Вступ

Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття” визначає основні принципи перебудови освіти, а саме: гуманізації, гуманітаризації, демократизації, етнізації, диференціації, індивідуалізації, і саме тому кафедра іноземних мов Національного університету “Львівська політехніка”, одна з перших серед аналогічних кафедр України, поставила комунікативний аспект у центр практичного курсу викладання іноземних мов, розробила структуру та створила посібники з метою реалізувати підготовку фахівців за новою моделлю. Головну увагу зосередили на навчальній тематиці – професійно-орієнтованій, побутовій, країнознавчій. До того ж враховували те, що сучасні методики викладання іноземних мов, обґрунтовані соціальними та психологічними мотивами, забезпечують бажання опанувати мовленнєвими навиками за короткий час і засвоїти якомога більше лексичних одиниць.
Викладання іноземних мов у межах Болонського процесу набирає все більшої актуальності. Це особливо стосується України, оскільки наша система освіти модернізується. Водночас, не потрібно відкидати цінні традиції національної школи. Усе найкраще має посісти центральне місце в державній освітянській філософії. Ядром сьогоденної стратегії освіти повинен стати “thinking-oriented educational process” – навчання, яке зорієнтоване, передусім, на творчий підхід. У цьому процесі важливу роль повинно відігравати автономне навчання, початок якого бере в сімдесятих роках попереднього століття. Основою автономного (самостійного) навчання є самовідповідальність учня за своє навчання, яка стала головною вимогою в дидактиці іноземних мов.
За умови переходу навчальних програм до вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням, великого значення набирає, разом з об’єктивною, оціночна норма мови, яка є релевантною для конкретної ситуації та певного функціонального стилю. Саме ці засади і лягли в основу посібників та підручників, що їх створила кафедра іноземних мов Національного університету “Львівська політехніка”.
На початку XXI століття для науки й досліджень глобалізація – це вже давно не справа майбутнього, а реалізована дійсність. У глобальних масштабах ставляться найважливіші завдання – від вивчення клімату до технологій космічних перельотів, від дослідження екосистем і різноманітності біологічних видів до океанології; від демографії до інфекційної медицини. Глобальною віддавна є й конкуренція за кращих молодих науковців і провідних вчених.
Глобальною стала й наукова комунікація. Глобальними є й масштаби економічної конкуренції, насамперед у галузі високих технологій, серед університетів і науково-дослідних інститутів, адже знання є ще мобільнішим виробничим фактором, аніж капітал чи робоча сила, а тому передусім інноваційні підприємства намагаються розташувати своє виробництво поблизу найпродуктивніших дослідницьких і освітніх закладів, сподіваючись отримати від них як творче натхнення, так і представників нового покоління, бо ж саме в молодих головах народжуються найкращі нові ідеї. Країна, що долучилася до цієї конкурентної боротьби, може забезпечити собі успіх тільки в тому разі, якщо вона подбає про те, щоби мати відповідні потужні дослідницькі центри світового рівня в університетах і поза ними, які б мали безпосередні контакти з прикладними дослідженнями й розробками на підприємствах, від молодих інноваційних фірм до провідних лабораторій всесвітніх концернів. І тільки такі регіональні центри в усіх галузях – від біотехнології до інформаційної техніки, від нанотехнології до вивчення і розробок нових матеріалів – дають можливість людям, одержувати результати, котрі могли б стати ефективним внеском до усталеного розвитку глобального суспільства знань.
Хіміки та фізики, творчо працюючи в своїх лабораторіях, знаходитимуть нові й нові речовини з новими властивостями, які можна буде використовувати для певних конкретних цілей. Але не лише це характеризуватиме ключову техніку “нові матеріали” в наступних десятиліттях. Промисловість та інженери матимуть неабияку користь із досліджень останніх років, у межах яких вчені намагаються зрозуміти, чому певні матеріали мають свої специфічні властивості і застосовують свої знання для того, щоби цілеспрямовано “конструювати” потрібний матеріал. Щоб одержати максимально швидку інформацію в галузі досліджень удосконалення вміння та навичок комунікації іноземними мовами в межах фаху, і створено додатково серію “Збірників тестових завдань” (з іноземних мов).
Дані тести укладено відповідно до вимог Програми “Німецька мова за професійним спрямуванням” також з метою вироблення навичок та умінь студентів усіх спеціальностей, які сприятимуть створенню бази знань з німецької мови для читання та розуміння загальнотехнічної та спеціальної літератури широкого профілю, а також уміння її реферувати та анотувати.
Вступний іспит передбачає засвоєння навчальної програми “Іноземна мова за професійним спрямуванням” для різних технічних напрямів та гуманітарних спеціальностей, розроблених згідно з національними стандартами викладання/вивчення іноземних мов у вищій школі, що узгоджені з міжнародними стандартами та рекомендаціями Болонського процесу.
Вступний іспит до магістратури з іноземної мови професійного спрямування основується на відповідних навчальних програмах бакалаврату, призначених для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців з різних спеціальностей. Його мета – визначити рівень знань іноземної мови та перевірити комунікативну компетенцію, володіння словниковим запасом та граматичними структурами.
Вступне оцінювання ставить за мету визначити рівень комунікативної мовної компетенції студентів відповідно до вимог програми. Тематика розділів програми розроблена з урахуванням специфіки політехнічного університету і є уніфікованою програмою, що дає можливість охопити основну проблематику навчального курсу “Іноземна мова за професійним спрямуванням” і здійснити моніторинг студентів різних фахових напрямів.
Тематика збірника:
1. Лабораторія / Інтернет.
2. Науково-дослідна робота.
3. Конференція.
4. Професія інженера.
5. Українські вчені.
6. Професійна етика.
7. Захист довкілля.
8. Працевлаштування / Кар’єра.
9. Університет / Інститут.
10. Моя спеціальність.
Перелічені теми входять до розділу “Лексика”. Кожен розділ має рівні складності, які вибрано відповідно до глобальної шкали РВМ (Рівнів володіння мовою) згідно з Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.