УДК 654.197-0127.541:316.773.3]:172
Парасковія Дворянин
кандидат наук із соціальних комунікацій,
доцент кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Національного університету “Львівська політехніка”
e-mail:paraska@radiolux.com
ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ РЕГІОНАЛЬНИХ
ТЕЛЕВІЗІЙНИХ НОВИН
© Дворянин Парасковія, 2007
Викладено результати наукового дослідження основних цінностей регіональних новин та їх впливу на формування в аудиторії здорових морально-психологічних якостей, соціогуманістичного світобачення, державницького мислення, національно-грома¬дянської гідності.
Ключові слова: новини; телебачення; цінності; стандарти; аудиторія; реципієнт; контент; кореспондент; випуск.
Парасковия Дворянин
ЦЕННОСТНЫЕ ОРИЕНТИРЫ РЕГИОНАЛЬНЫХ
ТЕЛЕВИЗИОННЫХ НОВОСТЕЙ
Рассмотрен следующий аспект: концепция создания новостей на региональных телеканалах заключается в информировании обо всех сферах жизни, органично связанных с региональными, национальными и универсальными ценностями. В таких условиях содержание новостей будет способствовать формированию здоровых морально-психологических качеств, гуманистических воззрений, национального гражданского достоинства.
В основе регионального медиапроизводства, которое затрагивает интересы и потребности человека или украинского общества в целом, должна быть информация о региональных, национальных и универсальных ценностях в органическом единстве независимо от того, касается ли это социальных, политических, экономических, культурных вопросов, и т.п.
В результате анализа новостного контента можно выделить следующие соци¬альные и культурные ценности: абсолютные; национальные; гражданские; семейные; личные.
Таким образом, основные задачи регионального телевидения включают активное продвижение формирования украинской национальной гражданской идентичности, преодоление пессимизма в отношении возможности построения единого, независимого, правового, демократического государства, создание достойных условий жизни в результате собственной работы населения.
Ключевые слова: новости; телевидение; ценности; стандарты; аудитория; реципиент; контент; корреспондент; выпуск.
Paraskoviia Dvorianyn
VALUES OF REGIONAL TV NEWS
The following aspect is examined in this article: the concept of creating news on regional TV channels consists of informing about all spheres of life organically combined with regional, national and universal values. Under such conditions, content of news will promote the formation of healthy moral and psychological qualities, humanistic outlook, national civil dignity.
In the basis of the regional mediaproduction that affects interests and needs of a person or Ukrainian society as a whole, there should be information about regional, national and universal values in organic unity regardless of whether it concerns social, political, economics, cultural issues, etc.
As a result of analysis of the news content the following social and cultural values can be singled out: absolute; national; civil; family; personal.
Thus, the main tasks of regional television include active promotion of formation of Ukrainian national civil identity, overcoming pessimism in relation to the possibility of building a united, independent, legal, democratic state, creating the decent living conditions as a result of own work of the population.
Key words: news, TV, values, standards, audience, recipient, content, correspondent.

Література – 16.

УДК З16.4.063:32.019.51]:324(438) “2015”
Aleksandra Synowiec
PhD., assistant professor, Silesian University of Technology, Gliwice, Poland
Department of Applied Social Sciences
aleksandra.synowiec@gmail.com
USING OF PROPAGANDA AND PERSUASIVE STATEMENTS
IN POLISH POLITICAL DISCOURSE

© Synowiec Aleksandra, 2017
The purpose of presented study is to discuss chosen theories, mechanisms and tools of social impact, understood as a process that allows influencing individuals and groups, in reference to Polish political discourse (). The issue of effectiveness of media content on the recipient, defined as achieving results expected by the sender (such as changes in behaviour, attitudes etc.) is still current and worth being analysed.
This paper is both theoretical and empirical. Theoretical background consists of the concept of social impact and origins of forming public opinion. The empirical contribution involves content analysis of set of examples from presidential and parliamentary elections 2015 in Poland. Describing which techniques classified and outlined by American Institute of Propaganda Analysis (1937) have been broadly used in contemporary Polish political discourse and in media content.
Referring to already classical examples of media impact, the accuracy of propaganda tools was discussed. Analyzing cases mentioned below, a conclusion is drawn, that techniques such as word games, false connections, special appeals, name calling, glittering generalities, work effectively in contemporary persuasive communication.
Key words: social impact, propaganda techniques, persuasive statements.
Олександра Сіновец
ВИКОРИСТАННЯ ПРОПАГАНДИ І ПЕРЕКОНЛИВИХ СУДЖЕНЬ
У ПОЛЬСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
Метою цього дослідження є обговорення обраних теорій, механізмів і інструментів соціального впливу: процесу, який дозволяє впливати як на окремих людей, так і на соціальні групи, на прикладі польських виборчих кампаній 2015 року. Зберігає свою актуальність питання про ефективність впливу медіа-контенту на одержувача інформації, визначений як досягнення очікуваних результатів відправника (наприклад, зміни в поведінці, зміни у відносинах і т.д.).
Стаття є теоретичним та емпіричним дослідженням. Теоретичні основи складаються з концепції соціального впливу і витоків формування громадської думки. Основним джерелом для цього дослідження є класичний аналіз, який провів Джон Заллер "Природа і походження громадської думки" (1992). Емпіричний внесок містить контент-аналіз декількох прикладів комунікаційних технік, використаних під час президентських і парламентських виборів 2015 року в Польщі. Методи, які описав і класифікував американський Інститут аналізу пропаганди (1937), було широко використані в останніх польських виборчих кампаніях.
Повертаючись до вже класичних прикладів впливу засобів масової інформації, обговорюємо точність пропагандистських інструментів. Аналізуючи випадки, згадані нижче, робимо висновок, що такі методи, як: ігри в слова, хибні зв’язки, спеціальні заклики, образи, загальноприйняті звернення ефективно працюють незалежно від того, що сучасні люди і групи людей поліпшили свої компетенції в комунікації.
Ключові слова: соціальний вплив, техніки пропаганди, переконливі твердження.
Александра Синовец
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРОПАГАНДЫ И УБЕДИТЕЛЬНЫХ ЗАЯВЛЕНИЙ В ПОЛЬСКОМ ПОЛИТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ
Целью представленного исследования является обсуждение выбранных теорий, механизмов и инструментов социального воздействия: процесса, который позволяет влиять как на отдельных людей, так и на социальные группы, на примере польских изби¬рательных кампаний 2015 года. Сохраняет свою актуальность вопрос об эффектив¬ности влияния медиа-контента на получателя информации, определённый как достижение ожидаемых результатов отправителя (например, изменения в поведении, изменения в отношениях и т.д.).
Статья является теоретическим и эмпирическим исследованием. Теоретические основы состоят из концепции социального воздействия и истоков формирования общественного мнения. Основным источником для этого исследования является классический анализ, проведенный Джоном Заллером в работе “Природа и происхождение общественного мнения” (1992). Эмпирический вклад включает в себя контент-анализ нескольких примеров коммуникационных техник, использованных во время президентс¬ких и парламентских выборов 2015 года в Польше. Методы, описанные и классифицированые американским Институтом анализа пропаганды (1937), были широко использованы в последних польских избирательных кампаниях.
Возвращаясь к уже классическим примерам воздействия средств массовой информации, обсуждается точность пропагандистских инструментов. Анализируя случаи, упомянутые ниже, делается вывод, что такие методы, как: игры в слова, лож¬ные связи, специальные призывы, оскорбления, общепринятые обращения эффективно работают независимо от того, что современные люди и группы людей улучшили свои компетенции в коммуникации.
Ключевые слова: социальное воздействие, техники пропаганды, убедительные утверждения.

