Andriy Pavliv

URBAN SPACE IN THE ХХІ CENTURY.
THE ISSUES OF SCALE AND CHOICE

Lviv Polytechnic National University, 12, S. Bandery Str., 790013, Ukraine,
apavelli1116@gmail.com

Received: April 13, 2018 / Revised: April 28, 2018 / Accepted: May 4, 2018

© Pavliv A., 2018

Abstract. Having analysed some formative changes of the post-industrial society and practical experience of managing the urban development of a large city, we made an attempt to formulate the strategic principles for the effective definition of the optimal density of urban development in the long-term perspective (until the mid-twenty first century).

Key words: universal pedestrian accessibility, optimal density, “urban villages”.

Кількість посилань 40
Андрій Павлів

МІСЬКИЙ ПРОСТІР У ХХІ СТОЛІТТІ. ПРОБЛЕМИ МАСШТАБУ ТА ВИБОРУ.

Анотація. Опираючись на аналіз формаційних змін постіндустріального суспільства та практичний досвід управлінням урбаністичним розвитком великого міста, зроблено спробу сформувати стратегічні засади ефективного визначення оптимальної щільності містобудівного розвитку на перспективу до середини ХХІ століття.
Поняття великого міста, протягом ХХ століття фактично змінило свій зміст і стало означати обширну урбанізовану територію. З подальшим зростання міського населення цей зміст може зазнати видозміни, що не обов’язково означає територіальну експансію, як це може видаватись на перший погляд.
Сформульовано перспективу трансформації містобудівної тканини у зв’язку із зменшенням впливу індустріальних факторів її розвитку, на зміну яким приходить специфіка високоінформатизованого суспільства. Вона полягає у тенденції перетворення великих функціональних зон промислового міста на локальні житлові кластери пішохідної доступності діаметром близько 2 км. Сукупність таких кластерів універсальної пішохідної доступності (“міських сіл”), на котру накладається ріст локальної самоорганізації та вертикальних ініціатив, може стати причиною ініціатив із часткового перегляду функцій загальноміського управління.
Окреслено коло практичних питань пов’язаних із категорією оптимальної щільності як ключового показника міста ХХІ століття. На прикладах таких житлових кварталів як “Kowloon Walled City” у Гонконгу, “Pinnacle” та “Interlace” у Сінгапурі, “False Creek” у Ванкувері та щільно урбанізованих житлових районів м. Львова простежено еволюцію окремих містобудівельних утворень, котрі демонструють стан актуальної дискусії навколо конкретних показників кількості населення на одиницю площі. На основі показників якості життя, котрі демонструють ці та інші приклади, було відзначено граничні та бажані показники оптимальної щільності та просторові моделі її предметизації.
Визначено, що для міського поселення, сформованого як тканина локальних кластерів пішохідної доступності до можливостей міського вибору (кількість благ, послуг, зайнятості тощо які доступні у місті), щільність може досягатись або за рахунок формування квартальної забудови середньої висотності (8–9 поверхів), або комбінаціями різноповерхових будівель із переважанням висотних. Кількісним діапазоном оптимальної щільності можна вважати показники, які коливаються від 5 000 до 10 000 мешканців на квадратний кілометр.

Ключові слова: універсальна пішохідна доступність, оптимальна щільність, “міські села”.

Galyna Shevtsova

GENESIS OF UKRAINIAN WOODEN CHURCH:
WORLD CONTEXT AND ORIGINALITY

Kyiv National University of Construction and Architecture
Povitroflotskyi prospect, 31, 03680, Kyiv, Ukraine, nekosanka@hotmail.com

Received: April 19, 2018 / Revised: May 3, 2018 / Accepted: May 9, 2018

© Shevtsova G., 2018

Abstract: article gives theoretical summary and new conclusion of Ukrainian wooden church genesis (origins and principles of architectural formation) scientific problem. The investigation results are achieved by the analytic of Ukrainian wooden church’s main architecture-genetic characteristics such as its space-composition and shape-construction. This analytic was fulfilled from the global position of worldwide sacral architecture developing review. The scientific results point the authentic, originality and world-cultural significance of Ukrainian wooden church’s architectural phenomenon showing the rare case of European Monotheistic temple inclining to the Eastern (Central and South Asian) compositional archetypes of Polytheistic architecture.

