Volume 4, Number 1 (2018)
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.075
АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ СТАЄ БЛИЖЧОЮ….
(Рецензія на монографію Андрія Синиці “Сучасна аналітична філософія: від прагматики мови до концептуалізації свідомості”. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 448 с.)
Ігор Карівець
Національний університет “Львівська політехніка”
ihor.v.karivets@lpnu.ua
ORCID: 0000-0002-4555-2226, Scopus Author ID: 57194522632
© Карівець І., 2018
Analytic Philosophy Becomes Closer…
(Review of a Monograph “Contemporary Analytic Philosophy: from the Pragmatics of Language to the Conceptualization of Consciousness” by Andriy Synytsya. – Lviv: University of Lviv Press, 2017. – 448 pp.)
Ihor Karivets
Lviv National Polytechnic University
ihor.v.karivets@lpnu.ua
ORCID: 0000-0002-4555-2226, Scopus Author ID: 57194522632
In this review, the development of contemporary analytic philosophy is considered from the productive point of view, not from the reproductive or historic one. The reviewer suggests that Synytsya’s monograph is strong needed for Ukrainian philosophical discourse because its analytic component is very weak or even absent. This monograph is presented the main actual problems that are elaborated by analytic philosophers from Wittgenstein to Kripke and Churchland. Those problems include the problem of consciousness (mind-body problem), artificial intellect, reference, truth etc. The author of monograph analyses the two main turn in contemporary analytic philosophy: the pragmatic and the cognitive. The last turn is connected with the big interest of analytic philosophers in the problems of mind-body relation and consciousness. The reviewer’s critics of the monograph is concentrated on the author doesn’t present own contributions to resolving of mentioned problems and his own position is a little presented in the monograph.
Key words: analytic philosophy, artificial intellect, cognitive turn, pragmatic turn, mind-body problem.
Кількість посилань 2
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.078
ОГЛЯД 30-х ЮВІЛЕЙНИХ ТВАРДОВСЬКИХ ЧИТАНЬ У НОВОМУ ФОРМАТІ: ПРИСУТНІСТЬ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ
У СПАДЩИНІ ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКОЇ ШКОЛИ
ТА У СУЧАСНОМУ ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ
(10–12 лютого 2018 року, Львів)
Ігор Карівець
Національний університет “Львівська політехніка”
ihor.v.karivets@lpnu.ua
ORCID: 0000-0002-4555-2226, Scopus Author ID: 57194522632
© Карівець І., 2018
The Survey of 30th Jubilee Edition of the Colloquium in Memoriam of the Founder
of the Lviv-Warsaw School Kazimierz Twardowski in the New Format: The Presence of Ancient Greek Philosophy in Lviv-Warsaw School and Contemporary Philosophical Discourse
(10th–12th February 2018, Lviv)
Ihor Karivets
Lviv National Polytechnic University
ihor.v.karivets@lpnu.ua
ORCID: 0000-0002-4555-2226, Scopus Author ID: 57194522632
30th Jubilee Twardowski’s Readings were organized by Kazimierz Twardowski Lviv Philosophical Society with the cooperation of the Chair of Philosophy in Lviv Polytechnic National University, Institute for Philosophy, Logic, and Sociology (Lviv) and Institute for Philosophy in University of Warsaw. The Readings were hosted by Center for Urban History of East Central Europe.
The new format of Twardowski’s readings was introduced. This new format of Readings included: 1) English language as working one for international communication, 2) the all submitted abstracts of potential participants were anonymously reviewed. This blind review helped to choose the abstracts of high scientific quality and introduction of English language as working one of Twardowski’s Readings helped to transform it into the international scientific event.
In Jubilee Twardowski’s Readings taken part scientists from Canada, Poland, and Ukraine, who deeply interested in the study of the heritage of Lviv-Warsaw School and its relations to Ancient Greek Philosophy. The presented papers were a wide range: from the history of philosophy and logic in Lviv-Warsaw School to phenomenological philosophy and hermeneutic phenomenology and their connections with Ancient Greek Philosophy. Among presenters were well-known researchers of Lviv-Warsaw School Prof. Jan Woleński and Prof. Jacek Jadacki. The Canadian researcher Prof. Bernard Linsky was taken part in this event for the first time and presented the paper about Leon Chwistek’s constructivism and Platonism.
Key words: Ancient Greek Philosophy, Kazimierz Twardowski, Lviv-Warsaw School.
Кількість посилань 0
УДК 327:339.92(410)(ЄС)
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.039
ВИХІД ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
ЗІ СКЛАДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ:
НАСЛІДКИ ДЛЯ ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ
Леся Дорош
Національний університет “Львівська політехніка”
lesia.o.dorosh@lpnu.ua
ResearcherID R-1453-2017
AuthorID: 57192267003
Яна Мущенко
Національний університет “Львівська політехніка”
yana30779@gmail.com
ORCID: 0000-0001-7207-4533
(стаття надійшла до редколегії – 23.12.2017 р., прийнята до друку – 11.04. 2018 р.)
© Дорош Л., Мущенко Я., 2018
Досліджено передумови та наслідки виходу Великобританії з Європейського Союзу для Північної Ірландії. Актуалізує таке дослідження факт, що Північна Ірландія та деякі інші регіони Сполученого Королівства після референдуму щодо Brexit заявили про свої сепаратистські наміри. У разі вдалого врегулювання цієї ситуації, задоволення потреб регіонів із збереженням пріоритету національного інтересу Великої Британії загалом та збереження унітарності монархії такий досвід може використати Україна у вирішенні подібних ситуацій, зокрема стосовно східних регіонів.
Метою статті є виявлення причин небажання виходу Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу та аналіз можливих наслідків такого рішення для соціально-політичного, економічного
та безпекового вимірів функціонування Північної Ірландії як частини Сполученого Королівства. Проаналізовано наслідки виходу Великої Британії з ЄС для монархії загалом, з’ясовано роль регіональних органів управління у процесі Brexit, досліджено потенційні варіанти майбутнього Північної Ірландії
в або поза межами Сполученого Королівства, виявлено основні соціально-політичні наслідки для роз-
витку півдня Ірландії, її економіку та окреслено можливі наслідки безпекового виміру виходу Великобританії з ЄС.
