Передмова

Наприкінці 2007 та упродовж 2008 років на кафедрі архітектурних конструкцій Інституту
архітектури проведено конкурс на ідею формоутворення енергоощадного екологічного
малоповерхового житла ХХІ століття. Зміст конкурсного проектування полягає в опануванні сучасних технологій і їх осмисленні у морфологічному плані. Тут необхідно відмітити, що енергоощадні технології розвиваються такими високими темпами, що архітектурні форми виступають як консервативний елемент, ресурс якого у загальному енергетичному балансі будинку становить приблизно 20–25 %. На жаль, сьогодні здебільшого під час проектування цей ресурс залишається у резерві. Тому автор спробував поєднати теоретичні знання про енергоощадність та екологічність з власними пошуками у галузі формоутворення та роботами студентів архітектурної спеціальності вищого навчального закладу і молодих архітекторів. Саме таку структуру має цей навчальний посібник, який повинен узагальнити перші спроби на шляху сучасної енергоощадної архітектури України, що розвивається в умовах дефіциту традиційних паливно-енергетичних ресурсів та розширення науково-практичних досліджень у галузі використання альтернативних природних видів енергії.
Автор висловлює щиру подяку за участь у конкурсі студентам другого–п’ятого курсів
Інституту архітектури та сподівається, що такі конкурси будуть регулярними.

Вступ

Питання підвищення енергоощадності архітектурних об’єктів є надзвичайно актуальним
напрямом розвитку дослідження та проектування, який пов’язаний з вичерпанням природних запасів та подорожчанням енергоносіїв.
Станом на 2005 рік Україна спожила 200 млн. тонн умовного палива (т у. п.). Зокрема, вугілля майже 60 млн. т у. п. (при виробництві 56,8); нафти – 18 млн. т у. п. (при виробництві 4,3); газу – 76,4 млн. т у. п. (при виробництві 20,5). Досвід розвинених країн світу свідчить про скорочення споживання традиційних та перехід на альтернативні ресурси енергії. Так, розрахункові прогнози показують, що до 2030 року в Україні у загальному енергетичному балансі частка газу з 44 скорочуватиметься до 19 %, проте зростатиме споживання вугілля з 22 до 33 %, ядерної енергії з 14 до 22 %, а споживання нетрадиційних відновлювальних джерел енергії зросте приблизно у 3 рази.
Найбільшими споживачами енергії є промисловість – 28 %, транспорт – 32 % та житловий сектор – 40 %. Тому розвинені країни ЄС постійно знижують витрати енергії на обігрівання 1 м2 житла. У 70–80-х роках ХХ ст. цей показник становив 280–400 кВт•год/м2, у 1990-х роках – 120, а сьогодні 40–60. У цей самий час в Україні він дорівнює 400–700 кВт•год/м2. Зараз європейський показник використання альтернативної енергії у загальному балансі
складає 5–10%, а вітчизняний менше 1%.

Про автора

КАЗАКОВ Геннадій Вікторович
Закінчив Львівський політехнічний інститут за фахом „Архітектура”, аспірантуру Московського архітектурного інституту.
Кандидат архітектури, доцент кафедри архітектурних конструкцій Інституту архітектури Національного університету „Львівська політехніка”. Опублікував понад 100 наукових праць, у тому числі монографію „Принципи вдосконалення геліоархітектури”.