RYSZARD MIELIMĄKA, PAWEŁ SIKORA
Silesian University of Technology, Gliwice, Poland
Faculty of Mining and Geology
Department of Mine Surveying and Mining Areas Protection
THE USE OF MODERN TECHNOLOGY IN THE CLASSICAL SURVEYING
Purpose. The article presents examples of usage of modern technologies to improve classical geodetic measurements. Modern technologies such as 3d scanners or unmanned aircraft vehicles (UAV) can be applied to increase the accuracy of complex monitoring of tall and unreachable objects. There was shown an example of measurement of the wind speed impact on the Gliwice Radio Tower deflection. The Tower is one of the oldest and highest wooden (non-impregnated) towers in Europe and because of the historical past it’s very important object in the worldwide culture. The Tower is located in the open and undeveloped terrain. This means that it is exposed to strong winds. Unfortunately the life of the Tower is estimated at about 15–20 years and because of the fact that it’s very hard to mount on any additional sensor there was an idea to use the UAV to measure the wind speed. So far there was proved by classical tachometric observations and wind speed data adopted from publicly available information that the tower deflects in order to the wind speed and also that the average deflection from several levels of the Tower clearly correlate with the direction of the wind. Another example of utilization of modern technologies relate to the unreachable or hard to reach objects. There was shown an example of usage of UAV with mounted non metric camera to improve monitoring water basins surface in regions where coal extraction took place because of its significant impact on the landscape or agriculture. This paper demonstrates the idea of continuous monitoring of impacts of mining exploitation on location and reach of water bodies shoreline or shape and condition of river channels situated within the mining areas by appropriately equipped quadrotor. The last example presents the usage of 3d scanner and GNSS method to generate spatial map of underground labyrinths of the Fortress Klodzko. The fortress is a historical monument available to tourists, however underground there is a several-kilometer network of walkways. It’s important to inventory them in order to the safety, historical and tourism aspect. Some parts of these walkways are very hard to reach or sometimes even unreachable. By the usage of 3d scanner it was easy and fast to measure ale the nooks and crannies with millimetre accuracy and by binding the underground geodetic traverse with the reference points on the surface by GNSS technology it was easy to orientate the network of measured walkways. The aim of the article is to present possibilities of utilization of modern technologies in typical geodetic measurements on the basis of few examples. They were respectively selected to show that correctly applied technology can significantly improve the accuracy, reduce the time or costs of measurements or even both of them defined as efficiency.
Key words: Surveying, Unmanned Aircraft Vehicle, 3D Scanner.

УДК 332.54
І. ПЕРОВИЧ
Кафедра фотограмметрії та геоінформатики, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери, 12, Львів, Україна, 79013, тел. +38(032)2582631, ел. пошта: cadastr@if.ua
ДОСТОВІРНІСТЬ ІНФОРМАТИВНОСТІ
ПУБЛІЧНОЇ КАДАСТРОВОЇ КАРТИ УКРАЇНИ
Мета. Достовірність інформативності публічної кадастрової карти України є важливою складовою відкритого демократичного суспільства. Вона дає змогу приймати адекватні існуючим реаліям адміністративні рішення органів влади щодо розвитку територій, окремих фізичних та юридичних осіб щодо інвестицій, зміни форм власності та цільового використання земель тощо. Зважаючи на вищевикладене, на основі аналізу даних публічної кадастрової карти України запропоновані методичні підходи до усунення існуючих недоречностей, які виявлені на цій карті. Методика. В основу виконаних досліджень покладені методи аналітичного аналізу та системного підходу усунення недостовірних даних щодо місця розташування земельних ділянок, точності відображення їхніх площ та правового статусу. Зокрема, виконано дослідження достовірності інформації публічної кадастрової карти для Західного регіону України (курорт Східниця та Східне (м. Кривий Ріг). Результати. Для частини земельних ділянок встановлено: їх місцерозташування не відповідає реальному стану, як в розрізі окремих населених пунктів, так і регіонів; точність представлення площ є різною; не встановлена форма власності, а для деяких земельних ділянок і цільове призначення та порядковий номер. З метою усунення вказаних недоречностей вдосконалено методику інформативності публічної карти України шляхом відповідного корегування існуючих обмінних файлів, спираючись на достовірність кадастрових номерів окремих земельних ділянок. Наукова новизна. Запропоновано одночасно відображати місцерозташування земельної ділянки на публічній кадастровій карті, використовуючи унікальний кадастровий номер; точність представлення площ земельних ділянок повинна відповідати масштабу карти, категорії земель та величині самої площі; форми власності повинні бути обов’язково представлені, інакше такі файли повинні бути відкориговані або анульовані. Практична значущість. Проведені теоретичні дослідження та практичні рекомендації дають змогу покращати достовірність даних щодо земельних ділянок, приведених на публічній кадастровій карті України, що сприятиме розвитку територій та покращанню інвестиційного клімату.
Ключові слова: публічна кадастрова карта; земельна ділянка; місцерозташування; тип власності; площа.
Література – 14.

