Домівка

№1 (24) / 2018

Зміст

Титульні сторінки та зміст

Безручко К., Д’яченко Н, УразкаМ. ВПЛИВ ЗСУВНОЇ ДИСЛОКАЦІЙНОЇ ЗОНИ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ НА ФОРМУВАННЯ ГАЗОВИХ СКУПЧЕНЬ У ВУГЛЕНОСНИХ ВІДКЛАДАХ

УДК 553.242:[553.578.1 + 543.576.9]((477.61/62))
К. БЕЗРУЧКО*, Н. Д’ЯЧЕНКО, М. УРАЗКА
Інститут геотехнічної механіки НАН України ім. М. С. Полякова, Україна, 49005, Дніпро, вул. Сімферопольська, 2а,
тел.+38(067)5652246* / факс +38(056)462426, e-mail: gvrvg@meta.ua*, natalidyachenko1969@gmail.com
ВПЛИВ ЗСУВНОЇ ДИСЛОКАЦІЙНОЇ ЗОНИ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ
НА ФОРМУВАННЯ ГАЗОВИХ СКУПЧЕНЬ У ВУГЛЕНОСНИХ ВІДКЛАДАХ
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.027
Мета. Метою роботи є розроблення концепції геодинамічного розвитку зсувної дислокаційної зони Західного Донбасу (ЗД) на основі аналізу результатів визначення природної газоносності на прикладі ділянки розвідки Свидівська з використанням сучасних засобів опрацювання інформації та візуалізації; встановлення головних закономірностей впливу зсувної тектоніки на формування газових скупчень у вугленосних відкладах ЗД. Методика. Для аналізу структурно-геологічної інформації застосовані методи цифрової геологічної картографії, гірничо-геометричного моделювання та геолого-структурного аналізу (діагностична геометрія парагенезу розривних структур); використаний комплекс методів статистичного опрацювання даних про тектонічну порушеність – оцінювання частоти зустрічі азимутних орієнтувань розривів методом роз-діаграм. Для виявлення структурних елементів у вугільному пласті використовували комплексний аналіз, що містить морфометричні та морфоструктурні дослідження деформаційних процесів, тобто тренд-аналіз поверхні підошви вугільних горизонтів і оцінена швидкість деформаційного процесу на локальних ділянках з використанням градієнтного аналізу поверхні залишку через вилучення регіонального фону. Під час опрацювання та аналізу визначень природної газоносності за допомогою керногазонабірників КА 61, досліджень вугільних пластів випробувачем КВІ-65, газового каротажу використано прийоми інтерполяції початкових даних природної метаноносності вугільних пластів та візуалізації поверхонь ізогаз. Дослідження проводилися на 134 свердловинах по 8 вугільним пластам (с1, с42, с5,, с6в, с7н, c8в, c8н, c10в) та становили 102 проби газового вугілля. Результати. Запропонована модель формування дислокаційної зони ЗД в умовах утворення зсуво-розсуву уподовж трансформного розриву субмерідіанального простягання, транстенсії, що викликала формування пулл-апарта, з подальшим розвитком структур типу «доміно» в результаті лівозсувної активізації. Виявлено, що розриви північно-західного орієнтування (азимут простягання 340) східного крила шахти Дніпровська та ділянки Свидівської утворюють єдину тектоносмугу, орієнтовану паралельно до Криворізько-Павлівської шовної зони та упродовж зміщувача якої спостерігається правий зсув. Виділена тектоносмуга розділяє Центральний блок Самарського блоку практично на дві рівні частини. На ділянці Свідовської (ЗД) виявлені зони знижених та підвищених значень природної газоносності, що зумовлені (відповідно) присутністю тектоносмуги – серії малоамплітудних розривів – ліві зколи (зсуви) Ріделя R1 та прирозривної складчастості, яка субпаралельна простяганню основних скидових структур району, що виникли унаслідок геодинамічного режиму стиску-розтягу в зсувній зоні. Наукова новизна. Вперше запропонована модель формування дислокаційної зони ЗД в умовах утворення зсуво-розсуву упродовж трансформного розриву субмерідіанального простягання, транстенсії, що викликала формування пулл-апарта, з подальшим розвитком структур «доміно» в результаті лівозсувної активізації, що безпосередньо вплинула на газоносність відкладів у зонах тектоносмуг зсувної природи. Вперше констатовано, що виявлена в межах вугільних пластів зона знижених значень природної газоносності північно-східного простягання зумовлена присутністю в масиві гірських порід тектоносмуги, що представлена серією малоамплітудних тектонічних порушень, морфологічно зсуви – ліві синтетичні зколи Ріделя R1, які простежені в межах гірничих відведень шахт Західно-Донбаська та Павлоградська. Практична значущість. Встановлені в роботі закономірності впливу зсувної тектоніки на формування газових скупчень у вугільних пластах Західного Донбасу важливі не тільки уточненням механізму тектоногенезу та природи формування вуглегазових родовищ, але і можливістю оптимізації пошуків газоносних структур, об’єктів та умов їхнього виникнення й локалізації у вуглепородному масиві. Структурно-тектонічний аналіз у сукупності з аналізом фактичних даних про природну газоносність вугільних пластів вугледобувних територій дасть змогу змен¬шити витрати на пошук перспективних (рентабельних) ділянок з підвищеним вмістом метану, а так само у разі експлуатації вугільного родовища, надійно прогнозувати структурно-тектонічні неоднорідності.
Ключові слова: Західний Донбас; вугленосні відклади; пулл-апарт; зсувна зона; антитетичний скид; транстенсія; дислокаційна зона; газоносність; зколи Ріделя; ізобази.

