Вступ

Сучасні науково-технічні проблеми людства можуть вирішувати фахівці, які не тільки володіють певною сумою знань, але й вміють застосовувати ці знання на практиці. Розвиткові практичних навичок при вивченні однієї з фундаментальних наук фізики – повинен сприяти збірник задач з фізики, який пропонується як навчальний посібник для студентів інженерно-технічних спеціальностей. У збірнику задач, який є другим і доповненим виданням збірника задач, опублікованого кафедрою фізики у 1993 р., уточнено науково-технічну термінологію, ставляться підвищені вимоги до рівня засвоєння сучасної фізики. Останні передбачають наявність у студентів не лише глибоких теоретичних знань з курсу фізики, але і вміння застосовувати ці знання до розв’язування фізичних задач. Адже уміння їх швидко і правильно розв’язувати, як правило, свідчить про ґрунтовне опанування теоретичного матеріалу.
Збірник задач складається з 19 основних розділів фізики – механіки, молекулярної фізики і термодинаміки, електростатики, постійного струму, електромагнетизму, хвильової оптики, квантової природи випромінювання, фізики атомів і молекул, атомного ядра та елементарних частинок, твердого тіла. На початку кожного з них вміщено короткі теоретичні відомості, основні формули, що використовуються при розв’язанні задач з цієї тематики. Для контролю за
правильністю розв’язання задач у збірнику наведено їх розв’язки у Міжнародній системі одиниць вимірювань (СІ-системі). Із системними і позасистемними одиницями вимірювання фізичних величин можна познайомитись у п.1 Додатків. До табл. 1 Додатків поміщено ряд похідних одиниць вимірювання фізичних величин у зв’язку з основними одиницями у СІ-системі. Таблицею 2 зручно користуватися для переведення позасистемних одиниць вимірювання в одиниці СІ. Зокрема, тут задані відповідні числові значення в СІ-системі для таких позасистемних одиниць, як калорія, ангстрем, електрон-вольт, атомна одиниця маси та інших, якими користуються поряд із СІ-системою в термодинаміці, атомній фізиці, оптиці, ядерній фізиці.
Необхідні для розв’язування задач параметри різних середовищ наведено у табл. 3–15, а хвильові, атомні та ядерні параметри – у табл. 16–20. Числові значення величин внесено з точністю до одного-двох десяткових знаків, що цілком достатньо для більшості розрахунків.
При розв’язуванні задач збірника є достатнім використання математичного апарату, який відповідає рівню підготовки студентів початкових курсів усіх напрямків навчання.
Висловлюємо вдячність всім колегам і користувачам, які вказали на недоліки у попередньому виданні.

Автори