УДК 528.71
В. А. ЛОЗИНСЬКИЙ1*, В. І. НІКУЛІШИН2, К. Р. ТРЕТЯК3, Є. О. ШИЛО4
1,2 Кафедра картографії та геопросторового моделювання, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери, 12, Львів, Україна, 79013, тел. 098-71-31-398, ел. пошта: viktor.lozynskyi@gmail.com
3 Кафедра вищої геодезії та астрономії, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери, 12, Львів, Україна, 79013
4 Кафедра інженерної геодезії, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери, 12, Львів, Україна, 79013
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄМУ ЛЬВІВСЬКОГО ПОЛІГОНУ ТПВ
З ВИКОРИСТАННЯМ АРХІВНИХ КАРТОГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА БПЛА TRIMBLE UX-5
Мета. Львівський полігон твердих побутових відходів має певні особливості, які повинні враховуватися пыд час розроблення методики визначення об’єму. А саме – початковий рельєф з сильною розчленованістю та перепадом висот більше як 70 м унеможливлює задавання початкової горизонтальної площини під час визначення об’єму. Що стосується сучасної поверхні сміттєвого тіла, то її ухили змінюються у межах від 0 до 85, а перепад висот становить більше як 80 м. Це призводить до значних похибок за рельєф під час виконання аерофотознімання. Основною метою роботи є розроблення методики визначення об’єму Львівського полігону твердих побутових відходів із використанням архівних картографічних матеріалів та даних аерофотознімання станом на жовтень 2015 року з урахуванням особливостей досліджуваного об’єкта. Методика та результати роботи. Незважаючи на розвиток сучасних технологій та цифрової картографії, паперові карти залишаються надалі джерелом отримання інформації, яка може використовуватись в подальшому для виконання багатьох наукових задач. Отримання даних для визначення об’ємів полігонів твердих побутових відходів можливе за допомогою дистанційних та контактних методів. Серед дистанційних методів великого застосування набувають безпілотні літальні апарати. Відповідно до поставленої мети ми відтворили початковий рельєф полігону ТПВ станом на 1957 рік. Виконано аерофотознімання Львівського полігону ТПВ станом на жовтень 2015 року із застосуванням БПЛА TRIMBLE UX-5. Визначено об’єм та площу полігону. Експериментально встановлено, що визначення об’ємів потрібно виконувати за TIN-мо¬делями. А вико¬ристання GRID-моделей з кроком від 5 см до 20 м не дає можливості визначити об’єм Львівського полігону ТПВ. Розраховано оцінку точності визначення об’єму Львівсь¬кого полігону твердих побутових відходів. Отримані результати на основі геодезичних даних порівняні з ваговим методом. Наукова новизна та практична значущість. Вперше в Україні визначено об’єм чинного полігону ТПВ. Запропонована методика визначення об’єму з використанням БПЛА. Також вперше змоде¬льована початкова поверхня та структура рельєфу Львівського полігону ТПВ із використанням архівних картографічних матеріалів станом на 1957 р. Практична значущість результатів полягає у запропонованій авторами методиці, яка дає змогу оперативно визначати параметри полігону відповідно до ДБН В.2.4-2-2005.
Ключові слова: полігон твердих побутових відходів; об’єм, безпілотний літальний апарат; цифрова модель рельєфу, TIN-модель, GRID-модель.
Література – 38.

