Перші бібліотеки в Київській Русі відкрилися при церквах і монастирях після прийняття в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг – грандіозна для середньовіччя кількість.
Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. Збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції. На цій книзі приносили присягу французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції), Остромирове євангеліє (1056–1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр., Мстиславове євангеліє XII ст.
У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення Галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича – книжника і філософа – існувала величезна книжкова майстерня.
З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються значні зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, в бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки набули в XVI ст. Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні благородні роди, козацька старшина, єпископи, монастирі, школи.
У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіти». Товариство вже в 1914 мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914 власні читальні діяли в 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939 мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.
У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.
Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед найбільших – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека ім. Василя Стефаника, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України...
Вітаємо всіх бібліотекарів України, а насамперед – колег із Наукової бібліотеки Львівської політехніки, з професійним святом. Нехай теперішня складна фінансова ситуація, проблеми комплектування фондів не затьмарюють Вам радості від праці. Бо кризи минають, а книжки і читачі – залишаються.