Передмова (продовження)

У першому розділі описується історія зародження вібраційних машин з електромагнітним приводом, проводиться загальний аналіз їх МКС з метою вибору найперспективнішої структурної схеми як основи для подальшого наукового дослідження в галузі створення високоефективного вібраційного обладнання. Доводиться, що передовими за технічними параметрами є тримасові МКС міжрезонансних вібраційних машин, а тому дослідження саме такого типу обладнання є найдоцільнішим.
У другому розділі викладаються передумови та основи теорії синфазних коливань у вібраційних машинах з електромагнітним приводом. Пропонується новий підхід у розрахунку тримасових міжрезонансних МКС. Відповідно до нього виводяться аналітичні залежності для інерційних параметрів мас та значень жорсткостей пружних систем, що дають змогу синтезувати МКС з мінімально можливим повітряним проміжком в електромагнітних віброзбудниках та значно вищими (додатковими) підсиленнями амплітуд коливань порівняно з існуючими конструкціями.
У третьому розділі обґрунтовується наявність та причини високої ефективності міжрезонансних МКС вібраційних машин, що створюються з використанням наведеної методики розрахунку параметрів. Вказуються кількісні переваги запропонованих МКС за технічними показниками порівняно з традиційними. Запропоновано низку аналітичних залежностей, що дають змогу ще на проектному рівні закласти необхідну ефективність для МКС вібраційної машини.
Четвертий розділ присвячений розрахунку найвідповідальніших вузлів вібраційних машин – резонансних пружних систем та електромагнітного приводу. Обґрунтовується узагальнена модель комбінованої пружної системи у вигляді центрального циліндричного та гіперболоїдного торсіонів як така, що охоплює найпоширеніші випадки для забезпечення простого руху мас. Надаються шаблон-формули розрахунку її жорсткості та міцності. Наводяться аналітичні вирази аналогічних розрахунків пружних систем та елементів для надання складного руху масам. Викладається методика розрахунку Ш-подібного електромагнітного віброзбудника за амплітудним значенням тягового зусилля з урахуванням потоків опуклості електромагнітного поля.
У п’ятому розділі проводяться необхідні експериментальні дослідження з метою підтвердження викладених наукових положень та працездатності запропонованих МКС. Пропонується низка структурних та конструктивних схем вібраційних машин з електромагнітним приводом. На конкретних прикладах експериментальних зразків та промислового вібраційного обладнання розглянуто особливості розрахунку технологічних установок за допомогою запропонованої методики.
У післямові окреслюються та узагальнюються основні наукові результати, досягнуті в монографії, перспективи створення високоефективних великогабаритних вібраційних машин з електромагнітним приводом.
Книга може бути корисна студентам ВНЗ, що слухають суміжні курси, інженерному персоналу, що займається створенням вібраційного технологічного обладнання, та аспірантам, що ведуть свої наукові дослідження у галузі розроблення високоефективних вібраційних машин з електромагнітним приводом різноманітного технологічного призначення.
Під час написання монографії використовувались ліцензійні версії програмних продуктів. За текстом усі геометричні, механічні та інші параметри, за умови, що не вказані їх розмірності, наведені в Міжнародній системі одиниць – системі SI або ж у величинах, похідних від одиниць системи SI.
Особливо вдячний за допомогу рецензентам – докторам технічних наук, професорам Івану Назаренку, Ігорю Кузьо, Всеволоду Франчуку та Миколі Ярошевичу, які надавали цінні зауваження та поради під час написання книги. Висловлюю подяку матері Валентині Кавецькій, батькові Степану Ланцю, братові Андрієві та дружині Олені за підтримку у написанні монографії. Вдячний колективу кафедри АКМ за максимальне сприяння під час роботи над книгою. Деякі параграфи, що зазначено в книзі, були написані сумісно з кандидатами технічних наук Олександром Гаврильченком, Ярославом Шпаком та Володимиром Гурським, за що їм окрема подяка.
Зауваження та побажання щодо монографії прохання надсилати за адресою: 79013, вул. С. Бандери, 12, Інститут інженерної механіки та транспорту Національного університету “Львівська політехніка”, кафедра автоматизації та комплексної механізації машинобудівної промисловості (АКМ) або ж на е-mail: akm@polynet.lviv.ua.

З повагою, Олексій Ланець