабільність урядів меншості.

THEORETICAL PATTERNS AND EMPIRICAL PARAMETERS OF MINORITY GOVERNMENTS STABILITY IN THE EUROPEAN PARLIAMENTARY DEMOCRACIES

Nadia Panchak-Byaloblotska

Government stability is one of the key and basic indicators of feasibility or unreasonableness of various political systems, political institutions and processes’ choice and quality of functioning, a predictor of systemic stability, democratic representation and accountability, and prospects for further strengthening/consolidation of democracy. Minority governments, especially in the European parliamentary democracies, where these institutional scenario (although not in all countries, but on average) are quite often used and are not treated as situational and necessarily “crisis and risk”, constitute no exceptions in this context. Accordingly, the analysis and outline of minority governments’ stability, particularly on the background of current knowledge about theoretical, methodological and empirical characteristics and prerequisites of comparative study, types, theoretical and empirical principles, reasons, models and methods of forming and accountability, party related, electoral, ideological and power-opposition attributes of minority government, executive-legislative and intra-governmental relations and legislative process in the cut of minority government in the European parliamentary democracies, are extremely important and far-sighted, because it is posiible to identify certain patterns of inter-institutional relations. Therefore, the article is dedicated to analyzing patterns of minority governments’ stability in European parliamentary democracies, in particular in the European systems of positive and negative parliamentarism (in 1944–2016). The author has found that minority governments are relatively less stable than majority governments. However, the researcher argues that single-party minority governments on average are more stable than minority coalition governments.
Keywords: minority government, parliamentary democracy, systems of positive and negative parliamentarism, duration of a minority governments, stability of a minority governments.

Кількість посилань 48

УДК: 32.01:323.173

ФЕНОМЕН СЕПАРАТИЗМУ
У СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

Олег Цебенко
Національний університет “Львівська політехніка”

(стаття надійшла до редколегії – 29.03.2017 р., прийнята до друку – 10.04.2017 р.)

© Цебенко О., 2017

Досліджено вплив сепаратизму на міжнародно-політичне становище держав світу. Проаналізовано теоретико-методологічні засади вивчення сепаратизму, досліджено проблематику дефініювання явища, з’ясовано основні причини сепаратистських тенденцій, виокремлено форми їхніх проявів. Висвітлено стан наукової розробки проблеми у працях вітчизняних і закордонних дослідників.
Досліджено роль міжнародних організацій та інших міжнародних акторів у боротьбі з проявами сепаратизму
Визначені механізми запобігання використання сепаратизму для дестабілізації ситуації як всередині держав, так і в контексті міжнародно-політичного становища.
Ключові слова: сепаратизм, міжнародні організації, міжнародні актори, міжнародні механізми врегулювання, етнополітичний конфлікт.

THE SEPARATISM FENOMEN IN CURRENT INTERNATIONAL RELATIONS

Oleh Tsebenko

The complex study of the separatism influence into the international-politic situation in the world is done. The theoretical and methodological basis of separatism is analyzed, the problem of definition this phenomenon is investigated, the main reasons of separatist tendencies is clarified, and the main forms of their manifestations are singled. The level of scientific development of separatism in the works of domestic and foreign researchers is studied.
In the article the author argues that ethnical, religious, territorial, social, cultural, political, linguistic, historical are the main factors of separatism.
The role of international organizations and other international actors in the fight against manifestations of separatism in the region is investigated. The efficiency of their activities and the ways of optimization their conflict resolution tools are analyzed.
The perspectives of using mechanisms to prevent the use of separatism to destabilize the situation in states and in the context of the international political situation are described. It is considered that international organization, negotiation, economical and political sanctions, international law, international convention, peacekeeping troops are the most effective international mechanisms on combating separatism.
Keywords: separatism, member states of GUAM, international organizations, international actors, international mechanisms of settlement, ethnopolitical conflict.

Кількість посилань 6