Вступ

На фоні зростання конкуренції за фактори виробництва та кінцевого споживача, поширення кризових явищ в економіці, зокрема, погіршення платоспроможності та ліквідності підприємств, що, зрештою, призводять до численних банкрутств, ключового значення набувають проблеми виявлення резервів посилення потенціалу конкурентоздатності підприємств та забезпечення стійких конкурентних переваг у довгостроковій перспективі.
У цьому аспекті зростає значення структурних перетворень підприємств, націлених на підвищення конкурентоздатності, використання ефекту синергії, мінімізацію суспільних витрат реструктуризації підприємств як виробничих систем, формування гнучкої системи управління та виробництва та поступову заміну строгих ієрархічних структур мобільнішими, з меншим ступенем централізації та орієнтацією на споживача. Досягти цих цілей можна із застосуванням нових підходів до управління підприємством, основаних, насамперед, на визнанні пріоритету співпраці та партнерства у відносинах із зовнішнім середовищем, нової ролі інтегрованих утворень, яка формується під впливом сучасних вимог економічного розвитку, а також вирішального значення компетенцій у кожній сфері діяльності підприємства. Особливу увагу привертають сучасні теорії конкурентних переваг фірм, що ґрунтуються на поєднанні конкуренції та співпраці як нової ідеології ведення підприємницької діяльності, уособленням якої в організаційному аспекті є кластерні структури.
Світова та вітчизняна практика свідчать, що кластери володіють найбільшим потенціалом серед інтегрованих структур у забезпеченні стійких конкурентних переваг. Це специфічна форма організації бізнесу, основана на поєднанні відносин конкуренції та кооперації, а також стратегій вертикальної і горизонтальної інтеграції.
Разом з тим, питання формування кластерів з погляду впливу їх функціонування на розвиток конкурентоздатності вітчизняних промислових підприємств вивчені фрагментарно, а тому потрібні глибокі науково-прикладні дослідження. Найактуальнішими серед них є поглиблення базових положень концепції кластера стосовно її застосування до підприємств, зокрема галузі
деревооброблення, малі та середні підприємства якої зазнали суттєвого впливу економічної кризи. Більшість з них нині у кризовому стані та потребують докорінних організаційних змін, обґрунтування політики сприяння кластеризації економіки регіону, вирішення проблеми ідентифікації кластерів та оцінювання мобілізованого за їх допомогою внутрішнього потенціалу регіонів та інфраструктурного забезпечення кластерів у регіоні.
Світова та вітчизняна практика, ще поки незначна, свідчать, що між реструктуризацією підприємства та підвищенням його конкурентоздатності існує тісний зв’язок, що проявляється у зростанні цінності підприємства для споживача і, як наслідок, ринкової вартості та інвестиційної привабливості самого підприємства.
Зважаючи на це, створення конкурентоздатних кластерів на території України, насамперед регіональних, здатних підсилити потенціал конкурентоздатності як підприємств, так і загалом економіки регіону, в якому вони розташовані, набуває особливої актуальності та важливості.
Монографія призначена передусім для наукових працівників, аспірантів, студентів. У ній висвітлено теоретичні основи концепції кластера із забезпечення конкурентоздатності підприємств. Насамперед, систематизовано підходи до визначення сутності конкурентоздатності підприємства та побудовано структурну модель конкурентоздатності підприємства; виявлено характерні ознаки кластера, які є основою потенціалу конкурентоздатності цієї мережевої структури; з’ясовано передумови об’єднання деревообробних підприємств у кластер на території західного регіону України, а також мотиви та цілі такої інтеграції; розроблено концепцію державної підтримки розвитку кластерів в Україні; обґрунтовано роль суспільного капіталу як джерела створення та розвитку таких
довготривалих форм співпраці в регіоні, як кластери; надано практичні рекомендації щодо побудови моделі успіху деревообробного кластера.
Водночас, на нашу думку, наведене у книзі методичне забезпечення, яке розробили автори, може бути не менш цікавим та корисним для підприємців та представників державних структур, що вже залучені або тільки залучаються до реалізаціїкластерних ініціатив у будь-якій галузі промисловості. Також відзначимо практичну цінність викладеної у роботі концепції державної
підтримки розвитку кластерів в Україні, пропонованої обласним державним адміністраціям та іншим регіональним та місцевим органам управління. Вона дає змогу конкретизувати відповідні дії на рівнях держави, області, регіону на етапі формування та створення кластерів.

Про авторів

КРИКАВСЬКИЙ Євген Васильович
Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри маркетингу і логістики Національного університету "Львівська політехніка". Заслужений працівник освіти України, академік Академії економічних наук України, президент Всеукраїнської громадської організації "Українська асоціація логістики".
Автор понад 250 наукових робіт. Коло наукових інтересів – промисловий маркетинг і логістика, логістичні системи в інноваційній діяльності, стратегія товаропросування в розвитку підприємства.

ПОХИЛЬЧЕНКО Олена Анатоліївна
Кандидат економічних наук. Працює на кафедрі фінансів Національного університету "Львівська політехніка".
Автор понад 25 наукових робіт. Коло наукових інтересів – конкурентоздатність підприємств, інновації, кластеризація економіки.