Передмова

Розвиток соціально-економічних відносин на початку III тисячоліття вимагає формування принципово нових засад побудови науково-методичних підходів та практичних напрацювань, які сприятимуть ефективній підготовці фахівців економічних та управлінських напрямів. Дисципліна “Економіка інноваційного підприємства” має на меті відобразити сучасні виробничо-господарські процеси мікрорівня з урахуванням інноваційної складової.
Сьогодні є достатньо багато наукової та навчально-методичної літератури, яка описує закономірності економічного механізму побудови, функціонування та розвитку суб’єктів господарювання. Однак інноваційна діяльність підприємств розглядається в контексті існуючих підходів до вивчення економічних закономірностей, тобто як елемент системи виробничо-господарської діяльності. Автори пропонують розглядати підприємство як інноваційне за своєю суттю, оскільки в умовах глобалізації економічних процесів ринкові відносини суб’єктів господарювання побудовані на засадах конкурентоспроможності, яка, передусім, забезпечується інноваційним потенціалом самого підприємства.
Для управління інноваційною діяльністю підприємств на мікрорівні доцільно широко використовувати функціональний підхід, тобто розробляти функції і методи управління як конкретними технологічними операціями, так і інноваційним комплексом підприємства. Базовими функціями управління інноваційною діяльністю є планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання інноваційної діяльності.
Поняття ефективності інноваційної діяльності підприємства, що припускає відношення здійснених витрат до відповідного корисного результату, стосовно до сфери інновацій вивчено достатньо. Однак є проблеми як у калькулюванні відповідних витрат, так і у визначенні остаточного значення кінцевого результату конкретної операції, пов’язані з особливостями споживання й корисністю інноваційної продукції.
Досвід викладання дисциплін, пов’язаних з інноваційною діяльністю підприємств, свідчить про те, що суто теоретичні викладки не дають студентам змоги зрозуміти дію економічних механізмів на рівні інноваційного підприємства та пояснити окремі аспекти його господарської діяльності. Набагато краще засвоюється матеріал, пов’язаний з конкретними розрахунками на базі реальних даних, які характеризують розвиток, динаміку та ефективність діяльності інноваційних підприємств.
Значну увагу автори приділили ресурсному забезпеченню інноваційних під¬приємств, побудованому на засадах концепції стійкого розвитку (Социально-экономический потенциал устойчивого развития: Учебник / Под ред. проф Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). Зокрема застосовано підхід Л.Г. Мельника, О.І. Карінцевої (Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посібник), які виокремлюють інформаційні та природні ресурси. Це дає змогу перейти на принципи економічного розвитку з урахуванням стратегії стійкого розвитку загалом.
Розділ “Фінансово-економічні результати діяльності інноваційних підприємств” побудовано з урахуванням особливостей виробничо-господарської діяльності таких підприємств. Зокрема розглянуто показники інноваційного потенціалу та показники ефективності діяльності інноваційних підприємств (Круш П.В., Подвігіна В.І., Сердюк Б.М. та ін. Економіка підприємства: Навч. посібник; Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: Монографія / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.М. Ілляшенка).
Аспекти розвитку інноваційних підприємства висвітлено з урахуванням сучасних потреб в економічній безпеці, санації та реструктуризації, а також здійснення процедури банкрутства та ліквідації (Круш П.В., Подвігіна В.І., Сердюк Б.М. та ін. Економіка підприємства: Навч. посібник).
Авторська розробка подана у формі комплексної розрахункової роботи, виконання якої допомагає ефективно засвоїти одержані теоретичні знання на практичному досвіді. Під час написання роботи ставиться завдання розробити альтернативні управлінські рішення щодо подальшого розвитку інноваційного підприємства, обґрунтовані відповідними економічними розрахунками.
Загалом поданий матеріал дає змогу сформувати уявлення про економіку інноваційних підприємств і може бути використаний також під час вивчення суміжних дисциплін, таких, як “Інформаційні системи в інноваційній діяльності”, “Управління знаннями” тощо.