Передмова

Категорія “вартість” є одним із базових понять у сучасній економіці. У науках про економіку та управління до поняття вартості звертались віддавна як в емпіричних дослідженнях, так і в теоретичних міркуваннях. Воно розміщується у сфері так званої аксіології (науки про вартості). Відомі зарубіжні та вітчизняні теоретики у різні періоди часу намагались представляти своє бачення та розвивати концепцію вартості.
Прихильники теорії трудової вартості, серед яких А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, розглядали вартість насамперед в контексті мінової вартості товару, тобто його ціни, яку визначають затрати праці на виробництво цього товару.
Прихильники теорії граничної корисності, розвинутої І. Джевонсом, К. Менгіром, Е. Бем-Баверком, досліджуючи поняття вартості, розглядали її в контексті споживчої цінності і вважали, що ціна блага зумовлюється його цінністю, тобто тим значенням, яке певне благо має з погляду добробуту для суб’єкта. Своєю чергою, великі економісти англієць А. Маршалл та українець М. Туган-Барановський намагались синтезувати обидва підходи до пояснення категорій вартості та ціни. У другій половині ХХ ст. економісти неправомірно перестали надавати розробленню теорії вартості тієї вирішальної ролі, яку вона мала у ХІХ ст., а зосередили свою увагу переважно на дослідженні ціни та практиці ціноутворення.
Однак більше зацікавлення проблематикою вартості у літературі зі сфери управління можна спостерігати, починаючи від 80-х років ХХ ст. Сьогодні ця категорія набуває нових тлумачень та стає все більш багатогранною. Це відбувається насамперед під впливом актуалізації вчень Ф. Котлера, М. Портера, П. Друкера, К. Флетчера, П. Блайка, М. Крістофера, інших відомих вчених-економістів. Узагальнено вартість можна інтерпретувати як:
• явища, факти, відчуття або переживання пізнавального, афективно-пізнавального, нормативного або ненормативного характеру; це можуть бути також уявлені індивідуумом переживання, пов’язані з виникненням стану винагородження;
• позитивні позиції стосовно певних цільових станів, головні компоненти позицій або мотиваційно-перцепційні стани, які керують поведінкою (дією), що прямує до певних преферованих цілей; це є також зв’язки ідей і позицій, які утворюють масштаб уподобань для цілей, мотивів, дій або просто цільові стани, які варті досягнення;
• критерій оцінки, переконання про те, що є гідним бажання або також особливі типи переконань, розміщених у системі переконань індивіда, суспільної групи і суспільства про те, як потрібно або непотрібно діяти;
• риси та властивості предметів, зокрема їх здатність задовольняти людські потреби – як самих цих предметів, так і ідей, символічних культурних елементів тощо;
• усе те, що позитивно оцінюється або чому надається перевага, чого прагнуть, очікують, бажають і до чого прямують.
На думку деяких авторів, вартість – це психічне переживання індивіда, пов’язуване ним з виникненням насправді стану винагородження (уявне позитивне відчуття, пов’язане з виникненням в реальності певного стану речей). Це визначення вказує значною мірою на психологічне представлення цінності, яке обминає середовищні (групові), а також суспільно-культурні передумови створення цінності.
Своєю чергою, за іншим підходом вартість є уточненою або такою, яку вдається висунути, концепцією того, що є гідним бажання, характерною для індивіда або групи, яка впливає на вибір серед доступних способів засобів і цілей діяльності. Це уявлення відзначається передовсім психосоціологічним характером, який, однак, уникає суспільно-культурних аспектів цінності, широко акцептовані в літературі з галузі суспільних наук.
Вартість становить, отже, не стільки переживання (відчуття), пізнане індивідом, чи також переконання, які має індивід або суспільна група, але швидше уявлення про те, що відчуває, і “концепцію” того, що визнається гідним бажання. Отже, вартості, до реалізації яких якийсь суб’єкт прямує, впливають безпосередньо або за посередництвом позицій і мотивів на поведінку, зокрема на дії людей, і становлять критерії вибору як індивідуальних, так і колективних, спільних цілей.
З одного боку, суб’єктами, які прямують до реалізації вартості, можуть бути підприємства, які пропонують на ринку певні продукти або послуги. З іншого боку, цими суб’єктами можуть бути також клієнти, які для задоволення попиту на ці продукти і послуги реалізовують з метою їх набуття певні дії.
Існування в теорії і практиці таких диференційованих підходів до інтерпретації поняття вартості, а також звертання різних фахівців у різних випадках до різних форм (“вимірів”) цієї категорії, як, наприклад, вартість для клієнта, споживча вартість або також додана вартість, обумовили необхідність теоретико-методологічного обґрунтування трансформації поняття “вартість” та актуалізують вибір теми дослідження.
Ця монографія є спільним науковим досягненням українсько-польського колективу, результатом тривалої співпраці кафедри маркетингу і логістики Національного університету “Львівська політехніка” з її партнерами з Польщі. Важливим чинником необхідності представлення думок авторів, окрім їх актуальності і наукової новизни, є середовище створення книги: Краківська економічна академія, Катовіцька економічна академія, Лодзька політехніка, Вроцлавська економічна академія, Вища школа підприємництва та управління в м. Лодзь, які вважаються одними з провідних у Польщі вищих навчальних закладів. Зокрема, здобутки Краківської економічної академії високо оцінені класиком сучасної теорії маркетингу Філіпом Котлером, доктором honoris causa цього вищого навчального закладу.
Так історично склалось, що в довоєнній Східній Польщі існували два потужні наукові й культурні осередки – Львів і Краків, які дуже близькі і сьогодні, що обумовило появу цього наукового видання в Україні власне у львівському вищому навчальному закладі – Національному університеті “Львівська політехніка”.
Ця монографія є ще одним свідченням розвитку інтеграційних процесів у міждисциплінарних, міжнаціональних, міжкультурних відносинах в сфері економічної теорії, інноватики, маркетингу, логістики. Автори намагались викласти своє бачення понять споживчої вартості, вартості для споживача і для підприємства, ринкової вартості підприємства, їх взаємозв’язку та субординації.
Сподіваємось на активну дискусію з читачами та продовження досліджень у цьому науковому напрямі.