Вступ

Економічна безпека виробничо-господарських структур сьогодні є однією з найважливіших умов для забезпечення нормального функціонування і розвитку всієї сфери підприємництва й особливо стратегічно важливих для держави підприємств машинобудівного комплексу.
Досягнення економічної безпеки цих виробничих підприємств в умовах ринкових трансформацій є центральною проблемою, вирішення якої дасть змогу закріпити незалежність держави щодо збереження ринків збуту й оптимального співвідношення між експортним та імпортним потенціалом, що загалом сприятиме зміцненню економічної стабільності, збільшенню прибутків і дасть змогу кардинально по-новому підійти до розв’язання фінансових проблем у всій машинобудівній галузі.
Сучасні виробничо-господарські структури, і насамперед машинобудівні підприємства, належать до складних систем управління, більшість з яких вже почали функціонувати з використанням інноваційних підходів щодо організації виробництва. Деяким з них довелось змінити структуру, як виробничу, так і організаційну й навіть фінансову, щоб зберегти незалежність, фінансову стійкість і ритмічність роботи.
Відомо, що ефективне управління виробництвом є невід’ємною складовою збереження економічної безпеки. А зважаючи на те, що усі виробничі і технічні підрозділи підприємств перебувають у постійному взаємозв’язку й утворюють систему, то потрібен інноваційний підхід щодо управління економічною безпекою підприємства та об’єктивна оцінка його рівня.
Система економічної безпеки підприємства є надійною, якщо всі виробничі, комерційні та інвестиційні процеси на ньому постійно забезпечуються фінансовими ресурсами, причому їх надходження є своєчасним і в достатній кількості. Проте сучасні економічні процеси в Україні підвищують рівень ризику втрати економічної безпеки, навіть тих виробничих підприємств, що раніше зарекомендували себе на ринку. Це пов’язано з відсутністю стабільності у сфері фінансової політики на цих виробничо-господарських структурах, зростанням кредитних ризиків, критичним станом їх основних виробничих фондів, небезпечним збільшенням на них частки іноземного капіталу, що практично вже спостерігається у всіх важливих галузях економіки держави, низькими темпами розширення внутрішнього ринку для реалізації готової продукції та його безпосередньої залежності від кон’юнктури зовнішніх ринків. Також, і насамперед, на вітчизняні машинобудівні підприємства відчутно впливає нестабільна цінова політика на енергоносії та паливно-мастильні матеріали. Істотним ризиком для них залишається значна залежність від постачальників машинокомплектів, інфляційні процеси в народному господарстві, загальний економічний стан і нестабільність законодавства в Україні.
В умовах ринкових перетворень як на окремо взятому підприємстві, так і в промисловості регіону загалом, з позицій економічної безпеки, чимало виробничо-господарських структур виявились не готовими до нових умов господарювання. Багато неефективних і слабких підприємств не витримують ринкової конкуренції. Тому особливо сьогодні, для таких підприємств актуалізується завдання вчасного прогнозування й об’єктивної поточної оцінки їх рівня економічної безпеки.
Як відомо, кількісний вимір стану економічної безпеки суб’єкта господарювання оцінюється через його рівень, значення якого істотно знижується за відсутності стабільності у різних сферах діяльності підприємства, і передусім, у сфері фінансових відносин за наявності високих кредитних ризиків, які відчутно залежать від перевищеної величини вливань іноземного капіталу, нераціонального управління витратами, низької ліквідності та платоспроможності, недостатньої ефективності виробництва, викликаної застарілістю обладнання та поганим майновим станом, а також за рахунок слабкого розширення інфраструктури ринків збуту вітчизняної продукції.
У цій монографії розглядаються проблеми структурно-функціональної діагностики рівня економічної безпеки машинобудівного підприємства. З огляду на це, її тематика є актуальною, оскільки основана на методах дослідження безпеки системних об’єктів, до яких і належать підприємства машинобудівної галузі.
Сам процес моделювання і діагностичної оцінки рівня економічної безпеки виробничо-господарських структур в умовах ринку має здійснюватись у напрямі систематизації основних індикаторів досягнення і збереження економічної стабільності підприємств з обов’язковим застосуванням економіко-математичних методів і моделей щодо оптимізації функцій економічного зростання стратегічно важливих підприємств та загальних підходів щодо стимулювання їх інноваційної діяльності.
Діагностична оцінка рівня економічної безпеки цих підприємств допомагає поглиблено контролювати навіть незначні зміни у стані економічної захищеності багатовекторної системи створення механізму фінансової стабілізації і раціональнішого управління ресурсами на підприємствах досліджуваної галузі.