Key words: Ukrainian wooden church; genesis, architecture-genetic characteristics, space-composition, shape-construction, world sacral architecture, compositional archetype.

Кількість посилань 16

Шевцова Галина

ГЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЕВ’ЯНОЇ ЦЕРКВИ:
СВІТОВИЙ КОНТЕКСТ І САМОБУТНІСТЬ

Анотація. У статті наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової проблеми генези української дерев’яної церкви (її витоків та принципів архітектурного формування). Наукові результати були досягнуті завдяки аналізу основних архітектурно-генетичних характеристик української дерев’яної церкви, таких як її композиція і просторова конструкція. Аналіз проведено у глобальному річищі огляду розвитку світової сакральної архітектури.
Основні архітектурно-генетичні характеристики української дерев’яної церкви – її композиція і просторова конструкція є виключно консервативними (сформованими не пізніше XVI ст.) та загальновживаними на українських землях ознаками, що залишаються переважальною основою архітектури українських дерев’яних храмів незалежно від їх часу зведення та місця розташування. Зокрема, простежено генезу п’яти негомогенних за походженням базових типів конструктивно-просторової форми верхів українських дерев’яних церков (підвищений накат, намет, залом, восьмерик на четверику, конструктивне поєднання залому і восьмерика на четверику), що можуть комбінаторно поєднуватися в архітектурі однієї будівлі. Також виявлено два базових типи пов’язаної з інтер’єром просторової композиції українських дерев’яних церков. Ними є центрично-підпорядкований (з одним центральним верхом) та незалежно-комбінований (центрично-симетричний багатоверхий) типи, що кореспондуються з основними архетиповими композиційними моделями східного храмобудівництва: центральноазійською (зороастрійською) та південноазійською (індуїстською) відповідно. Це, у поєднанні з іншими ознаками, свідчить про генетичний зв’язок архітектури української дерев’яної церкви з традиціями культового зодчества східно-політеїстичного типу.
Процес формування української дерев’яної церкви відбувався різкими революційними стрибками, що було обумовлено унікальними географічними, культурними та історичними умовами регіону. Відправною точкою є нетипові передумови формування української дерев’яної культової архітектури в зоні територіального межування світових ареалів каркасного і зрубного дерев’яного будівництва, східних і західних культурних архетипів. Надалі процес формування двічі змінював напрямок. Ключовими зламами характеру розвитку були: примусове поширення християнства на Русі, що призвело до змішування архітектурних традицій місцевого анімізму та візантійського християнства, а також монголо-татарська навала, яка викликала послаблення християнського впливу та зумовила перевагу дохристиянських будівельних традицій. Саме це, вочевидь, ініціювало формування комбінаторної структури і багатоверхість українських дерев’яних церков.
На основі наведеного вище розроблено теорію генези української дерев’яної церкви, яка може бути описана п’ятьма базовими принципами: принципом самостійності і синкретичності генези, консервативності базових форм, тектоніки і центричності структури, комбінаторності шляху формотворення, революційності характеру розвитку. Самостійність генези української дерев’яної церкви розуміється як автентичність її архітектури, що має декілька принципово унікальних рис. Найбільш значущими з них є шлях формування у монотеїстичну будівлю суто політеїстичним шляхом комбінаторного поєднання автономних архітектурних одиниць (є чинним лише для випадку незалежно-комбінованого типу композиції). Також унікальною є ідея багатоступінчатого поєднання зрубних заломів у верхах, що дозволяє створювати високі і стабільно-міцні, відкриті в інтер’єрі тектонічні архітектурні простори. Під синкретичністю генези мається на увазі наявність декількох принципово різних прототипів (дохристиянський і християнський, східний і західний, тощо) її просторово-конструктивної форми і композиції.
Висновки дослідження стверджують автентичність, самобутність і всесвітньо культурне значення архітектурного феномену української дерев’яної церкви, що являє собою рідкісний випадок європейського монотеїстичного храму, який зберігає зв’язок з духовними традиціями нації з анімістичних часів.

