УДК 624.012
V. Barabash, А. Kramarchuk, B. Ilnitskiy
Lviv Polytechnic National University,
Department of Building Constructions and Bridges
BEARING CAPACITY OF STEEL-CONCRETE BENT ELEMENTS REINFORCED WITH ADDITIONAL UNSTRAINED ARMATURE
AT DIFFERENT LEVELS OF STRAINED STATE
© Barabash V., Kramarchuk A., Ilnytskyy B., 2018
In this article, there are given the results of studies on the strength of steel-concrete bent elements, in which additional reinforcement was introduced at various levels of initial reinforcement and loading, as well as after unloading, and the beams were brought to destruction. The need for overhead cover reinforcement during the process of its exploitation appears not only in the course of reconstruction but also due to its physical aging that is caused by various factors. Accomplished part of the research does not take into account the prehistory of the work of the bent element before reinforcement or takes it into account approximately. The objective of the study of bent elements, in which the reinforcement with additional unstrained reinforcement is performed under the current load of different levels, has practical and theoretical significance. Moreover, such study is urgent and the solution of the problem will contribute to the growth of the economic efficiency of reinforcing steel-concrete structures.
Key words: steel-concrete bent elements, sheet armature, additional armature, unloading, residual strain, firmness, deformation.
В. М. Барабаш, А. П. Крамарчук, Б. М. Ільницький
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра будівельних конструкцій та мостів
НЕСУЧА ЗДАТНІСТЬ СТАЛЕБЕТОННИХ ЗГИНАНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ПОСИЛЕНИХ ЗА РІЗНИХ РІВНЕЙ НАПРУЖЕНОГО СТАНУ ДОДАТКОВОЮ НЕНАПРУЖЕНОЮ АРМАТУРОЮ
© Барабаш В. М., Крамарчук А. П., Ільницький Б. М., 2018
Проаналізовано результати експериментальних і теоретичних досліджень згинаних елементів, підсилених додатковою арматурою в розтягнутій зоні, в яких додаткову арматуру встановлювали для відновлення або збільшення несучої здатності. Оскільки ефективність використання додаткової арматури для збільшення міцності, жорсткості значною мірою визначається напруженим станом згинаного елемента до підсилення, то проаналізовано результати досліджень впливу різнорежимних наван¬тажень та розвантажень на напружений стан згинаних елементів до підсилення. Для перевірки теоретичних положень і методики розрахунку напруженого стану згина¬них сталебетонних елементів, які підсилюються розтягнутою додатковою ненапруже¬ною арматурою під навантаженням різного рівня, досліджено балки на короткочасні та тривалі навантаження. Наведено теоретичні дослідження та методику розрахунку міцності та деформацій згинаних елементів із додатковою ненапруженою арматурою. Встановлено дві стадії роботи згинаного елемента із додатковою арматурою під час розрахунку міцності. Перший – коли в початковій арматурі напруження дорівню-ють межі текучості, і балка стає непридатною для експлуатації. Другий – фізичне руйну¬вання балки настає у разі досягнення в додатковій арматурі напружень межі текучості.
Необхідність у підсиленні перекрить у процесі їх експлуатації виникає не тільки під час реконструкції, але і з причини фізичного їх старіння, яке спричинене різними факторами. Змінні температурно-вологісні умови негативно впливають на несучу здатність та експлуатаційну придатність конструкцій. У частині виконаних досліджень не враховано передісторії роботи згинаного елемента до підсилення або враховано його приблизно. Також відсутні рекомендації з оцінювання залишкової міцності згинаного елемента при визначенні кількості додаткового армування, величину арматури підсилення часто приймають, не враховуючи напруженого стану згинаного елемента до підсилення. Завдання дослідження згинаних елементів, в яких підсилення додатковою ненапруженою арматурою виконується під діючим навантаженням різного рівня, є актуальним, вирішення його сприятиме зростанню економічної ефективності підсилення залізобетонних конструкцій.
Ключові слова: сталебетонні згинані елементи, листова арматура, додаткова арматура, розвантаження, залишкові напруження, міцність, деформації.

