Передмова

Характерним для архітектури і меморіальних пам’ятників історичних кладовищ сьогодні стають ґрунтовні дослідження та інвентаризація їх пам’яток, скеровані на припинення процесу знищення та спотворення цінного історичного архітектурного середовища. У цьому контексті надзвичайної актуальності набуває впровадження культурно-освітніх програм, які б розвивали у студентів теоретично обґрунтоване ставлення до історичної архітектурно-мистецької спадщини, сприяли вивченню художніх закономірностей побудови архітектурних форм і творчих методів майстрів минулого.
Для підвищення якості навчання в умовах скорочення кількості академічних аудиторних годин, які забезпечують підготовку студентів з фахових дисциплін, було запропоновано виконувати певні практичні завдання з архітектурних обмірів надгробних пам’ятників кладовищ під час літньої навчальної практики. Це сприятиме формуванню у студентів професійних навичок, необхідних на всіх етапах проектування: від засвоєння особливостей об’єкта проектування до пошуку варіантів вирішення і вибору оптимального чи найвідповіднішого з них; прагненню професійно вдосконалюватись; отриманню необхідних навичок з основ науково-дослідницької роботи, що передбачає розвиток аналітичного мислення і творчого підходу до кожного завдання.
Історичний ландшафт Галичини XVI–XIX ст. вирізняється різноманітністю етнічної та конфесійної приналежності своїх мешканців: українці, поляки, євреї, німці, росіяни, татари, вірмени та інші проживали поряд століттями. Католики, православні, протестанти, юдеї та мусульмани приносили сюди свої культурні та мистецькі традиції, але з плином часу вони також переймали досвід своїх сусідів. Саме це взаємне переплітання культур було тоді фундаментом специфічної атмосфери галицького міста. „Нації визначають певний соціальний простір, в якому члени нації мають жити і працювати, і демаркують історичну територію, на якій розміщуються спільноти у часі і просторі. Вони забезпечують її “святими місцями”, об’єктами духовного та історичного поклоніння, які розкривають неповторність “духовної географії тієї чи іншої нації” [Черкес Б. С. Національна ідентичність в архітектурі міста. Львів, Видавництво Львівської політехніки, 2008]. Взаємопроникнення культур і національна ідентичність стають сьогодні підставою для формування толерантного поліетнічного суспільства й реальною альтернативою глобалізації, яка знищує традицію, корені та самобутність окремих культур.
Одним із важливих і надзвичайно цікавих носіїв культури кожного народу є кладовище. У багатьох країнах із давньою культурою відвідування місць поховань є не менш важливим звичаєм, ніж зустріч із своїми сучасниками. Адже кладовища є невід’ємною частиною життя та свідченням того, що колись відбувалось на теренах нашого краю, а отже – це музеї під відкритим небом. Вони нагадують про видатних людей та інформують про історичні події, звертають увагу відвідувачів на будівельні, культурні та мистецькі особливості різних епох; пов’язують минуле, сучасність та майбутнє; у них відображається менталітет, звичаї та традиції, а також, звичайно, віра людей. У меморіальній пластиці кладовищ яскраво проявився мистецький талант народних майстрів, а також регіональні особливості та традиції різьбярських шкіл, напрямів, окремих авторів. В історії міста кладовище часто ставало межею автентичної культури. Кладовища належать до місць, в яких дуже чітко видно відмінності і кордони, що розмежовували етнічні і релігійні громади міст. Разом з будівлями українських, вірменських церков, німецьких кірх, польських костелів, іудейських синагог і божниць, кладовища були осями колишнього культурного і духовного життя окремої громади, місцями, навколо яких зосереджувалося щоденне життя і формувалася неповторна ідентичність кожної громади.
Меморіальна пластика є виразом культурної і релігійної специфіки кожної етнічної групи, свідоцтвом взаємних впливів. Відповідно великим є інтерес молодої генерації до цієї мультиетнічної спадщини України, а також до її дослідження та наукового опрацювання.
У межах наукового напряму кафедри дизайну та художніх основ архітектури: „Дизайн в системі природи, суспільства і архітектури” здійснюються міжнародні проекти (1), проводяться щорічні літні навчальні практики з архітектурних обмірів (2), науково-дослідні експедиції (3), літні школи, волонтерські табори (4). У результаті проведення цих досліджень було обстежено та укладено кілька тисяч одиниць облікових карток надгробних пам’ятників.
Оскільки терміни проведення подібних заходів становлять, як правило, від одного до трьох тижнів – це унеможливлює проведення додаткових вишколів для попереднього ознайомлення студентів з методикою та специфікою проведення архітектурно-інвентаризаційних робіт. Досвід показує, що успіх натурних досліджень, як правило, залежить однаковою мірою від двох факторів: від якісної організації та координації робіт та від належної підготовки студентів до участі в них. Крім того, дуже часто до таких праць долучаються не лише студенти архітектурно-мистецьких а й інших гуманітарних напрямів. Для них особливого значення набуває ознайомлення з основною термінологією, пов’язаною із архітектурними обмірами та інвентаризаційними дослідженнями історичних кладовищ.
Активізація натурних досліджень кладовищ у 2004–2009 рр. викладачами та студентами Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” на різних конфесійних цвинтарях західного регіону України, а також за кордоном, зумовила впорядкування методики архітектурно-інвентаризаційних досліджень кладовищ. Методики натурного обстеження кладовищ та наукового опрацювання його результатів сьогодні в Україні належно не розроблено, відповідної науково-методичної літератури немає, що підтверджує актуальність цієї праці. Метою видання є надання практичних рекомендацій щодо архітектурно-інвентаризаційних досліджень за єдиною методикою, що відповідає сучасним європейським стандартам некрополезнавства, а також зазначення специфічних особливостей таких досліджень на давніх історичних конфесійних кладовищах регіону.
Навчальний посібник буде корисним для студентів, які навчаються за напрямами “Архітектура”, “Дизайн”, “Реставрація”. У посібнику подано та структуровано етапи виконання обмірних завдань, акцентовано увагу студентів на науковому опрацюванні зібраного матеріалу, на результатах виконання кожного етапу проведеної роботи. Описано основні методи наукового дослідження кладовищ, запропоновано методику обмірно-інвентаризаційних досліджень пам’ятників християнських та єврейських кладовищ. Наведено практичні поради та рекомендації із документування зібраного матеріалу натурних досліджень та з ремонту та реставрації надгробних пам’ятників. Додатки містять варіанти облікових (інвентарних) карток надгробних пам’ятників, інвентарних карт кладовищ. Термінологічний словник поглибить знання та розуміння основних понять та визначень в архітектурі, мистецтвознавстві та некрополезнавстві. Посібник ілюстрований рисунками, обмірними кресленнями, графічними реконструкціями, фотографіями, виконаними студентами під час інвентаризаційних досліджень кладовищ.
Посібник призначений для студентів, викладачів, а також для всіх тих, хто цікавиться дослідженням архітектурної та мистецької спадщини України. Сподіваємося, що цей посібник буде корисним на всіх етапах архітектурно-інвентаризаційних досліджень.

