Домівка

Сканувальна телевізійна оптична мікроскопія: теорія та практика

Шклярський В. І.
Код: 978-617-607-024-5
Монографія. Видавництво Львівської політехніки. 2010. 456 с. Формат 145 х 215 мм. Тверда оправа.
Ціна:0,00грн.
Розповсюджується автором
Weight: 0 кг

Викладено основи побудови сканувальних телевізійних оптичних мікроскопів з використанням для освітлення досліджуваного мікрооб’єкта електронно-променевої трубки надвисокої роздільної здатності. Перевага таких мікроскопів полягає у малій тривалості освітлювання елемента досліджуваного об’єкта, що дає змогу досліджувати живі мікроорганізми, широких функціональних можливостях внаслідок гнучкості керування растром, що забезпечує формування зображення фрагмента досліджуваного мікрооб’єкта у збільшеному масштабі без втрати роздільної здатності при великій глибині різкості. Особливу увагу скеровано на формування сканувального растра різних розмірів у довільному місці екрана електронно-променевої трубки, повного відеосигналу та побудові мікроскопа відповідно до його призначення, а також наведено приклади застосування такого мікроскопа в різних галузях науки і техніки.
Для радіоінженерів-розробників телевізійних мікроскопів, спеціалістів у галузі мікроскопії, науковців і аспірантів, сферою інтересів яких є побудова або використання мікроскопів, студентів, а також всіх, хто цікавиться мікроскопією.

Зміст

Перелік умовних скорочень.
Передмова.
Вступ.

Розділ 1. Сканувальна телевізійна оптична мікроскопія як засіб дослідження мікрооб’єктів.
1.1. Загальні відомості про телевізійно-оптичну мікроскопію.
1.2. Камерні телевізійно-оптичні мікроскопи.
1.3. Сканувальні телевізійно-оптичні мікроскопи.
1.4. Переваги сканувальної телевізійно-оптичної мікроскопії на основі ЕПТ.
1.5. Основні параметри СТОМ.
1.6. Порівняльний аналіз впливу дифракції на якість зображення у камерному мікроскопі та СТОМ.
1.7. Оптичний канал.
1.8. Конструкція СТОМ.

Розділ 2. Електронно-променева трубка як джерело освітлення в СТОМ.
2.1. ЕПТ надвисокої роздільної здатності.
2.2. Класифікація ЕПТ надвисокої роздільної здатності.
2.3. Основні принципи одержання надвисокої роздільної здатності.
2.4. Електронно-оптична схема ЕПТ надвисокої роздільної здатності.
2.5. Основні параметри та конструктивні особливості ЕПТ надвисокої роздільної здатності.
2.6. Фокусувально-відхилювальний комплекс ЕПТ надвисокої роздільної здатності.

Розділ 3. Дослідження параметрів вузлів формування растра СТОМ.
3.1. Структурна схема СТОМ.
3.2. СТОМ з різними способами формування растра.
3.3. Основні вимоги до перетворювачів наруга–струм.
3.4. Дослідження похибок перетворювачів напруга-струм.
3.5. Дослідження динамічних похибки перетворювачів напруга–струм.
3.6. Дослідження похибок перетворювачів напруга–струм під час негармонічних дій.
3.7. Дослідження стійкості перетворювачів напруга–струм.
3.8. Аналіз вимог до стереопари растрів СТОМ.

Розділ 4. Дослідження параметрів вузлів формування відеосигналу СТОМ.
4.1. Фотоелектронний помножувач як засіб перетворення світлового сигналу в електричний.
4.2. Електронні вузли формування повного відеосигналу.
4.3. Визначення необхідної яскравості свічення ЕПТ.
4.4. Оцінювання впливу часу післясвічення ЕПТ на роздільну здатність СТОМ.
4.5. Оцінювання глибини різкості в СТОМ.

Розділ 5. Використання персонального комп’ютера в СТОМ.
5.1. Використання персонального комп’ютера під час керування режимами роботи СТОМ.
5.2. Використання персонального комп’ютера під час формування відеосигналу.
5.3. Використання персонального комп’ютера для компенсації нерівномірності свічення ЕПТ в СТОМ.
5.4. Використання персонального комп’ютера для вимірювання динамічних параметрів мікрооб’єктів.
5.5. Тривимірне подання об’єкта в комп’ютеризованому СТОМ.
5.6. Використання персонального комп’ютера для формування растра.

Розділ 6. Розширення функціональних можливостей СТОМ та його застосування.
6.1. Формування кольорового зображення мікрооб’єкта в СТОМ.
6.2. Формування стереоскопічного зображення мікрооб’єкта в СТОМ.
6.3. Дослідження мікрооб’єкта в ультрафіолетовому діапазоні освітлення.
6.4. Застосування СТОМ для дослідження динамічних мікрооб’єктів.
6.5. Особливості застосування СТОМ у відбивній мікроскопії.
6.6. Застосування СТОМ в медицині.
6.7. Застосування СТОМ в біології.
6.8. Застосування СТОМ з розширеними функціональними можливостями.
6.9. Сприйняття стереоскопічного зображення в СТОМ.
6.10. Дослідження рельєфу мікрооб’єктів за допомогою СТОМ.
6.11. Можливості СТОМ щодо граничного коефіцієнта збільшення.
6.12. Рекомендації щодо специфіки використання СТОМ, який працює на відбиття, у прикладних задачах.

Післямова.
Список літератури.

»