Література – 26.

Кендзера О., СеменоваЮ. ВПЛИВ ОСАДОВОЇ ТОВЩІ НА СЕЙСМІЧНІ КОЛИВАННЯ ВІЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ ТЕРИТОРІЇ ТАШЛИЦЬКОЇ ГАЕС

УДК 550.347.097
О. КЕНДЗЕРА, Ю. СЕМЕНОВА
Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, пр. акад. Палладіна, 32, 03680, м. Київ, Україна
kendzera@igph.kiev.ua
ВПЛИВ ОСАДОВОЇ ТОВЩІ НА СЕЙСМІЧНІ КОЛИВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ТАШЛИЦЬКОЇ ГІДРОАКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.091
Мета. Метою роботи є дослідити вплив фільтрувальних властивостей осадової товщі на сейсмічні коливання будівельних або експлуатаційних майданчиків розміщених на території України. Методика. Проаналізовано вплив фізико-механічних властивостей осадової товщі на сейсмічний ефект на поверхні в межах території Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ГАЕС) за можливих сейсмічних впливів з різними максимальними піковими прискореннями, які з імовірністю 99 % не будуть перевищені за найближчі 50 років. Перевірено твердження, згідно з яким зменшення товщини осадового шару завжди покращує сейсмічні умови будівництва. Результати отримано за допомогою моделювання реакції ґрунтової товщі на сейсмічні впливи з використанням програмного продукту ProShake. Під час моделювання поведінка кожного шару сейсмогеологічної моделі ґрунтової товщі задавалася моделлю Кельвіна–Фойгта (в’язко-пружною). Кожний шар сейсмогеологічної моделі ґрунтової товщі характеризувався такими параметрами, як: товщина шару, густина, швидкості поздовжніх і поперечних хвиль, нелінійними залежностями модуля зсуву і коефіцієнта поглинання від зсувної деформації. Використання при розрахунках залежностей модуля зсуву і коефіцієнта поглинання від зсувної деформації дають змогу врахувати нелінійну реакцію ґрунтової товщі на сейсмічні впливи. Наукова новизна. Показано, що зменшення товщини осадового шару під будівельним майданчиком, не завжди зменшує значення параметрів сейсмічних впливів. Рентабельність з усунення верхнього пухкого осадового шару слід оцінювати у кожному конкретному випадку. Проектувальникам слід враховувати інформацію про фільтрувальні властивості ґрунтової товщі під будівельним майданчиком, вибираючи параметри проектованих споруд такими, що забезпечують їхню максимальну стійкість за сейсмічних впливів. Зміна параметрів ґрунтових умов на будівельному майданчику може істотно вплинути на сейсмічний ефект на його поверхні. Практична значущість. Отримані дані про фільтрувальні властивості ґрунтової товщі на кожній із ділянок досліджуваної території, для якої визначають кількісні характеристики сейсмічної небезпеки, дають змогу одночасно забезпечити стійкість проектованих об’єктів і істотно зменшити вартість сейсмостійкого будівництва за рахунок уникнення резонансного підсилення осадовою товщею сейсмічних коливань на власних періодах проектованих споруд.
Ключові слова: підсилення сейсмічних коливань; модель ґрунтової товщі; фільтрувальні властивості; резонансні явища; сейсмостійке будівництво; сейсмічне мікрорайонування.

