Вступ

Становлення й розвиток освітньої системи – це складний послідовний процес, на який здійснюють вплив різноманітні чинники. Серед них варто виділити історичний розвиток країни, її взаємодію з іншими державами, політичну та економічну стабільність, культурну спадщину, національні цінності й ставлення суспільства до них.
Метою сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів є створення інтелектуального, полікультурного, інформаційного, постіндустріального суспільства. Серед основних інструментів досягнення визначеної мети є чітко сформована стандартизована демократична система професійної освіти. Вищий навчальний заклад стає уособленням культурного наслідування, відтворення й збереження національної традиції, осередком інтелектуалізації суспільства. «Відбувається оновлення освітньої парадигми, …інший педагогічний менталітет, в основі якого – визначення індивідуальності, самобутності, розвитку індивідуального суб’єкта, соціально-компетентної особистості, забезпечення освітніх умов для якої є метою організації особистісно-орієнтованого навчання» [7; 160].
Важливим завданням професійної освіти на всіх її рівнях є якісна підготовка фахівців, які змогли б продемонструвати потенційному працедавцеві відповідний рівень компетентності, обізнаність з останніми технологічними новаціями, готовність до інтеграції у виробничий процес у різних сферах промисловості, зрілість і відповідальність за раціональне прийняття професійних рішень в робочих умовах, прагнення до професійного саморозвитку тощо. Виходячи з основних принципів формування сучасної моделі фахівця, тобто особистісно-орієнтованої освіти й неперервного навчання для здобуття необхідного рівня компетентності, варто наголосити на значущості феномену професійної освіти як засобу оновлення й оптимізації різних сфер суспільного життя.
В умовах створення єдиного європейського освітнього простору зарубіжний досвід становлення освітніх систем є надзвичайно корисним джерелом інформації для визначення провідних напрямів реформування національної системи професійної освіти. Бельгія, яка є країною-новатором з питань організації системи професійної освіти, володіє міцною теоретичною й перевіреною практичною базою освіти, підґрунтям якої є складний історичний та національний шлях становлення країни, принципи полікультурності, професійно-орієнтованого навчання й систематичний контроль за вирішенням освітніх питань з боку держави, яка вважає освітню політику пріоритетною.
Предметом нашого дослідження є розвиток вищої професійної освіти Бельгії в період євроінтеграційних процесів. У першому розділі подано шляхи та стратегії реформування університетської освіти Бельгії в умовах євроінтеграції, щоб вивчити та проаналізувати
функціональні зміни у діяльності вищої школи Бельгії задля визначення перспектив розвитку професійної освіти у державі. У другому розділі досліджено структурно-функціональні особливості сучасної системи професійної освіти університетського рівня у Бельгії, а саме,
розвиток структури освітньо-кваліфікаційних рівнів, умови здобуття наукового ступеня доктора, застосування контролю якості вищої професійної освіти тощо. У третьому розділі здійснено аналіз навчальних програм провідних університетів Фландрії та Валлонії.
Матеріали, викладені у посібнику, можуть стати джерелом інформації для педагогічних факультетів вищих навчальних закладів України для поглиблення знань науково-педагогічних працівників та студентів з питань організації та розвитку системи вищої професійної освіти Бельгії в умовах створення єдиного європейського освітнього простору (під час вивчення курсу загальної педагогіки та історії педагогіки).