Вступ

В усіх галузях народного господарства України використовують електродвигуни, синхронні генератори, зварювальні генератори і перетворювачі, пускові і захисні апарати, а також інші типи електрообладнання. У зв’язку з неперервним зростанням кількості обладнання особливо важливого значення набувають питання розробки нових форм експлуатації, які забезпечують підвищення культури експлуатації і надійності роботи електрообладнання при одночасному зниженні трудових і грошових витрат.
Тепер на практиці використовують в основному систему планово-попереджувального ремонту (ППР), яка передбачає періодичне проведення технічного обслуговування і ремонтів через певні, наперед установлені строки. Недоліком системи ППР є порівняно велика трудомісткість технічного обслуговування і ремонтів електрообладнання, бо багато робіт є регламентними (наприклад, розбирання електрообладнання для визначення технічного стану тощо). Крім того, реальні умови роботи електрообладнання (змінний характер навантаження, нерівномірність використання протягом доби чи року, мінливість середовища з різкими змінами температури, вологи, шкідливих домішок, забрудненого повітря тощо) та зростання кількості деталей і електромагнітних навантажень на ак¬тивні матеріали (інтенсифікація використання активних матеріалів) затрудняють застосування основного положення системи ППР, тому що обсяги робіт під час міжремонтного обслуговування технічних доглядів і ремонтів залежать від кількості годин роботи обладнання.
Все наведене вище свідчить про необхідність удосконалення системи ППР електрообладнання за допомогою розробки і застосування її нових форм, які забезпечать зниження витрат на експлу¬атацію при одночасному підвищенні надійності роботи електрообладнання. Цим вимогам відповідає застосування методів і засобів діагностування (безрозбірне визначення технічного стану), що дозволить експлуатаційному персоналу мати точні дані про технічний стан електрообладнання і безпомилково визначати час його ремонту або заміни.
Метою діагностування є забезпечення найекономічнішої експлуатації електрообладнання при заданому рівні надійності та скорочення до мінімуму витрат на технічне обслуговування і ремонт. Ця мета досягається визначенням технічного стану електрообладнання, що дозволяє своєчасно запобігти відмовам, скоротити простоювання через несправності, здійснювати комплекс заходів на підтримку працездатності електрообладнання відповідно до даних діагностування, тобто мета досягається за допомогою керування технічним станом електрообладнання під час експлуатації.
Метою вивчення курсу “Експлуатація та діагностування електричних машин і апаратів” є набуття майбутніми інженерами-електромеханіками теоретичних і практичних знань в галузі експлуатації та діагностування основного електрообладнання на сучасному етапі технічного обслуговування. Предметом вивчення є методи, прилади і схеми для технічного обслуговування та діагностування електродвигунів єдиних серій, синхронних генераторів пересувних електростанцій, електродвигунів занурених насосів, зварювальних генераторів і перетворювачів. Теоретичною і практичною базою для вивчення цього курсу є загальний курс, проектування і технологія виготовлення та ремонту електричних машин і апаратів.
Для фахової підготовки студентів електромеханічних спеціальностей вищих технічних навчальних закладів основними є розділи 1, 2, 3, 4.4 і 5, 7. Решта розділів є допоміжними (інформативними чи факультативними). Зокрема, розділи 4.1, 4.2 і 4.3 становлять інтерес для розробників методів і засобів технічної діагностики, а шостий – для оцінки ресурсу електрообладнання.