Література – 14

УДК 697.9:621;697:621
P. Kapalo1, Kh. Myroniuk2, F. Domnita3, C. Bacotiu3
1Technical University of Kosice, Slovakia,
Institute of Architectural Engineering,
2Lviv Polytechnic National University,
Department of Heat and Gas Supply and Ventilation
3Technical University of Cluj-Napoca, Romania,
Department of Building Services Engineering
MONITORING OF INDOOR AIR
IN A PASSENGER RAILWAY WAGONS
© Kapalo P., Myroniuk Kh., Domnita F., Bacotiu C., 2018
In low-energy and passive houses, about 80 % of the total energy is consumed for fresh air heating or cooling, the reason being the improved thermal insulation and air tightness of such a building. In fact, actual trend of building construction is to keep the windows closed. A similar situation is already encountered in some means of transportation, i. e. air-conditioned trains. Ventilation of the passenger space is assured mainly by a mechanical ventilation and, when the train stops, by a natural ventilation through door opening. In this paper we present some measurements of carbon dioxide concentration in a passenger railway wagon. Two types of passenger railway wagons were monitored. The first type was an “open” wagon (having rows of seats and a central corridor like in a passenger airliner) and the second one was a “closed” wagon (having a side corridor connecting individual compartments along the body of the train). By monitoring the carbon dioxide concentration it is possible to determine if adequate fresh air is being supplied to the space where the occupants have no possibility to intervene (windows being closed).
Key words: ventilation, measurement, carbon dioxide, passenger, wagon.
П. Kaпало1, Х. Миронюк2, Ф. Домніта3, C. Бакотю3
1Технічний університет Кошице (Словаччина),
Інститут архітектурної інженерії,
2Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра теплогазопостачання та вентиляції,
3Технічний університет м. Клуж-Напока (Румунія),
факультет інженерних систем будівництва
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТОКУ ПОВІТРЯ
У ЗАЛІЗНИЧНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНАХ
© Капало П., Миронюк Х., Домніта Ф., Бакотю С., 2018
У будинках з низьким енергоспоживанням та пасивних будинках близько 80 % загальної енергії споживається для підігрівання або охолодження припливного повітря залежно від пори року. Це зумовлено переважно підвищенням рівня теплоізоляції та герметичності таких будинків. Насправді сучасні тенденції будівництва таких споруд полягають у тому, щоб утримувати вікна закритими, подаючи натомість повітря за допомогою вентиляційного устаткування. Такою є ситуація в деяких транспортних засобах, а саме в поїздах, які оснащені кондиціонером. Вентилюють пасажирський простір переважно механічним способом і в момент зупинки поїзда – природною вентиляцією відкриванням дверей вагонів, крім того, там необхідно мінімізувати витоки тепла. У статті наведено результати вимірювань концентрації вуглекислого газу в залізничних пасажирських вагонах. Було досліджено повітряне середовище у двох типах залізничних пасажирських вагонів: перший тип був “відкритим” вагоном, який мав два ряди сидінь з обидвох боків і центральний коридор між ними, а другий – “закритий” вагон з бічним коридором, що з’єднує окремі купе по довжині вагона. Вимірюючи концентрацію вуглекислого газу, можна визначити, чи постачається достатня кількість припливного повітря у простір, куди пасажири не мають можливості втрутитися (у випадку повністю закритих вікон). За результатами досліджень внутрішнього середовища в пасажирських вагонах, де було виявлено концентрацію CO2 та враховуючи рівень температури повітря у вагонах, можна стверджувати, що якість повітря була незадовільною. У обох контрольованих вагонах концентрація CO2 була більшою, ніж 1000 ppm. Пасажири в купе вагонів намагалися поліпшити стан повітря, відкриваючи двері від купе до коридору, навіть за рахунок втрати приватності. Це свідчить про те, що пасажири відчули симптоми втоми та погіршення якості повітря.
Ключові слова: вентиляція, вимірювання, вуглекислий газ, пасажир, вагон.