Література – 11.

УДК 070(477.83/.86)”185/193”:[316.64/.65:323.1
Божена Іваницька
кандидат наук із соціальних комунікацій,
асистент кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Національного університету “Львівська політехніка”
bozhena.v.ivanytska@lpnu.ua
ВПЛИВ ПРЕСИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ
ХХ СТОЛІТТЯ НА ФОРМУВАННЯ ЛЮДИНИ НОВОЇ ФОРМАЦІЇ, НАЦІОНАЛЬНО СВІДОМОГО ГРОМАДЯНИНА
© Іваницька Б., 2017
Розглянуто друковані видання фахово-господарських товариств, у центрі уваги яких були питання, що сприяли формуванню національної гідності, консолідації нації. Характерною ознакою публікацій на цю тему була апеляція до конкретної особи, а не до читацького загалу. Тобто тим самим редакція підносила роль особи, її індивідуальність, а не якийсь абстрактний, збірний колектив. Тому честь нації, її велич розглядалися в більшості публікацій як честь і гідність кожної людини.
Ключові слова: фахово-господарські товариства; український часопис; честь нації; національна свідомість; “Сільський господар”; національний одяг.
Божена Іваницкая
ВЛИЯНИЕ ПРЕССЫ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ XIX – ПЕРВОЙ ТРЕТИ
ХХ ВЕКА НА ФОРМИРОВАНИЕ ЧЕЛОВЕКА НОВОЙ ФОРМАЦИИ, НАЦИОНАЛЬНО СОЗНАТЕЛЬНОГО ГРАЖДАНИНА
Рассмотрены печатные издания профессионально-хозяйственных обществ, в цент¬ре внимания котрых были вопросы, которые способствовали формированию нацио¬нального достоинства, консолидации нации. Характерным признаком публикаций на эту тему была апелляция к конкретному лицу, а не ко всем читателям. То есть тем самым редакция возвышала роль личности, ее индивидуальность, а не какой-то абст¬рактный, собирательный коллектив. Поэтому честь нации, ее величие рассматривались в большинстве публикаций как честь и достоинство каждого человека.
Ключевые слова: профессионально-хозяйственные общества; украинский журнал; честь нации; национальное сознание; “Сельский хозяин”; национальная одежда.
Dozhena Ivanitska
INFLUENCE PRESS SECOND HALF OF XIX – THE FIRST THIRD
OF THE TWENTIETH CENTURY IN THE FORMATION
OF THE NEW STRUCTURE, NATIONAL CONSCIOUS CITIZEN
Printed publications professional-business partnerships kept the focus issues that contributed to the formation of national identity, consolidating the nation to Ukrainian Galicia realized – he and his European place among the European nations. A characteristic feature of publications on this subject was an appeal to the individual, not to the readership. That wording thus lifted role of the individual, his personality, not some abstract collective team. Therefore honor of the nation, its greatness considered in most publications as the honor and dignity of every person.
Many efforts editorial teams gave to readers understood and cared need for consolidation of the nation at all levels – from the village and the state. This was important because the Polish government tried various means to distract from their Ukrainian civic and professional associations, to bring to the front anti-Ukrainian Jews of Galicia. In this context, the wording were active in promoting the slogan “Own your for his.” However, in the press explained that national dignity has nothing to do with selfishness, often because its pages were calls to help those who suffered from various natural disasters. Striking evidence of understanding of national unity by appeals and concrete help Ukrainian, who suffered from an artificial famine organized by Bolshevik Russia occupied their territory.
Many publications was devoted to various historical events, heroes of the national liberation struggle, Sich Riflemen. Editorial and bothered about the fate of the Ukrainian language, calling people to appreciate clothing that is also a sign of the nation.

Література – 20.

