Передмова

Книга Степана Шаха «Львів – місто моєї молодости» важлива і цінна як для пересічного читача, що цікавиться старожитностями, історією рідного краю, рідного міста, епохою минулого, так і для читача, зацікавленого фахово. Оскільки акумулює фактичний матеріал з історії, архітектури, соціології, національних та конфесійних відносин, а також національного шкільництва, аспекту, який, мабуть, у цьому конексті нас цікавить щонайбільше.
Власне, третій том спогадів і присвячено проблемам шкільництва, зокрема у Львівській академічній гімназії, almae matris Автора. Гадаємо, і нам: випускникам, учням, викладачам цього найдавнішого в Україні навчального закладу такого типу, – щоб не забули, «хто ми і чиї ми діти», щоб примножували славну історію та традиції Львівської академічної гімназії, високий статус якої визначив світлої пам’яті кардинал Йосиф Сліпий: «Академічна гімназія – то історичний пам’ятник Львова і бути її учнем чи виховником – то висока історична відзнака».
Високий статус гімназії у минулому і в нашому сьогоденні – це вже наслідок, результат кропіткої, часом рутинної праці багатьох поколінь. Плеяда тих, хто навчався і викладав у Львівській академічній гімназії, дійсно вражає. Серед них світила національної та європейської культури – проф. А. Вахнянин, д-р Ф. Колесса, проф. I. Огоновський, проф. М. Возняк; серед них герої національно-визвольних змагань Є. Коновалець та Р. Шухевич; серед них прості пересічні і непересічні не відомі нам громадяни, виховані гімназією патріоти, що своєю повсякденною працею наближали День Незалежності.
Сьогодні Академічна гімназія, яка цьогоріч відзначила своє 225-річчя, продовжує славні традиції попередників, вшановує їхню пам’ять, виконує їхні настанови, зокрема професора С. Шаха, книжка якого «Львів – місто моєї молодости» стала пам’ятником йому і всім, кому не байдужа доля майбутнього України.

Леся ЮХМАН,
директор Львівської академічної гімназії

Про автора

Степан Шах народився 1891 року в Куликові біля Львова в міщансько-ремісничій родині. Закінчив Академічну гімназію у Львові. Навчався на філологічно-філософському факультеті Львівського університету, під час навчання брав активну участь у боротьбі за український університет у Львові.
Після закінчення студій у 1915 році мобілізований до австрійської армії. У ранзі старшини брав участь у І Світовій війні. 1918 року перейшов на бік УГА і в чині поручника брав участь у боях на терені Західної України.
Освітянин і громадський діяч, у 1920–1932 роках секретар Товариства "Просвіта", людина енергійна, рішуча і шляхетна.
Працював професором Академічної гімназії у Львові, в Сокалі. 1931 року зайняв посаду директора Перемиської української чоловічої гімназії. У 1944 році через Чехословаччину, Австрію переїхав до Німеччини, де упродовж 15 років працював філологом у німецьких державних гімназіях. Був співорганізатором багатьох українських інституцій у діаспорі, дійсним членом НТШ. Співпрацював з Українським Вільним Університетом у Мюнхені. Написав понад 200 праць, низку книг, присвячених правдивому відтворенню української історії, зокрема "Популярна історія Товариства "Просвіта", "Отець Маркіян Шашкевич та галицьке відродження".
Останні роки – до смерті у 1978 році – прожив у Сіднеї в Австралії.