Література – 16.

Малицький Д., Гнип А., Грицай О., Муровська А., Кравець С., Козловський Е., Микита А. МЕХАНІЗМ ВОГНИЩА І ТЕКТОНІЧНИЙ КОНТЕКСТ ЗЕМЛЕТРУСУ 29.09.2017 р. ПОБЛИЗУ м. СТЕБНИК

УДК 550.34
Д. МАЛИЦЬКИЙ1, А. ГНИП1, О. ГРИЦАЙ1, А. МУРОВСЬКА2, С. КРАВЕЦЬ1, Е. КОЗЛОВСЬКИЙ1, А. МИКИТА1
1Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, 79060, м. Львів, вул. Наукова, 3б,
тел. +38(032)2648563, ел. пошта dmalytskyy@gmail.com, grycaj.oksana@gmail.com
2Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, 03680, м. Київ, пр. Палладіна, 32, Україна,
тел. +38(044)4240112
МЕХАНІЗМ ВОГНИЩА І ТЕКТОНІЧНИЙ КОНТЕКСТ
ЗЕМЛЕТРУСУ 29.09.2017 р. ПОБЛИЗУ м. СТЕБНИК
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.100
Мета. Метою роботи є визначення механізму вогнища землетрусу, який відбувся 29.09.2017 р. поблизу м. Стебник (21h46m8,4s, = 49,34˚, λ = 23,49˚, h = 1,9 км, MD = 2,9) двома методами – за знаками вступів Р-хвиль та методом інверсії хвильових форм за даними обмеженої кількості станцій. Методика. Моделювання сейсмічних хвиль у неоднорідному середовищі, представленому у вигляді горизонтально-шаруватої пружної структури, здійснюється матричним методом. Співвідношення, отримані для полів переміщень на вільній поверхні півпростору, використано для визначення тензора сейсмічного моменту як функції часу шляхом виділення тільки прямих P-хвиль. У роботі використано також метод визначення механізму вогнища землетрусу за знаками вступів Р-хвиль на станціях. Результати. У роботі представлено розв’язання оберненої задачі щодо визначення механізму вогнища землетрусу методом інверсії хвильових форм у випадку обмеженої кількості станцій та за знаками вступів Р-хвиль на станціях. Показано, що фокальний механізм, визначений за вступами Р-хвиль надійніший. Зіставлення характеристик землетрусу, механізму його вогнища з тектонічною будовою регіону дає змогу пов’язати землетрус з насувом другого порядку в межах аллохтонної частини Самбірського покриву. Наукова новизна. Обернення хвильових форм лише прямих Р-хвиль, запропоноване в роботі, дає змогу визначати механізм вогнища землетрусу за даними малої кількості станцій, що особливо актуально у регіонах з порівняно невисоким рівнем місцевої сейсмічної активності, до яких належить Передкарпаття. Механізм стебницького землетрусу 29.09.2017 р є одним з перших, визначених у межах Передкарпатського прогину; зіставлення механізму з даними про геологічну будову регіону дало змогу з’ясувати ймовірні тектонічні передумови землетрусу і пов’язати його зі зсувом ґрунту поблизу м. Стебник. Практична значущість. Одна із нодальних площин, визначеного в роботі механізму вогнища, є площиною розриву землетрусу, який найімовірніше став причиною екологічної катастрофи – зсуву ґрунту поблизу м. Стебник приблизно о 21h47m0.0s GMT 29.09.2017 р.
Ключові слова: землетрус, сейсмічні хвилі, матричний метод, механізм вогнища, тензор сейсмічного моменту, часова функція вогнища, осадові відклади, Самбірський покрив.

Література – 33.

