Вступ
Національний університет “Львівська політехніка” існує вже понад 160 років. Початки вищих навчальних закладів у Європі датуються ХІІ століттям. У середині ХІІІ століття у Парижі засновано знамениту Сорбонну. Університетські заклади відкриваються в Іспанії, Англії, Німеччині, Чехії, Польщі. У 1661 році права університету отримала Єзуїтська колегія у Львові.
ХVІІ століття в Європі характеризується бурхливим розвитком технічних наук, що, своєю чергою, призвело до створення спеціалізованих навчальних закладів – політехнічних шкіл.
Львівська політехніка заснована у 1844 році на базі реальної школи.
Із перших днів її існування до складу Політехніки входить наукова бібліотека. Вона стала її невід’ємною частиною – лабораторією № 1.
Взявши на озброєння передові на той час принципи організації бібліотечної справи з бібліотеки в Геттінгені, у Львові реалізують концепцію неперервного, планомірного і науково-обґрунтованого комплектування літератури.
Разом з Політехнікою бібліотека пережила і спокійні, і бурхливі часи – революцію 1848 року, розвиток міста і його промисловості в останній чверті ХІХ ст., дві великі світові війни, але завжди виконувала свою головну функцію – забезпечення навчального і наукового напрямів роботи закладу.
ХХІ століття диктує свої закони бібліотекам. Інформатизація як основна умова переходу до інформаційного суспільства не лише надає додаткові можливості бібліотечним установам, а й істотно трансформує традиційні бібліотечні процеси й уявлення про бібліотеку: сьогодні поширена думка, що майбутнє бібліотеки полягає не так у володінні фондом, як у наданні доступу до інформації. Визначаючи нові функціональні пріоритети в діяльності бібліотек, можна сказати, що сучасні бібліотеки покликані не тільки збирати і зберігати, але й виробляти і поширювати інформацію.
Сьогодні, коли підвищилась соціальна та інформаційна роль бібліотек у сучасній освітній діяльності, виникла необхідність формування нових методів організації інформаційного простору бібліотеки ВНЗ, який реалізується на базі комп’ютерних технологій, з метою підвищення рівня інформатизації навчального закладу.
Намагаючись досягти європейського рівня бібліотечного обслуговування, університетська бібліотека повинна стати відкритою бібліотекою, доступною будь-якому студенту. Доступ до світової мережі Інтернет, електронних баз даних, електронних бібліотек, кооперація з іншими закладами освіти і культури, спільна робота з навчально-науковими інститутами університету – це основні ознаки відкритої бібліотеки.
Концепція побудови бібліотечної системи нового покоління ґрунтується не лише на вирішенні питання автоматизації окремої бібліотеки. Перед працівниками Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки стоїть завдання створення єдиного інформаційного простору та інтеграції у світовий бібліотечний простір.
Для досягнення цієї мети необхідно розв’язати такі завдання:
– подання бібліотечно-бібліографічної інформації та текстів публікацій в електронному вигляді;
– забезпечення доступу через Інтернет до бібліографічної інформації та повнотекстових баз даних;
– забезпечення засобів пошуку і обслуговування запитів користувачів;
– створення єдиної бібліотечної інфраструктури.
Деякі з цих завдань уже реалізовано у нашій бібліотеці. Над іншими інтенсивно працюють колективи бібліотекарів і науковців університету. Необхідно врахувати, що у найближчому майбутньому простір бібліотек розширюватиметься до міжбібліотечного і міжрегіонального, а з часом стане ще ширшим.
Протягом століть бібліотеки зберігають культурну пам’ять народів. Розвиваючи комп’ютерну інформатизацію, потрібно пам’ятати, що книга – це один з найважливіших винаходів людства. Зберегти книгу – борг перед минулим і обов’язок перед майбутнім.

Ю. Я. Бобало, професор,
ректор Національного університету
“Львівська політехніка”