Література – 16

УДК 697.922.565; 697.921.47
O. Voznyak, I. Sukholova, Yu. Yurkevych, O. Dovbush
Lviv Polytechnic National University
Department of Heat, Gas Supply and Ventilation
THERMAL MODERNIZATION OF INDUSTRIAL
ROOMS AIR CONDITIONING SYSTEM
© Voznyak O., Sukholova I., Yurkevych Yu., Dovbush O., 2018
An important priority of the economic policy of Ukraine is the careful use of energy. Therefore, a large-scale energy saving policy is being implemented in the country, and energy efficiency objectives are comprehensive and cover both the legislative framework and technical innovations. A large amount of energy is spent on creating an indoor microclimate in industrial rooms. One of the effective ways to reduce energy consumption for cheling needs is to carry out the thermal modernization of the air conditioning system. In this article, the economic indicators of thermal renewal measures during the reconstruction of the air conditioning system of the industrial rooms are given. During the reconstruction of air conditioning system, the following thermal modernization measures were taken for comparison: replacement of the operation of the air conditioning system from the stationary to the alternating, the installation of two-jets air distribution devices, the installation of Belimo automation, the use of laying jets. Opimal renewal measure is determined, taking ino account maximal profit as well energysaving.
Key words: energy saving, air conditioning system, thermal renovation, energy audit.
O. Возняк, I. Сухолова, Ю. Юркевич, O. Довбуш
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра теплогазопостачання та вентиляції
ТЕПЛОВА МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
© Возняк O., Сухолова I., Юркевич Ю., Довбуш O., 2018
Важливим пріоритетом економічної політики України є ощадне використання енергії. Тому в країні провадять політику енергоощадності, а цілі енергоефективності є всеосяжними та охоплюють як законодавчу базу, так і технічні нововведення. Велику кількість енергії витрачають на створення внутрішнього мікроклімату у виробничих приміщеннях. Одним із ефективних способів зменшення енергоспоживання для потреб охолодження є термічна модернізація системи кондиціонування повітря. Наведено економічні показники заходів термореновації під час реконструкції системи кондиціонування повітря виробничих приміщень. Під час реконструкції системи кондиціонування повітря для порівняння було здійснено такі термомодернізаційні заходи: заміна режиму роботи системи кондиціонування повітря зі стаціонарного на змінний, встановлення двоструминних пристроїв розподілу повітря, встановлення автоматики Belimo, використання настильних струмин. Економічне оцінювання передбачає використання сучасної методології оцінювання економічної ефективності систем термомодернізації, яка враховує останні концепції економічних розрахунків, зокрема рекомендації UNIDO (Департаменту з промислового розвитку Організації Об’єднаних Націй). Двоструминний повітророзподільник дає змогу роздавати припливне повітря у верхній зоні приміщень різного призначення з утворенням закрученої та плоскої струмин. Через наявність рухомих пластинок, прикріплених до дифузора повітророзподільника, аеродинамічні параметри результуючого повітряного потоку поліпшуються завдяки зменшенню коефіцієнтів загасання швидкості та температури повітряного потоку. Визначено оптимальний термореноваційний варіант з умови отримання максимального прибутку та енергоощадності.
Ключові слова: енергоощадність, система кондиціонування повітря, терморено¬вація, енергоаудит.