Назаревич А. ДО ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ГЛИБИННОСТІ, ЧУТЛИВОСТІ І ТОЧНОСТІ МОНІТОРИНГОВИХ ТА НАФТОГАЗОПОШУКОВИХ СВЕРДЛОВИННИХ ГЕОТЕРМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 550.36
А. НАЗАРЕВИЧ
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, 79060, м. Львів, вул. Наукова, 3б, тел. +38(032)2648563, ел. пошта nazarevych-a@cb-igph.lviv.ua

ДО ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ГЛИБИННОСТІ, ЧУТЛИВОСТІ І ТОЧНОСТІ МОНІТОРИНГОВИХ ТА НАФТОГАЗОПОШУКОВИХ
СВЕРДЛОВИННИХ ГЕОТЕРМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.060
Мета. Метою роботи є представити напрацьовані нами важливі методико-апаратурні розробки, спрямовані на підвищення глибинності, чутливості та точності моніторингових і нафтогазопошукових свердловинних геотермічних досліджень. Методика. Методика містить аналіз низки методико-апаратурних факторів, що впливають на глибинність, чутливість і точність свердловинних геотермічних досліджень з використанням розробленої свердловинної апаратури з кварцовим термочастотним сенсором і відповідні методико-апаратурні розробки для підвищення цієї глибинності, чутливості і точності. Результати. Аналіз результатів проведених нами раніше свердловинних геотермічних досліджень з використанням розробленої свердловинної апаратури з кварцовим термочастотним сенсором показав, що разом з високою загальною чутливістю і точністю розробленої апаратури наявні обмеження її глибинності через недостатню герметичність зонда під час роботи у свердловинах на великих глибинах за чинних там високих гідростатичних тисків рідини, що заповнює свердловину. Тому першочергово вдосконалено конструкцію зонда з метою забезпечення його надійної роботи на великих глибинах. Також наявне обмеження глибинності (зокрема, допустимої довжини каротажного кабеля) свердловинних досліджень за “прямої” передачі результатів вимірювань цим кабелем через велике загасання сигналу на робочій частоті високочастотного кварцового термочутливого сенсора. Тому робочу частоту каналу передачі результатів кратно знижено через використання цифрового дільника частоти. Спостерігається також вплив на ці результати низки методико-апаратурних факторів, що погіршують їхню якість, особливо, при відстежуванні швидких змін температури у свердловині під час її термопрофілювання (високошвидкісного термокаротажу) або режимного моніторингу. Це, зокрема, теплова інерційність свердловинного зонда. Для нейтралізації впливу цієї інерційності проведено її дослідження і запропоновано спосіб редукції її впливу шляхом введення відповідних таймінгозалежних температурних поправок. Проведено термопрофілювання низки гідротермальних свердловин заходу України і отримані результати відкоректовано з урахуванням перелічених поправок. Розроблено методику виявлення і врахування метеотемпературних впливів на результати сейсмопрогностичних моніторингових досліджень за даними геотермічного моніторингу масивів порід. Її представлено на прикладі виділення на фоні сезонних термопружних деформацій малоамплітудного деформаційного провісника місцевого закарпатського землетрусу. Наукова новизна. Досягнуто підвищення чутливості і точності моніторингових та нафтогазопошукових свердловинних геотермічних досліджень з використанням розробленої свердловинної геотермічної апаратури з кварцовим термочастотним сенсором, шляхом, зокрема, дослідження, визначення і врахування таймінгових температурних поправок (“інтервальних зміщень”) і поправок за теплову інерційність свердловинного зонда. Детально досліджено температурні профілі ряду гідротермальних свердловин заходу України і встановлено особливості зміни в них температур з глибиною. За рахунок редукції з деформографічних даних змодельованих за результатами геотермічного моніторингу сезонних термопружних деформацій порід виділено мало¬амплітудний деформаційний провісник місцевого закарпатського землетрусу. Практична значущість. Досягнуто підвищення глибинності геотермічних досліджень з використанням розробленої свердловинної геотермічної апаратури за рахунок використання кратно зниженої частоти передачі вимірюваного сигналу каротажним кабелем і вдосконалення конструкції та схемотехніки свердловинного зонда.
Ключові слова: термокаротаж; свердловинний зонд; кварцовий термочастотний сенсор; теплова інерційність; температурні поправки; температурний профіль свердловини; динамічні температурні варіації, провісники землетрусів.

Література – 40.