Ключові слова: українська дерев’яна церква, генезис, архітектурно-генетичні характеристики, композиція, просторова конструкція, світова сакральна архітектура, композиційний архетип.

Larysa Shuldan

METHODS OF TEACHING ARCHITECTURAL ENERGY CONSERVATION IN THE EDUCATIONAL DESIGN

Lviv Polytechnic National University 12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine
E-mail: shuldanlarisa@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-4171-9807, Larysa Shuldan

Reseived: 22 February, 2018 / Revised: 20 March, 2018 / Assepted: 27 March, 2018

© Shuldan L., 2018, ID ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4171-980

Abstract. Energy conservation is becoming increasingly more relevant for Ukraine and the world, and architectural education must meet one of the most significant challenges of our time. The article analyzes the existing laws and regulations of our country and points out to the lack of a number of national standards necessary for architectural design. It focuses on the problems of real design and ways to solve them within the framework of architectural training. By expanding the curriculum with specialized subjects, such as “Energy Efficient Architecture”, the Institute of Architecture of Lviv Polytechnic National University significantly improves the energy awareness of architects and their responsibility for the energy consumption of the objects they design. The analysis of the basic principles and areas of application of energy-efficient architectural solutions is based on interdisciplinary research. This is the basis of the methodology of teaching the discipline with its theoretical and practical components. The paper describes the key aspects of classes on the theory of architectural energy efficiency to students. The practical part involves using instructional design to develop solutions that can be applied in new buildings, as well as in reconstruction, renovation and modernization of objects of different construction periods. Some examples and description of educational projects related to architectural thermal modernization are provided. The resulting information can be applied not only in instructional design but also in future graduation and competition design projects, as well as in students’ research works. The outlined prospects for energy conservation in architecture and ways of development of the subject have a significant potential for improving the professional competence of architecture students. Special attention is given to research work aimed to ensure consistency of the content of education with the current state of the economy, energy consumption, achievements of science and technology. By introducing the above means into architectural training, one can expect significant foreseeable energy conservation effects in real, applied design.

Key words: architecture, energy conservation, energy efficiency, public buildings, instructional design, architecture competitions.

Кількість посилань 10

Шулдан Лариса

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЕКТУВАННІ

Анотація. Актуальність питань енергозбереження для України та світу невпинно зростає і архітектурна освіта має відповідати одному з найважливіших викликів сучасності. У статті проаналізовано наявні в нашій країні закони й норми, а також відзначено відсутність низки необхідних для архітектурного проектування національних стандартів. Розглянуто проблеми реального проектування та шляхи їх вирішення у підготовці архітекторів. Введення в навчальну програму спеціальних дисциплін, таких як “Енергоощадна архітектура” в інституті архітектури Національного університету “Львівська політехніка”, значно підвищує енергетичну свідомість архітекторів та їхню відповідальність за рівень енергоспоживання запроектованих ними об’єктів. Аналіз основних засад та напрямів застосування енергоефективних архітектурних рішень базується на міждисциплінарних дослідженнях. Саме це покладено в основу методики викладання навчальної дисципліни з її теоретичною та практичною складовими. Окреслено основні позиції навчання студентів теорії архітектурного енергозбереження. У практичній частині під час навчального проектування відпрацьовуються рішення, що могли би бути застосовані для нових будівель, в умовах реконструкції, реновації і модернізації об’єктів різного періоду зведення. Наведено деякі приклади і опис навчальних проектів архітектурної термомодернізації. Отримані знання знаходять застосування не лише у навчальному проектуванні, а й у подальшому, в дипломному та конкурсному проектуванні, у наукових роботах студентів. Окреслені перспективи енергозбереження в архітектурі та шляхи розвитку дисципліни, що являють собою значний потенціал для підвищення професійної компетенції студентів-архітекторів. Важлива роль належить науковій діяльності, яка має забезпечувати відповідність змісту освіти, сучасному стану економіки та використання енергії, досягненням науки і техніки. Забезпечивши архітектурну освіту названими вище засобами, можна буде очікувати суттєві результати енергозбереження в найближчому майбутньому в реальному, прикладному проектуванні.