УДК 070.3+654.07
Любов Василик
завідувач кафедри журналістики
Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
vasylyk@ukr.net
КОНВЕРГЕНЦІЯ ТА КРОС-МЕДІЙНІСТЬ: ДИСКУРС ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ
© Василик Любов, 2017
Визначено ключові трактування процесу конвергенції; на основі їх аналізу виявлено і систематизовано тенденції у розумінні терміна та його динаміку у соціальних комунікаціях; запропоновано розуміння крос-медійності як процесу реалізації медіа-конвергентних тенденцій. Автор констатує, що медіа-індустрія сьогодні змінюється швидкими темпами, ЗМІ стикаються з освоєнням та поєднанням різних медіа-форматів. На думку автора, ці зміни ставлять перед дослідниками нові наукові проблеми, пов’язані з напрацюванням нового чи уточненням традиційного термінологічного інструментарію. Зокрема увагу привертають і потребують ширших наукових дефініцій поняття крос-медійності та конвергенції. Йдеться про взаємопов’язаність обох термінів та їх розуміння в контексті змін журналістського фаху та загалом медіа-ринку. Узагальнено основні поняття, категорії, зміст, ознаки процесу конвергенції; систематизовано розуміння впливу конвергенції на освоєння нових крос-медійних форматів. Як доводить автор, конвергенція та крос-медійність здатні врятувати друковані медіа від закриття, а отже, вирішити економічні та стратегічні проблеми редакційної політики, що актуально як для журналістів, медіа-ринку загалом, так і для аудиторії ЗМІ. Дослідниця систематизує наявні трактування конвергенції та крос-медійності; доводить, що сучасний розвиток інформаційних технологій не призводить до поглинання традиційного виду медіа новим, а навпаки – відбувається злиття функцій та технологічних можливостей усіх видів ЗМІ; простежує конвергенцію на рівні стратегії та глобальної бізнес-моделі, на технологічному рівні, організаторському та управлінському, на рівні організаційної культури, операційних процесів, маркетингу та відносин зі споживачем. Звідси виводить розуміння крос-медійності як технології прикладного втілення процесу продажу медіа-контенту різними платформами. Автор переконана: з огляду на те, що конвергенція – процес, що розвивається, він у межах різних медіакомпаній матиме своє індивідуальне втілення. Звідси формуватиметься термінологічний інструментарій процесу конвергенції та крос-медійності, він буде уточнюватися самою практикою мас-медійної діяльності. Безліч крос-медійних платформ, крос-медійних інформаційних потоків визначатимуть, яких же дефініцій набере цей процес у майбутньому.
Ключові слова: конвергенція, крос-медійність, медіа.
Любов Василик
КОНВЕРГЕНЦИЯ И КРОСС-МЕДИЙНОСТЬ: ДИСКУРС ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ПАРАДИГМЫ
Определены ключевые трактовки процесса конвергенции; на основе их анализа выявлены и систематизированы тенденции в понимании термина и его динамика в социальных коммуникациях; предложено понимание кросс-медийности как процесса реализации медиа-конвергентных тенденций. Автор констатирует, что медиа-индустрия сегодня меняется быстрыми темпами, СМИ сталкиваются с освоением и сочетанием различных медиа-форматов. По мнению автора, эти изменения ставят перед исследователями новые научные проблемы, связанные с наработкой нового или уточнением традиционного терминологического инструментария. В частности внимание привлекают и нуждаются в более широких научных дефиниций понятия кросс-медиа. Речь идет о взаимосвязи обоих терминов и их понимании в контексте изменений журналистской специальности и вообще медиа. Обобщены основные понятия, категории, содержание, признаки процесса конвергенции; систематизированы понимание влияния конвергенции на освоение новых кросс-медийных форматов. Как показывает автор, конвергенция и кросс-медийность способны спасти печатные медиа от закрытия, а следовательно, решить экономические и стратегические проблемы редакционной политики, что актуально как для журналистов, медиа-рынка в целом, так и для аудитории СМИ. Исследовательница систематизирует имеющиеся трактовки конвергенции и кросс-медийности; доказывает, что современное развитие информацион¬ных технологий не приводит к поглощению традиционного вида медиа новым, а наоборот – происходит слияние функций и технологических возможностей всех видов СМИ; прослеживает конвергенцию на уровне стратегии и глобальной бизнес-модели, на технологическом уровне, организационном и управленческом, на уровне организа¬ционной культуры, операционных процессов, маркетинга и отношений с потребителем.Отсюда выводит понимание кросс-медийности как технологии приклад¬ного воплощение процесса продажи медиа-контента различными платформами. Автор убеждена: учитывая то, что конвергенция – процесс развивающийся, он в рамках различных медиа-компаний будет иметь свое индивидуальное воплощение. Отсюда будет формироваться терминологический инструментарий процесса конвергенции и кросс-медийности, он будет уточняться самой практикой масс-медийной деятельности. Множество кросс-медийных платформ, кросс-медийных информационных потоков будут определять, какие дефиниции приобретет этот процесс в будущем.
Ключевые слова: конвергенция, кросс-медийность, медиа.
L. Vasylyk
CONVERGENCE AND CROSS-MEDIA:
DISCOURSE TERM LOGIC PARADIGM
The paper identifies key interpretation of convergence; on the basis of their analysis are systematized and tendencies within the meaning of the term and its dynamics of social communication; cross-media understanding is proposed as the implementation process of media convergence trends. The author notes that the media industry is changing rapidly and facing the development and combination of different media formats. According to the author, these changes pose researchers new scientific issues related to draft new or clarifying traditional terminological toolkit. Particular attention is drawn and require broader definitions of scientific concepts and cross-media convergence. The article refers to the interconnectedness of both terms and their understanding of the changes in the context of journalistic profession and media market in general. In the article the basic concepts, categories, content, signs of convergence are summarizes; understanding of the impact of convergence on the development of new cross-media formats are systematized. As author demonstrates, convergence and cross-media are able to save print media from closing and thus solve the economic and strategic problem of traditional editorial policy, which is important both for journalists, media market and the media audience. A researcher codifies existing interpretation of convergence and cross-media; argues that the current development of information technology does not result in the absorption of the traditional type of new media, and vice versa – merge functions and technological opportunities of all types of media; traces convergence at strategy and global business model, technological level, at the level of organizational culture, opera-tional processes, marketing and relationship with the consumer. It brings understanding of cross-media as a cross-application technology implementation process of selling media content across platforms. Author convinced that in view of the fact that convergence is the process of developing, within different media companies it will have its individual expression. It will form terminological toolkit of convergence and cross-media and it will be the most refined practice of mass media activities. Many cross-media platforms, cross-media information flows determined, which definitions enters this process in the future. Key words: convergence, cross-media, media.
Key words: convergence, cross-media, media.

Література – 10.

