Вступ

Створення нових високоякісних конструкційних і будівельних матеріалів із заданими властивостями і високою надійністю експлуатації в різних галузях науки, техніки і побуту – одна з найважливіших науково-технічних проблем.
Серед численних неорганічних матеріалів сучасності особливе місце займає скло. Здатність пропускати промені різної довжини, високі корозійна стійкість, діелектричні, теплоізоляційні властивості роблять цей матеріал здебільшого незамінним у техніці, будівельній галузі та побуті. До того ж скло характеризується крихкістю, невисокою міцністю та, що особливо знижує його ефективність, схильністю до розскловування.
Кристалізація скла під час формування виробів і експлуатації – основний недолік, що приводить до зменшення міцності, світлопропускання та псує їхній естетичний вигляд.
Понад півстоліття тому було встановлено, що скло в результаті кристалізації може не тільки змінювати зовнішній вигляд, але й у разі використання окремих додатків і певних режимів термооброблення здобувати підвищені термомеханічні властивості.
Відкриття каталізованої кристалізації скла і одержання нового класу склокристалічних матеріалів з високими експлуатаційними властивостями було одним з відкриттів ХХ ст. у галузі матеріалознавства і прирівнюється багатьма вченими до відкриття одержання сталі.
У різних країнах отриманий матеріал почали називати по-різному: в США – пірокерам, НДР – вітрокерам, Японії – девітрокерам, Угорщині – мінельбіт, в багатьох країнах – склокераміка. У СРСР за пропозицією проф. І. І. Китайгородського – ситалом (за першою і останніми буквами слів скло і кристал).
Без сумніву, перспектива розроблення нових складів ситалів, галузей застосування робить цей матеріал унікальним і заслуговує уваги на подальше дослідження і поглиблене вивчення.

Про автора

ВАХУЛА Ярослав Іванович – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри хімічної технології силікатів Національного університету „Львівська політехніка”, член Української асоціації емалювальників. Автор понад 120 наукових і науково-методичних праць. Основна тематика наукових досліджень – енергоощадні технології поліфункціональних склоподібних покрить та керамічних порошків.