Ой на Івана, та й на Купала...

МОВА РОСЛИН

“Купало, Купало, засвіти ніч!”

Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень.

“Купало, Купало, даруй мову рослинам!”

Купало підійде до рослини, що спить,
збудить тихенько: “Уставай”,
квітка прокинеться, а навколо не ніч, а день,
треба розмовляти.

Сон-трава каже:
“Я – щоб дитині добре спалося”.

Ранник каже:
“Я – щоб рани скоро гоїлися”.

Розрив-трава каже:
“Я – відкриваю темниці”.

Василь ГОЛОБОРОДЬКО
1979