Вступ

Розвиток науки і техніки значною мірою визначається рівнем розвитку вимірювальної техніки. Вимірювання фізичних величин застосовується практично в усіх галузях діяльності людини – техніці, біології, медицині тощо. Вимірювання є одним з чинників забезпечення ефективності технологічних процесів і високої якості продукції.
Якість продукції можна досягнути двома принципово різними методами:
- розбраковуванням або сортуванням виготовлених деталей і виробів;
- підвищенням технологічної точності.
Перший метод, так званий пасивний контроль, ґрунтується на використанні післяопераційного контролю, коли на шляху бракованих виробів встановлюються вимірювальні заслони (зокрема контрольні і сортувальні автомати), які тільки фіксують значення параметрів і не допускають потрапляння бракованих виробів у готову продукцію, перевіряючи, чи знаходяться визначені для контролю параметри у межах призначених на них допусків.
До другого методу (активного контролю) належать такі методи контролю, за результатами яких ручним способом або автоматично здійснюється дія на технологічний процес, чим забезпечується необхідна якість продукції. Цей метод усуває самі причини виникнення браку, тобто здійснює його профілактику.
Удосконалення і впровадження контрольно-вимірювальної техніки визначається створенням нових видів продукції і потребою їх масового виготовлення, упровадженням нових технологій і нового прогресивного обладнання, часом прецизійного, і з високим ступенем автоматизації технологічних процесів.
Істотним фактором вдосконалення самих контрольно-вимірювальних операцій є автоматизація процесів контролю, що усуває суб’єктивні похибки, підвищує продуктивність і покращує умови праці. Автоматизація контрольних операцій, зокрема контролю лінійних розмірів, є найскладнішою в усій сукупності автоматизації механічних технологій. Пристрої активного автоматичного контролю є складовою частиною структури технологічної машини і визначають рівень її досконалості.
Посібник написано з урахуванням багаторічного досвіду викладання спеціальних дисциплін машинобудівних спеціальностей та виконання науково-дослідних робіт на кафедрах Інституту інженерної механіки і транспорту Національного університету "Львівська політехніка".
Автори врахували зауваження та побажання рецензентів щодо підвищення якості посібника. Автори вдячні співробітникам кафедри електронного машинобудування Інституту інженерної механіки і транспорту Національного університету “Львівська політехніка” А. Р. Завербному, Р. М. Шереметі, А. В. Устінову , В. Б. Балуку за цінні поради та допомогу в написанні цього посібника.