Видавництво Львівської політехніки декілька років тому започаткувало гарну традицію: раз на рік – переважно наприкінці травня, до Дня видавця, або ж восени, напередодні Дня української писемності та мови – влаштовувати у стінах рідного Університету Тиждень книги. Це акція, спрямована на промоцію читання як необхідного для зростання Нації процесу. Упродовж Тижня книги відбуваються презентації нових видань, зустрічі з авторами, публічні читання, конкурси.
Війна втрутилася у наші мирні книгопромоційні плани з усією невідворотністю. Нам зараз не до фестивалів. Утім, розкіш читання і живого людського спілкування жодна війна не повинна нам відбирати, тим більше – у ювілейний Шевченків рік.
Зустріч з письменником і літературознавцем Віктором Небораком, влаштована Видавництвом Львівської політехніки у Студентській бібліотеці, зібрала повний зал. Віктор розповідав про свої книжки, видані в чотирьох видавництвах – "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ", "Піраміді", "Срібному слові", Видавництві Львівської політехніки, – і про книжки своїх колег. Ми слухали вірші різних літ і на різні теми – про осінь, про Шевченка, про дітей. Слухали дотепну і гіркувату розповідь про досвід роботи молодого випускника Франкового університету викладачем української мови і літератури в гірничому ПТУ луганського містечка. "Мої тодішні вихованці зараз, мабуть, воюють по обидва боки фронту, – каже Віктор. – Пригадую, я ніяк не міг знайти "ключа", щоб зацікавити їх класичною літературою. Нарешті мені це вдалося: я подав їм "Хіба ревуть воли…" як посібник з бандитизму, і це їх зацікавило… А позапрограмних "Трьох мушкетерів" і "Маленького принца" слухали охоче".
Приємно, що на зустріч прийшло багато студентів. Приємно, що прийшли і такі відомі й дуже зайняті люди, як мовознавець, народний депутат Ірина Фаріон і письменник, перекладач професор Андрій Содомора. Це означає, що є щось таке, що нас об'єднує незважаючи на вік, статус, моду, політичні погляди.
Це – книжка. Народ, який сміється і читає, не подолати нікому.