Література – 14

УДК 691.53:666.97
В. В. Ілів, Я. В. Ілів
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра будівельного виробництва
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОНИКНОСТІ КРЕМНІЙОРГАНІЧНИХ
РІДИН У МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВЕРТИКАЛЬНОЇ
ТА ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ГІДРОІЗОЛЯЦІЇ СТІН
© Ілів В. В., Ілів Я. В., 2018
Наведено результати дослідження проникності рідин виробництва ЗДП “Кремнійполімер” та розроблених сумішей із водорозчинних рідин для їх застосування у відновленні вертикальної та горизонтальної гідроізоляції стін методом поверхневої імпрегнації, заливанням в попередньо висвердлені отвори та при проведенні гідроізоляційних ремонтних робіт через промокання стін. Основними гідрофобними матеріалами для отримання експериментальних гідроізолювальних рідин є розчини ГКЖ-11Н і ГКЖ-11К 136-157 М; ЕТС-32; АКОР-Б100. Кремнійорганічні рідини
ГКЖ-11Н та ГКЖ-11К як основні імпрегнувальні матеріали виробництва ЗДП “Кремній¬полімер” не витримують надлишкового тиску води понад 0,02 МПа при випробуванні за методикою, розробленою на основі визначення водонепроникності бетонів. На основі ГКЖ-11Н і ГКЖ-11К розроблено експериментальні гідроізолюючі рідини № 1 К, № 2 К, № 1 Н та № 2 Н.
Всі розроблені дослідні суміші (№ 1 К, № 2 К, № 1 Н, № 2 Н), так як і AQUAFIN-F, володіють достатньою проникністю в керамічні стінові матеріали та в цементно-піщані зразки, що моделюють мурувальний розчин. Проникність до цементно-піщаних зразків є навіть дещо трохи вищою порівняно із керамічними зразками. Це, очевидно, можна пояснити тим, що, по-перше, цементно-піщані зразки мають більш розвинену систему пор порівняно з керамічними зразками; по-друге, шорсткість стінок пор є також різною.
Дещо вищою також є проникність розроблених водорозчинних сумішей (№ 1 К, № 2 К, № 1 Н, № 2 Н) порівняно з емульсійними чи частково розчинними у воді (мікроемульсія 136-157М (6 %), ЕТС-32, АКОР Б-100), що, очевидно, можна пояснити нижчим значенням кінематичної в’язкості.
Ключові слова: вертикальна і горизонтальна гідроізоляція, капілярний тиск води, кремнійорганічні рідини, проникність, технологічна схема нанесення, поверхнева імпрегнація, гідрофобний ефект, гідроізоляційні ремонтні роботи, кінематична в’язкість, керамічні та в цементно-піщані зразки.
V. Iliv, Y. Iliv
Lviv Polytechnic National University,
Department of building production
INVESTIGATION OF BROADBAND OF SILICON-ORGANIC
LIQUIDS IN MATERIALS FOR RECEIPT OF VERTICAL
AND HORIZONTAL WATER ISOLATION OF WALLS
© Iliv V., Iliv Y., 2018
The article presents the results of the study of the permeability of liquids produced by ZDP “Kremniypolimer” and developed mixtures of water-soluble liquids for their use in restoring vertical and horizontal waterproofing of walls by surface impregnation, by pouring into pre-drilled holes and during waterproofing repair works due to wetting of walls. It is also possible to use these liquids for the surface treatment of walls to protect them at low capillary pressures, water or protection from the effects of rain or snow because of their hydrophobic with followed coating. The main hydrophobic materials for obtaining experimental waterproofing fluids are solutions GKZ-11N and GKZ-11K 136-157 M; ETS-32; AKOR-B100. The silicon organic fluids GKZ-11N and GKZ-11K, as the main impregnating materials produced by SDP “Kremniypolimer”, do not withstand excess pressure of water more than 0,02 MPa when tested in a technique developed on the basis of determination of waterproofness of concrete. On the basis of GKZ-11N and GKZ-11K experimental waterproofing fluids No. 1 K, № 2 K, No. 1 N and No. 2 N were developed.
All developed experimental mixtures No. 1 К, No. 2 К, No. 1 N, No. 2 N), as well as AQUAFIN-F, have sufficient permeability in ceramic wall materials and in cement-sand samples that simulate a mortar. The penetration of cement-sand samples is even slightly higher compared to ceramic samples. This, obviously, can be explained by the fact that firstly, cement-sand samples have a more developed pore system compared to ceramic samples; secondly, the roughness of porous walls is also different.
The permeability of developed water-soluble mixtures No. 1 К, No. 2 К, No. 1 N, No. 2 N) is slightly higher as compared to emulsion or partially soluble in water (micro emulsion 136–157M (6 %), ЕTS-32, AKOR B -100), which, obviously, can be explained by the lower values of kinematics viscosity.

Key words: vertical and horizontal waterproofing, capillary pressure of water, silicon organic fluids, permeability, technological scheme of application, surface impregnation, hydrophobic effect, waterproofing repair work kinematics viscosity, ceramic and cement-sand samples.
Література – 3

