Передмова

Динамізм розвитку соціально-економічних відносин в Україні та світі загострює проблему забезпечення синхронного та збалансованого управління процесами створення та використання споживної вартості. Особливого значення ця проблема набуває у зв’язку з інтеграцією вітчизняних підприємств та організацій у світове господарство. Для того, щоб така інтеграція була повноправною та раціональною, слід сформувати механізм продукування нових товарів, послуг та нових властивостей на якісно нових, інноваційних засадах.
Інноваційні процеси у сучасних розвинутих країнах розглядаються як пріоритетні фактори економічного зростання, фундамент збільшення соціального добробуту населення. Утвердилося переконання, що конкурентоспроможність і навіть стабільний розквіт окремої господарюючої одиниці і національної системи визначаються рівнем залучення інновації у господарську
діяльність. Провідні науковці та вчені не розглядають відособлено проблему зростання національної економіки, а лише національної інноваційної економіки. Автори монографії обґрунтовують нову парадигму створення споживної вартості на засадах партнерської взаємодії між учасниками екосистеми інновацій.
Ключовими функціями розвитку підприємства є НДДКР та інноваційна діяльність, спрямовані на генерування ідеї, розроблення, освоєння і реалізацію інновації. Реалізація інноваційної стратегії в сучасних умовах розглядається як мережевий інтегрований процес, який здійснюється через одиничні, проте взаємопов’язані трансакції знань та досвіду між усіма зацікавленими учасниками. Нова парадигма управління партнерськими взаємовідносинами представляє розвиток класичної концепції ланцюга вартості; теорії інноватики, стратегічного управління, маркетингу, формування організаційної культури.
Концепція ланцюга (створення) вартості становить методичне підґрунтя опису процесу трансформації, який створює споживну вартість. Система створення споживчої вартості займає центральне місце в управлінні підприємством, а також ринковими коопераціями. Ця система охоплює усі процеси трансформації, які створюють вартості на певному підприємстві, а також у зв’язках з іншими зацікавленими ринковими операторами. Первинною метою системи створення вартостей є реалізація користей і вартостей для споживачів.
Об’єктом сформованої парадигми управління інноваційним розвитком підприємств автори вважають потік інновацій – напрямлений рух відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, патентів, ноу-хау тощо на ринку.
Показники та параметри часу стають детермінантом інтегрованого управління потоком інновацій. Для багатьох галузей промисловості, особливо високотехнологічних, час стає важливим фактором прибутковості і окремим джерелом вартості як для цільових споживачів, так і для самого підприємства. У процесі розроблення нових товарів підприємства зосереджують увагу не тільки на створенні вартості товару в очах споживача і вартості розробки, а також мінімізації необхідного для розробки товару часу. У деяких випадках завершити вчасно процес – важливіше, ніж вийти за межі наперед запланованого бюджету на інноваційний проект.
Предметом нашого дослідження є суперечлива природа взаємодії всіх учасників інноваційного процесу та екосистеми інновації у вигляді конкуренції та співробітництва у конкурентному середовищі.
Особливу увагу автори монографії приділяють поняттю “екосистеми інновації”. Вивчаючи середовище інноваційної діяльності, американський вчений Рон Аднер вводить це поняття, під якими він розуміє такі форми співпраці, у межах яких організації об’єднують свої індивідуальні пропозиції в інтегровані рішення, готові до використання споживачем на ринку. Складність, потреба у ресурсах та висока ризиковість і непрогнозованість інноваційної діяльності зумовлюють необхідність розвивати екосистему та спільно використовувати ключові компетенції задля успіху інновації на ринку.
Екосистеми інновації стали фундаментами стратегії зростання підприємств багатьох видів діяльності. В екосистемі інновацій залучено різні учасники ринку, які зазвичай є частиною галузевого ланцюга поставок, що перегруповує всі стадії виробництва, починаючи від придбання сировини, її перероблення, збирання і закінчуючи збутом продукції покупцю. Всі ці види діяльності здійснюються у глобальному традиційному і глобальному онлайновому ринках. Ситуація, в якій успішність інноваційного проекту залежить від багатьох учасників, спричиняє наслідки стратегічного виміру. До базових передумов успіху партнерства в екосистемі інновації автори монографії зараховують синхронне управління часом; усунення вузьких місць у екосистемі інновації; радикальну зміну способу оцінювання ризику.
Ефективне партнерство організацій у межах екосистеми інновацій забезпечує зростання вартості як пропозиції підприємства, так і вартості підприємства загалом. У монографії наведено результати досліджень, виконаних у межах держбюджетної науково-дослідної роботи (номер державної реєстрації 01104001094) на тему “Управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості” (2010–2012 рр.).
Монографія є спільним надбанням колективу науковців, які представляють наукові напрями кількох кафедр Національного університету “Львівська політехніка”, зокрема кафедри менеджменту організацій, кафедри управління персоналом та адміністрування, кафедри маркетингу і логістики, кафедри бухгалтерського обліку та аудиту. Таке поєднання наукових досягнень фахівців дало змогу представити шановним читачам роботу, яка демонструє комплексний та системний підхід до формування нової парадигми партнерської cпівпраці задля створення якісно нової споживчої вартості та корисності.
Особливої унікальності цей матеріал набуває ще й у зв’язку з тим, що активну участь у процесі дослідження взяли польські науковці з Громадської вищої школи підприємництва та управління, з якою колектив авторів Національного університету “Львівська політехніка” налагодив тривалу плідну співпрацю, що триває вже десятиліття.
Автори запрошують широке коло наукової спільноти, аспірантів, майбутніх менеджерів, практиків та всіх небайдужих до спільного обговорення окреслених проблем для пошуку раціональних інноваційних рішень.

Авторський колектив

1. Чухрай Наталія Іванівна, д-р екон. наук, проф., завідувач кафедри менеджменту організацій, Національний університет “Львівська політехніка”
2. Патора Роман, д-р екон.наук, ректор Вищої школи підприємництва та управління в м. Лодзь, Республіка Польща
3. Захарчин Галина Миронівна, д-р екон. наук, проф., завідувач кафедри менеджменту персоналу та адміністрування, Національний університет “Львівська політехніка”
4. Крикавський Євген Васильович, д-р екон. наук, проф., завідувач кафедри маркетингу і логістики, Національний університет “Львівська політехніка”
5. Петрович Йосиф Михайлович, д-р екон. наук, проф., професор кафедри менеджменту організацій, Національний університет “Львівська політехніка”
6. Яремко Ігор Йосафатович, д-р екон. наук, проф., професор кафедри обліку та аналізу, Національний університет “Львівська політехніка”
7. Гаврись Ядвіга, канд. екон. наук, канцлер Вищої школи підприємництва та управління в м. Лодзь, РП.
8. Загородній Анатолій Григорович, канд. екон. наук, проф., завідувач кафедри обліку та аналізу, Національний університет “Львівська політехніка”
9. Демків Ярина Василівна, канд. екон. наук, асистент кафедри менеджменту організацій, Національний університет “Львівська політехніка”
10. Коваль Зоряна Остапівна, канд. екон. наук, доц., доцент кафедри обліку та аналізу, Національний університет “Львівська політехніка”
11. Лісовська Лідія Степанівна, канд. екон. наук, доц., доцент кафедри менеджменту організацій, Національний університет “Львівська політехніка”
12. Новаківський Ігор Іванович, канд. екон. наук, доц., доцент кафедри менеджменту організацій, Національний університет “Львівська політехніка”
13. Чорнописька Наталія Вікторівна, канд. екон. наук, доц., доцент кафедри маркетингу і логістики, Національний університет “Львівська політехніка”