Передмова

Впровадження в життя необхідних радикальних змін у постсоціалістичній економіці України стає реальністю як закономірний і об'єктивний процес, однак процес слабо структуризований. І це зумовлює відсутність розроблених і апробованих варіантів оптимізації перехідних процесів шляхом наближеної формалізації. Водночас це зовсім не означає, що теоретичне осмислення мікро- та макроекономічних змін, динаміки параметрів причинно-наслідкових зв’язків неможливе і непотрібне. Щобільше, власне теоретична розбудова концепцій стратегічного розвитку економіки в Україні повинна стати каталізатором прогресивних змін, генерувати формування сприятливих для здорового розвитку підприємництва ринкових умов.
Однак оптимальне вирішення проблем вимагає інтегрованого системного підходу до дослідження умов функціонування об’єктів мікрорівня, інтегрованого системного впровадження механізмів раціонального підприємництва і бізнесу, інтегрованого системного використання економічного потенціалу підприємств, уможливленого сьогодні відповідними трансакціями в умовах прогресуючого формування інтегрованого інформаційного зв’язку та інформаційної інфраструктури. У контексті викладеного стають актуальними впровадження новітніх досягнень світової економічної науки, переймання передового світового досвіду функціонування підприємств країн ринкової економіки у взаємозв’язку із набутим власним позитивним і негативним досвідом як інновацій економіко-організаційного і управлінського характеру.
Теоретичне обґрунтування радикальних економічних змін актуалізується і зміною поведінки покупців, для яких з початку 1970-х років поряд із такими вимогами до пропозицій, як низькі ціни, високоякісні товари та їх широкий асортимент, стає характерною не менш важлива вимога – постійна наявність таких товарів на ринку. Такі життєві вимоги, перед якими стоять сьогодні підприємства у світовій економіці, стосуються насамперед гнучкішої реакції на різнобічні бажання споживачів. Водночас це закономірне прагнення до зорієнтованого на споживача виробництва реалізується щоразу складніше за наявності постійної конкуренції, і це зумовлює скорочення життєвих циклів виробів, щоразу більше насичення товарних ринків.
З огляду на викладене, по-перше, найскладнішим щодо формування прогнозних характеристик та, по-друге, найважливішим щодо формування макроекономічної перспективи в економіці промислово розвинутих країн є ринок товарів промислового призначення (ТПП), оскільки перше зумовлене тривалими життєвими циклами порівняно зі споживчими товарами, а друге – мультиплікативним характером впливу на економіку інвестиційних товарів. Водночас, по-третє, як правило, виробництво ТПП настільки ускладнене організаційно, технологічно і технічно, що це вимагає найвищого рівня спеціалізації та міжвиробничої кооперації. По-четверте, значною мірою таке виробництво в сучасних умовах інтеграції національних економік у світове господарство з його першими атрибутами – світовими ринками також дуже ускладнене географічно, а все разом актуалізує необхідність маркетингового управління на промисловому підприємстві.