Стверджено, що у контексті виходу Сполучного Королівства з Європейського Союзі, його наслідки для Північної Ірландії визначено кількома факторами, які значно відрізняють її від решти регіонів Великобританії. По-перше, йдеться про наявність сухопутного кордону з Ірландією, по-друге, залежність від фінансування в межах програм ЄС та орієнтування економіки на сільське господарство, що зумовлює тісну співпрацю Північної Ірландії як з Республікою Ірландія, так і з європейським об’єднанням, по-третє, існування системи транскордонної безпеки та поліцейського контролю. Стверджено, що вихід Сполученого Королівства з ЄС для Північної Ірландії супроводжуватиметься значними економічними, політичними та безпековими викликами, а, відтак, важливою є координація зусиль Белфаста, Лондона, Дубліна та Брюсселя для недопущення виникнення кризової ситуації на території не лише Сполученого Королівства, а й всього Європейського Союзу.
Ключові слова: Європейський Союз, Північна Ірландія, Brexit, Мполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії.
GREAT BRITAIN’S EXIT FROM THE EUROPEAN UNION:
CONSEQUENCES FOR NORTHERN IRELAND
Lesia Dorosh
Lviv Polytechnic National University
lesia.o.dorosh@lpnu.ua
ResearcherID R-1453-2017
AuthorID: 57192267003
Yana Mushchenko
Lviv Polytechnic National University
yana30779@gmail.com
ORCID: 0000-0001-7207-4533
It is examined the preconditions and consequences of the Great Britain’s exit from the European Union for Northern Ireland. This study is actualized by the fact that Northern Ireland and some other regions of the United Kingdom after the referendum on Brexit declared their separatist intentions. In case of a successful resolution of this situation, the regions’ needs satisfaction with the maintaining the priority of Great Britain’s national interest and the preservation of monarchy unitary the experience can be used by Ukraine in resolving similar situations, in particular as regards the eastern regions. The purpose of the article is to identify the reasons for the reluctance of Northern Ireland exit from the European Union and to analyze the possible consequences of this decision for the social and political, economic and security dimensions of the functioning of Northern Ireland as part of the United Kingdom. It is analyzed the effects of Great Britain’s exit from the EU for the monarchy as a whole, found role of regional governments in the Brexit, explored the potential options for the future of Northern Ireland in or outside the United Kingdom, identified the main social and political implications for the development of the south of Ireland, its economy, and outlined the possible effects on the security dimension of the UK’s exit from the EU. It is argued that in the context of the UK's exit from the European Union, its implications for Northern Ireland are determined by several factors that significantly differentiate this part of the UK from the rest of the UK. Firstly, there is the factor of the land border with Ireland; secondly, the dependence on funding under the EU programs and the orientation of the economy on agriculture, which stipulates the close cooperation of Northern Ireland with the Republic of Ireland and with the European associations, and thirdly, the existence of a system of cross-border security and police control. It is alleged that the United Kingdom exit from the EU for Northern Ireland will be accompanied by serious economic, political and security challenges, and, therefore, it is important to coordinate the efforts of Belfast, London, Dublin and Brussels for the prevention of crisis situations on the territory of the United Kingdom as well as the European Union.
Key words: European Union, Northern Ireland, Brexit, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland.
Кількість посилань 18
УДК: 324
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.007
ПОСТКОМУНІСТИЧНИЙ ПОДІЛ У ПОЛІТИЧНИХ
ПРЕФЕРЕНЦІЯХ МЕШКАНЦІВ ЗАХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ
НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ У ПОЛЬЩІ
Мар’ян Лопата
Національний університет “Львівська політехніка”
maryanroland@gmail.com
ORCID: 0000-0002-6598-1319
(стаття надійшла до редколегії – 10.01.2018 р., прийнята до друку – 20.04. 2018 р.)
© Лопата М., 2018
Вивчено політичні преференції мешканців історичної Західної Галичини, яка розташована в Польщі та складається переважно з двох воєводств – Малопольського та Підкарпатського. Головними обмеженням, яке детермінувало вибори в Польщі, постсоціалістичних та пострадянських країнах був посткомуністичний поділ. Цей посткомуністичний поділ базувався на поділі між партіями, які походять з комуністичного режиму, і тих, котрі походять з колишньої опозиції до комуністичного режиму. Розглянуто значення Галичини та її характеристик як регіону. Автор показав результати парламентських виборів, де виборці Західної Галичини віддавали перевагу правим партіям та партіям, які походять з “Солідарності”. Основними причинами такої підтримки політичних партій, що походять з табору колишньої “Солідарності”, є: високий рівень релігійності мешканців та сильний вплив Католицької Церкви, традиційне та індивідуальне сільське господарство, низький рівень урбанізації, традиції антикомуністичного опору, традиції народного руху, належність території до Австро-Угорській монархії, сильна регіональна ідентифікація. Виборці на територіях колишньої Західної Галичини до парламентських виборів 2005 року притримувалися і голосували за партії, враховуючи посткомуністичний/антикомуністичний поділ. Цьому сприяла конкуренція на осі СЛД – фракції, які походять з “Солідарності”, особливо якщо останні об’єднувалися. У 2001 році цей розподіл починає зникати, і це пов’язано, по-перше, з розпадом АВС та розколом у СЛД, та появою нових учасників на політичній сцені. А по-друге, з появою нового політичного порядку денного та нових викликів. Тим не менше, посткомуністичний поділ проіснував у зміненій формі, тому що ставлення до цього поділу стало важливим історичним питанням для політичної партії “Право і Справедливість”, яка переважно домінує у політичному спектрі Польщі. Західна Галичина залишалася регіоном фракцій, які походять з “Солідарності”, тобто переважно правих сил, хоча посткомуністична партія перемогла на парламентських виборах у 1993 та 2001 роках у всій Польщі.
Ключові слова: посткомуністичний поділ, політичні партії, республіка Польща, посткомуністичні партії, парламентські вибори.