1. Улітку 2008 та 2009 рр. студенти Свентокшиської політехніки, м. Кельц, Польща, та Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” проводили інвентаризаційно-обмірні дослідження історико-культурного музею-заповідника “Личаківський цвинтар” у м. Львові (керівники – проф. А. Денека, проф. Я.-М. Рудковський, доц. Т.М. Клименюк). У 2010 р. ці дослідження продовжили студенти факультету цивільного будівництва, архітектури та інженерної екології Технічного університету м. Лодзь, Польща, та Інституту архітектури (керівники: В. Валчак, Я. Левковський, доц. Т.М. Клименюк, доц. Х.С. Бойко).

2. У 2008 р. для студентів ІАРХ проводилась практика з архітектурних обмірів на старому цвинтарі і лапідарії біля римо-католицького кафедрального собору у Кам’янці-Подільському; у 2009 р. на давньому сільському християнському кладовищі в с. Гребенові Сколівського району Львівської області (керівник – проф. Г.П. Петришин).

3. Влітку 2008 р. відбулася експедиція з інвентаризації історичних кладовищ в с. Підгірці Львівської області та науково-пошукова та освітня експедиція “Дослідження меморіальних пам’яток історичного кладовища в с. Жуків, Любачівщина, Польща” (керівник – доц. О.І. Ремешило-Рибчинська). Результати польових досліджень лягли в основу розроблення Програми ревалоризації архітектурних ансамблів історичних кладовищ на Любачівщині.

4. Влітку 2009 та 2010 рр. відбулись два міжнародні проекти “Снятин – Археологія пам’яті”: відкривання та привернення історичної та культурно-мистецької спадщини галицького містечка (програма MEMORIA. Добровольці для збереження культурної спадщини Європи) та “Снятин – Перерване продовження”: пам’ять про місце та переміщена пам’ять в офіційних репрезентаціях та особистому досвіді (програма Geschichtswerkstatt Europa). Архітектурно-інвентаризаційні дослідження проводились на християнському та єврейському міських кладовищах (керівник – доц. Х.С. Бойко).