ОрлюкМ., Марченко А., Яцевський П. ЗВ’ЯЗОК РАДОНОВИХ І МАГНІТНИХ АНОМАЛІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА ТА МІСТА КИЄВА

УДК: 550.38+551.521.2
М. ОРЛЮК1, А. МАРЧЕНКО1, П. ЯЦЕВСЬКИЙ2
1 Інститут геофізики ім. С. І. Суботіна НАН України, пр. Палладіна, 32, м. Київ, Україна, 03860
2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ “Інститут геології”, вул. Васильківська, 90, м. Київ, Україна, 03022
ЗВ’ЯЗОК РАДОНОВИХ І МАГНІТНИХ АНОМАЛІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА ТА МІСТА КИЄВА
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.080
Мета дослідження – виявлення на території України та м. Києва зв’язку між геомагнітними і радоновими аномаліями під час вивчення геоекологічної обстановки території та оцінки її екологічної безпеки. Геомагнітні та радонові аномальні поля є суттєвими геофізичними чинниками навколишнього середовища, які значною мірою визначають його екологічний стан. Спільний аналіз геомагнітних і радонових аномалій дасть змогу обґрунтованіше виділяти екологічно небезпечні зони, які не є такими за одним з цих факторів. Методика дослідження полягає в застосуванні дискримінантного виявлення кореляційно-генетичних зв’язків між даними про радоноактивність порід фундаменту, що отримана за польовими і лабораторними визначенням на невеликій площі, з аномальним магнітним полем та розломами, і подальшого поширення знайденої закономірності на всю територію вивчення. Результати: для території Українського щита виявлено кореляцію радонових і уранових аномалій з від’ємними магнітними аномаліями регіонального і локального класів і з розломами та зонами тріщинуватості, по яких радон надходить на земну поверхню. Максимальна кількість радону встановлена в геодинамічних активних зонах покривних відкладів, які пов’язані з розривними порушеннями в корінних породах. Виконано аналіз природних і техногенних магнітних і радонових аномалій на території Києва, а також у різних спорудах, приміщеннях і у метрополітені. Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше на території України проведено сумісний аналіз магнітного поля з радоновими аномаліями і розломами. Показано, що як на регіональному, так і локальному рівні уранові, радонові аномалії і родовища пов’язані переважно з негативними аномаліями геомагнітного поля різних класів або приурочені до їх градієнтних зон. Практична значущість: запропоновано фізико-мінералогічне і тектонічне обґрунтування такого зв’язку, а також виявлені місця з перевищенням допустимих норм магнітного поля і радіаційного випромінювання.
Ключові слова: Український щит, Київ, розлом, радон, магнітне поле.

Література – 36.

Ступка О. “МОЛОДІ ПЛАТФОРМИ” – ТРАДИЦІЙНІ УЯВЛЕННЯ І РЕАЛЬНІСТЬ (ГЕОДИНАМІЧНИЙ АСПЕКТ)

