Післямова

У монографії автор викладає власний досвід побудови СТОМ на основі ЕПТ надвисокої роздільної здатності, використовуваних для освітлення досліджуваного МО. Перевага таких мікроскопів порівняно з телевізійними (камерними) мікроскопами полягає у такому: малій експозиції освітлення, що дає змогу досліджувати живі МО в реальному масштабі часу; надлишковій роздільній здатності використовуваної ЕПТ, що забезпечує масштабування зображення ДО без втрати роздільної здатності; гнучкості формування растра, що дає можливість оперативно вибирати фрагмент досліджуваного МО; значно більшій глибині різкості формованого зображення; у можливості освітлювання МО в ультрафіолетовому діапазоні під час використання спеціалізованої трубки та формування зображення у видимому спектрі. Порівняно з растровими електронними мікроскопами в СТОМ значно простішою є підготовка МО до дослідження та забезпечується можливість дослідження внутрішньої структури об’єкта і рухомих МО.
У роботі детально проаналізовано основні параметри СТОМ та доведено відсутність дифракції під час використання режиму біжучої світної плями для освітлення ДО та формування його зображення, що забезпечує значно вищу чіткість зображення порівняно з оптичними мікроскопами. Також сконцентровано увагу на визначення вимог до ЕПТ, придатної до використання в СТОМ, і вказано варіанти одержання мінімального розміру світної плями по всій площі екрана ЕПТ, використовуючи відповідні електронно-оптичні вузли.
Розширення функціональних можливостей СТОМ внаслідок використання аналогового та цифрового способу формування растра на екрані ЕПТ дасть змогу синтезувати зображення ДО з різною роздільною здатністю, а проведений аналіз статичних та динамічних похибок формування растра показує варіанти мінімізації похибок під час визначення параметрів ДО.
З метою підвищення швидкості роботи СТОМ запропоновано використання активного режиму формування растра цифровим способом, за якого час перехідного процесу встановлення світної плями на екрані ЕПТ з високою точністю визначається за допомогою введення спеціальних вузлів. Окрім того, розроблено методику визначення необхідної яскравості свічення ЕПТ з урахуванням забезпечення заданого відношення сигнал/шум; доведено доцільність використання для перетворювача світло-сигнал фотоелектронних помножувачів; показано шляхи формування відеосигналу з великим відношенням сигнал/шум; запропоновано метод підвищення контрасту зображень під час дослідження малоконтрастних МО та формування амплітудно-частотної характеристики формувача відеосигналу, використовуючи високоомне навантаження ФЕП (2, 3, 4 розділи).
У п’ятому та шостому розділах монографії запропоновано варіанти покращення параметрів СТОМ внаслідок використання комп’ютерної підтримки; показано доцільність застосування ПК під час формування відеосигналу, для компенсації нерівномірності свічення ЕПТ, для вимірювання динамічних параметрів мікрооб’єктів, для тривимірного подання зображення МО під час дослідження його рельєфу.
Наведені приклади використання СТОМ в різних галузях показують можливі напрямки його практичного застосування для дослідження МО, а новизну запропонованих технічних рішень підтверджують 19 патентів на способи реалізації СТОМ з метою покращення його параметрів.
Монографія буде корисною спеціалістам у галузі мікроскопії, науковцям, сферою інтересів яких є побудова або використання мікроскопів.