Ключові слова: архітектура, енергозбереження, енергоефективність, громадські будівлі, навчальне проектування, архітектурні конкурси.

Lesya Chen, Ivan Znak

REPRODUCTION OF THE LOST MONASTIC COMPLEXES OF OSBM

Lviv Polytechnic National University
12, S. Bandera Str., 12, 79013, Lviv, Ukraine, lchen@ukr.net

Received: March 21, 2018 / Revised: March 30, 2018 / Accepted: April 16, 2018

© Chen L., Znak І. 2018

Abstract. The degree of the Basilian monastic complexes preservation in general and each object in particular is being investigated and the possibilities of their reproduction with adaptation to the original function are determined in the article.

Key words: Monastery, modern state of the Basilian monastery, reproduction of the monastic complex.

Кількість посилань 7

Леся Чень, Іван Знак

ВІДТВОРЕННЯ ВТРАЧЕНИХ
МОНАСТИРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ ЧСВВ

Анотація. У статті порушено проблему відтворення втрачених монастирських комплексів Чину Святого Василія Великого, що в наш час є надзвичайно актуальною. Монастирі відіграють значну роль у багатьох сферах життя українського суспільства і являються об’єктами української культурної спадщини. За архітектурно-просторовим рішення монастирі являли собою компактне містобудівне утворення, з сакральними, житловими, просвітницькими та господарськими зонами, функціонально поєднаними між собою. На сьогодні багато монастирських комплексів втрачено, а в тих, що дійшли до наших днів, є об’єкти, що перебувають в напівзруйнованому стані. Найбільшої шкоди пам’яткам завдало функціональне використання їх не за призначенням, що призводило до перепланування, перебудови, добудови і надбудови, а то й до часткового чи повного руйнування монастирських будівель.
Автори звертають увагу на необхідність ґрунтовного комплексного вивчення і зіставлення письмових джерел, ілюстративних, архівних, картографічних матеріалів, натурних обстежень, щоб ідентифікувати архітектурно-просторову структуру василіанських монастирів. Науково обґрунтована документація про розглянуті об’єкти із врахуванням закономірностей архітектурно-просторової організації, дозволяє архітекторам-реставраторам відтворити цілісний і композиційно довершений монастирський ансамбль як складової історичного середовища міста чи села.
На основі опрацювання літературних, архівних і картографічних матеріалів та натурних обстежень у статті вивчена містобудівна структура руїн василіанських монастирів.
Суспільне визнання ролі монастирських пам’яток як осередків духовності, що мають наукову, історичну та мистецьку цінність спонукає до необхідності їх охорони, як об’єктів культурної спадщини. Залежно від містобудівного положення, цінності монастирських об’єктів, ступеня їх збереженості, автори публікації запропонували індивідуально для кожного конкретного василіанського монастирського комплексу реставраційні заходи і збереження і відтворенню втрачених монастирських споруд.

Ключові слова: монастир, сучасний стан василіанського монастиря, відтворення монастирського комплексу.

Natalia Vergunova, Mariya Blinova

CAD/CAM/CAE-SYSTEMS IN DESIGN
OF ARCHITECTURAL ENVIRONMENT

Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture,
40, Sumskaya Str., 61002, Kharkiv, Ukraine
n.vergunova@gmail.comNataliaVergunova

Received: April 9, 2018 / Revised: April 19, 2018 / Accepted: April 27, 2018

© Vergunova N., Blinova M., 2018

Abstract. This article is about development prospects of CAD/CAM/CAE-systems and the significance of these systems for design of architectural environment. Modern technologies of designing are considered and practical examples of the architectural objects made by means and algorithms of CAD/CAM/CAE-systems are reviewed.

Key words: architecture, 3D-model, 3D-modelling, 3D-printing, CAD/CAM/CAE-systems, virtual reality.