УДК: 81’22:316.47
Валентина Галич
доктор філологічних наук,
професор кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Національного університету “Львівська політехніка”,
bella.lnu@gmail.com
СЕМІОТИЧНА ХОРА
В ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ
© Галич Валентина, 2017
Потреба уведення до наукового простору соціальних комунікацій поняття “семіотична хора” мотивується актуальністю семіотичних та когнітивних наукових підходів у сучасній теорії журналістики. Воно привідкриває завісу над інтимними процесами творчості, що передують претексту, генерують енергію думки й можуть бути пояснені тільки через апеляцію до особистості автора − сторінок його біографії, особливостей ментальності, психічного складу й індивідуального стилю. Семіотична хора в дискурсі соціальних комунікацій розглядається вперше. Докладне вивчення історії поняття “хора”, еволюції його термінологічного змісту від Платона до сучасності, пов’язаної з ускладненим розумінням відношень передтекстової дійсності, автора, тексту та вже відчуженого творчого продукту як здобутку реципієнта, розкриває со¬ціаль¬но-комунікативну природу семіотичної хори. Це дозволяє говорити про її про¬дуктивність у публіцистичній творчості, заявити про потребу дослідження в теорії соціальних комунікацій. Огляд різних концепцій сучасних семіотиків-хорологів, позна¬чених постструктуролістськими тенденціями, акцентування на процесі означування, а не на значенні дав можливість осмислити місце семіотичної хори в процесі тексто¬творення як пре-передтексту, указати на вектори її соціалізації (адже вона народжена із біологічних і соціальних імпульсів сформувати ідею, матеріалізувати думку, оживити соціальну пам’ять у слові). Урахування контексту понять, що пов’язані із семітичною хорою або описують її (генотекст, фенотекст, трансфер, трансвербальність, трансісто¬ричність, анамнезис, інтелігебельність), сприяює осмисленню її особливостей у публіцис¬тичній творчості. Семіотична хора в публіцистичному творі – це згусток інте¬лектуальної та емоційної енергії, пульсуючих психічних та соціальних імпульсів, наділених множинністю значень та соціально маркованих інтенцій, що передують пре¬тексту й процесу вербалізації задуму. Вона динамізує й скеровує процес текстотворення, переводить медіума в статус суб’єкта, автора задуму, наратора-комуніканта. Хора осягається лише розумом і мисленням.
Ключові слова: соціальні комунікації; публіцистика; семіотична хора; суб’єкт; текстотворення.
Валентина Галич
СЕМИОТИЧЕСКАЯ ХОРА
В ДИСКУРСЕ СОЦИАЛЬНЫХ КОММУНИКАЦИЙ
Потребность введения в научное пространство социальных коммуникаций понятия “семиотическая хора” мотивируется актуальностью семиотических и когнитивных научных подходов в современной теории журналистики. Оно при¬открывает завесу над интимными процессами творчества, предшествующих претексту, генерируют энергию мысли и могут быть объяснены только через апелляцию к личности автора − страниц его биографии, особенностей ментальности, психического склада и индивидуального стиля. Семиотическая хора в дискурсе социальных коммуникаций рассматривается впервые. Подробное изучение истории понятия “хора”, эволюции его терминологического содержания от Платона до современности, связанной с осложненным пониманием отношений претекста и действительности, автора, текста и уже отчужденного творческого продукта как достижение реципиента, раскрывает социально-коммуникативную природу семиотической хоры. Это позволяет говорить о ее производительности в публицистическом творчестве, заявить о необходимости исследования в теории социальных коммуникаций. Обзор различных концепций современных семиотиков-хорологов, обозначенных постструктуролистскими тенден¬циями, акцентирование на процессе означивания, а не на значении дали возможность осмыслить место семиотической хоры в процессе текстообразования как пре-претекста, указать на векторы ее социализации (ведь она призвана из биологических и социальных импульсов сформировать идею, материализовать мысль, оживить социальную память в слове). Учет контекста понятий, связанных с семиотической хорой или описывающих ее (генотекст, фенотекст, трансфер, трансвербальность, трансисторичность, анамнезис, интелигебельность), способствует осмыслению ее особенностей в публицистическом творчестве. Семиотическая хора в публицистическом произведении – это сгусток интеллектуальной и эмоциональной энергии, пульсирующих психических и социальных импульсов, наделенных множественностью значений и социально маркированных ин¬тенций, предшествующих претексту и процессу вербализации замысла. Она динамизирует и направляет процесс текстообразования, переводит медиума в статус субъекта, автора замысла, рассказчика-коммуниканта. Хора постигается только умом и мышлением.
Valentyna Halych
SEMIOTIC CHORA IN SOCIAL COMMUNICATIVE DISCOURSE
The demand to entry “semiotic chora” to the scientific field of social and personal communication is motivated by the actuality of the semiotic and the cognitive scientific approaches in the contemporary journalistic theory. It half-opens the curtain of the intimate creative process preceding the pretext, generate power of thought, and can be explained only by an appeal to the personality of the author – his biography, mentality features, mental components and individual style. Semiotic chora in the discourse of social communications is examined for the first time. A detailed examination of the “Chora” concept, an evolution of its terminological significance from Plato to the present days, connected with complicated understanding of the relationships of the pretext reality, the author, the text and estranged creative product as recipient’s achievement, opens social-communicative nature of semiotic chora. It allows talking about its efficiency in journalistic creativity, to announce the need of the theory of social communications research. An overview of different concepts of modern semiotics and chora researchers marked with poststructuralism trends of emphasizing on the process of marking, not the meaning, gave the opportunity to interpret the place of semiotic chora in the text creating process as a pretext, point to vectors of its socialization (because it appeared from biological and social impulses to form the idea, materialize it, to revive the word’s social memory). Taking into consideration the concepts context, connected with the semiotic chora, describe its (gene-text, pheno-text, transfer, transverbalism, transhistoricity, anamnesis, intelligibility), promote understanding of its features in journalistic creative work. Semiotic chora in journalistic work − a bundle of intellectual and emotional energy, mental and social impulses, provided with a plurality of meanings and social marked intentions, which precede the pretext and the process of verbalization of conception. It also dynamicizes and manages the process of text creation, converts a medium into a status of subject, the author of the conception, narrator-communicant. Chora comprehended only by intellect and thought.
Key words: social communications; social and political journalism, semiotic khora, subject of text creation.

