УДК. 550.384

Е.Б. Поляченко

ПАЛЕОТЕКТОНИЧЕСКИЕ РЕКОНСТРУКЦИИ ПОЛОЖЕНИЯ ВОСТОЧНО-ЕВРОПЕЙСКОЙ ПЛАТФОРМЫ В СРЕДНЕМ ПАЛЕОЗОЕ ПО ПАЛЕОМАГНИТНЫМ ОПРЕДЕЛЕНИЯМ

Приводятся результаты палеомагнитных исследований осадочных сероцветых и красноцветых пород нижнего девона юго-запада Украины (бассейн реки Днестр). Образцы представлены серыми глинистыми известняками и доломитами Тиверской серии, а также красноцветыми песчаниками и алевроаргиллитами Днестровской серии. Их век сопоставим с Лохковским ярусом международной геохронологической шкалы. Стабильные компоненты намагниченности большинства образцов указы¬вают на перемагничивание пород (пермский полюс, Φ=45S, Λ=340E, dp/dm=2/5 для Тиверской серии и Φ=47S, Λ=351.5E, dp/dm=0.8/1.5 для Днестровской). На образцах Иваневской и Устечковской свит выделено первичные компоненты намагниченности (нижнедевонское направление), связанные с детритовым магнетитом в сероцветах и с гематитом в красных породах. Соответствующие палео¬магнитные полюса для пород Тиверской серии – Φ=0, Λ=329E, dp/dm=10/12 Φ=3.8S; для пород Днестровской серии – Φ=3.8S, Λ=337.8E, dp/dm=5/8.3. Оба полюса хорошо согласуются с нижне¬девонским фрагментом траектории кажущейся миграции полюса (ТКМП) для Балтики.
Ключевые слова: палеотектоника; палеомагнетизм; средний палеозой; Подолия; Восточно-Европейская платформа; кривая кажущейся миграции палеомагнитного полюса (ТКМП).

Література 7.

УДК 523.4

А.Л. Церклевич, О.С. Заяць

ГЕОДИНАМІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ФІГУРИ ЗЕМЛІ ТА МАРСА

Розглядається вплив підняття Дарвіна в Тихому океані, яке, можливо, існувало в еволюційній історії Землі, на зміну її швидкості обертання і положення полюса. Аналогічні розрахунки виконано для Марса у зв’язку з еволюційним вулканічним підняттям Тарсіс.
Ключові слова: геодинамічна еволюція фігури планети; плюмове підняття Дарвіна; марсіанське вулканічне підняття Тарсіс; ротаційний режим планети; момент інерції; зміщення осі обертання планети.

Література 7.

УДК 551.2: 551.71/72: 552.163

В.П. Кирилюк

“ГЕОДИНАМИКА” И РАННЕДОКЕМБРИЙСКАЯ ГЕОЛОГИЯ ЩИТОВ ДРЕВНИХ ПЛАТФОРМ

Термин “геодинамика” в контексте тектоники литосферных плит, как и концепцию неомобилизма в целом, невозможно использовать для определения условий формирования раннедокембрийского фундамента щитов древних платформ. По отношению к раннему докембрию необходимо применять его другие известные определения. В обоснование этого приведены основные структурно-вещественные особенности щитов, подтверждающие их возникновение в иных, по сравнению с неогеем, геодинамических обстановках в интервале от более чем 4000 до 1900–1600 млн. лет назад.
Ключевые слова: геодинамика; древняя платформа; кратон; фундамент; щит; ранний докембрий; эогей; протогей.

Література 20.

551.24 (477.8)

З.М. Ляшкевич

РОЛЬ МАГМАТИЗМУ В ПАЛЕОГЕОДИНАМІЧНИХ РЕКОНСТРУКЦІЯХ

Розглянуто значення магматизму як маркера геодинамічних процесів минулих геологічних епох. Подано схему поетапного вивчення магматичних порід, їх узагальнення та прив’язку до тектонічних структур. З використанням формаційного аналізу, мінералого-геохімічних властивостей кайнозойських вулканітів доведено, що в кайнозої геологічний розвиток Українських Карпат відбувався за типом колізійного геодинамічного режиму.
Ключові слова: магматизм; геодинаміка; формаційний аналіз; геохімія; Українські Карпати.

Література 18.

УДК 528.22

К.Р. Третяк, А.І. Вовк

ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ РУХІВ ЗЕМНОЇ КОРИ ЄВРОПИ ЗА ДАНИМИ GNSS-СПОСТЕРЕЖЕНЬ (2000–2010 рр.)

Основна мета роботи – дослідження динаміки рухів земної кори Європи за період 2000–2010 рр. Визначено абсолютні та регіональні річні вектори швидкостей зміщень перманентних станцій і побудовано карти-схеми річних векторів швидкостей горизонтальних зміщень, виділено умовні блоки земної кори (УБЗК), в межах яких спостерігається стала кінематика горизонтальних зміщень перманентних станцій. Визначено середню річну швидкість та напрям руху цих блоків. Отримані результати надалі будуть використані для вивчення деформації земної кори досліджуваного регіону.
Ключові слова: Global Navigation Satellite System (GNSS); Global Positioning System (GPS); деформація; горизонтальна деформація; перманентна станція; умовний блок земної кори (УБЗК).