УДК 551.24
О. СТУПКА
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, вул. Наукова, 3а, Львів, 79060, Україна,
e-mail: stupkaorest@gmail.com
“МОЛОДІ ПЛАТФОРМИ” – ТРАДИЦІЙНІ УЯВЛЕННЯ І РЕАЛЬНІСТЬ
(геодинамічний аспект)
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.051
Мета. Перехід теоретичної тектоніки на мобілістичні позиції змінив уявлення про природу геологічних процесів, відповідно і підходи до переосмислення на новому якісному рівні поглядів на тектонічну природу областей, які традиційно трактуються як “молоді платформи” і уявлення про які формувалися на класичному вченні про геосинкліналі. Методика. Важливим компонентом геодинамічної основи аналізу є мобілістична теорія тектогенезу. Методика досліджень передбачає: формаційний аналіз протерозойських і фанерозойських товщ, структурний аналіз, палеогеографічні і палеогеодинамічні реконструкції. Для міжрегіональної кореляції використовували методи порівняльного аналізу (стратиграфічного, формаційного, тектонічного). Результати. Становлення “молодих платформ” як особливого тектонічного елемента біосфери традиційно визначали геосинклінальною передісторією. Приймалося, що їх структурний план розвивався під дією диференці¬йованих вертикальних тектонічних рухів, які були похідними від процесів геосинклінальної складчастості. Такий постулат набув аксіоматичної форми і підпорядкував собі майже на півстоліття напрям думок багатьох дослідників. На схемах тектонічного районування території України традиційно виділяють дві молоді платформи – Скіфську на півдні і Західноєвропейську на заході. Однак наявні уявлення про їхню будову і розвиток базувались на положеннях, які вже суперечать новому геолого-геофізичному матеріалу і не відповідають рівню сучасної теоретичної тектоніки. У новітній інтерпретації Скіфська платформа трактується як “Скіфський терен”, який в інтервалі 1100–950 млн р. був складовою епігренвільського суперконтиненту Родінії. Після його розпаду (850–650 млн р.) Скіфський терейн приєднується до Східноєвропейського кратону. У пізньому протерозої – ранньому палеозої у зоні колізії формується деформаційний пояс, який сьогодні документується зеленосланцевим комплексом і системою насувів у нижньопалеозойській товщі. На тектонічній карті Заходу України виділяється зона, яка у формі трикутника виклинюється між Східноєвропейською платформою і Карпатською спорудою. Її розглядають як фрагмент молодої Західноєвропейської платформи, яка займає територію варисцид Західної і Східної Європи. Проведені дослідження показали, що в межах цієї області варисцид ні в байкальську, ні в каледонську епохи жодні тектонічні структури не сформувалися. Ця ділянка земної кори об’єднує алохтонні структури земної кори різного віку, будови і генезису. Цей мікроплитний структурний ансамбль з мозаїчним стилем будови має колізійне походження в результаті різнонапрямленої взаємодії континентів Гондвани, Лавразії і Балтики. Аналіз наявного матеріалу, з урахуванням нової геолого-геофізичної інформації, свідчить про те, що в межах Західної і Центральної Європи відсутні ознаки, які би давали підставу трактувати цю ділянку земної кори як “молоду платформу”, а, відповідно, немає підстав відстоювати в межах варисцид “молодої Західноєвропейської платформи” взагалі. Наукова новизна. Переосмислено погляди на тектонічну природу “молодих платформ”. Проведені дослідження показали, що той набір ознак, який слугував основою для виділення ділянок земної кори як “молоді платформи”, з позицій сучасної теоретичної тектоніки виявився неслушним. Практична значущість. Шар’яжна концепція формування в осадовій товщі структур у таких регіонах визначає нетрадиційний і перспективний напрямок пошуків вуглеводнів у насувних і піднасувних, тобто в нових за своєю тектонічною позицією, структурах.
Ключові слова: “молода платформа”; байкаліди; каледоніди; варисциди; покривно-складчасті структури; суперконтинен; терейн.

Література – 22.

Третяк К., Аль-Алусі Ф. К. Ф., Бабій Л. ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЗМІНАМИ ТА ПЕРЕРОЗПОДІЛОМ МОМЕНТУ ІМПУЛЬСУ ЗЕМЛІ, АНТАРКТИЧНОЇ ТЕКТОНІЧНОЇ ПЛИТИ, АТМОСФЕРИ ТА ОКЕАНУ

UDK 528.481
K. TRETYAK1, F. K. F. AL-ALUSI2, L. BABIY3
1 Department of high geodesy and astronomy, Lviv Polytechnic National University, 12, S. Bandera Str., Lviv, Ukraine, 79013
2 Educational and scientific laboratory “Processing of satellite measurements”, Lviv Polytechnic National University, 12, S. Bandera Str., Lviv, Ukraine, 79013
3 Department of photogrammetry and geoinformatics, Lviv Polytechnic National University, 12, S. Bandera Str., Lviv, Ukraine, 79013
INVESTIGATION OF THE INTER-RELATIONSHIP BETWEEN CHANGES
AND REDISTRIBUTION OF THE ANGULAR MOMENTUM OF THE EARTH,
THE ANTARCTIC TECTONIC PLATE, THE ATMOSPHERE, AND THE OCEAN
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.005
Purpose. The purpose of this work is elaboration of the results of long-term GNSS-observations at permanent stations located on the Antarctic tectonic plate; the determination of the change in its rotational parameters and angular momentum, the calculation of the angular momentum of the Earth, the oceanic and atmospheric masses, and the establishment of the interrelationship between these parameters. Methods. The work represents an improved algorithm for determining the parameters of the Euler pole and the angular velocity of the tectonic plate, taking into account the continuity and unevenness of time series of daily solutions of the spatial location of permanent GNSS-stations. Results. According to the results of daily solutions of 28 permanent GNSS-stations in Antarctica for the period (1996–2014), the average position of Euler pole, the angular velocity of the plate, and their annual changes are determined. The annual parameters of the tensor of inertia and angular momentum of the Antarctic tectonic plate are determined. Using the data of the Earth’s rotation service and geophysical observations, the annual changes in the angular momentum of the Earth, the tensors of moment of inertia, and angular momentum of oceanic and atmospheric masses for the period
(1996–2014) have been calculated. Scientific novelty. It is established that during the whole observation period the increase of the angular momentum of the Antarctic tectonic plate corresponds to the decrease of the angular momentum of the Earth and the atmosphere. This indicates the conservation of angular momentum. The increases of the angular momentum of Antarctic tectonic plate corresponds to the increases of the angular momentum of the ocean. Explanation of this interrelationship requires additional research.
Key words: Antarctic plate; angular momentum; tensor of inertia; angular velocity; Euler pole; GNSS-stations.
Received 05.03.2018