Література – 19

УДК 070+654.1]:7]:005.585
Христина Дацишин
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри мови засобів масової інформації
Львівського національного університету імені Івана Франка,
chrystia@ukr.net
СПОСОБИ І ЗАСОБИ ОЦІНЮВАННЯ В МЕДІА-ТЕКСТАХ
НА МИСТЕЦЬКУ ТЕМАТИКУ
© Дацишин Христина, 2017
Досліджено способи оцінювання в медіа-текстах на мистецьку тематику. Оцінку розглянуто як механізм, що скеровує реципієнта за шкалою “добре-погано”, значною мірою визначаючи ставлення реципієнта до мистецьких об’єктів, явищ і процесів. Засобами безпосередньої оцінки є слова, позитивне чи негативне значення яких закріплене в мовленні; безпосередня оцінка також має бути мотивована емоційно. Для опосередкованого оцінювання важливими є не лише мовні засоби вираження; журналісти переносять у текст готову оцінку, яка базується на відомих фактах чи досвіді інших осіб. В аналізованих текстах виявлено невелику кількість негативних оцінок, всі вони є безпосередніми; водночас позитивні оцінки переважно є опосередкованими.
Ключові слова: медіа-текст; мистецька журналістика; оцінка; способи оцінки; мовні засоби оцінки.
Христина Дацишин
СПОСОБЫ И СРЕДСТВА ОЦЕНКИ В МЕДИА-ТЕКСТАХ
НА ТЕМЫ ИСКУССТВА
Исследованы способы оценки в медиа-текстах на темы искусства. Оценка рассмотрена как механизм, направляющий реципиента по шкале “хорошо-плохо” и в значительной мере определяющий отношение реципиента к предметам, явлениям и процессам искусства. Средствами непосредственной оценки являются слова, позитивное или негативное значение которых закреплено в речи; непосредственная оценка также может быть мотивирована эмоционально. Для косвенной оценки важны не только языковые средства выражения; журналисты переносят в свой текст готовую оценку, основанную на известных фактах или опыте других лиц. В анализируемых текстах виявлено небольшое количество негативных оценок, все они являются непосредст¬венными; в то же время позитивные оценки преимущественно косвенные.
Ключевые слова: медиа-текст; художественная журналистика; оценка; способы оценки; языковые средства оценки.
Сhrystyna Datsyshyn
METHODS AND MEANS OF ASSESSMENT IN MEDIA TEXTS
ON ART SUBJECTS
The article analyzes the methods and means of assessment in publications on topics of art. Assessment is considered as a mechanism that directs the recipient within the scale of “good-bad”, largely determining recipient’s attitude towards objects, phenomena and processes of art. Assessment can be direct, if a journalist independently evaluates the work of art, and indirect, if he uses a facts of the artist’s life or the assessment of others. The means of direct assessment are words, positive or negative evaluative meaning of which is fixed in the speech. Direct assessment also can be based on journalist’s emotions. For indirect assessment not just linguistic means of implementation are important, primarily matter are the facts updated by journalist.
The author revealed small proportion of negative assessments in the analyzed texts. A large number of positive assessments are indirect, mediated by known facts of life and personal artist’s traits.
Key words: media text; art journalism; assessment; assessment methods; language assessment means.

Література – 11.

УДК 304.42
Оксана Корчагіна
кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики і видавничої справи
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ)
ok2007@meta.ua
Ольга Куцевська
кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики і видавничої справи
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ)
olya11_1982@mail.ru
ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ БРЕНДИНГУ КРАЇНИ:
СУЧАСНІ ТЕОРІЇ
© Корчагіна Оксана, Куцевська Ольга, 2017
Розглянуто теоретичні та методологічні аспекти брендингу територій. Розгляда¬ється сутність бренду територій як важливого інструменту її соціального та економічного розвитку. Презентується обґрунтування брендингу територій як одного з напрямків ПР-діяльності глобального, національного та регіонального рівнів. Наголошується на тому, що дослідження процесу формування бренду держави – це нова проблематика як для західної, так і для вітчизняної науки. Стратегія позиціонування держави у світі вже застосована на практиці багатьма країнами і регіонами. Результа¬том успішного брендингу стає певний образ держави, що включає її минуле, сучасне і бачення майбутнього. Вдалий брендинг країни – могутній засіб впливу на світову громадську думку. Доведено, що бренд території – це нематеріальний продукт ПР-діяльності, який здатний виступати як актив, індикатор розвитку громадянського суспільства, інструмент політичної практики порозумінь суспільства та держави, чинник самоорганізації території у контексті ціннісного відтворення колективних смислів. Окрему увагу автори приділили менталітетним, етнічним аспектам ідентич¬ності, та економічним, політичним, культурним, спортивним, туристичним та іншим досягненням країни у побудові її бренду. Людський, інтелектуальний, культурний, соціальний капітали країни – це репутаційний актив конкурентоспроможності в світі. Проаналізовано сучасні теоретичні та практичні дослідження вітчизняних та світових науковців у побудові стратегії брендингу територій. Висновки та результати дослід¬ження мають практичне значення для вдосконалення наукових підходів до процесу побудови брендингу територій.
Ключові слова: брендинг територій; бренд-політика; територія; позиціонування держави; інформаційна політика; глобальний, національний, регіональний і територіальний брендинг.
Оксана Корчагина, Ольга Куцевская
ОСОБЕННОСТИ ПОСТРОЕНИЯ БРЕНДИНГА СТРАНЫ: СОВРЕМЕННЫЕ ТЕОРИИ
Рассмотрены теоретические и методологические аспекты брендинга территорийе. Рассматривается сущность бренда территорий как важного инструмента ее социального и экономического развития. Презентуется обоснование брендинга территорий как одного из направлений ПР-деятельности глобального, национального и регионального уровней. Отмечается, что исследование процесса формирования бренда государства – это новая проблематика как для западной, так и для отечественной науки. Стратегия позиционирования государства в мире уже применена на практике многими странами и регионами. Результатом успешного брендинга становится определенный образ государства, что включает его прошлое, настоящее и видение будущего. Удачный брендинг страны – мощный инструмент воздействия на мировое общественное мнение. Доказано, что бренд территории – это нематериальный продукт ПР-деятельности, который способен выступать в качестве актива, индикатора развития гражданского общества, инструмента политической практики понимания общества и государства, фактора самоорганизации территории в контексте ценностного воспроизводства коллективных смыслов. Отдельное внимание авторы уделили менталитетним, этническим аспектам идентичности, и экономическим, политическим, культурным, спортивным, туристическим и другим достижениям страны в построении ее бренда. Человеческий, интеллектуальный, культурный, социальный капиталы страны – это репутационный актив конкурентоспособности в мире. Проанализировано современные теоретические и практические исследования отечественных и мировых ученых в построении стратегии брендинга территорий. Выводы и результаты исследования имеют практическое значение при совершенствовании научных подходов к процессу построения брендинга территорий.
Ключевые слова: брендинг территорий; бренд-политика; территория; позициони¬рование государства; информационная політика; глобальный, национальный и региональный территориальный брендинг.
Oksana Korchagina, Olga Kucevskaja
FEATURES OF COUNTRY BRAND BUILDING:
MODERN THEORIES
In this article one overviews theoretical and methodological aspects of territory branding. The essence of the territory branding as an important tool for its social and economic development is considered. Rationale of the territory branding as one of the trends of PR activities on global, national and regional levels is presented. It is emphasized that the study of country brand formation process is a new problem both for western and native science. Strategy for positioning of the country in the world has already been applied in practice by many states and regions. Certain image of the country serves as the result of successful branding; it includes the country’s past, present and the vision of its future. Good branding of the country is a powerful instrument of influence on international public mind. It is proved that territory branding is non-material product of PR activity which is able to act as an activist and indicator of civil society development, instrument of political practice of society and state agreement, factor of territory self-organization in the context of value recreation of collective senses. The authors have paid peculiar attention to mentality and ethnical aspects of identity and economic, political, cultural, sport and tourist country achievements of its brand building. Human, intellectual, cultural and social capital of the country is a reputational asset of competitiveness in the world. This article includes analysis of modern theoretical and practical studies of territory branding building strategies belonging to native and international scientists. Findings and results of this study are of practical importance for improvement of scientific approaches in territory brand building.
Key words: territory branding; brand policy; territory; positioning of the country; information policy; global, national and regional territory branding

Література – 18.