Література 11.

УДК 550.42

О.В. Шабатура

ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ПРОВІСНИКОВА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ

Показано придатність застосування електромагнітних провісників землетрусів для їх прогнозування в умовах локальності сейсмопрояву. Проаналізовано пре- і косейсмічні електромагнітні ефекти. Оцінено часово-просторові параметри області прояву, умови генерації та характеристики середовища, оптимальні для фіксації надкороткотермінового (косейсмічного) електромагнітного провісника локального землетрусу.
Ключові слова: прогноз локальних землетрусів; сейсмоелектромагнетизм; електромагнітні про¬вісники.

Література 28.

УДК 551.24:528.2/3

О.О. Тадєєва1, О.А. Тадєєв1, П.Г Черняга2

ДОСТОВІРНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПРАЦЮВАННЯ ГЕОДЕЗИЧНИХ ДАНИХ МЕТОДОМ СКІНЧЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Проаналізовано проблеми достовірності результатів опрацювання геодезичних даних методом скінченних елементів. Розкрито деякі оптимізаційні рішення і перспективи методу.
Ключові слова: модель; суцільне середовище; лінійна деформація; метод скінченних елементів; надлишкові виміри; метод найменших квадратів.

Література 8.

УДК 550.831

П.А. Миненко

МНОГОСЛОЙНАЯ ОБРАТНАЯ ЛИНЕЙНАЯ ЗАДАЧА СТРУКТУРНОЙ ГРАВИМЕТРИИ И МАГНИТОМЕТРИИ

При отсутствии априорных данных о геологическом строении участка исследований структурная нелинейная обратная задача (ОЗ) является некорректной, а ее решение неоднозначное, физически несодержательное или трудно интерпретируемое. Поэтому представляется возможным использовать фиксированную в пространстве многослойную модель линейной ОЗ с горизонтальными пластами, разбитыми на довольно большое количество блоков в виде параллелепипедов (от 400 до 2500) и решать линейную ОЗ относительно аномальной плотности (АП) или интенсивности намагничивания (ИН) каждого блока. Положительный опыт решения линейных ОЗ для моделей из 3–4 слоев по 400–1200 блоков в каждом слое уже имеется, благодаря высокой устойчивости решений, получаемых итерационными фильтрационными методами. Приписывая центру каждого блока значение АП или ИН, полученное решением ОЗ, и проводя между ними в пространстве изолинии, получаем геологически содержательные, представительные и легко интерпретируемые карты и разрезы АП или ИН с участками довольно гладких изолиний или с зонами интенсивных аномалий со сложной конфигурацией изолиний. В статье приведены различные методы оптимизации решения ОЗ и методологические приемы, чередование которых при решении структурной линейной ОЗ гравиметрии или магнитометрии позволило бы использовать модель из 8 горизонтальных пластов по 400 блоков в каждом, чего уже достаточно для построения простейших, но довольно детальных вертикальных разрезов АП и ИН.
Ключевые слова: гравиметрия; магнитометрия; обратная задача; многослойная модель; вертикальный разрез.

Література 4.

УДК 528.87+550. 837.3

С.П. Левашов1, Н.А. Якимчук1, И.Н. Корчагин2, В.Г. Бахмутов3, В.Д. Соловьев3, Д.Н. Божежа2

НОВЫЕ ДАННЫЕ О ГЛУБИННЫХ НЕОДНОРОДНОСТЯХ СТРУКТУР ПРОЛИВА ДРЕЙКА И УГЛЕВОДОРОДНОМ ПОТЕНЦИАЛЕ МАТЕРИКОВОЙ ОКРАИНЫ АНТАРКТИЧЕСКОГО ПОЛУОСТРОВА

Представлены результаты геоэлектрических исследований структур земной коры Западной Антарктики и оценки минерально-ресурсного потенциала региона, полученные во время проведения сезонных работ 17-й Украинской антарктической экспедиции (март 2012 г.). В окрестностях Украинской антарктической станции “Академик Вернадский”, в проливах Дрейка и Брансфилда, а также в западной части моря Скоша выполнено свыше 85 глубинных зондирований ВЭРЗ (до 24 300 м). Общая протяжённость галсов съёмки методом ВЭРЗ составила 2424 км. Выявленный характер распределения глубинных геоэлектрических границ и крупных мантийных неоднородностей в различных сегментах пролива Дрейка отражает масштабные процессы формирования и глубинного преобразования фрагментов континентальной коры под воздействием крупных диапиров частично расплавленных пород верхней мантии. Для четырёх аномалий типа “залежь нефти” общей площадью около 900 км2 определены параметры аномальных пластов и их положение в разрезе. Полученные данные подтверждают предположение о возможном существовании в этой части Антарктического шельфа новой нефтегазоносной площади.
Ключевые слова: Антарктика, пролив Дрейка; Южно-Шетландский жёлоб; геоэлектрические и дистанцион¬ные методы; нефтегазоносность.

Література 17.