Вступ

В умовах зростання конкуренції, часто у глобальному масштабі, мінімізація витрат виробництва та постійне підвищення якості продукції підприємств стають важливими чинниками їхнього успішного функціонування на ринку. Через незадовільну ситуацію на ринку праці пошук резервів економії у витратах праці надзвичайно ускладнився, оскільки необхідно зберегти основну, мотиваційну функцію заробітної плати та забезпечити належну якість виготовлюваних виробів. Тому доступним резервом мінімізації витрат закономірно стає сфера раціоналізації виробничих процесів, зокрема безпосереднього виготовлення виробів промисловим підприємством.
Тривалий період підвищеної уваги до розвитку ринкової (фінансової, інформаційної, логістичної, маркетингової) інфраструктури не супроводжувався відповідним зростанням зацікавленості проблемами виробничого менеджменту традиційних галузей переробної промисловості, зокрема машинобудування. Це спричинило відносне відставання розвитку систем управління машинобудівними підприємствами. Системи управління підприємствами, створені переважно на теоретичних засадах планової економіки, були неспроможні повністю використати спектр нових ринкових чинників. Адже поряд із традиційними чинниками формування виробничих систем, організування виробництва, проектування виробничих процесів та процесів виготовлення, управління якістю продукції тощо з’явилися нові обмежуючі та регламентуючі чинники щодо локалізації виробництва, планування виробництва в умовах низької достовірності прогнозу попиту, зокрема в умовах індивідуалізації замовлень, а відтак і планування матеріальних потреб, організування складського господарства та логістики загалом в умовах функціонування ланцюга поставок. Ці чинники безпосередньо стосуються проблеми формування та розвитку систем управління підприємства.
Теоретично-методологічні основи дослідження систем управління промисловими підприємствами сформували відомі українські та зарубіжні вчені, зокрема О.І. Амоші, І.В. Алексєєв, Є.І. Бойко, Н.Ю. Брюховецька, В.М. Гриньова, В.М. Гончаров, А.В. Гриньов, О.В. Дейнега, В.І. Дубницький, В.І. Захарченко, С.І. Іщук, О.Є. Кузьмін, О.С. Курочкін, М.В. Макаренко, О.О. Орлов, С.Ф. Покропивний, П.Г. Перерва, Я.Д. Плоткін, Й.М. Петрович, А.І. Яковлев, О.К. Янушкевич, Р.А. Фатхутдинов, С.Е. Хачатуров, П.С. Харів, М. Бжезінський, Д. Вітковська, Й. Врубльовський, І. Дурлік, С. Ліс, Б. Мілєвсь¬ка, А. Матчевський, А. Мулєман, К. Пастернак, С. Стахолєс, В. Светлік, Т. Стрелецький, Р. Яцкович, З. Ясінський та ін. У роботах цих авторів розкрито сутність категорій “виробничі системи та управління ними”, “виробничий процес” та “виробнича потужність”, ідентифіковано базові чинники їх формування та умови використання, простежено еволюцію розвитку та окреслено перспективи виробничого менеджменту.
Водночас все ще залишаються недостатньо дослідженими процеси узгодження цілей використання потужності із стратегічними цілями організації, зокрема щодо набуття тривалих конкурентних переваг в умовах змінного попиту та індивідуалізації замовлень клієнтів. Передусім теоретичного обґрунтування потребують рішення щодо формування виробничої потужності маши¬нобудівного підприємства за умов його постійного функціонування в ланцюгу поставок на засадах інтеграції сфер діяльності із постачальниками та дистриб’юторами/клієнтами. Іншим аспектом перспективи досліджень є створення умов безконфліктного, а навіть синергічного середовища досягнення маркетингових, логістичних, виробничих та фінансових цілей виробника продукції індивідуального замовлення, яким є, зокрема, виготовлення металопластикових виробів та виробів з алюмінію. Недостатність наукових засад формування систем управління машинобудівними підприємствами з виготовлення продукції індивідуального замовлення визначили актуальність дослідження, його мету й завдання.
Метою дослідження є розроблення теоретичних і методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо забезпечення формування та розвитку систем організації виробництва підприємств з виготовлення машинобудівної продукції індивідуального замовлення в умовах функціонування ланцюга поставок.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: удосконалити класифікацію виробничих систем; розвинути метод розрахунку виробничої потужності підприємства в умовах індивідуального попиту; обґрунтувати умови використання ресурсоекономних методів нарощування виробничої потужності; адаптувати комплекс маркетингу-mix до умов ринку металопластикової продукції; обґрунтувати систему операційних логістичних рішень з метою усунення обмежень в ланцюгу поставок металопластикової продукції; удосконалити положення щодо управління якістю в системі управ¬ління підприємством.
Вирішення поставлених завдань ідентифікувало структуру монографії. У першому розділі “Організація виробничих процесів на промисловому підприємстві” викладено засади етики бізнесу в організації промислового виробництва, досліджено концепцію управління виробничими системами з виготовлення продукції індивідуального замовлення та окреслено характеристики стратегії виробничого циклу ланцюга поставок цієї продукції. Звернуто увагу на поглиблення класифікації різновидів організування виробництва завдяки поєднанню його типів та форм, що дає змогу обґрунтувати перспективні напрями розвитку виробничих систем. Запропонована систематизована класифікація різновидів організування виробництва допомагає ідентифікувати стратегічні напрями удосконалення виробничих систем з виготовлення продукції індивідуального замовлення на засадах “серійної” чи “масової індивідуалізації” із урахуванням концепції логістики щодо організування переміщення матеріального потоку (розмір партії, push чи pull метод, система управління запасами).