УДК 528.721
В. М. ГЛОТОВ, А. В. ГУНІНА
Кафедра фотограмметрії та геоінформатики, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери, 12, Львів, Україна, 79013, тел. (098) -59-21-463, ел. пошта: gunina_alla@mail.ru
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ЗНІМАННЯ ПІД ЧАС ОПРАЦЮВАННЯ ВЕЛИКОМАСШТАБНИХ ПЛАНІВ
Мета. Проведення аналізу сучасних методів знімання під час опрацювання великомасштабних планів. Методика. Створення великомасштабних планів є важливим завданням в галузі картографування України, оскільки наявні топографічні плани з часом потребують оновлення, тому що перестають відповідати сучасному стану місцевості. Сфера застосування великомасштабних планів є різноманітною: розробка генеральних планів міст та сільських населених пунктів, інженерна підготовка та озеленення територій міст і селищ, складання проектів осушення та зрошення земель сільськогосподарського призначення, ведення кадастру населених пунктів тощо. Тому важливим завданням є проведення робіт із оновлення та створення топографічних планів, які будуть застосовуватись для потреб, які згадані вище. До того ж неякісна кадастрова інформація в базах даних, яка створювалась впродовж багатьох років, призводить до виникнення проблем із межуванням сусідніх ділянок. Тому виправлення цих помилок також є актуальним завданням. Для того, щоб визначити оптимальний варіант вирішення питань, згаданих вище, автори наводять порівняльну харак¬теристику геодезичного методу та методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для опрацювання великомасштабних планів. В результаті проведеного аналізу можна зробити висновок, що саме недоліки традиційних засобів знімання (отримання даних за допомогою космічних супутників, повітряних пілотованих апаратів та тахеометрів) стали передумовами застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з топографічною метою. Результати. На основі аналізу методів знімання з метою створення велико¬масштабних планів були відзначені переваги та недоліки застосування кожного з методів. Внаслідок цього зроблено висновок, що порівняно з іншими методами ДЗЗ та геодезичним методом, під час застосування БПЛА виникає можливість оперативно створювати великомасштабні плани (1:2000, 1:1000, 1:500) з відповідною точністю визначення координат. Наукова новизна. В результаті проведеного дослідження виконано аналіз технологій сучасних методів знімання, та на його основі зроблені висновки щодо переваг методу опрацювання великомасштабних планів із застосуванням БПЛА. Практична значущість. Обґрунтування можливості застосування знімків, отриманих за результатами аерознімання з БПЛА невеликих за площею територій (8–10 км2), для створення великомасштабних планів у масштабах 1:2000, 1:1000, 1:500. Головною перевагою БПЛА є те, що вихідні дані аерознімання можна також застосовувати для одержання просторової інформації у важкодоступних зонах, моніторингу потенційно небезпечних для життя людини об’єктів, інвентаризації земель населених пунктів.
Ключові слова: безпілотний літальний апарат; аерознімання; дистанційне зондування Землі; орто¬фотоплан.

Література – 23.

UDC 332. 54
L. PEROVYCH1, N. MUZYKA2
1 Department of cadastre of territories, Lviv Polytechnic National University, S. Bandera str., 12 , Lviv, Ukraine, 79013, tel. +38 (032) 2582631, e-mail: cadastr@if.ua
2Department of cadastre of territories, Lviv Polytechnic National University, S. Bandera str., 12 , Lviv, Ukraine, 79013, tel. +38 (032) 2582631, e-mail: Myzuka69@ukr.net
CADASTRE IN LAND MARKET STRUCTURE
Purpose. Periodic prolonging of the moratorium on sale of agricultural lands does not solve the basic problem of land reform – free circulation of land in order to improve welfare of the population, increasing of social and economic development of territories through the development of new economic, financial and credit inter-farm linkages and mechanisms. Certain prerequisites of land market functioning, defining its function before this should be formed on the legislative and regulatory framework. According to the above, the objective function is defined as a combination of economic, technical, administrative and other actions, events, decisions, etc. on efficient and rational use of agricultural lands in the context of maximizing the social and financial status of the population of the territory. Methods. The research based on the method of analytical analysis of financial and economic activity of agricultural enterprises in different periods; structures and forms of financial and credit system; principles of formation of agricultural enterprises. Results. As a result of conducted research It was highlighted the major shortcomings of introduction of circulation of agricultural lands, which constrain their market. In this regard, it was developed recommendations for creating of the effective functioning of land market. This includes: the development of a number of legislative and regulatory acts that would improve the system of collection cadastral and land planning documentation; develop effective mechanisms of agricultural crediting; form an effective advisory service of land and property relations. Scientific novelty consists in development of new approaches to creation of land market, based not on deriving the maximum profit but meet the needs of the population. Practical significance. Given in the article conclusions and recommendations can be used by the legislative and executive authorities in creating mechanisms for the effective functioning of real estate markets.
Key words: market of agricultural lands, market, credit.
Література – 12.