Кількість посилань 7
Наталія Вергунова, Марія Блінова

CAD/CAM/CAE-СИСТЕМИ В ДИЗАЙНІ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотвція. CAD/CAM/CAE-системи займають особливе положення серед інших систем, оскільки представляють індустріальні технології, безпосередньо спрямовані на найбільш важливі області матеріального виробництва. Сьогодні загальновизнаним фактом є неможливість виготовлення складної наукомісткої продукції (супутників, кораблів, літаків, танків, автомобілів, різних видів верстатів і промислового устаткування і ін.) без застосування CAD/CAM/CAE-систем, не кажучи про архітектурні споруди та їхні комплекси.
Один із напрямків розвитку CAD/CAM/CAE-систем ґрунтується на створенні і вдосконаленні програмних конгломератів, основне завдання яких полягає в забезпеченні повністю завершеного процесу розробки, виготовлення, експлуатації та утилізації будь-якого об’єкта. Само собою зрозуміло, що до питань завершеності належать розробка конструкції об’єкта і оснащення для його виготовлення, управління всіма технологічними процесами при виробництві об’єкта, контроль його якості, упаковки та транспортування, а також його реалізація. Таким чином, CAD/CAM/CAE-системи стають усе більш універсальними в застосуванні до різних проектних завдань, а наданий ними комп’ютерний інструментарій може бути задіяний в архітектурній діяльності.
Найцікавішою перспективою розвитку CAD/CAM/CAE-систем, в контексті архітектури, є створення і вдосконалення центрів віртуальної реальності для PLM (Product Lifecycle Management). Технології віртуальної реальності використовуються при проектуванні складних системних продуктів (авіація, автомобілі тощо) для візуалізації комплексних архітектурних рішень, при плануванні розвитку міст (urban planning), тобто там, де розроблені концепції, ув’язка компонентів і навіть тестування (аж до отримання віртуального досвіду експлуатації) повинні бути проведені задовго до етапу створення фізичного прототипу.
Отже, особлива ефективність застосування технології VR проявляється в процесі пристосування архітектурної споруди/комплексу з персоніфікованим міським середовищем, що є однією з головних, визначальних завдань проектанта. Це дозволяє оцінити, як сприймається спроектована будівля з тих чи інших ракурсів ландшафту місцевості і навпаки, сприяє усвідомленню дійсності з проектованої споруди.

Ключові слова: архітектура, 3D-модель, 3D-моделювання, 3D-друк, CAD/CAM/CAE-системи, віртуальна реальність.

Oksana Bilinska

DEPARTMENT OF DESIGN AND ARCHITECTURE BASICS:
INTERIORS’ DRAWING

Lviv Polytechnic National University,
12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine
oksanabilinska@gmail.com

Received: 13 March, 2018 / Revised: March 20, 2018 / Accepted: April 10, 2018

© Bilinska O., 2018

Abstract. The theme of this article is teaching architectural drawing skills. The sequence and stages of public buildings interior drawing are described here. The steps of interiors perspective construction are described taking Lviv Polytechnic National University interiors as an example. Common student’s difficulties and mistakes are analyzed since architectural life drawing of the historical buildings’ interiors on the spot is useful for obtaining knowledge and skills in professional education of architecture students.

Key words: architectural drawing, interior, perspective, Lviv Polytechnic.