Структурно-функціональна діагностика рівня економічної безпеки підприємства – це кардинально нова методика діагностики стану захищеності економічного потенціалу підприємства на основі використаного системно-комплексного апарату, який ґрунтується на поглибленому функціональному аналізі структурних елементів, що впливають на загальний рівень економічної безпеки всіх підрозділів підприємства і їх діяльності та оцінюють його через низку індикаторів, показників, критеріїв, принципів, фіксуючи їх найменші відхилення від нормативних значень.
Якість структурно-функціональної діагностики рівня економічної безпеки залежить від сформованого на підприємстві механізму забезпечення економічної безпеки, всі функціональні елементи якого враховують характер послідовного перебігу у часі низки економічних подій і відповідають за зв’язок між всіма структурними підрозділами підприємства, що безпосередньо впливають на його діяльність і економічну захищеність, причому вони не завжди між собою функціонально залежні.
У монографії розглядається формування системно-комплексного підходу щодо оцінки рівня економічної безпеки в аспекті різних сфер діяльності машинобудівного підприємства: фінансово-кредитної, інвестиційної та інноваційної на основі диференціації принципів досягнення економічної безпеки та взаємозв’язку складових елементів категорії “економічна безпека”. Інтегрована структура критеріїв прийняття оптимальних економічних рішень на машинобудівному підприємстві впливає на загальну величину його рівня економічної безпеки та дає змогу на основі розробленого секторального алгоритму побудови векторного критерію оптимальності продіагностувати узгодженість фінансового результату підприємства з цільовою виробничою функцією для прийняття виваженого оптимального економічного рішення.
Дослідження містять теоретико-методологічні засади процесу забезпечення економічної безпеки на машинобудівному підприємстві, поглиблений структурно-функціональний аналіз цього процесу, де уточнено формулювання поняття “структурно-функціональний аналіз процесу забезпечення економічної безпеки” та “структурно-функціональна діагностика рівня економічної безпеки” з диференційованим підходом до аналізу всіх етапів та оцінювальний апарат діагностики рівня економічної безпеки на підставі ієрархічного поділу принципів досягнення економічної стабільності підприємства з урахуванням можливості здійснення на певному етапі діяльності підприємства самофінансування, пошуку способів нейтралізації фінансових ризиків, оцінки вчасного надходження валютної виручки за відповідний часовий інтервал, раціональне управління оптимальним розміром запасів, побудови формалізованої моделі критеріальної залежності, що впливає на остаточні результати функціонування виробничої структури, яку слід використовувати для її адекватної подальшої апробації на машинобудівному підприємстві. Використовується значна кількість методів дослідження, а саме методи формалізації, системного підходу, економіко-матема¬тичного моделювання, кількісного аналізу та економічного узагальнення.
Вибрані методики діагностики рівня економічної безпеки на машинобудівному підприємстві основані на вчасному попередженні економічних злочинів, тобто наголос робиться на діагностиці виявлення приховуваної валютної виручки на підприємстві; на принципі максимуму Понтрягіна, який можна застосовувати під час оцінки економічного потенціалу підприємства; на властивості трансверсальності за умови обов’язкової інтеграції критеріїв прийняття оптимальних економічних рішень на підприємствах з нестійким фінансовим станом; на матричному методі розподілу елементів за фактом неможливого швидкого усунення негативного впливу держави на економічну безпеку підприємства внаслідок довготривалого дефіциту державного бюджету, високого рівня інфляції, недостатньої вартості банківських кредитів; на збереженні мінімальних відхилень фінансово-економічних показників підприємства за обмежений часовий період від нормативних значень та на поєднанні економіко-математичного методу фазових траєкторій, який дає змогу оцінити напрям змін фінансового стану виробничо-господарської структури, з мультиплікативним методом залежності між очікуваним доходом кредиторів за різних відсоткових ставок і ризику реалізації проектів у діяльності машинобудівного підприємства.
Монографія буде корисною як для науковців економічних спеціальностей, так і для фінансових аналітиків, менеджерів, маркетологів, викладачів, студентів, аспірантів і широкого кола тих, кого цікавлять інноваційні підходи щодо структурно-функціональної діагностики рівня економічної безпеки в розрізі звичайної оцінки стану захищеності економічного потенціалу виробничого підприємства.
Автор вдячна завідувачу кафедри фінансів Національного університету “Львівська політехніка”, доктору економічних наук, професору Ігорю Валентиновичу Алєксєєву та директору Інституту економіки і менеджменту, доктору економічних наук, професору Олегу Євгеновичу Кузьміну і всім, хто створив творчу атмосферу для наукових досліджень і причетний до виходу у світ цієї монографії.

Про автора

ХОМА Ірина Борисівна
Кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів Національного університету "Львівська політехніка". Опублікувала понад 180 наукових праць, з них 7 навчальних посібників. Співавтор двох монографій.