Комп’ютерна графіка в САПР КОМПАС-3D

Лобур М.В. та ін.
Код: 978-617-607-187-7
Лабораторний практикум / М.В. Лобур, К.К. Колесник, Р.Т. Панчак. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. 232 с. Формат 170 х 215 мм.
Ціна:286,00грн.
Weight: 0 кг

Вступ

Система автоматизованого проектування КОМПАС-3D призначена для автоматизації проектно-конструкторських робіт у різних галузях діяльності. Може успішно застосовуватися в машинобудуванні й приладобудуванні, архітектурі й будівництві, тобто скрізь, де необхідно розробляти й випускати технічну документацію.
КОМПАС створила спеціально для операційного середовища Windows фірма АСКОН, що займає провідне місце серед розробників пакетів програм, які автоматизують конструкторську діяльність. Система містить:
1. Параметричну креслярсько-конструкторську систему КОМПАС-ГРАФІК.
2. Систему тривимірного твердотільного проектування КОМПАС-3D.
3. Різні модулі (бібліотеки), тобто додаткові програми для виконання спеціалізованих завдань (розрахунок і креслення зубчастих, різьбових та інших з’єднань, різних схем тощо).
Система КОМПАС дає змогу розробляти шість видів документів:
- Сборка – це електронний документ для виконання в аксонометрії складальних одиниць із твердотільних деталей. Файл документа Сборка має розширення *.a3d.
- Деталь – це електронний документ, що дає можливість створювати твердотільні моделі. Файл документа Деталь має розширення *.m3d.
- Чертёж – це електронний аркуш креслення, оформлений відповідно до ГОСТ 2.104-68. Креслення в Компасі — це документ, що може містити довільну кількість видів (під видом розуміють проекцію, виносний розріз чи перетин або інше зображення), технічні вимоги, рамку й основний напис (штамп), а також різні спеціальні позначення (шорсткість зварних швів, допусків) тощо. Для кожного виду можна задавати власний масштаб (наприклад, основні проекції можуть виконуватися в масштабі 1:2, а виносні перерізи — у масштабі 4:1). Файл документа Чертёж має розширення *.cdw.
- Фрагмент – це чистий електронний аркуш без рамок, на якому виконують графічні роботи, тобто Фрагмент відрізняється від креслення відсутністю об’єктів оформлення. Фрагмент підходить для зберігання зображень, які не потрібно оформляти як аркуш креслення (ескізні прорисовки, розробки й тощо). Крім того, у фрагментах зручно зберігати створені типові рішення й конструкції, що використовують в інших документах. Тобто фрагмент можна порівняти із кресленням, у якого є всього один вид у масштабі 1:1, але немає всіх об’єктів оформлення креслення (рамки й штампа, технічних вимог, незазначеної шорсткості). Фрагменти дуже зручні для обміну геометричною інформацією між різними кресленнями, а також для збереження типових конструктивних рішень, які з певних причин незручно оформляти у вигляді закінченого креслення. Файл документа Фрагмент має розширення *.frw.
- Текстовый документ – це електронний аркуш, оформлений відповідно до ГОСТ 2.104-68 з основним написом для текстових конструкторських документів. Текстово-графічний документ може складатися з довільної кількості сторінок тексту, що супроводжуються ілюстраціями у форматі креслень або фрагментів КОМПАС. Для зручної роботи з текстово-графічними документами у складі КОМПАС є потужний текстовий редактор, всі його можливості доступні й під час звичайного введення текстових написів на поле креслення, а також під час створення технічних вимог. Файл Конструкторський документ має розширення *.kdw.
- Спецификация – це електронний документ, оформлений відповідно до ГОСТ 2.108-68. Файл документа Спецификация має розширення *.spw.
Метою практикуму для виконання лабораторних робіт з комп’ютерної графіки в середовищі системи КОМПАС-3D є практичне засвоєння студентами технології розроблення графічних конструкторських документів.
Перша лабораторна робота ознайомлює студентів із інтерфейсом системи КОМПАС, настроюваннями графічного редактора та формуванням креслення заготовки.
У другій лабораторній роботі розглянуто геометричні побудови в середовищі КОМПАС і команди автоматизованого нанесення розмірів.
Мета третьої лабораторної роботи – побудова спряжень.
У четвертій лабораторній роботі проводять проекційне креслення деталей з розрізами.
П’ята лабораторна робота стосується прикладних бібліотек Компас.
У шостій, сьомій і восьмій лабораторних роботах вивчають тривимірне моделювання.
У шостій роботі розглянуто опис і приклади застосування більшості команд формоутворення 3D-моделі.
Сьома лабораторна робота є розвитком попередньої. У ній вивчають команди для обробки 3D-моделей, які дають змогу виконувати фаски, заокруглення, отвори, складні ступеневі розрізи, встановлювати ребра жорсткості. Це розширює можливості тривимірного моделювання.
Восьма лабораторна робота ознайомлює із створенням технічних креслень деталей з її асоціативними видами.
Для лабораторних робіт за основу взято версію КОМПАС-3D V10.
Варіанти індивідуальних завдань видає кожному студентові викладач на початку заняття.

Про кафедру систем автоматизованого проектування

Кафедра систем автоматизованого проектування – САПР входить до складу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій і налічує 30 викладачів, 9 аспірантів, 6 працівників навчально-допоміжного складу.
Від 1992/93 навчального року кафедра бере участь у підготовці бакалаврів базового напрямку “Комп'ютерні науки”, спеціалістів та магістрів за спеціальністю “Інформаційні технології проектування” та „Системне проектування”.
Фахівець спеціальності "Інформаційні технології проектування" та „Системне проектування” на основі досягнень інформатики та системотехніки проводить системний аналіз об'єктів та процесів проектування, розробляє технічні завдання на системи комп'ютерного проектування та супроводжує всі види забезпечення системи, розробляє прогресивні технології автоматизованого проектування. Фахівець може працювати в науково-дослідних, науково-виробничих, проектно-конструкторських та інших організаціях, а також у приватних фірмах, які розробляють, впроваджують або застосовують комп'ютерні системи проектування.
Випускники кафедри успішно працюють у провідних українських та закордонних організаціях, які займаються розробленням та впровадженням систем автоматизованого проектування, продовжують начання в магістратурі в провідних навчальних закладах Європи.
Кафедра САПР веде дослідження з таких напрямів:
- автоматизація конструкторського проектування технічних об’єктів;
- проектування та моделювання елементів інтегральних мікроелектромеханічних систем;
- автоматизація проектування складних організаційних систем, розроблення алгоритмів та програмних систем для організації транспортних перевезень;
- розроблення складних інформаційних систем для моделювання еколого-економічних задач;
- розроблення інтегрованої навчально-дослідної САПР.
За останні три роки викладачі кафедри САПР опублікували 3 монографії, 5 навчальних посібників, понад 400 науково-технічних публікацій.