УДК 070: 659.3(477)
Ірина Мудра
кандидат наук із соціальних комунікацій,
доцент кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Національного університету “Львівська політехніка”
ariane@ukr.net
Євгенія Сінькова
студентка 1 курсу магістратури напряму “Журналістика”
Національного університету “Львівська політехніка”
inspire.stop@gmail.com
ІНСТРУМЕНТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ ПРОТИ УКРАЇНИ
В ІНТЕРНЕТ-ЗМІ
© Мудра Ірина, Сінькова Євгенія, 2017
Розглянуто види, завдання та інструменти інформаційної війни, а також описано Інтернет-ЗМІ, що вдаються до поширення так званої спеціальної інформації, яка покликана впливати на поведінку та психіку населення. Окрім того, проаналізовано наслідки інформаційної війни, яка дезінформує суспільство та вороже налаштовують проти тих, на кого спрямована спеціальна інформація
Ключові слова: інформаційна війна; інтернет-ЗМІ; інструменти; протидія.
Ирина Мудра, Євгения Синькова
ИНСТРУМЕНТЫ ИНФОРМАЦИОННОЙ ВОЙНЫ ПРОТИВ УКРАИНЫ В ИНТЕРНЕТ-СМИ
Рассмотрены виды и инструменты информационной войны, а также описаны Интернет-СМИ, которые прибегают к распространению так называемой специальной ин¬формации, которая призвана влиять на поведение и психику населения. Кроме того, про¬анализированы последствия информационной войны, которая дезинформирует об¬щест¬во и враждебно настраивают против тех, на кого направлена специальная информация.
Ключевые слова: информационная война; интернет-СМИ; инструменты; противодействие.
Iryna Mudra, Yevheniia Sinkova
TOOLS OF INFORMATION AGAINST WAR IN UKRAINE
The article examines the types of tasks and tools of information warfare, and Internet media demonstrated that recourse to the so-called special distribution of information that is intended to influence the behavior and mentality of the population. In addition, analysis of the consequences of information war as they are misleading and hostile society set up against those who focused on specific information
Analyzing a number of online media that are participants in the information war on the Russian side, one can see that their activities are based on common false information, the so-called “fake”, which is designed to misinform both the Ukrainian population and Russian. Such a policy of the Russian authorities aims at bringing about distrust of Ukrainian government and society, seeking the slightest reason to muddy the state against which it conducts aggression.
On the Internet you can find many sites that distribute false information concerning Ukraine and the conflict with Russia. The newly created separatist Internet media are intended to misinform, first of all, the population of the occupied territories in the activities of the Ukrainian government and the army, and in the second – Ukrainian society to reduce their moral spirit and spread fear, panic and distrust of the actions of those who are trying to defend integrity, independence , unity and statehood of Ukraine. The spread of pseudo-newborns and manipulation of public opinion are the main instruments of influence on people.
Key words: information warfare; online media tools opposition.

Література – 8.

УДК 007: 316.77:655 (477)
Ольга Рак
кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент,
доцент кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Національного університету “Львівська політехніка”
olarak@i.ua
МЕНЕДЖМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ
В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
© Ольга Рак, 2017
Досліджено роль менеджменту інформаційно-комунікаційної сфери українського суспільства в контексті становлення та розвитку політичної, економічної, соціальної, науково-технологічної та інформаційно-комунікаційної сфер суспільного життя України. Розглядаються теоретико-концептуальні та практичні підходи до управління розвитком інформаційно-комунікаційної сфери українського суспільства.
Автором з’ясовано та проаналізовано теоретичні та практичні проблеми менедж¬менту комунікаційної та видавничої сфери новітньої України в умовах глобалізації та регіоналізації соціальних комунікацій у контексті перспектив формування повноцінного національного інформаційного простору.
Ключові слова: менеджмент; інформаційно-комунікаційна сфера; теоретико-методологічні аспекти засобів масової комунікації; комунікаційний вплив на свідомість.
Ольга Рак
МЕНЕДЖМЕНТ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ СФЕР В КОНТЕКСТЕ СТАНОВЛЕНИЯ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА
Исследована роль менеджмента информационно-коммуникационной сферы укра¬инского общества в контексте становления и развития политической, экономичес¬кой, социальной, научно-технологической и информационно-коммуникационной сфер общественной жизни Украины. Рассматриваются теоретико-концептуальные и прак¬тические подходы к управлению развитием информационно-коммуникационной сферы украинского общества.
Автором установлены и проанализированы теоретические и практические проблемы менеджмента коммуникационной и издательской сферы новейшей Украины в условиях глобализации и регионализации социальных коммуникаций в контексте перс¬пектив формирования полноценного национального информационного пространства.
Ключевые слова: менеджмент; информационно-коммуникационная сфера; теоретико-методологические аспекты средств массовой коммуникации, коммуникационный влияние на сознание.
Olha Rak
MANAGEMENT INFORMATION AND COMMUNICATION AREAS
IN THE FORMATION OF UKRAINIAN SOCIETY
Article plays the role of information and communications management sphere Ukrainian society in the context of the formation and development of political, economic, social, scientific, technological and information-communication spheres of public life in Ukraine. Theoretical and conceptual and practical approaches to managing the development of information and communication spheres of society.
The author found and analyzed the theoretical and practical problems of management communication and publishing spheres of modern Ukraine in the context of globalization and regionalization of social communications in the context of the prospects for the development of adequate national information space.
The study examined the author of the problems and prospects of implementation of the national management publishing, carried out in the context of globalization and regionalization of the information sphere Ukrainian society.
The article describes the problem management publishing industry in modern Ukrainian conditions, namely stop on such important issues as the formation and establishment of information and communications spheres of society and its publishing segment; the impact of the media on the development of information and communication culture of Ukrainian society with specific political culture; the impact of ideological principles and mentality of Ukrainian society, which, to some extent, determine the development of socio-political structures and public awareness of social communications.
Article systematized and structured conceptual and conceptual approaches, typology and technology impact of mass communications on the consciousness and culture of modern Ukrainian society, which are characterized by recognition of the importance of mass communication influences on the development of a national model of civil society based on democracy and the protection of national systems of social communications.
Key words: management, information and communication field, theoretical and methodological aspects of the media, communication effect on consciousness.