Актуалізовано методи оптимізування циклу виготовлення машинобудівної продукції в умовах переважно індивідуального попиту, імплементація яких ґрунтується на інтегрованому використанні трьох підходів: концепції потоку вартості, концепції стабілізації виробництва та концепції просторового розміщення. Це дає змогу отримати синергічний ефект, усунувши сезонність виробництва, забезпечивши його рівномірність та підвищивши рівень обслуговування клієнтів.
У другому розділі “Виробнича потужність та чинники її використання в ланцюгу поставок” висвітлено методологічні та методичні проблеми щодо оцінювання виробничої потужності промислових підприємств, зокрема тих, що функціонують в ланцюгу поставок продукції індивідуального замовлення, досліджено вплив залежних та незалежних чинників на використання цієї потужності.
У третьому розділі “Стратегічні та операційні аспекти організації виробництва в ланцюгу поставок продукції індивідуального замовлення” розглянуто засади стратегічного управління ланцюгом поставок, зокрема реалізації функцій планування та контролювання, а також умови операційної інтеграції (на прикладі виробництва металопластикових вікон та дверей). На підставі цього запропоновано метод укрупненого оцінювання виробничої потужності підприємств з виготовлення продукції індивідуального замовлення, яким передбачено використання умовних вимірників асортименту та трудомісткості виготовлення продукції. На основі динамічного прогнозування попиту розроблено алгоритм такого оцінювання, реалізація якого не лише уможливить коректне оцінювання ефективної виробничої потужності підприємства з виго¬товлення продукції індивідуального замовлення, а й дасть змогу виявити потребу у зростанні цієї потужності залежно від зміни попиту та його структури.
У четвертому завершальному розділі “Адаптація організації виробництва продукції індивідуального замовлення до умов функціонування ланцюга поставок” висвітлено положення маркетингової стратегії оптимізування виробничої потужності підприємств з виготовлення металопластикової продукції, обґрунтовано засади логістичного управління ланцюгом поставок та сформульовано методичні положення щодо досягнення синергічного ефекту в процесі адаптації організації виробництва.
Актуалізовано доцільність удосконалення моделі стратегічного марке¬тингу на ринку металопластикової продукції за допомогою введення елементів територіальної диверсифікації, вартісної диференціації та сезонної адаптації. На противагу традиційному маркетинговому підходу, стратегія наступального маркетингу передбачає корисне використання регіональних відмінностей попиту для стабілізації виробництва та нейтралізації ризиків валютних коливань, а відтак і для диверсифікації підприємницьких та сезонних ризиків.
Обґрунтовано положення щодо впровадження ресурсоекономних методів збільшення ефективної виробничої потужності, якими ці методи структуровані в трьох блоках: усунення “вузьких” місць в ланцюгу поставок; упорядкування черги в процесах стохастичного характеру; використання ефекту досвіду. Отримана інтегрована оцінкова інформація щодо можливості збільшити виробничу потужність завдяки раціоналізації організування виробництва та застосуванню ефекту досвіду може бути корисна під час укладання партнерських угод учасниками ланцюга поставок.
На основі узагальнення світового досвіду запропоновано адаптовану до реальних умов систему управління якістю в ланцюгу поставок металопластикової продукції та виробів з алюмінію, унаочнену документом “Книга якості”. Документ повністю відповідає стандартам ISO та містить опис усіх необхідних процедур щодо інтегрованого управління якістю продукції, що дає змогу коректно оцінити повні витрати управління якістю продукції.
У завершальній частині монографії окреслено питання суспільної відповідальності промислової діяльності в умовах інтернаціоналізації та глобалізації та узагальнено наукові результати та пропозиції щодо їх використання. Зокрема, заслуговують на увагу методичні положення щодо укрупненого оцінювання виробничої потужності, які допомагають вибрати оптимальний варіант її пристосування до умов незалежного попиту, що дає змогу нівелювати вплив сезонності попиту, коливань валютних курсів та змін у структурі попиту; методи оптимізації виробничого циклу, які зумовлюють потребу у створенні відповідних інформаційних систем, за допомогою яких можна забезпечити максимальне використання фонду робочого часу, оптимальне використання основних матеріалів, організування виробництва партіями та мінімізацію запасів матеріалів та компонентів; рекомендації щодо активізації маркетингових інструментів стимулювання попиту гуртових клієнтів та публічних замовників, завдяки чому можна істотно підвищити використання потужності в зимовий період за рахунок виробництва типових виробів на “запас”; рекомендації щодо створення системи управління якістю та економічного оцінювання відповідних витрат.
Наукові результати, отримані автором і викладені у цій монографії, особистий досвід створення та адаптації до ринкових умов виробничих систем з виготовлення металопластикової продукції обнадіює щодо можливості досягти гармонії цілей підприємницького, суспільного та середовищного рівнів у цій сфері: високоорганізоване ефективне виробництво вирішує проблему енергоощадності, що є важливою для навколишнього середовища.

Про автора

Ігнацій ПЕТЕЦЬКИЙ
кандидат економічних наук. Автор понад 30 наукових праць. Спеціаліст у сфері стратегічного управління, виробничого та кадрового менеджменту, маркетингу і логістики. Власник одного з найбільших у Європі виробництв металопластикової продукції та виробів з алюмінію – фірми «Petecki». Нагороджений державними (зокрема Срібним хрестом «За заслуги») і спеціальними фаховими нагородами Республіки Польща.