POLITICAL PREFERENCES OF CITIZENS OF WEST GALICIA
ON PARLIAMENTARY ELECTIONS IN POLAND TOWARDS
THE POST-COMMUNIST CLEAVAGE
Marian Łopata
Lviv Polytechnic National University
maryanroland@gmail.com
ORCID: 0000-0002-6598-1319
The article is dedicated to the study of political preferences of the citizens of historical West Galicia that is in Poland and which consists mainly of two regions – Lesser Poland and Subcarpathian Voivodeships. The main constraint that determined the elections in Poland and other post-socialist, post-soviet countries was the Post-Communist cleavage. These Post-communist cleavage based on the divide between the parties originating from the communist regime, and those with roots in the former opposition to these communist parties. The meaning of “Galicia” and its peculiarities as a region were examined. The author showed that in the results of the parliamentary elections in West Galicia prevailed rightwing and Post-Solidarity political parties. The main premises of such support for Post-Solidarity parties were: the high level of religiousness of local population, the strong influence of the Catholic Church, traditional and individual agriculture, the low level of urbanization, traditions of anti-communist resistance, the tradition of the people's movement, belonging to the Austro-Hungarian Empire, very strong regional identification. Voters in the areas of former West Galicia voted for the parties of their side of post-communist/non-communist division till elections in 2005. This was facilitated by the rivalry on the axis SLD - Post-Solidarity groups, especially if the latter were more united. In 2001, this division begins to disappear and is associated, firstly, with the breakdown of AWS and the division in the SLD, and the entry of new actors on the political scene of Poland. Secondly, new political issues and new challenges emerged. Nevertheless, the post-communist division survived in a changed form, because it became a matter of the historical policy of the political party Law and Justice, which is currently a dominant party in the political spectrum of Poland. West Galicia remained a region of Post-Solidarity forces, and mostly right-wing, however, the post-communist party SLD won the parliamentary elections in 1993 and in 2001 throughout Poland.
Key words: Post-communist cleavage, political parties, Republic of Poland, post-communist parties, parliamentary elections.
PREFERENCJE POLITYCZNE MIESZKAŃCÓW GALICJI ZACHODNIEJ
W WYBORACH PARLAMENTARNYCH W POLSCE WOBEC
PODZIAŁU POSTKOMUNISTYCZNEGO
Marian Łopata
Narodowy Uniwersytet “Politechnika Lwowska”
maryanroland@gmail.com
ORCID: 0000-0002-6598-1319
Artykuł poświęcony jest badaniom preferencji politycznych mieszkańców historycznej Zachodniej Galicji, która znajduje się w Polsce i składa się głównie z dwóch województw-małopolskiego i podkarpackiego. Głównym ograniczeniem decydującym o głosowaniu w Polsce i innych krajach postsocjalistycznych oraz postsowieckich był podział postkomunistyczny. Ten podział postkomunistyczny opierał się na podziale między partiami wywodzącymi się z reżimu komunistycznego a tymi, które mają korzenie w dawnej opozycji do reżimu komunistycznego. Zbadano znaczenie “Galicji” i jej cechy jako regionu. Autor pokazał wyniki wyborów parlamentarnych, ponieważ wyborcy Zachodniej Galicji preferowali bardziej partie prawicowe i postsolidarnościowe. Do głównych przesłanek takiego poparcia dla partii politycznych wywodzących się z obozu postsolidarnościowego to: wysoki poziom religijności mieszkańców i silne wpływy Kościoła katolickiego, tradycyjne i indywidualne rolnictwo, niski poziom urbanizacji, tradycje antykomunistycznego oporu, tradycja ruchu ludowego, przynależność terenów do monarchii austro-węgierskiej, silną identyfikację regionalną. Wyborcy na terenach byłej Galicji Zachodniej trzymali się do wyborów 2005 roku swej strony podziału postkomunistycznego/niekomunistycznego. Sprzyjała temu rywalizacja rozgrywająca na osi SLD – ugrupowania postsolidarnościowe, zwłaszcza jeśli te ostatnie były bardziej zjednoczone. W 2001 r. ten podział zaczyna zanikać i wiąże się to, po pierwsze z rozpadem AWS i podziałem w SLD oraz ze wkroczeniem na scenę polityczną nowych aktorów. A po drugie, z pojawieniem się nowych kwestii politycznych i nowych wyzwań. Mimo to, postkomunistyczny podział przetrwał w zmienionej formie, bo stał się kwestią rozliczenia z przeszłością dla dominującej obecnie w spektrum politycznym Polski partii Prawo i Sprawiedliwość. Galicja Zachodnia pozostała regionem sil postsolidarnościowych, czyli przeważnie prawicowych, chociaż jednak partia postkomunistyczna zwyciężyła w wyborach parlamentarnych w 1993 i w wyborach 2001 w całej Polsce.
Słowa kluczowe: podział postkomunistyczny, partie polityczne, Rzeczpospolita Polska, partie postkomunistyczne, wybory parlamentarne.
Кількість посилань 15
УДК 327.88
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.055
ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ:
ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ
Микола Бучин
Національний університет “Львівська політехніка”
buchyn@ukr.net
ORCID: 0000-0001-9087-5123
Юля Курус
Національний університет “Львівська політехніка”
yuliia.kurus@gmail.com
ORCID: 0000-0002-3596-7073
(стаття надійшла до редколегії – 18.12.2017 р., прийнята до друку – 19.04. 2018 р.)
© Бучин М., Курус Ю., 2018
Розглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Автори розкривають суть інформаційної війни, її трактування в межах широкого та вузького підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України, виокремлено основні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виділено дві групи: нормативно-правові та інституційні. До першої групи автори зараховують законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів дослідники виділяють державні та недержавні інституції, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких спрямована на нейтралізації інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російській інформаційній важливе місце, на думку авторів, належить Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції та ін.
Значну увагу звертають на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Автори зазначають, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії слід здійснювати на трьох рівнях: перший – геополітичний (полягає у впливі на інформаційного агресора та обмеження інтенсивності і сили його нападу); другий – стан, який охоплює захист цілісності, ефективності та дієздатності системи управління, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів; третій – рівень громадськості (спрямований на захист стабільності та послідовності розвитку соціальних та політичних відносин, свідомості громадян, цілісності кожної людини).
Ключові слова: інформаційна війна, інформаційна безпека, інформаційна стратегія, Росія, Україна.
RUSSIAN INFORMATION WAR AGAINST UKRAINE: PECULIARITIES
AND MECHANISMS OF COUNTERING
Mykola Buchyn
Lviv Polytechnic National University
buchyn@ukr.net
ORCID: 0000-0001-9087-5123
Yuliia Kurus
Lviv Polytechnic National University
yuliia.kurus@gmail.com
ORCID: 0000-0002-3596-7073
The article deals with the problem of Russian information war against Ukraine. The authors explain the primary sense of the information war, its interpretation in the framework of wide and narrow approaches. Basing on the use of historic, systemic and structural-functional methods, the main disadvantages of the information sphere of Ukraine and the central mechanisms of its protection are identified. The tools of counteraction to the Russian information war against Ukraine are divided into two groups: legislative and institutional. To the first group there are referred the legislative acts of Ukraine, among which the Doctrine of Information Security of Ukraine that plays a leading role in counteracting Russian information aggression. Among the second group of mechanisms there are state and non-state institutions, whose activities are aimed at the formation and implementation of Ukraine's information security, as well as international structures whose actions are aimed at neutralizing the information influence from Russia. According to the authors, among the domestic institutional mechanisms of counteracting the Russian information war, the important place is taken by the Ministry of Information Policy of Ukraine, the National Security, and Defense Council of Ukraine, the Cyber Police, and others.