УДК 624.01/.07
C. C. Була, П. Ф. Холод, С. М. Богдан*, М. І. Садловська
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра будівельних конструкцій та мостів,
* ТОВ “МАПЕІ Україна”
ПІДСИЛЕННЯ GFRP-СІТКАМИ (ТМ “MAPEI”) ЦЕГЛЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ЗАЗНАЛИ ВОГНЕВОГО ВПЛИВУ
© Була C. C., Холод П. Ф., Богдан С. М., Садловська М. І., 2018
Впродовж 2017 року в Укрaїнi сталося понад вісімдесят тисяч пожеж. З огляду на це, важливим завданням є підсилення будівельних конструкцій, що зазнали вогневого впливу. Останніми роками у світі поширений новітній метод підсилення конструкцій композитними матеріалами. Зважаючи на швидкість і простоту монтажу та розвиток технологій, що призводять до здешевлення такого способу підсилення, цей напрямок є перспективним та потребує значної кількості досліджень для формування нормативних документів у цій сфері. Досліджено центрально-стиснуті цегляні конструкції, що зазнали вогневого впливу та після цього були підсилені композитними сітками із скловолокна ТМ “MAPEI”. Метою дослідження є верифікація методики розрахунку підсилених конструкцій, що рекомендується виробником, на дослідних зразках після нагрівання. В результаті досліджень отримано інформацію про зміну міцності та деформативності елементів, схеми їх руйнування та ефект підсилення. У майбутньому планується проведення нових експериментів з метою розвитку цього дослідження.
Ключові слова: цегляні конструкції, вогневий вплив, FRP-армування, ефект підсилення, підсилення сітками із скловолокна.
S. Bula, P. Kholod, S. Bogdan*, M. I. Sadlovska
Lviv Polytechnic National University,
Department of building constructions and bridges,
*MAPEI-Ukraine
STRENGTHENING OF SUBJECTED TO FIRE
MASONRY STRUCTURES WITH GFRP MASHES (TM “MAPEI”)
© Bula S., Kholod P., Bogdan S., Sadlovska M. I., 2018
About eighty thousand fires occurred in Ukraine in 2017. Therefore, a strengthening of building structures which were subjected to the fire is an important issue. The modern retrofitting method based on Glass Fiber Reinforced Polymer (GFRP) materials is widely spread over the world. Taking into consideration the speed and simplicity of installing, which lead to price decreasing, this long-term direction needs a significant amount of research for improving standards. This paper is dedicated to research connected to compressed masonry structures strengthened with GFRP mashes (ТМ “MAPEI”) after the fire influence. The aim of the investigation was to verify the common calculation method suggested by guidance on experimental samples after heating. The experimental studies were conducted on clay masonry brick columns that were supposed to 60 min. fire action and strengthened. The special furnace was used for samples heating and heat transfer was analyzed as well. After that axial compressive tests were performed. As the result, new information about deformations diagrams, failure models and strengthening effect was obtained. Presented results are discussed in terms of ultimate strength of masonry samples before and after strengthening. The analysis shows the adequacy of calculation method respectively to fire damaged masonry structures. But some aspects of this design technique are still open. Obviously, additional attention should be paid to deformation of such kind masonry structures as far the modulus of elasticity changes rapidly after the fire. The stress-strain curves and crack patterns were obtained and will be discussed in future articles.
Key words: masonry structures, fire influence, FRP reinforcing, strengthening effect, strengthening with glass fiber polymer mashes.

