Вступ

Однією з головних тенденцій розвитку інформаційних систем корпоративного класу із середини 1990-х років стала їхня інтеграція до глобального інформаційного середовища. У новому столітті ця тенденція стала визначальною для всієї галузі інформаційних технологій.
Сьогодні практично будь-який достатньо розвинутий проект щодо інформатизації тих чи інших галузей людської діяльності передбачає компоненту інтеграції до глобального інформаційного середовища. Особливо відчувається “глобалізація” в системах таких класів:
системи автоматизації бізнесу;
довідкові та інформаційно-пошукові системи;
системи електронного документообігу;
системи інформатизації освітніх процесів;
системи моніторингу та видобування знань.
Спростерігається і зворотний процес – “локалізація” глобальних систем і служб для внутрішнього корпоративного використання, зокрема в таких напрямках:
організація групової роботи та дистанційної взаємодії;
створення систем пошуку інформації у великих текстових, гіпертекстових та мультимедійних масивах даних;
формування електронних архівів;
організація мобільних та кросплатформних інтерфейсів і “тонких клієнтів”.
Можна стверджувати, що сьогодні вже не існує чіткої межі між інформаційними системами корпоративного та глобального класів. Щобільше, практично кожну сучасну комплексну інформаційну систему можна віднести до класу глобальних систем.
Проте, з іншого боку, можна із впевненістю стверджувати, що будь-який великий Інтернет-проект сьогодні містить не тільки традиційну презентаційну WWW-компоненту, а й розвинуту back-end компоненту, яка за своєю суттю є близькою до традиційних корпоративних систем і забезпечує основні процеси функціонування та адміністрування Інтернет-проекту.
Саме тому темою дослідження у роботі було вибрано глобальні інформаційні системи – комплексні інформаційні системи для вирішення питання інформатизації діяльності сучасних установ та підприємств у глобальному середовищі.
Особливого значення для глобальних інформаційних систем набувають такі вимоги:
1. Можливість швидко інтегруватися з іншими системами, забезпечувати інформаційне обслуговування інших систем (відкритість). Будь-яку систему необхідно розглядати як потенційний інформаційний сервіс для нових задач, а не як самодостатню сукупність засобів розв’язання кількох типових задач.
2. Адаптованість до постійного зростання об’ємів нових даних системи та необхідності швидкого доступу до архівної інформації.
3. Прогнозованість таких параметрів системи, як доступність (час відповіді на запит, час відновлення після збоїв, час простою тощо), захищеність, вартість інформації у системі.
4. Організація спільної роботи з документами.
5. Необхідність у захисті інформації систем за умов взаємодії з іншими інформаційними системами та обслуговим персоналом.
Базовою інфраструктурою більшості глобальних інформаційних систем є мережа Інтернет, а результатом взаємодії та інтеграції таких систем – глобальне інформаційне середовище World Wide Web.
Використання відкритого інформаційного та мережевого середовища дає нові можливості зі збирання, консолідації, аналізу та опрацювання інформації. Тому справжної ефективності таких систем можна досягти побудовою розвинутої аналітичної компоненти, яка на основі консолідованих даних може здійснювати інтелектуальні процедури видобування нових знань.
Проте таке відкрите глобальне середовище Інтернет, на жаль, є джерелом серйозних інформаційних загроз для об’єктів інформатизації. Переважно ці загрози “успадковані” від класичних корпоративних систем, проте вони актуалізуються через такі фактори, як:
доступність інформаційної системи як з корпоративного, так і з глобального середовища;
високий ступінь анонімності потенційних зловмисників;
можливість здійснення атаки через систему “посередника”;
можливість тривалого прихованого збирання інформації про систему, зокрема про внутрішню структуру та технічні характеристики;
доступність актуальної інформації про стандартні недоліки програмного та апаратного забезпечення, недоліки конфігурацій.
Функціонування системи у глобальному середовищі неминуче призводить до необхідності ґрунтовного вирішення низки питань, які можна узагальнити формулою “час та інформація”. Серед особливостей глобальних інформаційних систем, які актуалізують питання подання та використання часового фактора, можна зазначити:
необхідність архівувати великі об’єми даних, які мають властивість динамічно змінюватися;
необхідність формальної синохронізації різнорідних розподілених інфор- маційних потоків;
необхідність консолідації автономних баз даних, що мають часові атрибути.
Отже, під час ґрунтовного наукового аналізу сучасних глобальних інформаційних систем виникають питання, дослідження та вирішення яких є метою цієї роботи, зокрема:
концептуальні основи побудови інформаційних систем на основі баз даних;
формальне моделювання фактора часу в інформаційних системах на основі баз даних;
консолідація та інтелектуальний аналіз баз даних та сховищ даних;
інформаційна безпека баз даних і корпоративних інформаційних систем та специфічні інформаційні загрози, що можуть породжуватися глобальним середовищем;
інтеграція системи до глобального середовища та підвищення ефективності функціонування системи в глобальному конкурентному середовищі.