Кількість посилань 5

Оксана Білінська

КАФЕДРА ДИЗАЙНУ ТА ОСНОВ АРХІТЕКТУРИ:
РИСУНОК ІНТЕР’ЄРІВ

Анотація. Кафедра дизайну та основ архітектури Нац. ун-ту “Львівської політехніки” відіграє важливу роль у початковому етапі процесу підготовки майбутніх архітекторів. Тут майже 145 років від дати заснування кафедри студенти виконують етапні завдання з циклу образотворчих дисциплін, а саме з дисципліни “Рисунок, живопис, скульптура”. Академічний рисунок допомагає отримати розуміння та навики перспективної побудови простору, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати зображуваний простір інтер’єрів, ордерні аркади, архітектурні ордери, декор. Для побудови перспективи інтер’єру студент-архітектор використовує знання з основ композиції та основ перспективи. Враховуючи нагальну потребу у визнанні важливості викладання академічного рисунку для освіти архітекторів та у зв’язку з планомірним скороченням годин на цю дисципліну, виникла необхідність у детальнішому аналізуванні методики виконання та типових помилок одного з обов’язкових академічних завдань з рисунку для виконання студентами-архітекторами.
Подано та узагальнено методику виконання архітектурного рисунку інтер’єру. Натурою для виконання завдання слугують неоренесансні інтер’єри Львівської політехніки. Виділено покрокові етапи виконання побудови перспективи інтер’єру. А саме: аналіз структури і простору інтер’єру, створення ескізів, відбір одного ескізу, компонування його на великому аркуші, визначення пропорцій, масштабності, виконання перспективно-просторової побудови, лінійної перспективи, тональний розбір, світло-тіньова побудова і повітряна перспектива. До кожного етапу виконання рисунку інтер’єру наведено найрозповсюдженіші типові труднощі та помилки, які найчастіше допускають студенти. Статтю проілюстровано студентськими роботами рисунку інтер’єрів головного корпусу Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Акцентовано важливість архітектурного рисунку для вивчення особливостей архітектурних стилів інтер’єрів у контексті вивчення історії архітектури. Перспективою подальшого висвітлення може бути методика та особливості виконання архітектурного рисунку інтер’єру сакральних будівель.

Ключові слова: архітектурний рисунок, інтер’єр, перспектива, Львівська політехніка.

Svitlana Linda, Maria Voloshyn

“LVIV POLYTECHNIC – MOTHER OF TECHNICAL EDUCATION
IN POLAND”: PROFESSORS AND GRADUATES
OF THE LVIV POLYTECHNIC AFTER THE SECOND WORLD WAR

Lviv Polytechnic National University
12, Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine, svitlanalinda@gmail.comn

Received: April 25, 2018 / Revised: May 7, 2018 / Accepted: May 7, 2018

© Linda S., Voloshyn M., 2018

Abstract. The article presents the area of activity of Polish professors and graduates of the Architecture Department of Lviv Polytechnic after their forced emigration in 1946 from Lviv. Their professional and educational activity under the new social and political conditions was shown. Their contribution to the formation of professional architectural education in Poland in the postwar period was determined.

Key words: Lviv Polytechnic, Poland, architectural school, postwar period

Кількість посилань 27
Світлана Лінда, Марія Волошин

“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА – МАТИ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЛЬЩІ”: ПРОФЕСОРИ І ВИПУСКНИКИ ЛЬВІВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Анотація. Львівська архітектурна школа, сформована у стінах “Львівської політехніки” починаючи від 1875 р. вважалася однією із найкращих архітектурних шкіл тогочасної Європи. Після геополітичного перекрою карти Європи у 1939 р., а згодом після Другої світової війни доля багатьох архітекторів, життя та творчість яких була пов’язана із Львівською політехнікою, кардинально змінилася. Специфіки ситуації надає той факт, що львівські архітектори змушені були змінити не лише рідне середовище проживання та професійної діяльності, але й переорієнтувати та пристосувати свій традиційний світогляд до нових соціокультурних реалій Польської Народної республіки.
Повоєнна діяльність цих архітекторів залишається поки що малодослідженою. Фрагментарні розвідки та статті ще не формують цілісної картини впливу традицій львівської архітектурної школи на формування польської архітектури після Другої світової війни. Мета статті – виявити значення випускників та викладачів “Львівської політехніки” для розвитку польської архітектурної освіти у повоєнний час. Їхня діяльність розглядається не лише не у вузькому професійному ракурсі, а з позицій соціальних та суспільних.
У статті наголошено, що діяльність викладачів та випускників Львівської політехніки створили міцний фундамент для формування архітектурної освіти та практики у повоєнній Польщі. Виїхавши до Кракова, Вроцлава, Глівіц, Гданська, вони професійно пропрацювали до кінця свого життя. Багато з них займали керівні посади у різноманітних навчальних закладах архітектурного спрямування та в урядових органах. Важливими стали методи організації навчальної роботи, завдяки якій постала Політехінка Сльонська і Глівіцах та зміцнилися архітектурні школи у Вроцлаві. Оцінка значення діяльності цих архітекторів ще є попереду, а ця стаття – це спроба коротко оглянути їх доробок, пов’язавши його із практикою міжвоєнного Львова, проте всебічна оцінка їхньої діяльності – це справа майбутніх наукових досліджень.

