Едгар КОВАЧ (1849–1912) – архітектор, художник, теоретик мистецтва. Від 1900 року професор, у 1906–1907 рр. ректор Львівської політехніки, наступник ректора Юліана Захарієвича.
З походження угорець. Автор власної концепції нового галицького стилю в архітектурі та ужитковому мистецтві під назвою «Спосіб закопанський». Основні засади сформулював у однойменному альбомі орнаментальних мотивів, виданому 1899 року. Концепція Ковача викликала значний резонанс у мистецьких колах Галичини.
Збірник наукових нарисів, документів, біобібліографічних матеріалів до 170-річчя з дня народження митця і вченого «Едгар Ковач: наукові та творчі практики архітектора» розпочинає серію видань, які розкривають історичний аспект наукового доробку вчених Львівської політехніки. Видання підготували та впорядкували викладачі кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»: Світлана Лінда, Тетяна Клименюк (науковий редактор), Ірина Дида, Василь Кузьмич, Христина Бойко, Ігор Щербаков, Олена Олешко, Юліана Петровська. Бібліографію уклали Олена Ніколюк, Рената Самотий.
У збірнику наведено біографічну довідку з оглядом наукового та професіонального доробку вченого, основними датами життя і діяльності. Наукові праці Едгара Ковача розміщено за хронологією, як і його проєкти та етапи творчої діяльності; описано деякі споруди та вироби Едгара Ковача; наведено літературу про діяльність науковця (бібліографічні описи подані за хронологією, а в межах року – за алфавітом).
Збірник укладено на основі матеріалів, які знаходяться у фондах Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки, матеріалів кафедри дизайну та основ архітектури, джерел відкритого доступу.