- Рубрики
- Філософія, психологія, педагогіка
- Історія
- Політика, право
- Економіка
- Математика
- Фізика
- Хімія, хімічна технологія
- Біологія, валеологія
- Геодезія, картографія
- Загальнотехнічні науки
- ІТ, комп'ютери
- Автоматика, радіоелектроніка, телекомунікації
- Електроенергетика, електромеханіка
- Приладо-, машинобудування, транспорт
- Будівництво
- Архітектура, містобудування
- Мовознавство
- Художня література
- Мистецтвознавство
- Словники, енциклопедії, довідники
- Журнал "Львівська політехніка"
- Збірники тестових завдань
- Книжкові видання
- Наукова періодика
- Фірмова продукція
Програмне та алгоритмічне забезпечення сховищ та просторів даних
Код: 978-617-607-023-8
Монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. 196 с. Формат 170 х 240 мм. М'яка обкладинка.
Ціна:235,00грн.
Weight: 0 кг
Проаналізовано сучасний стан ринку програмного забезпечення для сховищ та просторів даних, а також розроблено алгоритми опрацювання інформації у просторах даних. Монографія містить матеріал, рекомендований для студентів, що навчаються у магістратурі за спеціальностями “Інтелектуальні системи прийняття рішень” та “Консолідована інформація”. Є доповненням до теоретичного та практичного матеріалу курсів “Технології сховищ даних” та “Проектування проблемно-орієнтованих систем”. Зміст монографії відповідає окремим розділам програм цих курсів.
Зміст
Вступ.
Розділ 1. АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОПРАЦЮВАННЯ РОЗРІЗНЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.
1.1. Типи запитів до розрізнених джерел.
1.2. Запити предиката .
1.3. Запит ключового слова.
1.4. Побудова інвертованих індексів.
Висновки.
Розділ 2. ОБ’ЄКТИ ПРОСТОРУ ДАНИХ.
2.1. Подання простору даних як алгебраїчної системи.
2.2. Інформаційні продукти простору даних.
2.3. Операції алгебраїчної системи класу “простір даних”.
2.4. Предикати на інформаційних продуктах.
2.5. Опрацювання у просторі даних напівструктурованих даних.
2.6. Формування алгебраїчних виразів.
2.7. Реляційна модель – підсистема алгебраїчної системи класу “простір даних”.
2.8. Схема даних каталогу простору даних та визначення ступеня довіри до джерела даних.
2.9. Розроблення метамови опису джерел даних та встановлення відповідності між їхніми структурами даних.
Висновки.
Розділ 3. АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ З РОЗРІЗНЕНИХ ДЖЕРЕЛ.
3.1. Пошук джерел на основі метаданих.
3.2. Відбір джерел з використанням онтологічних визначень.
3.3. Аналіз методів інтеграціі даних на рівні сховища даних.
3.4. Web-інтеграція.
3.5. Загальна характеристика методів інтеграції.
Висновки.
Розділ 4. ПРЕДМЕТНІ ОБЛАСТІ, У ЯКИХ ДОЦІЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ
ПРОСТОРИ ДАНИХ.
4.1. Проблеми, що призводять до необхідності використання просторів даних.
4.2. Приклади предметних областей, у яких виникає задача створення прострів даних.
4.3. Відмінність сховищ даних від баз даних та приклади предметних областей,
для яких доцільно розробляти сховища даних.
Висновки.
Розділ 5. РОЗВИТОК РИНКУ ЗАСОБІВ ДЛЯ СХОВИЩ ТА ПРОСТОРІВ ДАНИХ.
5.1. Платформи для побудови сховищ даних.
5.2. Сучасні СКБД та пристрої сховищ даних.
5.3. Засоби інтеграції даних як одного зі завдань простору даних.
5.4. Сервер інтеграції BizTalk Server.
5.5. Технології InterSystems Cache.
5.6. Порівняльна характеристика засобів реалізації сховищ даних.
Висновки.
Розділ 6. GRID ТА ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ.
6.1. Концепція GRID.
6.2. Поняття хмарних обчислень.
6.3. Порівняння ГРІД та хмарних обчислень.
6.4. Windows Azure.
6.5. Google App Engine.
Висновки.
Розділ 7. АВТОМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ВНЗ ЯК ПРИКЛАД
ПОБУДОВИ СХОВИЩА ДАНИХ ТА ІНТЕГРАЦІЇ ДАНИХ.
7.1. Технологічні задачі, що виникають під час інформатизації ВНЗ.
7.2. Порівняльна характеристика засобів опрацювання та аналізу розрізнених даних
в SQL Server 2005.
7.3. Алгоритм обміну даними (тиражування) між інформаційними системами університету на прикладі систем “Деканат” та “Випускник-працевлаштування”.
7.4. Схема взаємодії систем університету за архітектурою Інмона.
7.5. Проектування інформаційно-аналітичної системи “Випускник-працевлаштування”.
Висновки.
Розділ 8. ПРОСТІР ДАНИХ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ.
8.1. Системний аналіз туристичної сфери.
8.2. Побудова схем даних каталогу та локального сховища даних.
8.3. Опис метаданих.
8.4. Програмна реалізація агента визначення структури.
8.5. Результат застосування агента визначення структури джерела для туристичних агенств.
Висновки.
Розділ 9. УСУНЕННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ДАНИХ ЯК РЕЗУЛЬТАТУ ІНТЕГРАЦІЇ
З РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ.
9.1. Причини виникнення невизначеності у сховищах та просторах даних.
9.2. Типи невизначеності у сховищах та просторах даних.
9.3. Модель відношення з невизначеністю.
9.4. Операції над моделлю відношення з невизначеністю.
9.5. Віднесення до класу як метод усунення невизначеностей.
9.6. Аналіз залежностей між кортежами відношень.
9.7. Схема відношення метаданих.
9.8. Побудова алгоритмів класифікації як методу усунення невизначеності.
9.9. Побудова мережевої структури як метод усунення невизначеностей.
9.10. Схема відношення для збереження результатів операцій над інтервальними,
лінгвістичними та надточними даними.
Висновки.
Розділ 10. АНАЛІЗ ЯКОСТІ МЕТОДІВ ІНТЕГРАЦІЇ.
10.1. Базові характеристики аналізу якості баз даних, сховищ даних та просторів даних.
10.2. Визначення функціональної придатності даних простору даних.
Висновки.
Список літератури.
»
- Увійдіть або зареєструйтесь, щоб дописувати коментарі