Література – 31

УДК 624.012.45
В. М. Кущенко, Ю. Г. Галущак
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра будівельних конструкцій та мостів
МЕТОДИКА МОДЕЛЮВАННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ВУЗЛІВ ЖОРСТКОГО З’ЄДНАННЯ ТРУБОБЕТОННОЇ КОЛОНИ З МОНОЛІТНИМ ЗАЛІЗОБЕТОННИМ ПЕРЕКРИТТЯМ
© Кущенко В. М., Галущак Ю. Г., 2018
Розроблено методику моделювання напружено-деформованого стану вузлів жорсткого з’єднання трубобетонної колони з монолітним залізобетонним перекриттям. Моделювання проводили в програмному комплексі Femap (NX Nastran) на основі геометричних моделей, створених у графічному середовищі Autocad. Крайові умови навантаження вузла на основі моделі 40-поверхового будинку з кроком колон 6х6 м змодельовано в програмному комплексі ЛІРА. В результаті проведеного моделювання вузла з’єднання трубобетонної колони та монолітного залізобетонного перекриття отримано графіки розподілу напружень та деформацій, що дало змогу визначити умови роботи елементів вузла та зони концентрації напружень. Результати аналізу напружень за скінченно-елементною моделлю дали змогу покращити вузол завдяки створенню зовнішніх ребер, що знизили концентрації напружень у вузлі. За результатами моделювання вузла бетонне ядро трубобетонної колони включається в роботу колони на стиск і приймає на себе від 55 до 60 % навантаження.
Ключові слова: трубобетонні конструкції, монолітне залізобетонне перекриття, рамні вузли, скінченно-елементний аналіз.
V. Kushchenko, Y. Halushchak
Lviv Polytechnic National University,
Department of building construction and bridges
A METHODOLOGY OF MODELLING THE STRESS-STRAIN STATE
OF RIGID CONNECTION JOINTS OF SITECAST REINFORCED CONCRETE CEILING TO CONCRETE FILLED TUBE COLUMN
© Kushchenko V., Halushchak Y., 2018
The methodology of modeling the stress-strain state of rigid connection joints of sitecast reinforced concrete ceiling to concrete-filled column was developed. The construction of ceiling include the external steel reinforcement plates, which works as ceiling-height beams and steel rigid element, which crosses the concrete filled tube core and allows to transfer the loads from the ceiling on the concrete filled column. The modeling was done with the Femap (NX Nastran) software package, using the geometry models, created in the Autocad graphic environment. An edge loads for the rigid connection joint of steel elements of sitecast reinforced concrete ceiling to concrete-filled column was taken from the model of a 40-floor building with the 6m column step, which was modeled in Lira software package. The bending moment from the ceiling was attached as a distributes pair of forces to the flanges of the external steel ceiling reinforcement plates and the shear force was attached to the steel web of an internal rigid element. As a result of modeling the stress-strain state of rigid connection joints of steel elements of sitecast reinforced concrete ceiling to concrete-filled column, the diagrams of the stress and strain distribution were received. The diagrams of the stress and strain distribution allowed researchers to determine the joint elements working conditions and stress concentrations. The maximum stresses were occurred in the web of the internal rigid element and in the corners of the top flanges of the external steel ceiling reinforcement plates. The analysis of the stresses in the rigid connection joint of steel elements of sitecast reinforced concrete ceiling to concrete-filled column finite element model allowed researchers to optimize the joint with the external stiffeners creation, which allowed to increase the overall connection stiffness. The concrete filled and non-concrete filled tube models comparison was made to receive the concrete filled column core bearing conditions. According to the results of comparison modeling, the concrete core of concrete filled column is included in the column work and bear the 55–60 % of ceiling load.
Key words: concrete filled tube constructions, sitecast constructions reinforced concrete ceiling, frame joints, finite element analysis.

