У книзі пам’яті упорядники намагалися розкрити багатогранний образ великого керівника, вченого і життєлюба через розгорнуте дослідження його родоводу і біографії, через спогади тих, хто знав Юрія Кириловича на різних етапах його життя, через його найважливіші концептуальні праці про розвиток високої школи і Львівської політехніки зокрема. Подано також матеріали преси, які розповідають про різні події в житті Політехніки, тісно пов’язані з діяльністю Юрія Рудавського, інтерв’ю, з яких ректор постає як видатна особистість з державницьким мисленням, сильною волею і добрим, чуйним серцем.
Видання містить повну бібліографію праць Юрія Рудавського, перелік його досягнень і нагород, велику кількість фотографій. Окремий розділ присвячено церемонії прощання і поховання на Личаківському цвинтарі у Львові.

Зміст

Передмова.
Життя і діяльність Юрія Рудавського.
Основні дати життя та діяльності вченого.
Література про життя і діяльність Ю. К. Рудавського.
Вибрані публікації.
Опубліковані праці Ю. К. Рудавського.
Про розвиток вищої школи. Концептуальні доповіді, виступи, статті, інтерв’ю Ю. К. Рудавського.
Нагороди і відзнаки.
Спогади.
За законом химерності людської долі...
І. Юхновський. Змагання – то була його стихія.
П. Костробій, О. Лозинський. Ректор Юрій Рудавський і багаторівнева система освіти в Україні.
А. Вішнєвскі. Мудрий патріот, далекоглядний освітянин, знаменитий учений.
Н. Боголюбов. Он был ярким представителем львовской научной элиты.
Б. Садовников. Ностальгия по ушедшим.
В. Радецький. Кожна зустріч була незабутня.
С. Кубів. Той, хто бачив і вів за собою.
О. Мінаєв. Про колегу та друга.
В. Тацій. Зробив вагомий внесок в удосконалення технічної освіти України.
Ю. Туниця. Ким для мене був Юрій Рудавський.
М. Дмитриченко. Пройшов свій земний шлях гідно.
Б. Зіменковський. Більше в мене нема таких друзів…
Г. Півняк. Шанував традиції й утверджував їх у нових економічних умовах.
С. Бєліков. Він назавжди з нами.
І. Копич. Спогади про друга.
Є. Романів. Професор Юрій Рудавський – керівник, менеджер і прекрасна людина.
М. Павликевич. Він створив нове обличчя Львівської політехніки.
М. Кориневський. Серед усіх нас він був найвидатніший.
А. Садовий. “Слухати тільки те, що говорить тобі серце...”.
О. Мандюк. Не забував навіть найнезначніших своїх обіцянок.
Б. МакКензі. Мене захоплювала його відданість справі.
П. Джордж. Розумів і підтримував освітній студентський обмін.
П. Костробій. Свого сина я назвав Юрком…
В. Гайдук. Пам’яті ректора.
П. Стахів. Спомини зі студентської лавки.
Б. Котлярчук. Слово про товариша.
А. Капаров. Умів цінувати дружбу.
Я. Заблоцький. Дякую, друже...
Ю. Рашкевич. Щастям було мати такого Шефа.
Б. Черкес. Мистецтво жити мистецтвом…
В. Козик. Спілкування з ним було великою життєвою школою.
А. Мороз. Був другом, шефом, батьком водночас.
Х. Бурштинська. На зламі епох.
І. Паров’як. Людина, яка мислила на десятиліття наперед.
Б. Моркляник, А. Ігнатович. “Опиратися можна лише на людей…” (Ю. Рудавський).
Г. Захарчин. Живий не тільки у спогадах, а й у наших діях.
І. Ключковська. Мій Ректор.
В. Голембо. Ми зналися від наймолодших літ.
о. Теодозій Янків. Був у моєму житті великим другом-приятелем.
О. Рудавська. У моїй пам’яті постає завжди усміхнений хлопчина...
М. Прийма. Штрих до братового портрета.
Д. Тейшерска. Вельмишановний Ректоре, дорогий Юро, любий брате!
Г. Рудавська. Двадцять шість років як один день.
Прощання з ректором.
На життя і працю.