Considerable attention in the article is paid to such mechanisms of counteraction to Russian information war against Ukraine as the prohibition of Russian sites and social networks, as well as the introduction of quotas on the Ukrainian language in the mass media. The authors note that Ukraine's actions on the neutralization of information threats from Russia should be carried out at three levels: the first one – geopolitical (that is influencing the aggressor’s information and limiting the intensity and force of his attack); the second – a state one that includes the protection of the integrity, efficiency and capacity of the management system, information infrastructure, information resources; the third – the level of the public (aimed at protecting the stability and consistency of the development of social and political relations, the consciousness of citizens, the integrity of each person).
Keywords: information warfare, information security, information strategy, Russia, Ukraine.
Кількість посилань 21
УДК: 327.8
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.021
СТРАТЕГІЯ НЕПРИЄДНАННЯ: ПОЛІТИКА І ТЕОРІЯ
Олег Цебенко
Національний університет “Львівська політехніка”
ol.tsebenko@gmail.com
ORCID: 0000-0002-0024-0405
Олександр Шимчук
Вільнюський університет
ol.shymchuk@ukr.net
ORCID: 0000-0001-6123-3228
(стаття надійшла до редколегії – 05.01.2018 р., прийнята до друку – 16.04.2018 р.)
© Цебенко О., Шимчук О., 2018
Досліджено політику неприєднання як одину з ключових стратегій діяльності держави у міжнародних відносинах. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи дослідження політики неприєднання, виокремлено дефініції цього поняття та виявлено ключові ознаки стратегії не приєднання держав. Простежено історичний аспект виникнення ідеї руху неприєднання. Досліджено вплив глобалізації на зміну політики неприєднання та нейтралітету держав.
Члени Руху неприєднання зобов’язані, як зазначено в Гаванській декларації 1979 року, забезпечити національну незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та безпеку країн, що не приєдналися “до їх” боротьби проти імперіалізму, колоніалізму, неоколоніалізму, расизму та всіх форм зовнішньої агресії, окупації, панування, втручання або гегемонії, а також проти політики великої держави та блоку.
Політика неприєднання вимагає від держави, яка слідує за її принципами реалізації зовнішньополітичних намірів, спрямованих на поділ світу на два ворожі блоки.
Декларуючи статус неприєднання статусу, держава передусім стежить за внутрішніми чинниками, економічними або політичними, та зовнішніми чинниками, тобто сильною економічною незалежністю, можливістю зовнішньополітичного або військового тиску. Крім того, курс на неприєднання є можливим лише за відсутності будь-яких очевидних або прихованих територіальних претензій до держави, яка прагне проводити політику неприєднання.
Беручи до уваги реалізації статусу неприєднання, держава краще базується на досвіді європейських вже неприєднаних держав, а також сьогодні міжнародній ситуації. Однак сучасні умови дещо змінюють концепцію неприєднання.
Ключові слова: неприєднання, нейтралітет, стратегія, безпека, глобалзація.
NON-ALIGNMENT STRATEGY: POLITICS AND THEORY
Oleh Tsebenko
Lviv Polytechnic National University
ol.tsebenko@gmail.com
ORCID: 0000-0002-0024-0405
Oleksandr Shymchuk
University of Vilnius
ol.shymchuk@ukr.net
ORCID: 0000-0001-6123-3228
The complex study of the state non-alignment strategy is done. The theoretical and methodological basis of non-alignment strategy is analyzed, the problem of definition this phenomenon is investigated, the main aspects of neutrality strategy tendencies are clarified. The historical aspects of non-alignment policies are developed.
The Non-alignment Movement members were obliged as stated in the Havana Declaration of 1979 to ensure the national independence, sovereignty, territorial integrity and security of non-aligned countries “in their” struggle against imperialism, colonialism, neo-colonialism, racism, and all forms of foreign aggression, occupation, domination, interference or hegemony as well as against great power and bloc politics.
A policy of non-alignment required from a state that follows its principles implementation of foreign policy intentions aiming to overcome the world’s partition into two hostile blocs.
Declaring a non-aligned status a state first of all followed internal causes, that are economical or political calamities, and external motives, that is strong economic dependence, possibility for foreign policy or military pressure. Furthermore, a course for non-alignment is only possible for lack of any evident or implemented territorial claims to a state that aims to pursue a politics of non-alignment.
Taking into account a process of the implementation of a non-aligned status, a state had better rely on the experience of the European already non-aligned states as well as today’s international situation. Yet, modern conditions somewhat modify the concept of non-alignment. One can argue, but nowadays, for instance an expression “abstention form permanent alignment with blocs” might sound somewhat weird and with some ideological hue. A word “bloc” is considered anachronism in the modern dictionary of international relations, it rather an echo of the Cold War times; therefore, non-alignment as the concept has to be tied down to modern time and be able to deal with modern definitions.
Key words: non-alignment, neutrality, strategy, security, globalization.
Кількість посилань 13
УДК 81:1
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.063
ФІЛОСОФСЬКО-ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ
ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ
Олеся Паньків
Національний університет “Львівська політехніка”
olesya.pankiv@ukr.net
ORCID: 0000-0003-2081-4792
(стаття надійшла до редакції 12.02. 2018 р. – статтю прийнято до друку 02.04. 2018 р.)
© Паньків О., 2018
Розглянуто сучасний стан і мовні особливості інтернет-комунікації. Встановлено, що в новому комунікаційному середовищі представлено не тільки традиційну комунікацію, але сформовано принципово нові форми. Звідси з’являються такі поняття, як “метамова”, “новомовлення”. Формується new style (стиль інтернет-спілкування), для якого характерні: а) письмова вимова; 2) гіперінтертекстуальність; 3) зафіксована розмовність; 4) спонтанність. Нові форми комунікації набувають популярності та чітко виокремлюють зручні параметри для спілкування. Підкреслено, що інтернет-комунікація посилює відчуття особистої свободи, де будь-яка людина може відшукати найкомфортніші умови для спілкування. Особливо привабливим постає анонімне спілкування, завдяки якому комунікант конструює той образ, який йому заманеться. Нові можливості Інтернет-комунікації потребують відповідального користування, адже відкривають шляхи до зловживань правами людини, породжують етичні проблеми. Підкреслено, що зазвичай метою комунікації є не досягнення істини, а представлення себе через Мережу. Мова стає не змістовною, а нагадує базікання. Швидкість, якою супроводжується інтернет-комунікація, породжує проблеми нехтування граматикою. Відповідно, важливим питанням постає не лише культура мовлення, а й збереження рідної мови у Мережі. Слова, якими послуговуються користувачі мережі Інтернет, переважно є запозиченими з англійської мови. Зазначено, що інтернет-комунікація породжує фундаментальні етичні та лінгвістичні проблеми, які потребують глибокого філософського осмислення.
