З якихось причин львівських телевізійників ця зустріч не зацікавила, хоч їх і запрошували. А шкода. Круглий стіл, який напередодні Дня української писемності та мови ініціювало і провело Товариство "Просвіта" у Львові, озвучив проблеми, сподівання, очікування, пов'язані з сучасним українським книговиданням. Голова львівської "Просвіти" Ярослав Пітко запросив на зустріч письменників, видавців, поліграфістів, бібліотекарів, читачів – а також майбутніх працівників книжкової галузі: студентів Університету Франка, Української академії друкарства, Львівської політехніки.
З виступів-монологів людей, у чиєму житті книжка є сферою професійного інтересу, справою життя, вийшов густо насичений полілог. Письменник, Почесний голова "Просвіти" у Львові Роман Іваничук закликав молодих людей багато читати, бо книжка – найперша легітимація культурної людини, і час книжки ніколи не закінчиться, що б не пророкували песимісти. На жаль, вже слова наступного промовця – професора, ректора (у 1989–2003) УАД Степана Гунька, звучали тривожно: за даними 2011 року, на одного українця припало 0,75 книжкового видання – порівняно з середньоєвропейськими показниками: 4, 5 і більше; середньостатистичні українці купують книжок на суму приблизно вдесятеро меншу, ніж інші середньостатистичні європейці; і справа тут, мабуть, не лише в дорожнечі, а й у знеохоченні до читання. Іван Паров'як, директор Видавництва Львівської політехніки, яке багато років успішно співпрацює з "Просвітою", говорив про важливість державної підтримки для національної книги як елемента національної політики. З такою підтримкою українській книжці щастить навіть менше, ніж книжці маленької держави Вірменія з її знаменитим сховищем давніх книг – Матенадараном, щорічними форумами письменників і перекладачів, які організовує вірменське Міністерство культури. Письменниця Ніна Бічуя поділилася враженнями від зустрічі з читачами і працівниками однієї з районних бібліотек, де їй розповіли, що від початку 2010 року не отримали жодної книжки за державний кошт; слова письменниці потвердила представник Централізованої бібліотечної системи для дітей міста Львова, додавши, що всі книжки, якими останні три роки поповнюється бібліотечний фонд, надходять від громадських акцій і приватних дарувальників. Лариса Спаська, завідувач Музею мистецтва давньої української книги, розповідала про досвід зберігання, "лікування" стародруків, музейної промоції, з яким знайомилася в Кракові, і про те, що хотіла б зробити в рідному музеї – але не може, бо музей не отримує на те грошей.
На щастя, крізь гіркоту сказаного проступало втішне: говорилося і про акцію "Купуй, читай і слухай українське", яку вже котрий рік проводить львівська "Просвіта", організовуючи письменникам зустрічі з читачами малих міст і містечок; і про веселі змістовні новації, які влаштовують для малих читачів і їхніх батьків бібліотекарі. Говорилося про те, що в складних умовах державної НЕПІДТРИМКИ, ба навіть державної ПРОТИДІЇ, необхідно робити кожній свідомій людині: чесно працювати, не покладати рук, не знеохочуватися самій і підбадьорювати інших. Письменниця Ніна Бічуя запропонувала просвітянам влаштувати велику конференцію, на яку запросити і владців, і видавців, і сільських бібліотекарів – щоб через "Просвіту" одні одних побачили й почули.
Символічно, що зустріч тривала в Музеї мистецтва давньої української книги, в атмосфері стародруків, давніх і цінних предметів побуту, чудової дерев'яної різьби. Присутні мали рідкісну нагоду, яка випадає далеко не кожному, можливо, раз у житті, – діткнутися сторінок Федоровичевого "Апостола" і Транквіліонового "Євангелія учительного".

На фото: Почесний голова львівської "Просвіти" Роман Іваничук
Письменниця, просвітянка Ніна Бічуя
Чинний голова львівської "Просвіти" Ярослав Пітко