Оповідки про «вічне, добре, мудре…»

За ред. М. П. Лещенко, Н. В. Мукан, Л. С. Токарук
Код: 978-966-553-873-8
Навчальний посібник / За ред. М. П. Лещенко, Н. В. Мукан, Л. С. Токарук. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. 164 с. Формат 145 х 200 мм. М’яка обкладинка.
Ціна:0,00грн.
Розповсюджується автором
Weight: 0 кг

Передмова

Академічна програма освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» Київського національного університету імені Тараса Шевченка передбачає освоєння студентами курсу «Педагогіка». Серед розмаїття педагогічних методів особливу увагу приділено наративним (автобіографічним, біографічним, казковим, міфічним оповідям), що уможливлюють глибоку індивідуалізацію навчального процесу, його спрямування на самореалізацію і розвиток особистості.
Важливим змістовим компонентом є дослідження педагогічного потенціалу казок та оповідок у процесі виховання дітей. І це закономірно. Адже впродовж кількох років триває проект, у рамках якого студенти різних факультетів та спеціальностей пишуть оповідки, які можна було б використати у процесі виховання підростаючого покоління.
У 2007–2008 роках виникла ідея видати збірку, до якої увійшли б найкращі роботи студентів історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Щодо назви збірки, то її вибір не є випадковим. А суть полягає ось у чому… Ми часто чуємо про жорстокий світ, в якому ми живемо; про шалений темп життя; про втрату високих моральних якостей; про те, що наша молодь не така, якими ми були колись…
Але чи правда це? Прочитайте оповідки, написані нашою молоддю. У них ви знайдете проекцію нашого з вами життя, впливу, який ми здійснюємо на молодих людей, результати виховної роботи батьків, дідусів та бабусь, вихователів дитячих садочків, учителів загальноосвітніх шкіл, педагогів університетів, преси та телебачення, вулиці, різноманітних організацій, суспільства загалом.
Можливо, це звучатиме банально, але в їхніх душах проростають ті зерна «вічного, доброго, мудрого…», які ми з вами посіяли, і це не може не тішити, оскільки університетська молодь – це майбутня інтелігенція, їй розвивати наше суспільство. Але, здається, є одна проблема… Ми сіємо ці зерна за старим методом. Напевно, потрібно впроваджувати нові технології, щоб зерна «вічного, доброго, мудрого…» не викликали відрази, а сприймалися як вічні цінності, які впродовж двох тисячоліть, незважаючи на суспільний устрій та політичні перипетії, ніхто так і не зміг відмінити…
Останнім часом увага світової педагогічної громадськості була привернута до дивовижного феномена – грандіозного успіху серії книг про сучасну школу англійської письменниці Джоан Ролінг. Її багатосюжетні і багатопроблемні історії про пригоди хлопчика Гаррі Поттера у Школі Чародійства захопили мільйони юних читачів, викликавши у них потяг та інтерес до читання. Діти, підкреслює літературний критик В. Александров, відірвалися від екранів і взяли до рук книги, а Поттеріана уже перекладена на десятки мов. Причина цього небуденного явища, на думку рецензента, полягає в тому, що Дж. Ролінг глянула на дітей з інтересом і довір’ям, перенесла їх у світ казки, побудувала свої книги на схемі рольових ігор, які були і є одним з головних способів пізнання дітьми навколишнього світу. Тому-то герої письменниці завжди знаходять незвичайне в буденному, ніколи не нудьгують, бо їхнє навчання невіддільне від напруженої роботи уяви. Казка, що так органічно увійшла до душі дитини, допомагає їм вчитися і вдосконалюватися, переносити у сферу реалій вимріяне і таке бажане чудо, коли переборюються будь-які труднощі і долаються усілякі страхи та негативні імпульси.
Отже, казковий світ магічно впливає на дитину, манить таємницями, чудесами, чародійством. Діти з радістю подорожують в уявному, нереальному світі, активно діють у ньому, творчо трансформують, перетворюють його. За допомогою казок вони отримують знання про довкілля, про взаємостосунки людей, проблеми, які зустрічаються у житті.
Казки навчають дитину знаходити вихід зі складних ситуацій, вірити в силу добра, любові, справедливості, краси. Діти дуже люблять казки, тому що в них компенсується недостатність дій у реальному житті і стає можливою реалізація їх творчого потенціалу.

Лещенко Марія Петрівна,
Мукан Наталія Василівна,
Токарук Людмила Степанівна

Про упорядників

ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна
доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

МУКАН Наталія Василівна
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету "Львівська політехніка".

ТОКАРУК Людмила Степанівна
кандидат педагогічних наук, асистент кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.