Вступ

Небагато міст відіграли таку помітну роль в історії України та Східної Європи за доби середньовіччя, як Володимир – давній центр Західного Побужжя, перша княжа столиця Волинського краю – північно-західної української етнографічної території. Місто засноване великим київським князем Св. Володимиром і назване на його честь, що мало стверджувати вагу міста в регіоні: воно повинно було замінити попередні центри цієї території.
Видатна роль міста в історії України спонукала звертатися до його пам’яток духовних та політичних діячів різних епох. Тому проблема виникнення міста хвилювала не одне покоління учених-істориків. Спроба дати оцінку ролі Володимира-Волинського в історії України княжої доби робилася багатьма ученими ще на світанку історичної думки у Східній Європі. Проте детальне вивчення його пам’яток найчастіше було випадковим. Особливо недооцінене вивчення старожитностей міста українськими дослідниками за радянської доби. У той час, коли з метою вивчення Києва, Чернігова, Переяслава та, навіть, Галича створювались спеціальні експедиції, вивчення Володимира залишалося справою ентузіастів. Причину цього слід шукати... у важливій ролі міста в утвердженні української державності на західних українських землях. Якщо в Галичині, де ще в міжвоєнний період сформувалися наукові традиції та значний прошарок задіяної в цій справі інтелігенції, проблемі історії і культури Галицько-Волинської держави приділялась певна увага, то на Волині подібна проблематика актуальною не вважалася. Внаслідок цього дослід¬ження Володимира стало прерогативою фахівців з далекого Ленінграда, саме там сформувалися найважливіші наукові колекції старожитностей Володимира.
Розташований на заході сучасної України Володимир пройшов тривалий шлях розвитку від удільного князівського столу до столиці середньовічної української держави – Галицько-Волинського князівства. Володимир-Волинський – одне з найдавніших міст західного регіону України. Воно – одне з небагатьох, час заснування яких відомий з точністю до 10 років. Дослідження львівського вченого В.В. Ауліха на городищі у Зимному в околиці Володимира дали підставу сучасним ученим починати історію міста з тих часів, коли у Середньому Побужжі склались умови для формування великого адміністративно-політичного центру східних слов’ян.
Важливою передумовою цього були природні умови. Вони сприяли ранньому та стабільному освоєнню території Середнього Побужжя, починаючи з епохи палеоліту, понад 20 тис. років тому. Саме тут склались своєрідні центри ранньоземлеробських культур V–IV ст.: лінійно-стрічкової, лендельської тощо (Зимно, Лежниця та ін.). Як свідчить поширення пам’яток, густота заселення в цій околиці, як і в інших частинах лісостепової Волині, істотно зростає в епоху бронзи (II тис. до н. е.) і залишається такою протягом I тис. до н. е.– I тис. н. е. Про розвиток мікрорегіону свідчить також скарб знарядь майстра бронзоливарника V–IV ст. до н. е., виявлений випадково у 1975 р. під час досліджень поруч із храмом в ур. “Стара катедра” [Крушельницька, 1985].
Отже, формування системи заселення і первинних міських осередків сло¬в’янської доби відбувалося на добре освоєній території. Тому не випадково, що одне з перших слов’янських городищ України у с. Зимно виникло на місці раніше укріплених поселень доби енеоліту.
Саме тут пролягав головний сухопутний транспортний коридор зі Сходу на Захід. Вздовж цієї осі, що пролягла вздовж межі Лісостепу та Полісся, сформувалися осередки влади, найголовніші з яких контролювали одночасно й меридіональні шляхи, що вздовж річкових систем сполучали балтійське та причорноморське узбережжя.
Отже, цими факторами визначився провідний статус Володимира поміж інших міст регіону. А видатне суспільне значення зробило місто важливим осередком культури. Часами повне ігнорування цього факту спричинило уяву стосовно “провінційності” міста. Істотним внеском в інтерпретацію політико-економічної суті міста стали результати розкопок 1990-х рр. під керівництвом автора. Тим самим матеріальне підтвердження отримують концепції стосовно особливого значення Галицько-Волинської держави у світовій системі торгівлі, що склалася внаслідок монгольських завоювань XIII ст.
Книгу відкриває короткий огляд історії досліджень Володимира та подій його політичної історії. Адже володіння містом в той час означало володіння великим Волинським краєм. На цьому історичному тлі у монографії показано суспільно-політичний та територіально-просторовий розвиток Володимира і його соціально-топографічну структуру, подано відомості про монументальне будівництво, характер жител та господарських споруд, визначено їх хронологію. Крім того, результати ґрунтовних археологічних досліджень останніх років, а також аналіз незадокументованих знахідок, зібраних у фондосховищах Львівського історичного і Національного музею у Львові та Волинського краєзнавчого музею, дають змогу встановити етапи становлення й розвитку Володимира як феодального міста, стан його економіки та культури, рівень міжнародних зв’язків, військової справи, ролі Володимира в середньовічній історії Волині та України. Такий детальний виклад його політичної історії значно доповнює попередні історичні праці про місто [Теодорович, 1893; Ісаєвич, Мартинюк, 1988; Кучинко, 2006 та ін.]. Автор вдячний за сприяння у підборі матеріалу до книги та консультації археологам М.В. Малевич-Малевській та Г.О. Пєсковій (Санкт-Петербург), В.Ю. Ковалю (Москва), а також музейникам В.В. Стемпковському, П.М. Заклекті (Володи¬мир-Волинський) та В.Д. Луцу (Рівне).
Дуже багато важливих моментів в історії Володимира ще залишаються не вивченими. Тому одне з головних завдань монографії – привернути увагу до суспільної важливості детального дослідження усіх археологічних пам’яток стольного міста.

Про автора

ТЕРСЬКИЙ Святослав Володимирович
Кандидат історичних наук, доцент, керівник Волинської археологічної експедиції, яка досліджувала літописні міста Володимир, Лучеськ, Львів, Пересопницю, Перемиль та інші пам'ятки княжої доби. Автор монографічних досліджень з археології Галицько-Волинської держави, історичних нарисів про волинські міста Олику, Пересопницю, Лучеськ.
Електронна пошта tersky@polynet.lviv.ua