Література – 10

УДК 624.046.2:539.3
М. М. Лободанов, П. І. Вегера, З. Я. Бліхарський
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра будівельних конструкцій та мостів
АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОСНОВНИХ ВИДІВ ДЕФЕКТІВ ТА ПОШКОДЖЕНЬ НА НЕСУЧУ ЗДАТНІСТЬ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ
© Лободанов М. М., Вегера П.І., Бліхарський З. Я., 2018
За сучасними економічними тенденціями необхідно змінювати призначення будівель та споруд. Це зазвичай призводить до зміни величини та характеру впливу корисного навантаження на будівельні конструкції, з необхідністю оцінювання технічного стану та заміною або підсиленням елементів. Важливе місце в обстеженні, реконструкції будівель і споруд належить визначенню залишкової несучої здатності елементів. Особливо це стосується залізобетонних елементів, які поширені в України. Важливим аспектом визначення залишкової несучої здатності згинаних залізобетонних елементів є дослідження впливу дефектів і пошкоджень на зміну міцності та деформативності елемента. Оскільки залізобетон є складним композитним матеріалом, визначення впливу і прогнозування дії на нього різних видів дефектів і пошкоджень є складним завданням. Переважно це стосується комбінації різних дефектів і пошкоджень, яка підвищує варіативність дії різних внутрішніх і зовнішніх факторів під час розрахунку і формування методології визначення їх впливу. Досліджено вплив дефектів і пошкоджень на залишкову несучу здатність пошкоджених залізобетонних елементів з акцентуацією на згинані залізобетонні елементи. Розглянуто дію різних видів дефектів і пошкоджень та їхніх певних комбінацій, які призводять до зміни характеристик міцності та деформативності елемента, і можливої зміни роботи елемента.
Ключові слова: згинані залізобетонні елементи, залізобетонна балка, пошкодження, дефекти, несуча здатність.
M. Lobodanov, P. Vegera, Z. Blikharskyy
Lviv Polytechnic National University,
Department of building construction and bridges
ANALYSIS OF INFLUENCE OF MAIN TYPES OF DEFECTS
AND DAMAGE ON THE BEARING CAPASITY OF REINFORCED CONCRETE ELEMENTS
© Lobodanov M., Vegera P., Blikharskyy Z., 2018
In nowadays economic trends, there is a need in changes in the usage of buildings and structures. This usually leads to the changes loading and character of the loadings type on the building structures, with the subsequent need to assess the technical condition and the replacement or enhancement of certain elements. Also, objects, which need the reconstruction in order to be reequipped or changed it functionality, that have designs which were used under the influence of an aggressive environment or other factors which were not taken into account. This increases the difficulty of the rating of the technical condition of individual constructions and further reconstruction. An important place in the possibility of reconstruction of buildings and structures is determining to the residual bearing capacity of the elements. This is especially true for reinforced concrete elements widely used on the territory of Ukraine. An important aspect of determining the residual ability of bending reinforced concrete elements is the study of the effect of defects and damage on the changes in strength and deformation ability of the element. As reinforced concrete is a complex composite material, the determining of impact and predicting the effects on it of various types of defects and damage is a rather difficult task. This mainly concerns the combination of various defects and damage, which increases the variability of the various internal and external factors in the calculation and further formation of the methodology of determining the impact. Therefore, this issue is not completely solved and requires further researching. In the article, the researches of influence of defects and damages on residual bearing ability of damaged reinforced concrete elements with accentuation on bending reinforced concrete beams are analyzed. The main types of defects of reinforced concrete beams are the corrosion of the reinforcement, the reduced cross-sectional area, defects obtained in the manufacture, transportation and operation of structures With consideration of the action of various types of defects and damage and their certain combinations, which lead to changes in the characteristics of the strength and deformability of the element, and the possible change in the operation of the element.
Key words: bending elements, reinforced concrete beam, damages, defects, bearing capacity.

Література – 20

УДК 691.553
П. В. Новосад, М. А. Саницький, О. Р. Позняк
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра будівельного виробництва
ПІДВИЩЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ ГІПСОВИХ В’ЯЖУЧИХ
© Новосад П. В., Саницький М. А., Позняк О. Р., 2018
Проаналізовано літературні джерела щодо методів підвищення водостійкості гіпсових в’яжучих. Показано, що вони підвищують водостійкість гіпсових виробів завдяки зниженню розчинності гіпсу; зменшенню водоцементного відношення; просочуванню або обмазуванню виробів речовинами, що перешкоджають проникненню води. Мінеральні добавки цілеспрямовано використовують для модифікування складів на основі гіпсу для підвищення міцності, водостійкості, довговічності, хімічної стійкості отриманих матеріалів і виробів. Важливим технологічним методом, який збільшує швидкість проходження реакцій, є активація в’яжучого з підвищенням його питомої поверхні. У роботі подано результати дослідження впливу хімічних та мінеральних добавок на властивості гіпсового в’яжучого, зокрема на його водостійкість. Встановлено вплив золи винесення та портландцементу на властивості гіпсу. Показано, що найбільшого підвищення міцності та водостійкості гіпсового каменю досягають завдяки механоактивації золи винесення та портландцементу в складі гіпсоцементнопуцолано¬вого в’яжучого. Приріст міцності ГЦПВ на основі активованих золи винесення та портландцементу становить 32 %, а коефіцієнта розм’якшення – 89 %.
Ключові слова: гіпсове в’яжуче, добавки, водопотреба, водостійкість, механоактивація.
P. Novosad, M. Sanytsky, O. Poznyak
Lviv Polytechnic National University,
Department of building production
INCREASING WATER RESISTANCE OF GYPSUM BINDERS
© Novosad P., Sanytsky M., Poznyak O., 2018
One of the possible ways of restoring and further effective development of the construction industry with small investments is to expand the production and use of low-energy nonclinker binders. The use of gypsum and gypsum-cement-pozzolanic binder, obtained with the use of various waste and related products from other sectors of the national economy is perspective in this direction. It provides an increase of binders` required properties and improves their technical and economic indicators, solving to a certain extent the problems of ecology. In addition, the processes of gypsum hydration and dehydration, its widespread natural distribution, make it a sustainable resource, which can be recycled many times. This is a key element in the sustainable development. An analysis of literary sources concerning methods of water resistance increase of gypsum binders is represented in this article. It is shown that water resistance increase of gypsum products is achieved by reducing the solubility of gypsum; reduction of water-gypsum ratio; impregnation of products with substances that prevent penetration of water. Mineral additives, including industrial waste, are purposefully used for the purpose of modifying gypsum based compositions to increase strength, water resistance, durability, and chemical resistance of obtained materials and products. An important technological method, which provides an increase in the rate of reaction, is the activation of the binder with an increase in its specific surface. The paper presents the results of the study of admixtures and additions influence on the properties of gypsum binder, in particular on its water resistance. The influence of fly ash and Portland cement on the properties of gypsum has been established. It is shown that the greatest increase in strength and water resistance of gypsum is achieved due to mechanical activation of fly ash and Portland cement in the composition of gypsum-cement-pozzolanic binder. The strength increase of gypsum-cement-pozzolanic binder on the basis of activated fly ash and Portland cement is 32 %, and the softening factor is 89 %.
Key words: gypsum binder, additives, water demand, water resistance, mechanical activation.