УДК 528.92
Р. А. АБДАЛЛАХ, Б. В. ЧЕТВЕРІКОВ*
Кафедра фотограмметрії та геоінформатики, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери, 12, Львів, Україна, 79013, тел. +38(063)1671585, e-mail: chetverikov@email.ua
ОНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ ІРАКУ МАСШТАБУ 1:50000 ЗА ЗНІМКАМИ, ОТРИМАНИМИ ІЗ СУПУТНИКА IKONOS
Мета. Знаходження точного, швидкого та економічного способу оновлення карт за допомогою інформації, отриманої за даними дистанційного зондування. Проведено усі необхідні дослідження для оновлення карти досліджуваного району міста Кербала (Ірак) масштабу 1: 50000, що востаннє оновлювалась у 1984 році. Методика. Оновлення карти здійснювалось у три етапи. Перший етап – цифрова обробка космічних знімків і карт за допомогою професійної ГІС ArcGIS9. Після об’єднання системи координат космічного знімка і карти виконана контрольна класифікація. Оновлення карти здійснювалося за допомогою порівняння кожного шару, отриманого з космічного знімка, з його аналогом на карті, вивчення збільшення міста Кербала і фіксації змін, які відбулися у мережі доріг і каналів. Другий етап – польові дослідження. Цей етап включає виявлення усіх частин досліджуваної території, вибір чітких точок на супут¬никовому знімку як опорних (GCP). Ці опорні точки використовувались для геометричного коригування зображення. Обов’язковою частиною цього етапу є перетворення даних, отриманих із супутникових зображень, оскільки на супутникових знімках використовується Всесвітня геодезична система координат (WGS84), а опорні точки мають значення координат у старій системі Іраку (Clark). Використовувались 30 точок, розташованих по усій території досліджуваного регіону, кожна з яких є перетином двох і більше ліній або транспортною розв’язкою. Третім етапом досліджень було виготовлення карт. Цей етап передбачає виробництво цифрових карт, які сумісні з ГІС і подальшу оцінку їх точності. Результати. В результаті проведених досліджень визначено процедуру оновлення старих топографічних карт з детальними рекомендаціями для їх векторизації, створена оновлена карта з використанням DGPS, дистанційного зондування та ГІС-технологій для отримання високоточних цифрових багатофункціональних карт досліджуваного регіону. Наукова новизна. Метод контрольованої класифікації космічних знімків даэ змогу швидко оновити застарілі карти з високою точністю нанесення нових об’єктів. Практична значущість. Запропонована методика оновлення карт масштабу 1:50000, що ґрунтується на напівавто¬матичній класифікації космічних знімків, дає змогу за доволі короткий час внести зміни до об’єктів. Для території Іраку сьогодні це завдання є дуже актуальним, оскільки останні оновлення карт цього масштабу і дрібніше виконувались ще у 1984 році.
Ключові слова: оновлення топографічних карт; дистанційне зондування землі (ДЗЗ); диференціальна глобальна система позиціонування (DGPS); ректифікація зображення; цифрова обробка; векторизація.
Література – 13.

УДК 528.3
С. В. ДОСКІЧ
Кафедра вищої геодезії та астрономії, Національний університет “Львівська політехніка”, вул. С. Бандери, 12, Львів, Україна, 79013, тел. +38(067)1428345, ел. пошта: sofia7730@gmail.com
ОЦІНКА ТОЧНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО КОМБІНОВАНОГО GNSS-РОЗВ’ЯЗКУ
Мета. Оцінити точність отриманого регіонального комбінованого розв’язку за зміни тривалості спостережень та конфігурації мережі опорних станцій. Методика. Вихідними даними для дослідження були результати спостережень тривалістю чотири тижні на 119 референцних станціях України. З цих спостережень сформовано чотири мережі з різним набором опорних станцій і для кожної мережі обчислено комбінований розв’язок. Обчислення комбінованого розв’язку виконувалось програмою GAMIT/GLOBK, змінюючи такі параметри, як тривалість спостережень (3 дні, 1, 2, 3, 4 тижні) та параметри трансформування (лінійні і кутові). Одну мережу з кількістю опорних станцій 24 і відповідний їй розв’язок ми взяли за еталонний і порівнювали його з розв’язками, отриманими з першої мережі, де кількість опорних станцій дорівнює 6, другої мережі, де кількість опорних станцій дорівнює 18 і третьої з 14 опорними станціями. Також із Комбінаційного центру EPN були взяті координати станцій, які під час дослідження необхідності кутових параметрів трансформування, були прийняті за істинні. Порівнявши значення істинних та визначених у комбінованому розв’язку координат станцій мереж, отримані середні квадратичні помилки положення станцій. Результати. Аналіз отриманих значень середніх квадратичних помилок положення станцій показав, що під час створення регіональних комбінованих розв’язків, а саме при накладанні мінімальних обмежень, доцільніше використовувати, окрім лінійних параметрів трансформування, ще й кутові. А також використовувати як опорні станції найвищого класу, які рівномірно розташовані на території України та за її межами, та повністю охоплюють територію країни. Наукова новизна та практична значущість. Можливості отримання регіональних комбінованих розв’язків, використовуючи невеликий часовий період спостережень: від трьох днів до чотирьох тижнів (місяць), є ще не дослідженими. Результати дослідження дають можливість встановити оптимальний час спостережень для національних мереж, а також оптимальну конфігурацію мережі та необхідні значення параметрів трансформування у регіональних комбінованих розв’язках.
Ключові слова: комбінований розв’язок, конфігурація мережі, опорні станції.
Література – 19.

Технічні вимоги до оформлення статей збірника “Геодезія, картографія
і аерофотознімання