Високоефективні міжрезонансні вібраційні машини з електромагнітним приводом (Теоретичні основи та практика створення)

Ланець О. С.
Код: 978-966-553-728-1
Монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2008. 324 с. Формат 170 х 240 мм. М'яка обкладинка.
Ціна:299,00грн.
Weight: 0 г

Передмова

Ця монографія є продовженням наукових традицій львівської школи вібротехніки, біля витоків якої стояли такі видатні особистості, як М. В. Медвідь, А. Н. Рабинович, В. О. Повідайло, Р. І. Сілін, В. О. Яхимович та ін. Роботи цих учених Львівської політехніки багато в чому були основоположними для розвитку вібротехнологій у всій країні, а також для формування і загального визнання школи зокрема. У здобутку школи – понад 1000 наукових праць, близько 500 патентів, понад 40 докторських та кандидатських дисертацій. Вона виховала низку провідних науковців у галузі вібротехнологій – як І. С. Афтаназів, П. С. Берник, З. А. Стоцько, В. А. Щигель, П. Д. Денісов, В. Д. Уфімцев та ін. Частина з них продовжила розвивати свої наукові напрямки в інших ВНЗ, НДІ, але для всіх них Львівська політехніка із визнаною школою вібротехніки залишиться альма матер.
Перші зразки вібраційного обладнання на механічному факультеті Львівського політехнічного інституту з’явились на початку 1950-х років. У післявоєнний період, коли потрібно було технологічно розвивати пріоритетні галузі промисловості, постала нагальна потреба в розробках за напрямом автоматизації виробничих процесів у машинобудуванні та приладобудуванні. Значна увага приділялась автоматизованому обладнанню поштучного завантаження та розвантаження виробів на технологічних операціях. До найефективніших таких установок належать вібраційні транспортери, бункерні живильники, підйомники, вібра- ційні модулі автоматизованих комплексів, складальних та контрольних автоматів тощо. Це багато в чому визначило подальше наукове спрямування дослідницьких робіт у галузі вібротехнологій, а отже, і наукові інтереси всієї школи. Створюване обладнання було порівняно невеликим, з оптимальним приводом – електромагнітним віброзбудником. Тому саме такий тип вібромашин переважно був об’єктом наукових досліджень львівської школи.
Славу львівській школі вібротехніки принесли розробки вібраційних машин з електромагнітним приводом, створені в НДЛ-40 при кафедрі АКМ під науковим керівництвом професора В. О. Повідайла. На глибоке переконання професора, таке вібраційне технологічне обладнання найперспективніше, і власне його необхідно досліджувати насамперед. У період керування професора В. О. Повідайла з’явились сотні зразків вібраційних машин з електромагнітним приводом, що впроваджувались у виробництво у багатьох куточках країни. Спектр їх застосування був широким: автоматизація машинобудування, легкої промисловості, літакобудування, золотодобування й інших галузей. Так, були виготовлені вібробункери, швидкість транспортування деталей в яких становила 1.7 м/с; вібраційні притиральні верстати, що давали точність 0.3 мкм на діаметр 100 мм; вібросепаратори, на яких суміш кульок розмірами 80…200 мкм розділялась за розмірами на фракції, що відрізнялись одна від іншої не більше ніж на 10 мкм; автоматизована лінія на базі віброобладнання, яка забезпечувала транспортування, сепарування, рахування та фасування 6 т монет на день, де швидкість підрахунку монет номіналом 1 та 2 копійки становила до 50 шт/с. Більшість зі створюваного в НДЛ-40 віброобладнання не мало в світовій практиці аналогів, виготовлялось в одиничному екземплярі і було унікальним. Багато із виготовлених машин і досі є неперевершеними. Запропоновані методики розрахунку вібраційного обладнання використовуються і сьогодні, ставши класичними.
Почавши свою наукову роботу під керівництвом професора В. О. Повідайла саме з вібраційних машин на основі електромагнітного приводу ще магістром та продовживши їх дослідження під час навчання в аспірантурі у доцента О. В. Гаврильченка, автор і в подальшій науковій діяльності працював над удосконаленням такого типу машин.
Монографія є узагальненням багаторічної роботи зі створення високоефективних вібраційних машин з електромагнітним приводом, результати якої автор виносить на загальний огляд. Запропоновані наукові підходи дають можливість створювати великогабаритне високоефективне вібраційне технологічне обладнання різноманітного призначення на основі електромагнітного приводу, що досягається завдяки якісно новому принципу у розрахунку параметрів тримасових механічних коливальних систем (МКС).
У вступі до монографії наголошено на актуальності досліджень у галузі унікальних за своїми фізичними властивостями вібраційних технологій – а саме вібраційного обладнання на основі електромагнітного приводу. Зазначено основні причини, що обмежують використання такого типу приводу у великогабаритних потужних вібраційних установках.