Вступ

Нинішній стан технологічного розвитку нерозривно пов’язаний із розвитком комп’ютеризованих засобів, які, своєю чергою, є залежними від математичного апарата та практичних алгоритмів, які його використовують. Розвиток комп’ютерних засобів, зокрема апаратного забезпечення, виступає каталізатором розвитку існуючих та появи нових наукових галузей, наприклад, таких, як DataManing. Сучасні можливості обчислювальних середовищ дають змогу реалізувати алгоритмічно достатньо складні методи, які лежать в основі інтелектуального аналізу. Проте якісне інтелектуальне оброблення залежить не лише від методів попереднього покращання, а й від методів її видобутку.
Набори однотипних зображень є одним із основних джерел надлишкової інформативності для систем штучного інтелекту. Тому актуальним завданням є організація цієї інформативності за допомогою суміщення однотипних зображень у наборах. Це завдання є основним у цій монографії.
Іншим завданням, яке розглянуто у монографії, є точність суміщення. Точність є основним фактором, який впливає на швидкість методів суміщення. Фактично точність визначає можливість прикладного застосування методів вирівнювання. Субпіксельна точність, яка є необхідною умовою організації надлишкової інформативності, вимагається лише у системах інтелектуального аналізу. Проте методи, які забезпечують субпіксельну точність, є повільними, і їх не можна використовувати у системах реального часу. Тому ще одним зав¬данням, яке виконано у монографії, є розроблення пришвидшених порівняно з існуючими методів вирівнювання даних у наборах.
Монографія складається із шести розділів. У перших трьох розділах наво¬диться математичний апарат для реалізації методів суміщення, зокрема, загальні відомості з вищої математики, існуючі та розроблені моделі, формулювання задач та побудова топологій і функціоналів, визначених на цих топологіях.
У четвертому та п’ятому розділах наведено методи суміщення та їх класифікація, які розробив автор. Так, у четвертому розділі – метод на основі існуючих моделей представлення зображень та наборів, а у п’ятому – на основі розроблення векторної моделі та гільбертових сепарабельних просторів, побудованих за введеними та існуючими метриками і скалярними добутками.
Шостий розділ містить порівняльний аналіз роботи практичних алго¬ритмів, побудованих на основі розроблених методів залежно від різних факторів.
У монографії наведено багато результатів практичних експериментів, виконано їх аналіз та зроблено висновки.
У викладенні матеріалу монографії у посиланнях використано подвійну нумерацію у форматі (n, m), у якій n – означає номер розділу, а m – номер посилання у розділі. Доведення теорем, лем та тверджень визначається парою < >.
Автор висловлює щиру подяку рецензентам, які уважно ознайомились із початковим рукописом і висловили деякі цінні зауваження, які були враховані в остаточному варіанті монографії.