Ключові слова: Львівська політехніка, Польща, архітектурна школа, післявоєнний період.

Yurii Dyba

TO THE PROBLEM OF INTERPRETATION OF HISTORICAL EVIDENCES CONCERNING ANNALISTIC ’NOVGOROD’ IN IX – X CENTURIES
(the comments referred to a new publication by E. Nosov)

Lviv Polytechnic National University, 12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine
yurij_dyba@ukr.net

Received: December 14, 2017 / Revised: April 21, 2018 / Accepted: May 9, 2018

© Dyba Yu., 2018

Abstract. Author considers the main problems connected with the question about the founding of an ancient city of Kievan Rus – Novgorod on Volkhov River. The reason for the reflections on this topic was the authors critical analisis of Yevgeni Nosov`s new publication. Also the author considers an important question of this city localization in the IX – X centuries. These questions are analyzed on the background of ancient chronicles messages.

Key words: Novgorod, Νεμογαρδάς (Nemogardas), Hólmgarđr (Holmgardr), ’Rurikovo Gorodysche’ (Rurik’s Hillfort), localization, archaeological dating, foundation of the city, place names, architectural and archaeological research.

Кількість посилань 10

Юрій Диба

ДО ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ІСТОРИЧНИХ СВІДЧЕНЬ
ПРО ЛІТОПИСНИЙ ’НОВГОРОД’ У ІХ – Х СТОЛІТТЯХ
(зауваження з приводу нової публікації Є. Носова)

Анотація. Автор розглядає основні проблеми, пов’язані з вирішенням питання про заснування Новгорода на Волхові. Підставою стала нова публікація Євгенія Носова, присвячена питанню початків Новгорода на
р. Волхові. Мета цієї публікації – вказати основні протиріччя, що виникають при читанні історичних джерел про Новгород ІХ–Х століть порівняно з результатами археологічних досліджень цього міста. Висловлюючи нові міркування Є. Носов залишив поза увагою низку фактів, які вимагають пояснення: По-перше, допускаючи, що первісне городищенське укріплене поселення слов’ян мало назву ’Холмъ-городъ’ новгородський дослідник не пояснив, яким чином ця гіпотетична назва корелюється із топонімом ’Холм’ Славенського кінця, перша задокументована згадка про який датується 1134 р. По-друге, автор не наводить достатньо вагомих причин, які б змушували скандинавів Рюрика назвати перебудоване ними городищенське укріплення Новгородом, а не зберегти вже вкорінену на місцевому ґрунті скандинавську форму ’Hólmgarđr’. По-третє, погоджуючись з тим, що найстарша назва ’Холмъ-городъ’/’Hólmgarđr’ міцно прижилася в скандинавському середовищі й використовувалася на означення населеного пункту розташованого на витоках Волхова, випадало б назву ’Νεμογαρδάϛ’ визнати такою, що стосувалася населеного пункту, розташованого значно південніше, за межами впливу скандинавських колоністів Поволхов’я. По-четверте, Є. Носов акцентує увагу на тому, що згадка про прихід Рюрика до Ільменя, де він зрубав город над Волховом, повністю топографічно відповідає місцю розташування сучасного Городища й розташовується 2 км вгору за течією від дитинця 1044 р. Одначе автор уникає згадки про легендарний Словенськ. По-п’яте, літописні оповіді про прикликання варягів, якими б яскравими вони не видавалися, є легендарними. Порушене свого часу В. Пархоменком питання південної локалізації літописного Новгорода ІХ–Х ст. не слід обходити боком. Сподіваюся, звернуть на цю проблему увагу і новгородські науковці, при всіх патріотичних почуттях та всупереч науковій інерції.

Ключові слова: Новгород, Νεμογαρδάϛ (Немоґардас), Hólmgarđr (Холмґард), Рюрикове городище, локалізація, археологічне датування, заснування міста, найменування, архітектурно-археологічні дослідження.