Ключові слова: Інтернет комунікація, мова, свобода, віртуальна людина.
PHILOSOPHICAL-LINGUISTIC ASPECTS OF INTERNET-COMMUNICATION
Olesya Pankiv
Lviv Polytechnic National University
olesya.pankiv@ukr.net
ORCID: 0000-0003-2081-4792
The current state and language features of Internet communication are examined. It is found out that in the new communication environment, not only traditional communication is presented, but fundamentally new forms are formed. Hence, such notions as “metalanguage” and “new speech” are emerging. A new style (Internet communication style) is formed, which is characterized by: 1) written pronunciation; 2) hyperintertextuality; 3) fixed spokenness; 4) spontaneity. New forms of communication are growing in popularity and clearly distinguish convenient communication options. It is emphasized that Internet communication enhances the feeling of personal freedom where anyone can find the most comfortable conditions for communication. The anonymous communication, through which a communicant constructs the image that he likes, seems to be especially attractive. New opportunities for Internet communication require responsible use, as they open up ways to abuse human rights, generate ethical problems. It is emphasized that the purpose of communication is usually not to achieve the truth, but to represent oneself through the Network. Language does not get a meaningful character, but resembles chattering instead. The speed that Internet communication is accompanied by, generates problems of neglecting grammar. Consequently, an important issue is not only the culture of speech, but also the preservation of the native language on the Web. The words used by Internet users are mostly those borrowed from English. Therefore, Internet communication generates fundamental problems of ethical and linguistic nature that require a profound philosophical reflection.
Key words: Internet communication, language, freedom, virtual personality.
Кількість посилань 21
УДК 327. 8
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.015
СУЧАСНІ ПРОЕКТИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ У КОНТЕКСТІ ГАРАНТУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Ольга Івасечко
Національний університет “Львівська політехніка”
ivasechko.2011@ukr.net
ORCID: 0000-0003-2141-3309
Катерина Мазур
Нваціональний університет “Львівська політехніка”
Katinka96.km@gmail.com
ORCID: 0000-0001-5663-5310
(стаття надійшла до редколегії – 20.01.2018 р., прийнята до друку – 16.04. 2018 р.)
© Івасечко О., Мазур К., 2018
Комплексно досліджено модерні проекти транспортування енергоносіїв до європейських країн, загроз та викликів, пов’язаних з імплементацією, як для держав-членів Європейського Союзу, так і для України. Актуалізує це дослідження той факт, що наявність природних ресурсів розглядають окремі країни, зокрема Російська Федерація не як товар, а як суттєвий політичний важіль впливу на ті європейські країни, які є сьогодні залежними від постачань газу з боку Росії.
Актуалізує комплексне дослідження політичного виміру реалізації європейських проектів транспортування енергоносіїв сукупність як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників глобального, регіонального та локального вимірів, реагувати на котрі змушена кожна держава-член ЄС, зокрема і Україна та, які впливають на хід реформ в енергетичній сфері.
Зроблено висновок про те, що Європейський Союз є лідером у світовій відновлюваній енергетиці і має намір бути флагманом у створенні та впровадженні сучасних і інноваційних енергетичних технологій. Щодо нових проектів газопостачання то варто наголосити, що будівництво вищезазначених потоків – це передусім козирна карта Росії проти України, і вони вдало нею користуються, адже розуміють, що залишившись без транзиту їхнього газу наша держава щорічно втрачатиме близько $2 млрд. Будівництво цих газопроводів ставить Європу у пряму залежність від Росії ще на 20–30 років. І РФ надалі продовжуватиме маніпулювати інтересами та цілями країн Європейського Союзу.
Безпека постачання енергоносіїв є вкрай актуальною і для України, особливо в контексті чергової енергетичної кризи з боку РФ у кінці лютого 2018 р. Враховуючи сучасні виклики, які постають перед нашою державою, Україна має вибудовувати систему власної енергетичної безпеки, враховуючи пріоритети національних інтересів і максимально покладатись на власні сили.
Ключові слова: енергоносії, проекти транспортування газу, енергетична безпека ЄС, енергетична незалежність, гібридна війна РФ.
MODERN ENERGY TRANSPORTATION PROJECTS IN THE CONTEXT
OF EUROPEAN ENERGY SECURITY PROTECTION
Olha Ivasechko
Lviv Polytechnic National University
ivasechko.2011@ukr.net
ORCID: 0000-0003-2141-3309
Kateryna Mazur
Lviv Polytechnic National University
Katinka96.km@gmail.com
ORCID: 0000-0001-5663-5310
There has been conducted a complex study of implementation of a modern energy transportation projects to European countries, as well as threats and challenges that are carried out for both European Union member states and Ukraine. The mentioned issue has become urgent due to the fact that the availability of natural resources is considered by individual countries, in particular, Russia, not as a commodity, but as a significant political leverage for the European countries that are currently dependent on Russian gas supplies.
The author highlights political dimension of the implementation of European energy transport projects as a combination of both objective and subjective factors of global, regional and local dimensions, which influence the process of energy reforms of each EU member state, including Ukraine.
It has been concluded that the European Union is a leader of renewable energy in the world and intends to be a flagship in the creation and implementation of modern and innovative energy technologies. As for the new gas supply projects, it is worth noting that the construction of the above-mentioned Streams is, first of all, Russia's trump card against Ukraine, and Russians use it well, because they understand that remaining without transit of natural gas, Ukraine will lose about $ 2 billion annually. Construction of such gas pipelines puts Europe in direct dependence on Russia for another 20–30 years. And Russia will continue to manipulate the interests and objectives of the European Union.
Security of energy supply is very relevant for Ukraine, especially in the context of the next energy crisis at the end of February 2018. Acknowledging current challenges that face our state, Ukraine must build its own energy security system taking into account the priorities of national interests and maximizing building upon its own potency.
