Монографію присвячено літературній творчості українських художників, які дебютували в літературі у 20–30-х роках ХХ століття (С. Гординський, І. Крушельницький, В. Гаврилюк, В. Хмелюк, Г. Мазуренко, О. Лятуринська, В. Масютин, А. Ерделі, О. Грищенко). Художні реалізації діалогу з образотворчим мистецтвом й завдяки цьому збагачення літератури зумовлюються творчою практикою авторів в іншому виді мистецтва, художнім мисленням мультиталантів. У роботі беруться до уваги інтермедіальні концепції, на основі яких вироблено власний підхід до аналізу літератури художників, схарактеризовано міжмистецьку спрямованість періоду міжвоєння, увиразнено важливі теоретичні питання міжмистецького діалогу. Уперше багатогранна літературно-мистецька творчість С. Гординського розглядається в інтертекстуальному аспекті з фіксацією доказових контактів між мистецтвами.
Для літературознавців, мистецтвознавців, викладачів та студентів філологічних спеціальностей та усіх, хто цікавиться тематикою міжмистецьких взаємодій.

Зміст

Вступ