«Треба доглядати наш сад» – ці слова Вольтера стали епіграфом до відомого вірша М. Рильського «Мова», де поет, уявляючи нашу мову квітучим садом, радить читачам: «Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля…». Афористична порада видатного поета цілком актуальна й досі, адже кожне словникове напрацювання свідчить про розвиток певної галузі науки. А понад 10000 понять і термінів неабияк збагачують економічну сферу. Саме з такою кількістю гасел невдовзі вийде у світ «Фінансово-економічний словник», третє видання якого готують до друку у Видавництві Львівської політехніки. Автори професор, кандидат економічних наук Анатолій Григорович Загородній та доцент, кандидат філологічних наук Геннадій Леонідович Вознюк подбали про якісне та вичерпне наповнення словникових статей. Чим «ФЕС» цікавий і актуальний для науковців, економістів-практиків, викладачів, студентів, ми вирішили з’ясувати у співукладача – завідувача кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Г. Л. Вознюка.
– Геннадію Леонідовичу, відомо, що «Фінансово-економічний словник» вже не перше довідкове видання, яке Ви уклали разом з Анатолієм Григоровичем Загороднім…
– Наша співпраця триває вже понад п’ятнадцять років. Ідея укласти перший словник виникла в професора Загороднього, бо були різноманітні посібники, методичні видання, а словників економічного профілю дуже бракувало, тож ми, порадившись, об’єднали наші зусилля. А ідея продовжити працю народилася вже під час роботи над «Словником-довідником з підприємництва та економіки будівництва» (Львів, 1994). Далі готували «Фінансовий словник» – вийшло чотири видання: Львів, 1996, 1997 та Київ, 2000, 2002 (останнє видання відзначене премією імені Івана Огієнка у 2002 році). Загалом це понад 20 словників, зокрема чимала низка галузевих, котрі стали своєрідною експериментальною базою для подальшого опрацювання «Фінансово-економічного словника» (серед них: «Цінні папери. Фондовий ринок» (Львів, 1999), «Облік і аудит» (Львів, 2002), «Інвестиційний словник» (Львів, 2005), «Банківська справа» (Львів, 2010), «Торгівля. Маркетинг. Реклама» (Львів, 2011) тощо) .
До речі, наш «Фінансовий словник» потрапив до списку літератури «Словника іншомовних слів» (Київ, 2000), виданого в серії «Бібліотека державного службовця», тобто став його джерельною базою.
– Чому з’явилася потреба у третьому виданні «Фінансово-економічного словника»?
– «Фінансово-економічний словник» досі мав два видання (Львів, 2005, Київ, 2007). Фінансово-економічна термінологія постійно перебуває в процесі змін, адже трансформуються економічні відносини, з’являються нові види господарювання та підприємницької діяльності, змінюється законодавча база. За останні роки виникло чимало нових понять, а з ними й термінів на їхнє позначення. Щоб відгукнутися на всі ці запити, зафіксувати новації, опанувати виклики сучасності, потрібно вдосконалювати і перевидавати словники.
– На що найбільше звернено увагу в доопрацьованому та переробленому виданні, що ось-ось вийде у світ?
– Навчальна, виробнича і наукова сфери потребують уніфікованої термінологічної системи, бо нерідко те саме поняття у різних монографіях, наукових працях, підручниках та посібниках позначають неоднаковими словами. Тож ми намагалися охопити всі можливі значення термінів і врахувати найважливіші, найновіші. Зібрати поняття і терміни, систематизувати їх, описати – завдання нелегке, але вкрай потрібне на сучасному етапі відродження і становлення національних терміносистем. У новому виданні охоплено фахову термінологію з галузей податкової системи, теоретичної та прикладної економіки, банківської справи, страхування, управлінського та бухгалтерського обліку, маркетингу, реклами. Окрім того, деякі словникові статті увиразнено допоміжними таблицями, схемами, логотипами, рисунками, що значно підносить інформативний потенціал видання і дає підстави стверджувати: словник такого типу займає проміжне місце між енциклопедичними й термінологічними словниками.
– Які найважливіші термінологічні новації Ви запропонували? Зокрема, у словнику подано дуже гарні українські слова «забезпека», «дохід». Як словник збагачує українську термінологію?
– Подаємо багато професійних жаргонізмів, наприклад: «ведмеді» (біржові спекулянти), «гарячі» гроші (тимчасово вільні гроші), «жирний кіт» (фінансова фірма, що отримує надприбутки завдяки фінансуванню ризикових операцій). Щодо поступової заміни деяких іншомовних слів та гібридних термінів ми зазначили питомо українські відповідники, наприклад: процент – відсоток, забезпечення кредиту – запорука, ліквідні активи – ліквідні засоби, лімітед – товариство з обмеженою відповідальністю, неустойка – забезпека.
Ми всіляко намагалися вдосконалювати правописні моменти, стикалися з багатьма проблемами щодо термінів іншомовного походження, які інтенсивно – навіть занадто інтенсивно – вливаються в українську мову. На жаль, сучасні терміни здебільшого з’являються в англізованому вигляді, але це – внаслідок тотального поширення у фінансово-економічній сфері англійської мови – певною мірою об’єктивний процес. Щоб уникнути цього, потрібно, аби і творці термінів, і користувачі добре володіли рідною мовою.
– Які труднощі траплялися під час укладання цього словника?
– Найскладнішим було коректно, стисло, доступно в межах словникової статті подати наші нормативно-правові акти, тобто різні положення, нормативні документи, навіть закони, щоб було зрозуміло і фахівцеві, і нефахівцеві. Окрім того, ми опрацювали значну джерельну базу.
– На вашу думку, у словникових напрацюваннях якої галузі науки досі маємо «білі плями»?
– Годі проаналізувати ситуацію загалом, але в економічній сфері з’являється дуже багато видань, оскільки по всій Україні в навчальних закладах поширені економічні спеціальності. Ми були одними з перших у цій ділянці і загалом дещо зробили для розвитку фінансово-економічного словникарства. Але в нас зараз є багато активних і досвідчених людей, які творять економічну науку, формують нові терміни, – ми зважаємо на їхні думки, використовуємо їхні праці. Утім, розвиток економічної науки в Україні безпосередньо впливає на розширення царини економічних словників, але, на жаль, мовний рівень багатьох з них залишає бажати кращого. Через те ми намагаємося постійно «доглядати наш сад»: вдосконалювати цю сферу, внормовувати термінологію саме на українськомовній основі – щоб це по-українськи звучало, було правильно, грамотно, і водночас у такий спосіб привчати інших до грамотного мислення та висловлювання. А для цього кожного разу доводиться, образно кажучи, перелопачувати дуже багато «словесної руди» в пошуках влучного («ограненого») слова, яке найкраще окреслить певне поняття, думку.
– Чи плануєте у перспективі ще розвивати цю сферу?
– Плануємо втілити ще декілька проєктів. Професор Загородній підходить до справи як фахівець зі стратегічного планування, враховуючи найновіші тенденції, запити, потреби. Тепер плануємо продовжити роботу над «Словником з підприємництва», а також збираємо різноманітні влучні висловлення й цитати з економіки у «Фінансово-економічній афористиці» – це буде новинкою, оскільки українською мовою такого ще не маємо.
Розмовляла Олеся ПАСТУЩАК