У монографії досліджено політику націонал-соціалістичної Німеччини щодо іноземних збройних формувань у німецьких військах від комплектування перших експериментальних підрозділів на початку Другої світової війни до творення великих з’єднань в останні її місяці. Висвітлено мотиви й цілі вояків інонаціональних формацій, а також наміри різних політичних і військових відомств Третього Райху, пов’язані з використанням іноземців у воєнних діях.
Особливу увагу приділено формуванням, укомплектованим із мешканців територій, що станом на 22 червня 1941 р. перебували у складі Радянського Союзу. У праці вперше введено в науковий обіг значну кількість невідомих досі документів із архівів ФРН, США, України, Росії, Білорусі, Польщі та інших країн.

Зміст

Вступ