Література – 16.

УДК 070: 821.161.2.09-94
Юлія Соловйова
кандидат наук із соціальних комунікацій,
доцент кафедри журналістики та видавничої справи
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка(м. Старобільськ),
julliana82@mail.ru
СПЕЦИФІКА ЖАНРОВИХ ФОРМ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ ПИСЬМЕННИКІВ: ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ АСПЕКТ
© Юлія Соловйова, 2017
Розглянуто систему жанрів письменницької публіцистики О. Гончара, І. Драча, П. Мовчана, Б. Олійника, Д. Павличка й В. Яворівського кін. ХХ – поч. ХХI ст. і виокремлено її домінантні різновиди. Проаналізовано засоби комунікативного впливу на реципієнтів кожної жанрової форми. На прикладі публікації Б. Олійника окреслено сугестивний потенціал жанру статті в публіцистиці письменників. Також нами наголошено на особливій ролі майстрів слова в утвердженні державотворчих цінностей української народу. Доведено, що українська публіцистика на зламі епох, на шляху творення незалежної України представила новий рівень майстерності, власної значущості й впливовості, жанрово-композиційної довершеності тексту, емоційного його наповнення й суспільного спрямування в утвердженні національних запитів народу.
Ключові слова: жанр; письменницька публіцистика; комунікативний вплив; держа¬вотворення.
Юлия Соловьева
СПЕЦИФИКА ЖАНРОВЫХ ФОРМ
ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИХ ТЕКСТОВ ПИСАТЕЛЕЙ: ГОСУДАРСТВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ АСПЕКТ
Рассмотрена система жанров писательской публицистики О. Гончара, И. Драча, П. Мовчана, Б. Олийника, Д. Павлычко и В. Яворивского кон. ХХ – нач. ХХI ст. и выделены их доминантные разновидности. Проанализированы способы коммуника¬тивного влияния на реципиентов каждой жанровой формы. На примере публикации
Б. Олийника очерчен суггестивный потенциал жанра статьи в публицистике писателей. Также нами отмечена особенная роль мастеров слова в утверждении государственных ценностей украинского народа. Доказано, что украинская публицистика на рубеже эпох, на пути создания независимой Украины представила новый уровень мастерства, собственной значимости и влиятельности, жанрово-композиционной завершенности текста, его эмоционального наполнения и общественного направления в утверждении национальных запросов народа.
Ключевые слова: жанр; писательская публицистика; коммуникативное влияние, государственное строительство.
Yuliya Soloviova
SPECIFICITY OF GENRE FORMS OF WRITERS’ JOURNALISTIC TEXTS: STATE-FORMING ASPECT
In the article the author studies the system of genres in writer’s social and political journalism of O. Honchar, I. Drach, P. Movchan, B. Oliynyk, D. Pavlychko and V. Yavorivsky published at the end of 20th – in the beginning of 21st century and defines its dominant types. The means of communicative influence on recipients of different genre forms were analyzed. On the example of B. Oliynyk’s publications suggestive potential of article genre in writers’ social and political journalism was defined. Also it was emphasized on the main role of word masters in strengthening of state-forming values of the Ukrainian nation. It was proved that the Ukrainian social and political journalism at times of century break, on the way to the foundation of independent Ukraine represented new level of mastery, its own meaningfulness and consequence, genre and composition perfection of a text, its emotional fullness and social orientation in strengthening national requirement of the nation.
Key words: genre; writers’ journalistic works; communicative influence; state creation.

Література – 7.

УДК 070+654.1]:316
Жоржетта Степанов
доктор коммуникационных наук,
Государственный университет Молдовы
garseni@mail.ru
МОДЕЛИ МЕДИА-ДЕЙСТВИЙ
В СОЦИАЛЬНОЙ ЖУРНАЛИСТИКЕ
© Степанов Ж., 2017
Цели социальной журналистики требуют от журналистов разных подходов в освещении социальной реальности. Данный факт способствует развитию разных моделей медиа-действий, вследствие чего в общий информационный поток поступают материалы, способствующие формированию гражданского восприятия реальности, моделированию социальных взглядов и жизненных позиций, развитию общественного диалога. Они, с одной стороны, побуждают граждан принимать активное участие в жизни общества и включаться в социальные процессы, а с другой, осуществляют мониторинг действий ответственных лиц, ориентируя их в нужное обществу русло. Таким образом, конструктивный характер и эффективность социальной журналистики зависят напрямую от выбора и применения определенных моделей медиа-действий по отношению к разным категориям участников освещаемых социальных событий и процессов.
Ключевые слова: социальная сфера, СМИ, социальная журналистика, медиа-действие, социальный индивидуум, правительственный сектор, неправительственный сектор, публичный диалог, социальная реальность.
Жоржетта Степанов
МОДЕЛІ МЕДІА-ДІЙ
У СОЦІАЛЬНІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ
Цілі соціальної журналістики вимагають від журналістів різних підходів у висвітленні соціальної реальності. Цей факт сприяє розвитку різних моделей медіа-дій, внаслідок чого в загальний інформаційний потік надходять матеріали, що сприяють формуванню громадянського сприйняття реальності, моделювання соціальних поглядів і життєвих позицій, розвитку суспільного діалогу. Вони, з одного боку, спонукають гро¬мадян брати активну участь в житті суспільства і включатися в соціальні процеси, а з іншого, здійснюють моніторинг дій відповідальних осіб, орієнтуючи їх у потрібне суспільству русло. Отже, конструктивний характер і ефективність соціальної журналістики залежать безпосередньо від вибору і застосування певних моделей медіа-дій відносно різних категорій учасників висвітлюваних соціальних подій і процесів.
Ключові слова: соціальна сфера, ЗМІ, соціальна журналістика, медіа-дію, соціальний індивідуум, урядовий сектор, неурядовий сектор, публічний діалог, соціальна реальність.
Georgetta Stepanov
THE MODELS OF THE MEDIA ACTION
IN SOCIAL JOURNALISM
The social journalism objectives which are realized in the process of the mediation of social reality improve the variety of models of media actions. Through it, in the informational circuit are putted materials which model a civil perception of the reality, induce to citizens the feeling of an ownership and the participation in social life, suggest the possible solutions for solving the problems, and generate the optimal conditions for free implication of citizens in public dialog etc. Constructive nature of these media actions lies in adjustment journalistic activities to social field’s need and in cumulating of the journalistically actions and those of the other social institutions in view of satisfaction of the social objectives of a major importance for society.
Key-words: social field, mass-media, social journalism, media action, citizen, governmental sector, nongovernmental sector, public dialog, social reality

Література – 7.

