Вступ (фраґмент)

Вітчизняна економічна реформа передбачає здійснення рішучих заходів для пожвавлення господарського життя з метою забезпечення стабілізації економіки та економічного зростання. Такого результату можна досягти на основі фінансової стабілізації, заохочення заощаджень та інвестицій, структурної перебудови, приватизації, створення ринку капіталів.
Важливу роль у цьому можуть і повинні відіграти виробничо-господарські структури (ВГС). Об’єднання інтересів банківського капіталу та промислового виробництва має велике значення для розвитку економіки. ВГС здатні стати тією структурною і організаційною ланкою, яка зможе сприяти підйому економіки України, відродити її науково-виробничий та промисловий потенціал.
Проблеми створення, становлення та розвитку виробничо-господарських структур відображено в спеціальній економічній літературі. ...
Однак, навіть зважаючи на великий список дослідників різних аспектів формування та розвитку ВГС, аналіз наукових публікацій показує, що серед проблем фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур залишаються такі, які потребують подальших досліджень, нових вирішень у зв’язку із змінами у світовому економічному господарстві, із зміною економічної ситуації в Україні і
навіть на окремих великих підприємствах.
Формування ВГС – це складний індивідуальний та тривалий процес, який має свою власну логіку розвитку. За умови відповідної державної промислової політики створення ВГС може стати одним із реальних методів підвищення ефективності підприємництва, подолання депресивної фази кон’юнктури у ринковій економіці, каталізатором концентрації інвестиційних ресурсів на пріоритетних напрямах.
Створення виробничо-господарських структур – важлива схема реструктуризації вітчизняної економіки. Така трансформація повинна враховувати прогресивний світовий досвід, аби механізм державного регулювання економікою відповідав інноваційній стратегії розвитку країни, повністю узгоджувався із світовими тенденціями, створюючи підґрунтя для майбутнього прориву вітчизняних підприємств у наукоємні та високотехнологічні галузі, що сприятиме стабільному розвитку промисловості, науково-дослідних і проектно-конструкторських установ, вищих навчальних закладів, промислової та науково-освітньої інфраструктури.
Нині механізм діяльності ВГС в Україні недосконалий і не має достатньої методологічної основи. У ньому відсутні такі складові, як теоретичні та методичні засади оцінювання діяльності ВГС та її суб’єктів, організаційне, економічне та інформаційне регулювання ВГС у межах управління економікою.
В умовах переходу до ринку одним із важливих заходів припинення спаду промислового виробництва, досягнення макроекономічної рівноваги та оздоровлення фінансової системи України є формування структур фінансово-промислової інтеграції. Створення і розвиток промислово-фінансових груп у нашій країні актуалізує необхідність розроблення принципів управління національним господарством на макро- і на мезорівнях, а також управління діяльністю суб’єктів господарювання на мікрорівні.