Effective implementation of the energy efficiency programs will enable Ukraine to build an independent energy policy and will improve the domestic economy in the international arena.
Key words: energy carriers, gas transportation projects, EU energy security, energy independence, Russia's hybrid war.
Кількість посилань 13
УДК: 327.7
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.033
ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ У ФОРМУВАННІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА, ГАРАНТУВАННІ ЙОГО ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА БЕЗПЕКИ
Уляна Ільницька
Національний університет “Львівська політехніка”
iuv11@i.ua
ORCID: 000-0002-9103-3144
(стаття надійшла до редколегії – 12.01.2018 р., прийнята до друку – 19.04. 2018 р.)
© Ільницька У., 2018
Висвітлено актуальну проблему формування, ефективного функціонування Європейського інформаційного суспільства, створення системи безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Наголошено, що Європейське інформаційне суспільство є невід’ємною частиною глобального інформаційного простору, важливою інформаційно-комунікативною складовою міжнародної співпраці, створення ефективних інституційних механізмів та розроблення нормативно-правової бази – пріоритетне завдання суб’єктів як європейського, так і світового політичних процесів.
Розглянуто концептуальні документи, які становлять нормативно-правову основу Європейського інформаційного суспільства; особливу увагу зосереджено на інституційному вимірі його функціонування та досліджено роль міжнародних організацій у втіленні стратегічної моделі розвиненого безпекового інформаційного суспільства Європи.
У результаті комплексного дослідження інформаційної політики регіональних європейських й міжна¬родних інститутів, урядових міжнародних організацій та низки неурядових об’єднань обґрунтовано, що визначальна роль у формуванні нормативно-правової бази, регулюванні інформаційних відносин належить ООН, Раді Європи та ЄС; активізація міждержавної співпраці в інформаційній сфері, реалізація демократичних цінностей – стратегічне завдання ЮНЕСКО; пріоритетна функція Міжнародного Союзу електрозв’язку – технічне забезпечення розвитку інформаційної сфери на міжнародному та європейському рівнях; домінантним інституціями у формуванні європейської інформаційної безпеки, боротьбі з кібератаками – є НАТО, ОБСЄ. Крім того, (у контексті активізації інформаційної агресії з боку Російської федерації) значно посилилась роль Європейського союзу у протидії пропагандистським негативним інформаційно-психологічним технологіям. Обґрунтовано визначальну роль Європейського союзу в інтенсифікації конструктивного міжнародного та регіонального інформаційного співробітництва
Ключові слова: Європейське інформаційне суспільство; інформаційна безпека; нормативно-правова база Європейського інформаційного суспільства; інформаційна політика ООН, ЮНЕСКО, ЄС, Ради Європи, НАТО, ОБСЄ; EastStratCom Team.
INSTITUTIONAL AND LEGAL ASPECT OF INTERNATIONAL
COOPERATION IN THE FORMATION OF THE EUROPEAN INFORMATION SOCIETY,
ITS EFFECTIVE FUNCTIONING AND SAFETY PROVIDING
Uliana Ilnytska
Lviv Polytechnic National University
iuv11@i.ua
ORCID: 000-0002-9103-3144
The article is dedicated to the topical problem of formation, effective functioning of the European Information Society, creation of security system and counteraction to the negative information and psychological influences. It is emphasized that the European Information Society is an integral part of the global information space, important information and communication component of international cooperation and the creation of effective institutional mechanisms and the development of a legal and regulatory framework that are the priority purpose of the subjects of both European and world political processes.
The article deals with conceptual documents that form the legal basis of the European Information Society; special attention is focused on the institutional dimension of its functioning; the role of international organizations in the implementation of the strategic model of the developed security information society of Europe is explored.
As a result of the integrated study of information policy of regional European and international institutions, governmental international organizations and a number of non-governmental associations, it is substantiated that the UN, the Council of Europe and the EU have a decisive role in shaping the regulatory framework, regulation of information relations; the intensification of interstate cooperation in the information sphere, the realization of democratic values – the strategic task of UNESCO; the priority function of the International Telecommunication Union – technical support for the development of the information sphere at the international and European levels; the dominant institutions in the formation of European information security, in fighting against cyberattacks are NATO and the OSCE. In addition (in the context of the intensification of information aggression on the part of the Russian Federation), the role of the European Union in counteracting propaganda negative information and psychological technologies has actively intensified.
Key words: European Information Society, information security; the legal basis of the European Information Society; UN, UNESCO, EU, Council of Europe, NATO, OSCE, EastStratCom Team.
Кількість посилань 21
УДК: 321.7
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.027
СИСТЕМА СТРИМУВАНЬ І ПРОТИВАГ ЯК АТРИБУТ
ДЕМОКРАТІЇ: ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
Христина Забавська
Національний університет “Львівська політехніка”
khrystyna.y.zabavska@lpnu.ua
ORCID: 0000-0002-4870-8230
(стаття надійшла до редколегії – 24.01.2018 р., прийнята до друку – 17.04.2018 р.)
© Забавська Х., 2018
Розглянуто особливості системи стримувань і противаг як одного із атрибутів демократичного розвитку. Наголошено на нових підходах до розуміння системи стримувань і противаг у політичному контексті, враховуючи особливості сучасних політичних трансформацій, що наявні у світі. На основі аналізу політичної практики демократичних держав виокремлено основні риси системи та доведено, що вона є багатовимірним інститутом. Відповідно до цього виокремлено головні виміри функціонування системи стримувань і противаг та описано проблеми, які можуть виникати на кожному з цих рівнів.
Доведено, що система стримувань і противаг є важливим елементом політичної системи. Описано низку важливих функцій, які система виконує у суспільстві. Проте головну увагу зосереджено на функціональному наповненні системи стримувань і противаг як атрибуту демократичного розвитку держави. Водночас наголошено, що система здатна розвиватись лише у тому суспільстві, де підтримуються принципи побудови демократії та верховенства права.
Підкреслено, що в Україні потребують вирішення чимало проблем, пов’язаних з функціонуванням системи стримувань і противаг. На основі системного методу доведено, що система стримувань і противаг є одним із ключових елементів демократії.
Ключові слова: стримування, противаги, демократія, поділ влади, гілка влади, система, повноваження, форма правління.
