Передмова

Латинська мова належить до найдавніших мов індоєвропейської сім’ї. Знання древніх мов допомагає усвідомлено підходити до розуміння мови як системи, вияснити основні індоєвропейські мовні категорії, а також краще орієнтуватися у загальнолінгвістичних проблемах. Латинська мова як мова народу великої і багатої культурної традиції відіграла величезну роль в історії європейської і світової культури. Загальнолінгвістичне і загальнокультурне значення латинської мови робить її вивчення обов’язковим елементом філологічної освіти.
Згідно з навчальним планом Національного університету “Львівська політехніка” латинську мову вивчають студенти, які навчаються за спеціальністю “Філологія”. Для студентів цієї спеціальності латинська мова є загальноосвітньою дисципліною, що покликана сприяти формуванню в студентів наукового підходу до сучасних європейських мов і одночасно дати деякі відомості з історії і культури Стародавнього Світу. Укладаючи навчальний посібник, автор намагалася виходити із таких методичних засад: за максимально короткий термін ввести студентів в систему граматики латинської мови, ознайомити з найбільш важливими законами фонетики, нормами латинської морфології і синтаксису. Курс укладено за урочною системою, що передбачає такі моменти:
1. Виклад граматичного матеріалу (морфологія, синтаксис).
2. Текст.
3. Лексичний мінімум.
4. Практичні завдання, в тому числі вправи на переклад з української мови на латинську.
Під час вивчення курсу поставлено за мету розвивати навики усного і письмового перекладу, що є необхідним для студентів згаданої спеціальності у їх майбутній професійній діяльності. Пропонований для засвоєння лексичний мінімум укладено із найбільш вживаних латинських слів, що є особливо продуктивними для формування словникового складу сучасних європейських мов та інтернаціональної термінології.