Література – 54.

ЦарМ. КОНГЛОМЕРАТИ З ЕКЗОТИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ – ПОШИРЕННЯ, СКЛАД, ЙМОВІРНИЙ ГЕНЕЗИС

УДК 551.75:552.512(477.8)
М. ЦАР
Відділ проблем геології Карпат, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, 79060, м. Львів,
вул. Наукова, 3-а, тел. +38(032)2635196, ел. пошта igggk@mail.lviv.ua
КОНГЛОМЕРАТИ З ЕКЗОТИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ – ПОШИРЕННЯ, СКЛАД, ЙМОВІРНИЙ ГЕНЕЗИС
https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.040
Мета. Метою дослідження є аналіз особливостей складу та ймовірних джерел походження екзотичних конгломератів в Українських Карпатах, а також створення геологічного нарису їхнього поширення. Методика. Методика містить детальний комплексний аналіз та узагальнення наявного фактичного геологічного матеріалу, а також порівняння отриманих даних. Результати. На основі систематизованого матеріалу складено таблицю співвідношення складу і віку екзотичних конгломератів Українських Карпат та створено орієнтовну схему їх поширення. Екзотичні конгломерати розвинені в різних структурних зонах земної кори, але особливо широко в складчастих областях та передгірських прогинах. Вони є одним із найкращих індикаторів палеогеографічних обстановок та мають велике палеотектонічне значення. Нагромадження потужних грубоуламкових верств свідчить про підсилення тектонічних рухів, які виводили глибинні породи на поверхню, де вони інтенсивно руйнувалися. Використовуючи дані досліджень складу уламків конгломератів, автор намагався відтворити місцерозташування та характер геологічної будови джерела зносу. На підставі отриманих результатів зроблено висновок, що ці породи не відповідають запропонованим джерелам зносу. Наявність уламків давніх метаморфічних порід у екзотичних конгломератах дала змогу виникнути гіпотезі внутрішніх піднять (кордильєр). У геологічній історії Карпат вони описувалися як виступи фундаменту карпатського простягання, котрі розділяли флішеві троги і своїм положенням відносно рівня моря впливали на перерозподіл осадового матеріалу. Проте досі немає належного пояснення специфіки формування цих кордильєр і їхньої кількості. Обґрунтовано необхідність подальшого детального вивчення проблеми поширення та складу екзотичних конгломератів. Наукова новизна. Проаналізовано головні дослідження екзотичних порід та схарактеризовано ймовірні джерела зносу уламкового матеріалу. Вперше викладено зведення виходів екзотичних конгломератів для регіону Українських Карпат та зазначено склад і вік уламкового матеріалу. Практична значущість. Результати дослідження сприятимуть кращому розумінню геологічної будови Українських Карпат, зокрема матимуть велике значення для подальших палеогеографічних та палеотектонічних побудов.
Ключові слова: Українські Карпати; екзотичні породи; конгломерати; кордильєри; галька; карпатський фліш.

Література – 24.

ЯРОСЛАВУ СОФРОНОВИЧУ КРАВЧУКУ – 80!

ЯРОСЛАВУ СОФРОНОВИЧУ КРАВЧУКУ – 80!

Syndicate content