SYSTEM OF CHECKS AND BALANCES AS AN ATTRIBUTE
OF DEMOCRACY: POLITICAL ANALYSIS
Khrystyna Zabavska
Lviv Polytechnic National University
khrystyna.y.zabavska@lpnu.ua
ORCID: 0000-0002-4870-8230
The article deals with the features of the system of checks and balances as one of the indicators of democratic development. Taking into account the peculiarities of modern political transformations in the world, the new approaches to the understanding of the system of checks and balances in the political sense are emphasized. Basing on the analysis of the political practice of democratic states, the key features of the system of checks and balances are identified and it is proved that this institution is multidimensional. Resting on this statement, the main dimensions of the functioning of the system are outlined and the problems that may arise in in each of them are described.
The system of checks and balances is proved to be an important element of the state political system. A number of important functions, the system of checks and balances in the society are described. The main attention is paid to the functional filling of the system of checks and balances as an instrument of democratic development of the state. It is emphasized that the system of checks and balances can develop only if the basic principles of building democracy and the rule of law based on a high level of political consciousness and culture are maintained.
It is emphasized that Ukraine possesses a lot of problems related to the system of checks and balances functioning which need to be dealt with. Basing on the system method, the system of checks and balances is proved to be one of the basic elements of democracy.
Key words: checks, balances, democracy, division of power, branch of power, system, authorities, form of government.
Кількість посилань 14
УДК 1(091)477 (Юркевич)
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.069
ПАМФІЛ ЮРКЕВИЧ ПРО ПРИРОДНЕ ПРАВО ЯК РЕГУЛЯТОР СПРАВЕДЛИВИХ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
Христина Хвойницька
Національний університет “Львівська політехніка”
khrystyna81@gmail.com
ORCID: 0000-0001-5348-9338, ResearcherID: O-2055-2017
(стаття надійшла до редакції 11.12.2018 р. – статтю прийнято до друку 02.04.2018 р.)
© Хвойницька Х., 2018
У контексті сучасного традиціоналістського інтелектуального руху розглянуто ідею органічного суспільства, що є поєднанням права і моралі на рівні спільноти. П. Юркевич вважав основою такого суспільства ідею справедливості та пов’язане з нею природне право як засвідчено у спадщині Гуго Ґроція. У трактуванні Юркевича природне право є змістом позитивного законодавства у справедливому суспільстві.
Природне право як регулятор справедливого суспільства все ще залишається важливим для сучасного культурного процесу. Метою цієї статті є розкриття того, як розуміє Юркевич природне право в контексті регулятора справедливого “органічного” суспільства.
Юркевич особливо цінував внесок Античної філософії у розвиток проблематики законодавчої системи як регулятора соціальних відношень. Згідно з Юркевичем, це був філософ, який звернув увагу на сім’ю, як початкову форму соціального життя, тому що вона ґрунтується на природному праві та правилах моралі.
Поняття природного права пов’язане з його “філософією серця”, яка слугує методологічною основою для морального виправдання (обґрунтування) закону, на якому базується органічне суспільство. Тому Юркевич був одним із перших українських філософів, який намагався зрозуміти поняття органічного суспільства, яке асоціюється зі справедливою соціальною системою, базованою на ідеї природного права.
Ключові слова: Юркевич, Ґроцій, справедливість, природне право, органічне суспільство.
PAMFIL YURKEVYCH ON THE NATURAL LAW AS A REGULATOR OF JUST SOCIAL RELATIONS
Khrystyna Khvoynytska
Lviv National Polytechnic University
khrystyna81@gmail.com
ORCID: 0000-0001-5348-9338, ResearcherID: O-2055-2017
In the context of the modern traditionalist intellectual movement, the idea of organic society is considered. It is
a combination of law and morality at the community level. Yurkevych regarded the basis of such a society to be the idea of justice and natural law associated with it, as evidenced by the legacy of Hugo Grotius. Natural law as interpreted by Yurkevych is the content of positive legislation in a just society.
Natural law as a regulator of just society, as Yurkevych saw it, is still relevant in the context of a new modern cultural trend. The aim of this paper is to outline Yurkevych's understanding of natural law as a regulator of a just “organic” society.
Yurkevych particularly appreciated Ancient philosophy’s contribution to the development of problems of legal system as a regulator of social relations. According to the Professor, it was this philosopher who drew attention to the family as the initial form of social life, because the family is based on the laws of nature and the rules of morality.
The concept of natural law is closely linked with his "philosophy of heart”, which serves as the methodological foundation for the moral justification of law, on which an organic society is based. Thus, Yurkevych was one of the first Ukrainian philosophers who attempted to understand the concept of organic society, which is associated with a just social system based on the idea of natural law.
Key words: Yurkevych, Grotius, justice, natural law, organic society.
Кількість посилань 7
УДК 327.8(55:5-11)
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.001
МІСЦЕ ТА РОЛЬ ІСЛАМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ІРАН
У РЕГІОНІ БЛИЗЬКОГО СХОДУ
Ярина Завада
Львівський національний університет імені Івана Франка
yarunatrush@ukr.net
ORCID: 0000-0001-6094-5397
(стаття надійшла до редколегії – 15.02.2018 р., прийнята до друку – 12.04.2018 р.)
© Завада Я., 2018
Зазначено основні підходи до визначення меж регіону Близького Сходу. Проаналізовано значення та роль Ісламської Республіки Іран в цьому регіоні. Після революції, яка відбулась 1979 р., Іран став ключовим гравцем не лише в регіоні Перської затоки, але і на Близькому Сході загалом. Обґрунтовано історичний, культурний, релігійний, геополітичний, революційний чинники, які зміцнюють та впливають на позицію Тегерану на Близькому Сході. Ісламська Республіка Іран в цей час міститься в центрі глобальних подій завдяки геостратегічному розміщенні та взаємодії з місцевими та глобальними гравцями. Основна мета сьогоднішнього керівництва в Тегерані полягає в тому, щоб зберегти привілейовану позицію Ірану в мінливому балансі сил.
У статті також частково розглянуто ядерну програму Ірану в безпековому аспекті. Аналіз цього дослідження показує, що в разі отримання Іраном ядерної зброї, це б могло слугувати інструментом регіонального стримування та забезпечення рівноваги сил на Близькому Сході.
Отже, зроблено висновок, про те, що регіональний вплив Ірану справді зростає. Тегеран міститься в центрі усіх вирішальних подій на Близькому Сході. Вплив Ірану помітний в Іраку, Лівані, Сирії та Перській затоці. Складно уявити, як будь-яку значну політичну проблему можна вирішити без участі ІРІ.
Безсумнівно, ситуація на Близькому Сході є складною та вибухонебезпечною. Це зумовлено політичними іграми держав та зростаючою боротьбою за лідерство. Іран, будучи великою і могутньою крїною, не поступиться власним позиціям.