УДК 070+654.1]-028.45 (477.61) “192I193”
Катерина Ульянова
кандидат наук із соціальних комунікацій,
доцент кафедри журналістики та видавничої справи
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка” (м. Старобільськ)
ulianovakm@yandex.ru
СИСТЕМА АНАЛІТИЧНИХ ЖАНРІВ ПРЕСИ ЛУГАНЩИНИ
20–30-х рр. ХХ ст.
Ульянова Катерина, 2017
Здійснено комплексний аналіз аналітичних жанрів на матеріалі партійно-радянської преси Луганщини 20–30-х рр. ХХ ст. Виявлено, що найбільш розповсюдженими серед них були кореспонденції (дописи), статті та їхні різновиди (передова, директивна, пропагандистська або теоретична), промови й огляди. З’ясовано, що аналітична жанрова модель періодичної преси Луганщини досліджуваного періоду зосереджувала основний ідеологічний струмінь, найефективнішу комунікативну зброю, продукуючи маніпулятивну стратегію видання.
Так, кореспонденції не виходять за межі наявної ідеології, виступаючи на захист державної політики комуністів. Звідси фактографічне й ідеологічно-пафосне зображення ситуації, що доволі часто концентрує усталену монофонічну, утопічну, міфологічну природу змісту допису.
Жанр статті мав репресивно-комунікативний характер, коли прерогатива надавалася наказу, повинності, примусу, а переконання й аргументація відходили на задній план. Така тенденція спостерігається у кожному з її різновидів – передовій, директивній, а також пропагандистській (теоретичній) статтях.
Тогочасні промови являли собою опублікований монолог оратора на актуальні теми суспільно-політичного, економічного чи культурного спрямування, друкувалися з метою обґрунтування ініціативної авторської позиції, переконання в її необхідності, достовірності. Майже всі промови були передруками з губернської або центральної преси.
Серед оглядів того часу найрозповсюдженішими були огляди преси, які орієнту¬валися не на оцінку матеріалів газетного органу, а на короткий опис, анонс змісту і його побіжний аналіз.
У висновках зазначено, що всі проаналізовані аналітичні жанри луганської періодики 20–30-х рр. ХХ ст. за допомогою агітаційно-пропагандистської риторики, стандартизованої суспільно-політичної й експресивно-образної лексики формували могутній ідеологічний конденсат.
Ключові слова: аналітичні жанри; Луганщина, партійно-радянська преса; стаття; кореспонденція; огляд; промова.
Катерина Ульянова
СИСТЕМА АНАЛИТИЧЕСКИХ ЖАНРОВ ПРЕССЫ ЛУГАНЩИНЫ
20–30-х гг. ХХ в.
Осуществлен комплексный анализ аналитических жанров на материале партийно-советской печати Луганщины 20–30-х гг. ХХ в. Выявлено, что наиболее распрост¬раненными среди них были корреспонденции, статьи и их разновидности (передовая, директивная, пропагандистская или теоретическая), доклады и обозрения.
Так, корреспонденции не выходят за границы существующей идеологии, защищая государственную политику коммунистов. Отсюда фактографическое и идео¬логическо-пафосное отображение ситуации, что достаточно часто концентрирует устояв¬шуюся монологическую, утопическую, мифологическую природу содержания произведения.
Жанр статьи имел репрессивно-коммуникативный характер, когда прерога¬тива отдавалась приказу, повинности, принуждению, а переубеждение и аргументация отходили на задний план. Такая тенденция наблюдается в каждой из ее разновиднос-
тей – передовой, директивной, а также пропагандистской (теоретической) статьях.
Доклады того времени представляли собой опубликованный монолог оратора на актуаль¬ные темы социально-политического, экономического или культурного характера, печатались с целью обобщения инициативной авторской позиции, пере¬убеждения в ее необходимости, достоверности. Почти все доклады перепечатывались из губернской или центральной прессы.
Среди обозрений того времени наиболее распространенными были обозрения печати, которые ориентировались не на оценку материалов газетного органа, а на короткое описание, анонс содержания и его поверхностный анализ.
В выводах обозначено, что все проанализированные аналитические жанры лу¬ганской периодики 20–30-х гг. ХХ в. с помощью агитационно-пропагандистской риторики, стандартизированной социально-политической и экспрессивно-образной лексики формировали могущественный идеологический конденсат.
Ключевые слова: аналитические жанры, Луганщина, партийно-советская печать, статья; корреспонденция, обзор, доклад.
Katerina Ulyanova
THE SYSTEM OF PRESS ANALYTICAL GENRES OF LUHANSK REGION OF THE 20th–30th Of The XX Century
In the article a complex analysis of analytical genres based on the material of Party and Soviet press of Luhansk region of the 20th–30th of the XX century was done. It was found out that the most widespread among them were correspondence, articles and their varieties (front page, advanced is based on directivity, propaganda or theoretical), speeches and reviews. It was claimed that analytical genre model of the periodical press of Luhansk region of the researched period focused general ideological stream, the most effective communicative weapon, producing the manipulative strategy of edition.
Thus, the correspondences don’t go beyond the planted ideology making a stand for the state policy of communists. Hence, factographic, ideological and bombastic illustration of the situation that quite often concentrates the established monophonic, utopian, mythological nature of the correspondence content.
The genre of the article combined repressive and communist manner when prerogative was given to order, duty, coercion, while persuasion and argumentation were put on the back burner. Such tendency is seen in each of its varieties – front page, advanced is based on directivity as well as in propaganda (theoretical) articles.
Speeches of that time represented the published monologue of a speaker on actual topics of socio-political, economic or cultural purpose that were published to substantiate the initiative author’s position, persuasion in its necessity and authenticity. Almost all speeches were reprints from gubernia or central press.
Among reviews of that time the most widespread were press reviews which were oriented not to assessment of the materials of newspaper body but to short description, announce of the content and its shallow analysis.
In conclusions the author states that all analyzed analytical genres of Luhansk periodicals of the 20th–30th of the XX century with the help of agitation and propaganda rhetoric, standardized socio-political, expressive and figurative vocabulary formed a powerful ideological condensate.
Key words: analytical genres; Luhansk region; Party and Soviet press; article; correspondence; review; speech.

Література – 5.