Література – 7

УДК 624.21.012
В. Ю. Сало, О. Ю. Сало*
Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра автомобільних доріг і мостів,
* Автомобільно-дорожній коледж (м. Львів)
ДО ПИТАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО СТАНУ
ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ПРОГОНОВИХ БУДОВ АВТОДОРОЖНІХ МОСТІВ У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ
© Сало В. Ю., Сало О. Ю., 2018
На конкретних прикладах натурних обстежень залізобетонних мостів показано дефекти та пошкодження елементів, деградацію матеріалу конструкції. Наведено прик¬лади недосконалості конструкції, типові дефекти, недоліки експлуатації. Встанов¬лено, що значна частина обстежених конструкцій працює під навантаженням у розрахунко¬вому режимі. Однак у деяких прогонових будовах можуть виникнути небезпечніші ситуації, що загрожують зниженням вантажопідйомності прогонових будов. Частка мостів у “4” і “5” експлуатаційних станах з кожним роком збільшується, а це свідчить про зниження надійності мостових споруд. Накопичуються обсяги ремонтних робіт, яких не було виконано раніше. Постає завдання виробити критерії оцінювання ефективності ремонтів мостових споруд за обмежених залишкових ресурсів.
Ключові слова: залізобетонні мости, реконструкція, тріщиностійкість, розрахунки мостів.
V. Salo, O. Salo*
Lviv Polytechnic National University,
Departament of Roads and Bridges,
* Motor road colledge
TO THE QUESTIONNAIRE OF THE OPERATING CONDITION
OF SPAN CONSTRUCTIONS OF ROAD BRIDGES
IN WESTERN AREAS OF UKRAINE
© Salo V., Salo O., 2018
By using the examples of large – scale inspections of iron – concrete bridges the defects and damaqes of elements, the degradation of structural materials are shown. The examples of structure imperfection, tipical defects, operation drawbacks are illustrated. Construction defects are the most numerous and can significantly affect the operational reliability and durability of the surveyed bridges. Basically it is: departure from the project, use of substandard materials and violation of production technology; their share accounts for 55 % of the surveyed bridges. It is shown that the degree of influence of cracks on the bearing capacity and durability spans depending on their location, character, width and size of disclosure under temporary stress. The main danger of all detected cracks is that they are not controlled by the calculation, and this can lead to an unplanned overload of the reinforcement and an uncounted crack opening. It is established that a considerable part of surveyed structures works under load in the calculated mode. However, in some runways, there may be more dangerous situations that threaten the lowering of the load capacity of runways. The part of bridges in “4” and “5” operating conditions increases year by year, which indicates a decrease in the reliability of bridge structures. There is an accumulation of volumes of repair works that have not been performed in previous years. The task is to develop criteria for assessing the effectiveness of bridge repairs repairs with limited residual resources, as well as developing rational reinforcement schemes for structures located on high load highway traffic routes.
Key words: iron concrete bridqers, reconstruction, fracture strength, calculation of bridge, strength rigidity, cract resistance, large – scale inspection, defects and damages, iron – concrete baulk structure, technical diagnostic.

Література – 5