Ключові слова: Іран, Близький схід, зовнішня політика, ядерна програма Ірану.
PLACE AND ROLE OF THE ISLAMIC REPUBLIC OF IRAN IN THE MIDDLE EAST
Yaryna Zavada
Ivan Franko National University of Lviv
yarunatrush@ukr.net
ORCID: 0000-0001-6094-5397
The article outlines the main approaches to determining the boundaries of the Middle East region. It analyses the significance and role of the Islamic Republic of Iran in this region. Since the revolution in 1979, Iran has become a key player not only in Persian Gulf politics but also in the Middle East at large. The article dwells upon the factors such as historical, cultural, religious, geopolitical, revolutionary and others that reinforce and influence the position of Tehran in the Middle East. The Islamic Republic of Iran is currently in the centre of a global push-and-pull due to its geostrategic position and its interaction with local and global players. The main aim of the current leadership in Tehran is to preserve Iran’s privileged situation within a changing balance of power. Besides, the author has partially considered Iran's nuclear program in the security aspect. Further analysis shows that the Iranian nuclear weapon can be considered as an instrument of regional deterrence and balance of power assurance in the Middle East.
So it has been concluded that Iran’s regional significance is growing indeed. Today Tehran lies in the heart of all current crucial events in the Middle East. Iran's influence is noticeable in Iraq, Lebanon, Syria, and the Persian Gulf. It is hard to imagine how any of the acute political problems can be solved without the participation of the IRI.
Undoubtedly, the situation in the Middle East is challenging and explosive. Complicated political games and the growing struggle for leadership are acute. Iran, being a large and powerful state will not yield to its influence and leadership.
Key words: Iran, The Middle East, foreign policy, nuclear program of Iran
Кількість посилань 18
УДК: 327.3
https://doi.org/10.23939/shv2018.01.047
ЄВРОПЕЙСЬКА СЛУЖБА
ЗОВНІШНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЄСЗД)
ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОСИЛЕННЯ
МІЖНАРОДНОГО ВПЛИВУ
ЄС: СТАН ТА ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ЗМІН
Ярина Турчин
Національний університет “Львівська політехніка”
turchynj@ukr.net
Researcher ID R-1932-2017
Author ID: 57192268948
Юлія Димінська
Національний університет “Львівська політехніка”
dyminska333@gmail.com
ORCID: 0000-0001-6437-8811
(стаття надійшла до редколегії – 16.12.2017 р., прийнята до друку – 13.04. 2018 р.)
© Турчин Я., Димінська Ю., 2018
Виокремлено ключові принципи зовнішньополітичної та дипломатичної діяльності Європейського Союзу,
а також основні органи, що відповідають за її реалізацію. Розглянуто Європейську Службу зовнішньої діяльності як “дипломатичну агенцію” Союзу і встановлено спільні та відмінні риси інституційного механізму дипломатії національних держав і ЄС. Робота виконана із застосуванням таких наукових методів, як-от: порівняння, аналізу документів, структурно-функціонального, а також неоінституційного підходу.
Актуальність теми зумовлена внутрішніми процесами, які зараз відбуваються в Українській дипломатичній службі, зокрема, її реформацією відповідно до кращих зразків світового досвіду. З огляду на те вивчення досвіду Європейської практики, виявлення її позитивних і негативних особливостей матиме безумовну користь у реалізації процесу реформації Української дипломатичної служби. Водночас з’ясування особливостей організації зовнішньополітичної діяльності ЄС можна розглядати як інструмент оптимізації співпраці між ЄС і Україною.
Загалом організаційна структура Європейської Служби зовнішньої діяльності потребує вдосконалення. Їй як єдиному органу регулювання зовнішніх відносин бракує ресурсів для ефективної політичної координації зовнішньополітичної діяльності ЄС. Зрештою, єдиного бачення Європейської Служби зовнішньої діяльності як суб’єкта, який відіграє ключову роль у зовнішній політиці та дипломатії ЄС, ще не сформовано. Процес її формування, перш за все, залежатиме від прагнень національних держав зміцнювати позицію ЄС на світовій арені, а також від здатності Європейської Служби зовнішньої діяльності сприяти реалізації цих намірів, одночасно виконуючи свої функції з максимальною користю для національних інтересів окремих держав. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури Служби може бути предметом подальшого наукового дослідження.
Ключові слова: інститут, зовнішні зносини, спільна зовнішня і безпекова політика, Європейська служба зовнішньої діяльності.
EUROPEAN EXTERNAL ACTION SERVICE (EEAS)
AS AN INSTRUMENT FOR INTENSIFICATION
OF EU INTERNATIONAL INFLUENCE: THE STATE
AND PROPOSALS FOR CHANGES
Yaryna Turchyn
Lviv Polytechnic National University
turchynj@ukr.net
Researcher ID R-1932-2017
Author ID: 57192268948
Yuliia Dyminska
Lviv Polytechnic National University
dyminska333@gmail.com
ORCID: 0000-0001-6437-8811
The key principles of the foreign policy and diplomatic activity of the European Union, as well as the main bodies that are responsible for its implementation, have been outlined. The analysis of the European External Action Service as the “diplomatic agency” of the Union and the common and distinctive features of the institutional mechanism of diplomacy of national states and EU has also been made. There were used such scientific methods as: comparison, document analysis, structural and functional methods, as well as neo-institutional approach.
The topicality of the theme is determined by the internal processes that take place nowadays in the Ukrainian diplomatic service, in particular, its reformation taking into account the best world experience. Therefore, the studying of European practice, the identification of its positive and negative features will be useful for the reformation process of the Ukrainian diplomatic service. Also, finding out of the peculiarities of the organization of the EU foreign policy activities will provide an opportunity to intensify and improve the effectiveness of cooperation between the EU and Ukraine.
In general, the EEAS organizational structure needs to be improved and advanced, because it is the only suitable body for the current regulation of external relations, while it lacks resources for effective political coordination of a strategic nature. The development of proposals for improvement of the organizational structure of the Service can be the subject of further scientific research. After all, the only coherent vision of the EEAS as an entity that plays a key role in the EU's foreign policy and diplomacy has not been formed yet. First of all, the process of its formation depends on the aspirations of national states to strengthen the position of the EU on the global arena, as well as the ability of the EEAS to contribute to the implementation of these desires, while performing its functions with maximum benefit to the national interests of individual states.
Keywords: institution, foreign affairs, Common Foreign and Security Policy, European External Action Service.
Кількість посилань 29
|
