Передмова

Надзвичайно динамічний предмет сучасної логістики, як свідчить світова практика, повинен бути вагомою складовою розроблення стратегічної політики розвитку національної економіки й управлінських рішень тактичного та оперативного рівнів.
Останніми роками, коли зростає загроза екологічних, енергетичних, продовольчих і політичних криз, основна увага і теоретиків, і практиків з економіки і менеджменту зосереджена власне на моделюванні та регулюванні інформаційних, матеріально-речових, фінансових і людських потоків згідно із визначеними пріоритетами і відповідно до ринкових ситуацій. Поява нових ринкових інструментів, розширення переліку об’єктів товарно-вартісних відносин за рахунок об’єктів інтелектуальної власності, все більш негативна динаміка щодо порушення прав на торгові марки і товарні знаки, перехід підприємницьких структур на нові умови функціонування в європейському економічному просторі після вступу України в СОТ і підготовки до вступу в ЄС та участі у зоні вільної торгівлі, стабільно низька конкурентоспроможність товаровиробників і країни в діловому світі, висока пасивність в інноваційній діяльності підприємців та інституцій науково-дослідного сектору – всі ці явища поставили нові виклики і логістиці, насамперед стосовно зростаючої економічної, соціальної і правової відповідальності бізнесу перед суспільством за якість товарів і послуг, їхню реальну інноваційність та екологічну чистоту, за створення нових робочих місць високого інтелектуального змісту, за якість мікросередовища, де використовується людський і природний капітал, створюються умови для розвитку чи міграції інтелектуального капіталу.
Дослідження категорії “логістична система” стали надзвичайно актуальними для предметного середовища з боку технічно-технологічної сфери (процеси фізичного переміщення матеріальних благ), інформаційної сфери (процеси переміщення інформації), менеджерської сфери (процеси прийняття та реалізації управлінських рішень) та для функціонального середовища у розрізі постачання (процеси закупівлі матеріалів, виготовлення та дистрибуції (процеси розподілу готової продукції і замінних частин)).
Увесь спектр досліджень проблематики логістичних систем з огляду на їхню компатибільність можна умовно класифікувати за принципом приналежності до таких об’єктів:
- потоки (матеріальні, інформаційні, фінансові, людські);
- процеси (транспортування, управління запасами, складування, пакування);
- сфери: техніка, технологія, економіка, інформатика;
- концепції (сталий розвиток; системи, що ґрунтуються на знаннях);
- проблеми: глобалізація, конкуренція, світові кризи, катастрофи (голод, потепління тощо).
Сучасний досвід інтеграції суб’єктів господарювання на засадах логістики, створення логістичних систем (ланцюгів поставок, мережевих організацій, інших інтегрованих утворень) свідчить про недостатній рівень власне економічного обґрунтування доцільності упровадження таких рішень. Причин є декілька. Одна з них полягає у слабкоструктурованості впливу чинників на функціонування логістичних систем, а відтак труднощах в ідентифікації “сили” їхнього впливу. Це однаковою мірою стосується як ідентифікації засобів логістичних систем, які часто мають багатофункціональний фактор використання, так й ідентифікації створених продуктів та наданих ними послуг, а відтак це не забезпечує підстав коректного оцінювання рівня логістичних витрат, істотна частина яких може бути неявною.
Логічним видається продовження досліджень у напрямку формування методичних положень щодо оцінювання ефективності функціонування логістичних систем та адаптування сучасних ефективних інструментів оптимізування їхнього функціонування (адаптивне управління, концепція BSС, система ABC-рахунку, ІТ-технології, логістичний аудит, логістичний контролінг).
Практична придатність наукових результатів авторського колективу підкріплена реалізацією вибраних (предметних) проектних рішень щодо інтеграції підприємств на засадах логістики у сфері виробництва, сервісного обслуговування, у функціонуванні ланцюгів поставок та вузлових об’єктів логістики.
Очевидно, що не все, викладене колективом авторів, читач повинен сприймати аксіоматично, як і не все скептично. Водночас переконаний у все ще високій актуальності висвітлених у книзі проблем, хоч її основою стало близько двох десятків виконаних дисертаційних досліджень з цієї проблематики. Підтвердженням цього є поява щораз складніших економічних проблем – чи то на ринку зерна в Україні, чи у сфері енергозабезпечення країни, чи навіть у сфері функціонування державного сектора економіки та у підготовці до “Євро 2012”.
Колектив авторів висловлює подяку шановним рецензентам, професору Н. І. Чухрай, проф. Н. А. Мікулі, проф. Р. Паторі, визнаним професіоналам у сфері логістики, за слушні поради, цінні зауваження та критичні оцінки, що сприяло народженню зрілої наукової праці.

З повагою до читачів
Євген Крикавський